початок розділу Виробничі, аматорські радіоаматорські Авіамодельний, ракетомодельного Корисні, цікаві	хитрощі майстру електроніка фізика технології винаходи	таємниці космосу таємниці Землі таємниці Океану хитрощі Карта розділу
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для сайтів - гіперпосилання)

ВИНАХІД
Патент Російської Федерації RU2238633

СПОСІБ підживлення рослин женьшеню

Ім'я винахідника: Ковальов Н.Г. (RU); Ходирєв А.А. (RU); Степанок В.В. (RU); Шпихов Г.Т. (RU); Тюлин В.А. (RU); Кузнєцова Е.І. (RU); Алексєєв Д.А.
Ім'я патентовласника: Всеросійський науково-дослідний інститут сільськогосподарського використання меліорованих земель
Адреса для листування: 170530, г.Тверь, п / о Еммаус, ВНІІМЗ
Дата початку дії патенту: 2003.04.21

Винахід відноситься до сільського господарства і може бути використано при вирощуванні рослин женьшеню. Спосіб передбачає обприскування надземної частини рослин женьшеню розчином біологічно активних речовин в поливної воді. Обприскування проводять в період цвітіння і зав'язування плодів два рази з інтервалом в 14 днів в суху безвітряну погоду. В якості біологічно активних речовин використовують комплексне мікродобриво, що включає наступні компоненти, в перерахунку на 100 м ^2, г: цинк азотнокислий 6-водний 4,62-8,62, залізо сірчанокисле 7-водне 4,90-9,10, кислота борна 0,80-1,32, калій бромистий 0,70-1,30, калій йодистий 0,50-0,85, олово хлористе 2-водне 0,35-0,65, натрій діохромат 2-водний 0,21- 0,39, рубідій азотнокислий 0,07-0,16, марганець сірчанокислий 2,87-5,33, ртуть азотнокисла 2-водна 0,02-0,04, свинець азотнокислий 0,06-0,12, кадмій азотнокислий 4 водний 0,02-0,04, срібло азотнокисле 0,042-0,078, галій азотнокислий 8-водний 0,07-0,13, галій азотнокислий 0,014-0,026, натрій теллуровокіслий 0,042-0,078, індій азотнокислий 4,5-водний 0,042- 0,078, кобальт азотнокислий 6-водний 0,007-0,013, амоній ванадіевокіслий 0,014-0,026, натрій селеновокіслий 10-водний 0,028-0,052, натрій мишьяковістокіслий 0,014-0,026, мідь азотнокисла 6-водна 0,66-1,22, амоній молібденовокислий 0,098-0,182 , сурма 3-хлориста 0,028-0,052, натрій вольфрамовокіслий 2-водний 0,014-0,026, цезій азотнокислий 0,0028-0,0052, вісмут азотнокислий 5-водний 0,014-0,026, вода 4000. Використання винаходу забезпечує приріст маси коренів женьшеню при збереженні їх якості.

ОПИС ВИНАХОДИ

Винахід відноситься до сільського господарства і може бути використано при вирощуванні рослин женьшеню.

Відомо, що дикорослі коріння женьшеню досягають товарної якості не раніше ніж за 25-30 років, культурні, як правило, на п'ятому-шостому році. На плантації обмін речовин у рослин посилюється завдяки агротехнічних прийомів, що полягає в розпушуванні грунту, оберігаючи її від утворення кірки, прополювання і підгортання гряд по кілька разів за добу, поливі, підгодівлі рослин.

Кращим видом добрива визнаний листовий перегній, що збирається в лісі. Разом з деревної потертю перегній вноситься в гряди перед посівом з розрахунку шість кілограмів на квадратний метр. Така ж кількість гнойового перегною, яким грунт заправляється один раз в три роки, підвищує урожай коренів наполовину. А щорічне внесення по 60 кг мінеральних добрив на гектар - на третину (Серьогіна І. Далекий Схід, Теберда, далі - скрізь. Агропромисловий комплекс Росії, 1990, № 7, с.44).

