Увага! Інформація носить довідковий характер!
Перед прийомом обов'язково проконсультуйтеся з лікарем!
САЙТ ТІЛЬКИ ДОВІДНИК. НЕ АПТЕКА! Ми не продаємо медикаменти! Ніякі!

противірусні препарати

Першим препаратом, запропонованим в якості специфічного противірусного засобу, був K тіосемікарбазон, вірулоцідное дія якого описав Г. Домагк (1946).
Препарат цієї групи тиоацетазон (див.) Володіє деякою противірусну активність, але недостатньо ефективний; його використовують в якості протитуберкульозного кошти.
Похідне цієї групи 1, 4-бензохинон-Гуан-гідразінотіо-семікарбазон під назвою <Фарингосепт> (Faringosept, Румунія) застосовують у вигляді <перлінгвальних> (розсмоктуються в порожнині рота) таблеток для лікування інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів (тонзиліт, гінгівіт, стоматит та ін.).
Надалі був синтезований Kметісазон, ефективно пригнічує репродукцію вірусів віспи (див.), А в 1959 р.- нуклеозид K ідоксуридин (див.), Який опинився ефективним антивірусним засобом, переважною вірус простого герпесу і вакцини (вакцинальна хвороба). Побічні ефекти при системному застосуванні обмежили можливість широкого використання Ідоксурідін, але він зберігся як ефективний засіб для місцевого застосування в офтальмологічній практиці при герпетичних кератитах. Слідом за Ідоксурідін стали отримувати інші нуклеозиди, серед яких були виявлені високоефективні противірусні препарати, в тому числі Kацікловір (див.), Kрібаміділ (Kрібавірін - см.) І ін.
У 1964 році був синтезований Kамантадін (див. Мідантан), потім ремантадин (див.) І інші похідні адамантану, що опинилися ефективними противірусними засобами.
Визначною подією стало відкриття ендогенного K інтерферону і встановлення його противірусної активності. Сучасна технологія рекомбінації ДНК (генетичної інженерії) відкрила можливість широкого використання інтерферонів для лікування і профілактики вірусних та інших захворювань.
Вітчизняними дослідниками розроблено ряд синтетичних і природних (рослинного походження) препаратів для системного і місцевого застосування при вірусних захворюваннях (див. Бонафтон, Арбідол, Оксолін, Дейтіформін, Теброфен, Алпизарин і ін.).
В даний час встановлено, що дія ряду імуностимулюючих та противірусних засобів (див. Продигиозан, Полудан, Арбідол та ін.) Пов'язано з їх інтерфероногенний активністю, т. Е. Здатністю стимулювати утворення ендогенного інтерферону.

<<< Повернутися в підгрупу Хіміотерапевтіческіеіе кошти

Підгрупа Хіміотерапевтіческіеіе кошти включає препарати: