Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.3. Міжнародні правила торгівлі послугами (ГАТС)

2.3.1. Стан та тенденції світової торгівлі послугами

Стрімкий науково-технічний прогрес декількох останніх десятиріч в сфері транспорту, обчислювальної техніки і телекомунікацій, в тому числі розвиток Інтернету та електронної торгівлі, надав підприємствам можливість використовувати більш віддалені ресурси і обслуговувати все більш комплексні ринки. Ця тенденція до глобалізації, яка додатково підсилюється політикою лібералізації та заняттям бар’єрів регулювання економічної діяльності, обумовила усталене зростання обсягів міжнародних інвестицій і розширення торгівлі товарами, а особливо послугами. Вдосконалення засобів зв’язку та поява значної кількості багатонаціональних фірм також спрощують пересування людей в якості як самостійних постачальників послуг, так і найманих робітників. За оцінками експертів ООН вже у 80-х роках послуги становили приблизно 65% валового глобального продукту. Згідно показників платіжних балансів країн частка послуг сягає на сьогодні 20% обсягу світової торгівлі, а сфера послуг є найбільшим реципієнтом міжнародних інвестицій, які в 1999 році складали понад 50% світових інвестиційних потоків. [21]

За даними канадської консалтингової фірми Service-Growth Consultants Inc. частка послуг в світовій торгівлі сягає 28% з урахуванням внутрішньо корпоративних послуг. Крім того, серед 100 найбільш прибуткових компаній світу майже 60 є сервісними фірмами. При цьому останні є відносно більш ефективними: в середньому сервісна фірма отримує доходу в розрахунку на одного працюючого на 45% більше, ніж виробнича. [12]

Однак не дивлячись на це, протягом багатьох років послуги практично не вивчались в міжнародній економіці. Частково це пов’язано з тим, що оцінка торгівлі послугами за своєю сутністю є більш складною, ніж оцінка торгівлі товарами. Послуги значно складніше піддаються формалізованому визначенню. Деякі послуги визначаються скоріше абстрактними поняттями, ніж будь-якою фізичною властивістю або фізичною функцією. На відмінну від торгівлі товарами, в сфері торгівлі послугами митний кордон не перетинає вантаж, який має міжнародний товарний код і супроводжується документацією з описом товару, інформацією щодо його кількості, якості тощо, а також не існує адміністративної системи стягування мита, завдяки якій збирається необхідна для аналізу інформація про рух товарів в міжнародній торгівлі. Отримання необхідної інформації про торгівлю послугами (після визначення її змісту) залежить від однакового трактування визначень постачальниками таких даних. Це, в свою чергу, визначається тією інформацією, яка може бути отримана з бухгалтерської звітності, або різноманітних інформаційних джерел, включаючи адміністративні. Відомо, що на сьогодні фахівці міжнародних економічних організацій користуються кількома визначення послуг. І СОТ також в Генеральній угоді з торгівлі послугами не дає визначення послуги, а обмежується характеристикою чотирьох способів їх надання.

Для цілей оцінки вартісних обсягів міжнародної торгівлі послугами та порівняння їх по країнах, найбільш активно використовуються дані, що містяться у платіжних балансах. Однак ці дані є обмеженими. Проблема полягає в тому, що: до початку 90-х років більшість великих країн (в основному з перехідною економікою) взагалі не розраховували данні про торгівлю послугами; методологія обліку різних статей послуг різко відрізнялась по окремих країнах; більшість міжнародних операцій з послугами, особливо що надавались одним підрозділом фірми іншому, взагалі не включались у статистику платіжного балансу; певні типи угод з надання послуг, особливо такі як платежі, пов’язані з міжнародним рухом факторів виробництва, передусім капіталу та робочої сили (прибутки від інвестицій, роялті та ліцензійні платежі, заробітна платня, що сплачена нерезидентам), помилково записувались у інші статті платіжного балансу; по окремих видах послуг існувала статистика лише щодо їх сальдо. Тому обсяги міжнародної торгівлі послугами, що відображалися статистикою платіжних балансів, можна вважати дещо заниженими.

