ВИНАХІД
Патент Російської Федерації RU2199742

СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ виразковомукровотечі У ХВОРИХ НА виразковою хворобою дванадцятипалої кишки

СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ виразковомукровотечі
У ХВОРИХ НА виразковою хворобою дванадцятипалої кишки

Ім'я винахідника: Кокуева О.В .; Колінько Б.Ю .; Степанова Л.Л .; Новосілля Н.В .; Сафонов А.В .; Яковенко М.С .; Прошин Д.Є.
Ім'я патентовласника: Кокуева Ольга Василівна; Колінько Бела Юріївна; Степанова Лариса Леонідівна; Новосілля Наталія Василівна; Сафонов Олексій Валерійович; Яковенко Марія Сергіївна; Прошин Дмитро Євгенович
Адреса для листування: 350063, г.Краснодар, вул. Сивина, 4, КГМА, Т.А. Дронін
Дата початку дії патенту: 2000.10.27

Винахід відноситься до медицини, а саме до гастроентерології, і може знайти застосування в виборі тактики лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК). У комплексі виявляють певні критерії оцінки функціонального стану печінки і підшлункової залози, секреторною і моторно-евакуаторної діяльності гастродуоденальної комплексу, обчислюють сумарний коефіцієнт критеріїв, збільшення якого пропорційно зростанню ризику дуоденального кровотечі. Технічний результат: спосіб дозволяє знизити число виразкових кровотеч, які призводять до інвалідизації та смертності хворих на ВХ ДПК.

ОПИС ВИНАХОДИ

Винахід відноситься до медицини, а саме до гастроентерології, і може знайти застосування в виборі тактики лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК).

Виразкова хвороба стоїть в ряду найбільш поширених захворювань внутрішніх органів [1]. У всьому світі нею страждає приблизно 10% населення [2].

У частини хворих виразкова хвороба має прогресуючий, часто рецидивуючий перебіг, яке призводить до різних ускладнень, що є причиною летальності та інвалідизації хворих на цю патологію.

Одне з найбільш грізних ускладнень ВХ ДПК - виразкова кровотеча, що спостерігається в 15-20% випадків [1, 3]. Післяопераційна летальність при цьому ускладненні складає за різними оцінками від 14 до 38,6% і не має тенденції до зниження, незалежно від методу лікування [1, 3, 4].

Запобігти виразкова кровотеча можливо при своєчасному його прогнозуванні.

Рішення поставленого завдання в значній мірі ускладнюється неоднорідністю захворювання, яке визначається поєднанням багатьох етіологічних і патогенетичних факторів з єдиним анатомічним і клінічним проявом, тобто наявністю виразки [5, 6, 7].

Відомі способи прогнозування виразкового кровотечі типові. Так, наприклад, існує спосіб прогнозування розвитку кровотеч з виразок дванадцятипалої кишки [8], що полягає в наступному: у хворого визначають виділені авторами показники, в які входять чоловіча стать, локалізація виразки на задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки, спадкова обтяженість, від'ємне значення атропінового тесту , HLA-фенотип - В35, А2АЗ, А2АХ .. Перераховані критерії автор пропонує враховувати для прогнозування кровотечі при ВХ ДПК.

Недоліком наведеного вище способу прогнозування є те, що не враховувалися дані біохімічного, морфологічного і функціонального обстеження хворого, що відображають супутнє ураження печінки і підшлункової залози, стан яких змінює перебіг ВХ ДПК. Це обумовлює неточність запропонованого способу і зниження його соціально-економічної ефективності.

МЕТА - підвищення точності прогнозування розвитку виразкового кровотечі у хворих на ВХ ДПК.

ЗАВДАННЯ:

1. Підвищення достовірності прогнозу виразкового дуоденального кровотечі для отримання більш раннього і точного висновку про стан хворого ВХ ДПК.

2. Зниження ризику розвитку виразкового дуоденального кровотечі і зменшення летальності хворих на ВХ ДПК.

3. Зменшення числа екстрених хірургічних втручань з приводу виразкової кровотечі.