Але бажання отримати більшу масу коренів та некомпетентність часто диктує безконтрольне внесення в гряди для вирощування женьшеню великої кількості гною і мінеральних добрив.

Гноївковий перегній створює надлишкову живильне середовище для женьшеню, що в кінцевому рахунку призводить до порушення фізіологічних процесів в тканинах і різкого ослаблення захисних функцій рослин. Крім того, гнойовий перегній - сприятливе середовище для розвитку збудників різних захворювань (Поляков В. Моє хобі - селекція. Господар, 1991, № 4, с.40).

Великі дози мінеральних добрив, які закладаються в гряди, неефективні, оскільки знижують схожість насіння на 6-16% (Серьогіна І. Далекий Схід, Теберда, далі - скрізь. Агропромисловий комплекс Росії, 1990, № 7, с.44).

Відомо, що для збільшення маси коренів женьшеню застосовують великі дози азотних добрив, зловживають отрутохімікатами (З Червоної книги - на поля. АПК Росії, 1990, № 7, с.42), що призводить до зниження біологічно активних речовин в коренях, внаслідок чого знижуються лікувальні властивості коренів.

Відомо, що для збільшення маси коренів необхідний своєчасний догляд за плантацією з урахуванням біологічних особливостей рослин, що полягає в підгодівлі рослин шляхом обприскування надземної частини рослин по кілька разів на день в залежності від погодних умов водою, а на ніч - настоєм біологічно активних речовин в поливної воді : часнику, полину, календули, золи (Поляков В. Моє хобі - селекція. Господар, 1991, № 4, с.40, прототип).

Зазначений спосіб підживлення рослин женьшеню економічно недоцільний на його великих плантаціях. Недоцільність його застосування обумовлена ​​обмеженістю і дорожнечею компонентів розчину для підживлення рослин.

Завдання, яке вирішується даними винаходом, полягає у вишукуванні способу догляду за рослинами женьшеню, що забезпечує приріст маси коренів женьшеню при збереженні їх якості.

Поставлена ​​задача вирішена шляхом підживлення рослин женьшеню, що передбачають обприскування надземної частини рослин женьшеню розчином біологічно активних речовин в поливної воді, причому обприскування проводять в період цвітіння і зав'язування плодів два рази з інтервалом в 14 днів в суху безвітряну погоду, а в якості біологічно активних речовин використовують комплексне мікродобриво (КМУ), що включає наступні компоненти, в перерахунку на 100 ^2, г:

• Цинк азотнокислий 6-водний 4,62-8,62
• Залізо сірчанокисле 7-водне 4,90-9,10
• Кислота борна 0,80-1,32
• Калій бромистий 0,70-1,30
• Калій йодистий 0,50-0,85
• Олово хлористе 2-водне 0,35-0,65
• Натрій діохромат 2-водний 0,21-0,39
• Рубідій азотнокислий 0,07-0,16
• Марганець сірчанокислий 2,87-5,33
• Ртуть азотнокисла 2-водна 0,02-0,04
• Свинець азотнокислий 0,06-0,12
• Кадмій азотнокислий 4-водний 0,02-0,04
• Срібло азотнокисле 0,042-0,078
• Галій азотнокислий 8-водний 0,07-0,13
• Талій азотнокислий 0,014-0,026
• Натрій теллуровокіслий 0,042-0,078
• Індій азотнокислий 4,5-водний 0,042-0,078
• Кобальт азотнокислий 6-водний 0,007-0,013
• Амоній ванадіевокіслий 0,014-0,026
• Натрій селеновокіслий 10-водний 0,028-0,052
• Натрій мишьяковістокіслий 0,014-0,026
• Мідь азотнокисла 6-водна 0,66-1,22
• Амоній молібденовокислий 0,098-0,182
• Сурма 3-хлориста 0,028-0,052
• Натрій вольфрамовокіслий 2-водний 0,014-0,026
• Цезій азотнокислий 0,0028-0,0052
• Вісмут азотнокислий 5-водний 0,014-0,026
• вода 4000

Різноманітність використаних елементів дозволяє збільшити приріст маси коренів женьшеню при збереженні їх якості за рахунок утворення в рослинах широкого переліку біологічно активних речовин.