Протягом останніх трьох десятиріч питома вага послуг в світовій торгівлі коливались на рівні 16-20%, а обсяги експорту послуг збільшились в 22 рази, досягнув у 2000 році майже 1,5 трлн. дол. (табл.29).

Таблиця 29

Обсяги світової торгівлі послугами у 1970-2000 рр. (млн. дол.) [9]

	1970	1980	1990	2000
Експорт	67,0	387,9	811,3	1467,3
Імпорт	62,9	362,8	852,2	1452,2

У 2001 році доля послуг у структурі світового експорту товарів та послуг становила 19,4%. А у структурі світового імпорту – 19,3%, що складає 1458 млрд. дол. та 1447,5 млрд. дол. відповідно. (табл.2).

Таблиця 30

Обсяги світової торгівлі товарами та послугами у 2001 р. (млрд. дол., %)

	Експорт		Імпорт
	Обсяг	Частка	Обсяг	Частка
Товари	6062	80,6	6052,5	80,7
Послуги	1458	19,4	1447,5	19,3
Разом	7520	100	7500	100

В останнє десятиріччя (1991-2001 рр.) обсяги світового експорту комерційних послуг збільшились в 1,76, а імпорту – в 1,7 раза. При цьому відбулись і суттєві зміни в регіональній структурі експорту. Перш за все це стосується збільшення питомої ваги Азії на світовому ринку послуг: якщо в 1991 р. цей показник становив 13,8%, то в 2001 р. він досяг позначки 20,75%. Трохи покращились і позиції Латинської Америки – частка країн цього регіону в торгівлі послугами збільшилась з 3,7% до 4%. Країнам Північної Америки вдалося зберегти за собою 20% світового ринку послуг, чого не можна сказати про Західну Європу. Частка країн цього регіону зменшилась з 51,8% до 46,5%, а країн ЄС, відповідно з 46 до 41,9%. Незначною була і залишається частка країн Африки в світовій торгівлі послугами – 2,3-2,1%. Це стосується і країн Східної Європи, Балтії, СНД та Близького Сходу. Якщо в 1991 р. їх питома вага в наданні послуг на світовому ринку становила 8% (66,8 млрд. дол.), то в 2001 р. вона знизилась до 6% (88,7 млрд. дол.).

Аналогічна картина характерна і для імпорту послуг. За минуле десятиріччя збільшилась питома вага купівлі послуг таких регіонів як Північна Америка (з 0,6% до 15,9%), Азії (з 22,5 до 24,6%), Латинської Америки (з 4,3 до 4,9%). До регіонів, які зменшили свої частки в світовому імпорті послуг належать: Західна Європа (47,1 та 44,8%), Африка (з 3,35% до 2,6%) та країни Східної Європи, Балтії, СНД та Близького Сходу (з 7,3 до 7,1%). В таблицях 3 та 4 представлені обсяги світового експорту та імпорту по регіонах за 1991-2001 рр.

Аналізуючи темпи зростання світового експорту слід зазначити, що найбільший приріст обсягів експорту було досягнуто в країнах Азії (2,09 раза), а імпорту – в Латиноамериканському регіоні (1,91 раза) (Табл.5, 6). З даних таблиці 33 видно, що за темпами зростання експорту комерційних послуг регіони розташовуються в наступній послідовності: Азія, Латинська Америка, Північна Америка, Західна Європа, Африка, Середній Схід та країни Східної Європи, Балтії та СНД. Стосовно останньої групи країн слід зазначити, що з 1998 р. (коли вперше були оприлюднені дані стосовно торгівлі послугами) обсяги як експорту, так і імпорту є нестабільними, а значне падіння цих показників спостерігалось в 1999 р.

Темпи приросту світового експорту та імпорту комерційних послуг за регіонами світу представлені в таблицях 33 та 34. Незважаючи на те що, приріст у торгівлі послугами перевищував приріст торгівлі товарами, починаючи з 2000 року СОТ відмічає у своєму щорічному звіті зниження темпів приросту торгівлі послугами. Загалом, зниження у торгівлі послугами мали різні тенденції за регіонами світу. Більшість з регіонів відмічали зниження у експорті та імпорті найбільше зменшення обсягів було зафіксоване у період між 2000 та 2001 роками, яке спостерігалось у експорті комерційних послуг Латинської Америки, Середньої Азії та Заходу, а також у імпорті Північної Америки.

Таблиця 31

Світовий експорт комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр. (млрд. дол.) [23]

	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
У світі	826.1	924.4	924.4	1039.4	1190.6	1275.9	1326.4	1340.9	1379.4	1465.1	1458.2
Північна Америка	167.3	178.9	187.6	205.2	224.0	245.8	264.2	271.1	284.8	309.7	299.0
Латинська Америка	30.8	34.6	36.6	41.2	44.3	46.2	49.8	53.5	54.1	59.8	58.2
Західна Європа	428.0	478.7	460.6	494.8	566.3	593.0	538.7	577.1	598.6	605.9	611.5
Європейський Союз (15)	384.0	431.9	411.9	443.6	507.0	533.2	538.7	577.1	598.6	605.9	611.5
Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД	...	...	...	...	...	...	...	52.8	45.5	50.7	56.1
Африка	18.9	21.9	21.9	22.5	25.6	28.0	28.2	28.0	30.8	30.9	30.9
Близький Схід	...	...	...	...	...	...	...	27.7	30.1	35.0	32.6
Азія	114.3	165.2	187.4	221.2	262.1	286.3	300.2	259.7	271.2	304.2	302.6

Таблиця 32

Світовий імпорт комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр. (млрд. дол.) [23]

	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
У світі	845.9	937.5	953.3	1037.9	1194.4	1263.4	1304.7	1332.3	1367.2	1457.0	1443.6
Північна Америка	129.4	130.9	140.2	151.7	162.3	173.1	189.8	205.6	213.6	244.0	229.2
Латинська Америка	37.2	42.5	47.9	52.0	54.3	56.2	63.8	66.6	63.7	71.1	70.9
Західна Європа	398.7	449.0	426.5	460.1	531.8	554.4	558.2	609.7	628.8	638.3	647.2
Європейський Союз (15)	365.6	417.6	396.3	428.0	494.4	514.1	516.0	565.5	584.2	595.1	604.9
Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД	...	...	...	...	...	...	...	47.2	43.5	51.9	58.8
Африка	28.4	29.4	30.5	30.9	34.6	35.4	36.7	37.1	36.2	38.8	37.5
Близький Схід	...	...	...	...	...	...	...	44,2	44,5	48,3	45,0
Азія	190.0	215.1	233.8	270.7	327,6	351,6	358,4	321,9	336,9	364,5	355,0

Таблиця 33

Темпи зростання світового експорту комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр. (1990 р. = 1)

(Розраховано за даними International Trade Statistics, WTO ) [23]

	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
У світі	1,12	1,14	1,25	1,44	1,54	1,60	1,62	1,67	1,77	1,76
Північна Америка	1,07	1,12	1,23	1,34	1,45	1,58	1,62	1,7	1,85	1,79
Латинська Америка	1,12	1,19	1,34	1,44	1,5	1,61	1,74	1,76	1,94	1,89
Західна Європа	1,12	1,08	1,16	1,32	1,39	1,41	1,51	1,54	1,58	1,59
Європейський Союз (15)	1,12	1,07	1,15	1,32	1,39	1,4	1,5	1,56	1,58	1,59
Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД	...	...	...	...	...	...	1,0	0,86	0,96	1,06
Африка	1,59	1,59	1,19	1,35	1,48	1,49	1,48	1,62	1,63	1,63
Близький Схід	...	...	...	...	...	...	1,0	1,09	1,26	1,18
Азія	1,14	1,29	1,53	1,81	1,98	2,08	1,79	1,87	2,1	2,09

Таблиця 34

Темпи зростання світового імпорту комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр. (1990 = 1)

(Розраховано за данимиITS, WTO ) [23]

