Схема пристрою для подачі вихлопних газів під дросельну заслінку карбюратора

У нижній половині корпусу карбюратора 1, де розташована дросельна заслінка 2, над гвинтом 6 регулювання холостого ходу (емульсійних гвинтом) є технологічна заглушка 5, яку необхідно висвердлити. За нею відкриється отвір 4, що закінчується каналом 3 системи холостого ходу. В отворі потрібно нарізати різьбу М8х1, а канал рассверлить до діаметр. 6. Канал потрібно рассверлить точно по осі різьбового отвори. Для цього необхідно виготовити втулку-кондуктор із зовнішнім різьбленням М8х1 і отвір діаметр. 6 мм, ввернути кондуктор в отвір 4 і рассверлить через нього. По діаметру каналу 3 з протилежних сторін потрібно пропиляти дві неглибокі горизонтальні канавки. Це необхідно для того, щоб при різкому натисканні на педаль дросельної заслінки не було провалу обертів двигуна.

На цьому переробка карбюратора, яка при мінімальних слюсарних навичках доступна автолюбителю, закінчується. Необхідна ще мінімальна переробка впускного колектора 7. У його фланці 8 в зоні патрубків, через які видаляються вихлопні гази з 2го і 3го циліндрів, потрібно просвердлити наскрізний отвір і нарізати різьбу М8х1. Будуть потрібні і додаткові деталі: мідна трубка 9 і два штуцери 10 і 11. Штуцер 10. потрібно ввернути в корпус карбюратора, а штуцер 11 - у фланець випускного <колектора. Мідна трубка повинна бути діаметром 8x6 мм з двома накидними гайками. Конструкція решт трубки спільно з накидними гайками повинна забезпечувати герметичність з'єднання трубки з штуцерами.

Після приєднання трубки до штуцерів на карбюраторі і на випускному колекторі можна запускати двигун. Частина вихлопних газів з 2го і 3го циліндрів підуть під дросельну заслінку і почнуть виконувати свою благородну задачу: не тільки на 25% економити паливо, а й удвічі знизити токсичність вихлопу.

Література: Журнал "ІР" № 11/91 м