СУТНІСТЬ ВИНАХОДИ

Для встановлення ступеня ризику виникнення дуоденального кровотечі в комплексі виявляють певні критерії оцінки функціонального стану печінки і підшлункової залози, секреторною і моторно-евакуаторної діяльності гастродуоденальної комплексу. Обчислюють сумарний коефіцієнт критеріїв, збільшення якого пропорційно зростанню ризику дуоденального кровотечі.

Для визначення прогностичних критеріїв виразкових кровотеч у хворих на ВХ ДПК застосовують послідовний аналіз Вальда, в основі якого лежать імовірнісні методи порівняння частоти кожного з аналізованих показників в досліджуваних станах - наявність або відсутність в анамнезі виразкового кровотечі [9].

Проспективно були проаналізовані історії хвороби і формалізовані карти спостереження 108 хворих на ВХ ДПК. Виразкові кровотечі в анамнезі спостерігалися у 33 хворих, у 75 ця ознака був відсутній. Порівняльний аналіз були піддані 165 ознак, включаючи показники моторно-евакуаторної функції гастродуоденальної комплексу та морфо-функціонального стану печінки і підшлункової залози, секреторною і моторно-евакуаторної діяльності гастродуоденальної комплексу, і для кожного з ознак була розрахована величина довірчого інтервалу.

Потім були виділені ознаки, достовірно відрізняються по частоті в групах з виразковими кровотечами і без них (величина довірчого інтервалу менше 0,05). Таких ознак виявилося 26 (таб.1). Для кожного з них були розраховані чутливість, специфічність і ефективність [9, 10].

Для прогнозування можливо використовувати всі ознаки, але після скринінгу були відібрані критерії (табл.2), що володіють найбільшою прогностичної інформативністю, чутливістю, специфічністю та ефективністю. Таких ознак залишилося 19.

Спосіб здійснюють наступним чином

Для визначення прогнозу виразкового кровотечі у хворих на ВХ ДПК враховують більш значущі прогностичні ознаки з відповідним знаком "+" або "-". При заздалегідь заданій допустимої помилку ± 5%, в разі суми ознак від +6 і більш слід говорити про високий ризик виразкового кровотечі, від +4 до +5 - про помірне, від +1 до +2 - про мінімальний.

Наводимо приклади прогнозування ризику виразкового кровотечі у хворих.

Приклад 1. Таб. 3. Хворий П., 28 років, І / Б 485 надійшов у республіканський центр функціональної хірургічної гастроентерології 10.03.00 р за екстреними свідченнями з ознаками шлунково-кишкової кровотечі: скарги на слабкість, "чорний" стілець протягом двох днів, болі в животі, блідість шкірних покривів, тахікардія, зниження А / Д, зниження еритроцитів крові дo 2,8xl0 12 / л, НЬ крові 75 г / л, показник гематокриту 0,26, ШОЕ - 45 мм в год.

При опитуванні хворого з'ясовано, що він страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки вже близько 4-х років. Загострення не носили чіткого сезонного характеру, больовий синдром не був яскраво виражений. Два роки тому проходив обстеження в РЦФХГ, в результаті якого визначено високий ризик виникнення виразкового кровотечі.

Від запропонованого оперативного лікування в обсязі селективної проксимальної ваготонії (антацидних операція) хворий відмовився. Як альтернатива пацієнту була призначена ерадикація Н. pylori з подальшою антисекреторних терапією. Однак рекомендації лікаря хворим не виконувалися.

В даний надходження при екстреному обстеженні на ЕГДС було встановлено, що джерелом кровотечі є цибулина дванадцятипалої кишки. Стан хворого послужило підставою до проведення невідкладної операції, яка була виконана в обсязі мостовидной дуоденопластікі і виведення дванадцятипалої кишки з-під кореня брижі. Після відновного періоду, що тривав 6 тижнів, була виконана антисекреторна операція - селективна проксимальна ваготомія.

Приклад 2. Таб. 4. Хвора А., 59 років, І / Б 645, перебувала на обстеженні в республіканському центрі функціональної хірургічної гастроентерології з 12.05.98 року.

У хворої була визначена низький ступінь ризику виразкового кровотечі. Оперативне лікування рубцево-виразкового стенозу було відкладено на невизначений час внаслідок супутньої серцевої патології. Проте, хвора продовжувала спостерігатися амбулаторно. За більш ніж 2-х річний термін спостереження у хворої не було ознак шлунково-кишкової кровотечі.