	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
У світі	1,01	1,13	1,23	1,41	1,49	1,54	1,58	1,62	1,72	1,71
Північна Америка	1,01	1,8	1,17	1,25	1,34	1,47	1,59	1,65	1,98	1,77
Латинська Америка	1,14	1,29	1,4	1,46	1,03	1,71	1,79	1,71	1,91	1,91
Західна Європа	1,13	1,07	1,15	1,33	1,39	1,4	1,53	1,58	1,6	1,62
Європейський Союз (15)	1,14	1,08	1,17	1,35	1,41	1,49	1,55	1,6	1,63	1,65
Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД	...	...	...	...	...	...	1,0	0,92	1,1	1,25
Африка	1,04	1,07	1,09	1,22	1,25	1,29	1,31	1,27	1,37	1,32
Близький Схід	...	...	...	...	...	...	1,0	1,01	1,09	1,02
Азія	1,13	1,23	1,42	1,72	1,85	1,89	1,69	1,77	1,92	1,87

Таблиця 35

Темпи приросту світового експорту комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр.

(Розраховано за даними ITS, WTO ) [23]

	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
У світі	...	1,11	1,01	1,1	1,15	1,07	1,04	1,01	1,03	1,06	0,99
Північна Америка	...	1,06	1,05	1,09	1,09	1,1	1,07	1,03	1,05	1,09	0,97
Латинська Америка	...	1,12	1,06	1,13	1,08	1,04	1,08	1,07	1,01	1,1	0,97
Західна Європа	...	1,12	0,96	1,07	1,14	1,05	1,02	1,07	1,02	1,02	1,005
Європейський Союз (15)	...	1,12	0,95	1,08	1,14	1,05	1,01	1,07	1,04	1,01	1,009
Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД	...	...	...	...	...	...	...	...	0,86	1,11	1,11
Африка	...	1,59	1	1,03	1,14	1,09	1,01	0,99	1,1	1,003	1
Близький Схід	...	...	...	...	...	...	...	...	1,08	1,16	0,93
Азія	...	1,14	1,13	1,18	1,18	1,09	1,05	0,87	1,04	1,12	0,99

Таблиця 36

Темпи приросту світового імпорту комерційних послуг за регіонами світу, 1991-2001 рр.

(Розраховано за даними ITS, WTO ) [23]

	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
У світі	...	1,01	1,02	1,09	1,15	1,06	1,03	1,02	1,03	1,07	0,99
Північна Америка	...	1,01	1,07	1,08	1,07	1,07	1,1	1,08	1,04	1,14	1,94
Латинська Америка	...	1,14	1,13	1,09	1,04	1,03	1,14	1,04	0,96	1,12	0,99
Західна Європа	...	1,13	0,95	1,08	1,16	1,04	1,01	1,09	1,03	1,02	1,01
Європейський Союз (15)	...	1,14	0,95	1,08	1,16	1,04	1,004	1,1	1,03	1,02	1,02
Східна Європа/ Країни Балтії/ СНД	...	...	...	...	...	...	...	...	0,92	1,19	1,13
Африка	...	1,04	1,04	1,01	1,12	1,02	1,04	1,01	0,98	1,07	0,97
Близький Схід	...	...	...	...	...	...	...	...	1,01	1,09	0,93
Азія	...	1,13	1,09	1,16	1,21	1,07	1,02	0,9	1,05	1,08	0,97

Імпорт послуг США знизився на 8% у 2001 році слід за значним підвищенням у попередньому році. Всі категорії американського імпорту послуг зазнали значного спаду викликаного наслідками подій 11 вересня 2001 року. Скорочення імпорту Сполучених Штатів більшою мірою вплинуло на експорт послуг їх партнерів з країн-членів НАФТА – Канади та Мексики -= які зафіксували зниження у експорті послуг 5% та 7% відповідно. Американські витрати на туристичні послуги зазнали драматичного спаду після 11 вересня та становили приблизно на 9% менше за попередній рік. Поширення панічного страху щодо авіаперевезень значним чином вплинуло на економіки країн, які мають моно залежність від туристів. Такі країни зазвичай є малими острівними економіками. Більшість з яких розташована у Карибському басейні.

Експорт послуг Сполучених Штатів також знизився, хоча і меншими обсягами порівняно з імпортом, однак надходження від транспортних послуг та подорожей скорочувались так само стрімко, як і американські витрати у цих галузях.

