| початок розділу
Виробничі, аматорські радіоаматорські Авіамодельний, ракетомодельного Корисні, цікаві |
хитрощі майстру
електроніка фізика технології винаходи |
таємниці космосу
таємниці Землі таємниці Океану хитрощі Карта розділу |
  |
| Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для сайтів - гіперпосилання) | |||
Навігація: => |
На головну / Каталог патентів / В розділ каталогу / Назад / |
|
ВИНАХІД
Патент Російської Федерації RU2104529
СПОСІБ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ післяпологового ендометриту
Ім'я винахідника: Строєв Е.А .; Єрохіна О.О .; Тарасов В.М .; Чикин В.Г.
Ім'я патентовласника: Рязанський державний медичний університет ім.акад.І.П.Павлова
Адреса для листування:
Дата початку дії патенту: 1996.01.30
Спосіб може бути використаний в медицині, а саме, в акушерстві та гінекології. Для підвищення точності ранньої діагностики післяпологового ендометриту та спрощення діагностичної процедури у породіль в перші 24 години після пологів методом аспіраційної біопсії беруть вміст порожнини матки, в якому досліджують активність лізосомальних ферменту ДНК-ази. При підвищенні цього показника в порівнянні з контролем діагностують післяпологовий ендометрит. Використання даного способу підвищує точність діагностики на 9%.
ОПИС ВИНАХОДИ
Винахід відноситься до медицини, а саме до акушерству та гінекології, і може бути використано для ранньої доклінічної діагностики післяпологового ендометриту, одного з гнойносептіческіх постгестаціонних захворювань.
Відомий спосіб визначення активності запального процесу при хронічних бронхітах (SU, авт. Св. N 1543345, 28.04.87, G 01 N 33/68), коли для досягнення поставленої мети безпосередньо у виділеннях з осередку запалення (мокрота хворого) визначають рівень активності лізосомальних ферментів.
Найбільш близьким з аналогів є спосіб діагностики післяпологових гнійно-септичних захворювань (SU, авт. Св. N 1805397, 14.07.90, G 01 N 33/68), при якому поставлена мета досягається шляхом визначення через добу після пологів в сироватці крові білків гострої фази / a -1-антитрипсину, серомукоида / і ферментів / лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, a -гідроксібутіратдегідрогенази / і при їх підвищенні діагностують післяпологові гнійно-септичні захворювання. Недоліком вказаного способу є його неспецифичность, так як підвищення перерахованих показників в сироватці крові може спостерігатися при запальному процесі будь-якої локалізації, що виникає в постгестаціонном періоді і поза ним. Разом з тим, велика кількість одночасно визначаються показників вимагає значних матеріальних витрат і часу.
Метою винаходу є підвищення точності ранньої діагностики післяпологового ендометриту та спрощення діагностичної процедури. Поставлена мета досягається способом, що полягає в тому, що через 24 годин після пологів у породіллі у вмісті з порожнини матки досліджують активність лізосомальних ферменту ДНК-ази, і при підвищенні рівня активності зазначеного ферменту діагностують післяпологовий ендометрит.
Практично спосіб здійснюється наступним чином. У породіль в перші 24 години після пологів методом аспіраційної біопсії за допомогою гінекологічного збірника метроаспіратов беруть вміст порожнини матки. Для визначення активності ДНК-ази використовували метод А. А. Покровського (Покровський А. А., Арчаков Л.І., Цитологія, 1968, т. 10, N 11, с. 1467-72). Рання доклінічна діагностика післяпологових ендометритів у породіль з допомогою запропонованого способу нами здійснена у 50 жінок. В якості контролю використовували дані, отримані у 119 породіль з фізіологічним перебігом післяпологового періоду. Дослідження проводилися в 1 добу після пологів. Достовірність отриманих результатів дослідження, необхідних для ранньої доклінічної діагностики післяпологового ендометриту, дорівнює 98%. Визначення достовірності грунтувалося на результатах подальшого клінічного перебігу післяпологового періоду, даних ехографії, морфології метроаспіратов.
Приклад 1. Породілля С-на, 28 років. Дана вагітність 4-я, протікала гладко. Фактори ризику розвитку післяпологових гнійно-септичних захворювань були відсутні. У першу добу після пологів проведено визначення активності ДНК-ази у вмісті з порожнини матки. Досліджений показник склав 71,4 нмоль / мг білка Ч годину; це відповідало фізіологічній нормі. Подальше спостереження за породіллею в післяпологовому періоді не виявило патології пуерперію.
Приклад 2. Породілля П-ва, 21 рік. Вагітність 1-а, в анамнезі вказівку про наявність факторів ризику післяпологових гнійно-септичних захворювань: під час вагітності відзначена загроза її переривання, з приводу чого проводилося лікування в стаціонарі. У пологах безводний проміжок склав 8 ч. У 1 добу після пологів активність ДНК-ази у вмісті з порожнини матки дорівнювала 99,96 нмоль / мг білка Ч годину, що не виходило за верхню межу норми при неускладненому перебігу післяпологового періоду. Подальше протягом пуерперію не супроводжувалося клінічно підтвердженими післяпологовими захворюваннями, що характеризувало відсутність реалізації факторів ризику післяпологового ендометриту.
Приклад 3. Породілля Д-ва, 19 років. Вагітність 1, пологи 1. Серед факторів ризику по розвитку післяпологових гнійно-септичних захворювань відзначені хронічна плацентарна недостатність, синдром затримки розвитку внутрішньоутробного плода, тривалий безводний проміжок. Вагітність завершилася своєчасними мимовільними пологами. У 1-у добу після пологів проведено дослідження активності ДНК-ази в метроаспірате, рівень якої досягав 364,30 нмоль / мг білка Ч годину. Клінічних проявів післяпологового ендометриту на 1 добу не відмічено. Після закінчення 3-х діб зареєстрована яскрава клінічна картина ендометриту, лікування якого зажадало проведення комплексної протизапальної терапії. Розвиток ендометриту було підтверджено рутинними методами дослідження.
Запропонований спосіб діагностики післяпологового ендометриту показав, що з 50 жінок з клінічно підтвердженим захворюванням у 49 були зареєстровані перевищують норму показники активності ДНК-ази в метроаспірате через добу після пологів, що склало 98%, в той час як точність відомого способу ранньої діагностики післяпологових гнійно септичних захворювань становила 89%. Отже, використання запропонованого способу підвищує точність діагностики на 9% по відношенню до прототипу.
ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
Спосіб ранньої діагностики післяпологового ендометриту, що включає лабораторний аналіз метроаспірата через добу після пологів, що відрізняється тим, що, з метою підвищення ефективності способу за рахунок доклінічної діагностики в першу добу після пологів, у вмісті з порожнини матки визначають рівень ДНК-ази та при підвищенні цього показника в порівнянні з контролем діагностують післяпологовий ендометрит.
Версія для друку
Дата публікації 27.03.2007гг
Коментарі
Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ. Всі коменти приховані з індексу, спам контролюється.