Апробація даного способу була проведена на 56 хворих, правильність прогнозу доведена у 48 (85,7%) хворих протягом 2,5-3 років, що доводить високу точність способу.

Виділення 3 груп прогнозу виразкового кровотечі дозволяє оптимізувати і індивідуалізувати схеми лікування хворих на ВХ ДПК. Хворим, у яких прогнозується високий ступінь ризику, показано оперативне лікування з використанням антацидних операцій або постійна підтримуюча терапія антисекреторними препаратами.

Запропонований диференційований підхід до тактики лікування та ведення пацієнтів з ВХ ДПК володіє безсумнівною медико-соціальною ефективністю, так як дозволяє знизити число виразкових кровотеч, які призводять до інвалідизації та смертності хворих на ВХ ДПК.

ВИКОРИСТОВУВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Керівництво з гастроентерології: в трьох томах / Під загальною редакцією Ф.І. Комарова і А.Л. Гребенева. Т.2. Хвороби печінки і біліарної системи / А. Л. Гребенів, А.І. Хазанов, С.Д. Подимова і ін .: під ред. Ф.І. Комарова, А.Л. Гребенева, А.І. Хазанова. - М .: Медицина, 1995.-528 с.

2. Циммерман Я.С. Нариси клінічної гастроентерології. - Перм, 1992. -336с.

3. Ломаченко Ю. І., Грачов А.М. Профузні гастродуоденальні виразкові кровотечі. // Праці 26-й конференції 21-22 травня 2000 р Под ред. проф. Е. І. Зайцевої. -Смоленск, 1998.- С. 232-236.

4. Онопрія В. І. Етюди функціональної хірургії виразкової хвороби. - Краснодар: Видавничо-поліграфічна виробниче орендне підприємство, 1995.-296с.

5. Мороз Г.3. Використання атропінового тесту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. // Лікарська справа. - 1997, 5. С. 29-31.

6. Rotter JI, Rimoin DI // Gastroenterology. - 1977. - Vol. 73, 3. - P. 626-632.

7. Василенко В.Х., Гребенів А.Л., Шептулин А.А. Виразкова хвороба: сучасні уявлення про патогенез, діагностику, лікування. - М., -1987. -288с.

8. Поташов Л.В., Морозов В.П., Савранський І.П., кучерява І.П., Дід-Зурабова Е. С., Кімков А.В. Прогнозування розвитку кровотеч з виразок дванадцятипалої кишки. // Хірургія. Журнал ім. Н.І. Пирогова, 1998, 7. - С. 4-6.

9. Гублер Є.В. Інформатика в патології, клінічної медицини та педіатрії. -Л .: Медицина, 1990.-176 с.

10. Двойрін В.В., Клименко А.А. Методика контрольованих клінічних випробувань. - М .: Медицина, 1985.-142 с.

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

Спосіб прогнозування виразкового кровотечі у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, що відрізняється тим, що для встановлення ступеня ризику виникнення дуоденального кровотечі в комплексі виявляють значущі критерії оцінки функціонального стану печінки і підшлункової залози, секреторною і моторно-евакуаторної діяльності гастродуоденальної комплексу, визначають сумарний коефіцієнт критеріїв, збільшення якого пропорційно зростанню ризику дуоденального кровотечі.

Версія для друку
Дата публікації 29.03.2007гг


НОВІ СТАТТІ ТА ПУБЛІКАЦІЇ НОВІ СТАТТІ ТА ПУБЛІКАЦІЇ НОВІ СТАТТІ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Технологія виготовлення універсальних муфт для бесварочного, безрезьбовиє, бесфлянцевого з'єднання відрізків труб в трубопроводах високого тиску (мається відео)
Технологія очищення нафти і нафтопродуктів
Про можливість переміщення замкнутої механічної системи за рахунок внутрішніх сил
Світіння рідини в тонких діелектричних каналох
Взаємозв'язок між квантової і класичної механікою
Міліметрові хвилі в медицині. Новий погляд. ММВ терапія
магнітний двигун
Джерело тепла на базі нососних агрегатів