Експорт комерційних послуг Латинської Америки оцінюється на 3% меншим у 2001 році у порівнянні з попереднім роком. Значною мірою це спричинятиме скороченням експортних послуг Мексики та Аргентини. Мексиканський експорт зменшився внаслідок спау американської економіки, в той час, як у випадку з Аргентиною її економічна криза та висока вартість песо привела до зменшення надходжень від транспорту та туризму. Імпорт послуг у Латинській Америці також знизився на 1%, що обумовлено значним спадом у другому півріччі, викликаним кризовими явищами в економіках основних імпортерів.

Експорт та імпорт Азійського регіону знов знизився вперше за роки після Азійської фінансової кризи. Торгівля послугами Азії у 2001 році була на рівні 1997 року (302 млрд. дол.). Повільний ріст як всієї економіки, так і торгівлі товарами у Азії, особливо у Японії, разом з коливаннями обмінних курсів, привели до спаду торгівлі комерційними послугами у цьому регіоні. Також спаду у торгівлі послугами зазнала Австралія, а Китай, Гонконг та Індія зафіксували збільшення надходжень від експорту послуг порівняно з попереднім роком. У випадку з Індією значний приріст у експорті та імпорті послуг відмічається у категорії інших комерційних послуг.

Дані щодо торгівлі послугами у Африці та на Близькому Сході свідчать про скорочення як експорту так і імпорту у 2001 році. Єгипет та Південна Африка, на яку у 2001 році припадало більше ніж 45% африканського експорту комерційних послуг, досягли зростання у експорті та імпорті у 2001 році. А Ізраїль, як один з найбільших експортерів на Близькому Сході, зафіксував різке падіння у експорті послуг, спричинене різким зменшенням надходжень від туризму.

Торгівля послугами у Західній Європі зазнала стагнації у 2001 році в слід за невеликим підвищенням у попередньому. Вимірюване у євро, таке уповільнення у 2001 році є значно більшим, оскільки підвищення курсу долара по відношенню до євро було значно меншим у 2001 році порівняно з 2000 роком.

Зниження як експорту, так і імпорту спостерігалось в Великобританії, Німеччині та Франції, в Італія та Іспанія досягли ринкового росту як по експорту, так і по імпорту. У Ірландії ж продовжувала й надалі спостерігатись найбільш динамічна торгівля послугами серед країн Західної Європи.

У країнах з перехідною економікою торгівля послугами продовжувала не уклінно зростати переважно завдяки відносно високим темпам економічного росту порівняно з іншими регіонами світу. Так, експорт і імпорт комерційних послуг в цих країнах збільшився на 10% порівняно з 2000 роком, причому збільшення торгівлі спостерігалось по всіх секторах послуг.

Приріст по експорту зафіксовано у Польщі, Угорщині та у Словацькій Республіці в той час, як імпорт був досить жвавим у Російській Федерації, Україні та Угорщині.

Лідерами світового ринку комерційних послуг є США, Великобританія. Франція. Німеччина та Японія. Які забезпечують 66% світового експорту і 40% імпорту послуг. Країни з перехідними економіками в групі провідних експортерів послуг представлені Польщею, Росією, Угорщиною, Чехією та Хорватією, однак їх індивідуальні частки в світовому експорті коливаються в межах 0,8-0,3%, а спільна частка становить 2,8%, що співставно з обсягами експорту Бельгії (табл.37).

Структура світового експорт комерційних послуг свідчить про те, що більша половина вартості обсягу експорту послуг припадає на транспортні послуги та послуги з міжнародного туризму (табл.38).

Таблиця 37

Провідні експортери та імпортери у світовій торгівлі комерційними послугами, 2001 р. (млрд. дол., %) [24]

№	Експортери	Обсяг	Частка	Річна зміна	№	Імпортери	Обсяг	Частка	Річна зміна
1	США	633,4	18,1	-3	1	США	187,7	13,0	-7
2	Великобританія	108,4	7,4	-6	2	Німеччина	132,6	9,2	0
3	Франція	79,8	5,5	-2	3	Японія	107,0	7,4	-7
4	Німеччина	79,7	5,5	-1	4	Великобританія	91,6	6,3	-4
5	Японія	63,7	4,4	-7	5	Франція	61,6	4,3	0
6	Іспанія	57,4	3,9	8	6	Італія	55,7	3,9	2
7	Італія	57,0	3,9	2	7	Голандія	52,9	3,7	2
8	Голандія	51,7	3,5	2	8	Канада	41,5	2,9	-3
9	Бельгія	42,6	2,9	-1	9	Бельгія	39,3	2,7	2
10	Гонконг, Китай	42,4	2,9	2	10	Китай	39,9	2,7	9
11	Канада	35,6	2,4	-5	11	Ірландія	34,8	2,4	21
12	Китай	32,9	2,3	9	12	Іспанія	33,2	2,3	7
13	Австрія	33,5	2,2	5	13	Республіка Корея	33,1	2,3	0
14	Республіка Корея	29,6	2,0	0	14	Австрія	31,5	2,2	6
15	Данія	26,9	2,8	10	15	Гонконг, Китай	25,1	1,7	-2
16	Сінгапур	26,4	1,8	-2	16	Тайпей, Китай	23,7	1,6	-8
17	Швейцарія	25,2	1,7	-4	17	Данія	23,5	1,6	6
18	Швеція	21,8	1,5	9	18	Індія	23,4	1,6	19
19	Індія	20,4	1,4	15	19	Швеція	22,9	1,6	-2
20	Тайпей, Китай	20,3	1,4	2	20	Росія	21,1	1,5	20
21	Ірландія	20,0	1,4	20	21	Сінгапур	20,0	1,4	-6
22	Греція	19,4	1,3	1	22	Малайзія	16,5	1,1	0
23	Норвегія	16,7	1,1	12	23	Мексика	16,5	1,1	-1
24	Туреччина	15,9	1,1	-17	24	Австралія	16,4	1,1	-8
25	Австралія	15,7	1,1	-12	25	Бразилія	15,8	1,1	0
26	Малайзія	14,0	1,0	3	26	Норвегія	15,3	1,1	6
27	Таїланд	12,9	0,9	-6	27	Швейцарія	14,9	1,0	-3
28	Мексика	12,5	0,9	-7	28	Таїланд	14,5	1,0	-6
29	Польща	11,9	0,8	14	29	Індонезія	14,5	1,0	...
30	Ізраїль	11,3	0,8	-21	30	Ізраїль	12,3	0,9	1
31	Росія	10,9	0,7	9	31	Греція	11,2	0,8	2
32	Єгипет	8,8	0,6	-9	32	ОАЕ	10,5	0,7	...
33	Бразилія	8,7	0,6	-1	33	Польща	8,7	0,6	-2
34	Португалія	8,7	0,6	4	34	Фінляндія	8,1	0,6	-3
35	Угорщина	7,6	0,5	23	35	Аргентина	7,9	0,5	-8
36	Чехія	6,9	0,5	4	36	Саудівська Аравія	7,2	0,5	-35
37	Фінляндія	5,7	0,4	-6	37	Єгипет	6,5	0,4	-10
38	Саудівська Аравія	5,2	0,4	8	38	Туреччина	6,4	0,4	-16
39	Індонезія	5,2	0,4	...	39	Португалія	6,0	0,4	-5
40	Хорватія	4,8	0,3	18	40	Чехія	5,5	0,4	3
	Разом	1430,0	91,9	-1		Разом	1315,0	91,1	-1

Таблиця 38

Світовий експорт комерційних послуг за категоріями, 2001 р. (млрд. дол., зміна у %)

	Обсяг	Частка		Річна зміна у %
	2001	1990	2001	1990-01	1999	2000	2001
Всі комерційні послуги	1458	100	100	6	3	6	0
Транспортні послуги	340	28,5	23,4	4	3	8	-1
Туристичні послуги	464	33,8	31,8	5	4	4	-2
Інші комерційні послуги	655	37,6	44,8	8	2	7	1

Зважаючи на переваження у структурі світового експорту послуг транспортних та туристичних послуг, вони є найбільш вивчені та досліджені з точки зору статистичної інформації.

Міжнародний туризм входить у трійку найбільших галузей-експортерів, поступаючись лише нафтові промисловості та автомобілебудування, частка яких у світовому експорті становить 11% та 8,6% відповідно. Сумарний дохід кран світу від міжнародного туризму становить 7% від загального обсягу світового експорту і 32% від світового експорту послуг. [22]

Так, за 1990-2001 рр. частка туристичних послуг у структурі світового експорту послуг майже не змінилась, а от вартісний її вираз поступово зменшувався. За цей же період відбулося зменшення питомої ваги світового експорт транспортних послуг з одного боку, а з іншого боку, транспорті послуги мали сталу тенденцію зростання у вартісному виразі.

Найбільш універсальним і ефективним засобом транспортування великих обсягів товарів (вантажів) є морський транспорт. Його частка становить приблизно 80% від загального обсягу міжнародних перевезень. У міжнародних пасажирських перевезеннях лідирує повітряний транспорт, який забезпечує перевагу у швидкості перевезень. Все більшого застосування у міжнародних перевезеннях знаходить панєвропейська транспортна система з використанням мультимодальних перевезень – перевезень, коли переміщаються модулі (вантаж пакується в контейнери, в пакети на піддонах і трейлерах).

Що ж стосується інших послуг, то загалом їхня частка має тенденцію до зростання. У 2001 році відбулося гальмування темпів приросту обсягів послуг, а транспортні та туристичні послуги навіть мали негативну річну зміну - 1% та - 2% відповідно.

У експорті та імпорті транспортних послуг безперечними лідерами є країни Західної Європи, на які припадає 43% експорту та 45,1% імпорту послуг. Друге місце за експортом транспортних послуг посідає Північна Америка – 21,5%, а по їх імпорту – Азія, на які припадає 22,6% загального обсягу експорту транспортних послуг (Рис.9).

Рис.9. Частка регіонів у світовому експорті та імпорті транспортних послуг у 2000 р. (%) [25]

Що стосується туристичних послуг, то тут, як і у торгівлі транспортними послугами, як у експортні, так і у імпортні лідером є Західна Європа (47% експорту та 38% імпорту). На Азійські країни припадає 24% експорту туристичних послуг та 28% їх імпорту. У країнах Північної Америки ці показники є на третину меншими: 16% експорту та 18% імпорту туристичних послуг (Рис.10).

Рис.10. Частка регіонів у світовому експорті та імпорті туристичних послуг у 2001 р. (%) [25]

Класифікація Всесвітньої організації з туризму передбачає поділ країн, що приймають участь у торгівлі туристичними послугами на дві групи:

1. країни-постачальники туристів, або ті, що імпортують туристичні послуги. До цих країн відносять – США, Бельгію, Данію, Німеччину, Нідерланди, Нову Зеландію, Швецію, Канаду, Великобританію;
2. країни, які приймають туристів, або ті, що експортують туристичні послуги. До цих країн належать: Австралія, Греція. Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція. Швейцарія.

Розглянемо тенденції зміни видової структури світового експорту послуг (Рис.11).

Рис. 3 Динаміка видової структури світового експорту послуг (1990, 1995 та 2001 рр., %) [23]

Перш за все слід відзначити, що протягом останнього десятиріччя послідовність в лідерстві певних видів послуг не змінилась і є наступною: інші комерційні послуги, туристичні та транспорті послуги. Однак питома вага “інших” послуг постійно збільшується, а туристичних і, особливо транспортних – зменшується. Це свідчить про те, що в світовий торговельний обіг динамічно залучаються такі нові послуги як поступ в сфері реклами.

Оскільки в останнє десятиріччя торгівля послугами зростала швидше за торгівлю товарами, в цій сфері економіки було створено багато нових робочих місць, особливо в розвинених країнах та в країнах, що є провідними продавцями послуг на світовому ринку. Та з реформуванням економічних систем та структурною перебудовою національних господарств, сфера послуг у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються також набуває більшого значення і стає важливою частиною торговельних політик країн.