Приклад конкретного виконання

Досвід по культивації женьшеню закладений в 10 км від м Твері, в 40 м від лісового масиву. Площа ділянки 10 кв.м. Над ділянках встановили затеняющий щит (співвідношення світла і тіні 50/50%), виконаний з рейок шириною 4 см з зазорами між ними 4 см. Досвід заклали на природному ґрунті з насипним шаром штучної грунту заввишки 20 см з перепрілого садово-городнього листового опаду. Було висаджено 300 дворічних саджанців. Схема досвіду включала 5 варіантів, повторність триразова. На трьох варіантах досліду була проведена позакореневе підживлення комплексними мікродобривами (КМУ) в період цвітіння (10 липня). Через 2 тижні підгодівлю (КМУ) провели повторно.

Під час експерименту були закладені один контрольний варіант (без підгодівлі) вирощування рослин женьшеню і чотири варіанти позакореневого підживлення рослин женьшеню: обприскування рослин водою шляхом дрібнодисперсного зрошення і три варіанти обприскування рослин водним розчином КМУ теж шляхом дрібнодисперсного обприскування.

3 варіанти підгодівлі (КМУ) були використані для того, щоб перевірити дію максимальної дози, мінімальної та оптимальної, з розрахунку г на 100 м ² (табл.1).

	У табл.2 наведені біометричні показники коренів женьшеню по закінченні польового сезону. З табл.2 випливає, що в умовах посушливого літа досить значний позитивний вплив на масу, довжину і діаметр коренів женьшеню зробило зрошення водою. Так, маса коренів женьшеню в середньому збільшилася в 2,25 рази, довжина основного кореня в 1,75 рази, діаметр кореня в 1,71 рази. Однак найбільший позитивний вплив справила оптимальна (середня) доза комплексного мікродобрива в водному розчині. Маса коренів при цьому по відношенню до контролю зросла в 5,14 рази, по відношенню до маси коренів на варіанті з зрошенням водою - в 2,28 рази. Довжина основного кореня зросла із застосуванням КМУ (оптимальна доза) по відношенню до контрольних рослин в 2 рази і в 1,14 разів відносно рослин з зрошенням водою. Діаметр основного кореня на варіанті з КМУ (оптимальна доза) зріс щодо контрольних рослин в 2,86 рази і в 1,66 рази відносно рослин з зрошенням водою. Ефективність дії на ріст і розвиток коренів женьшеню інших варіантів КМУ - з внесенням максимального вмісту реактивів і мінімального вмісту нижче дії оптимального змісту на 20-30%. Візуально, на оброблених водним розчином КМУ рослинах спостерігалося збільшення листового апарату в порівнянні з контролем, освіту і дозрівання плодів на цих рослинах відбувалося швидше (приблизно на 10 днів) щодо рослин інших варіантів, кількість і розмір плодів більше. Однак важливо, чи не змінилися якісні показники коренів женьшеню під дією позакореневого підживлення рослин водним розчином КМУ. Для з'ясування цього питання було проведено рентгенофлуоресцентний аналіз коренів женьшеню. Склад коренів рослин женьшеню в різних варіантах досліду показаний в табл.3. У табл.3 наведені дані з визначення вмісту деяких макро- і мікроелементів, що входять до складу КМУ, в коренях женьшеня.

Всі вивчені елементи можна розділити на три групи:

- Життєво необхідні макроелементи - Р, S, Cl, К, Са;

- Життєво необхідні мікроелементи - Мn, Fe, Со, Сu, Zn, J, Мо;

- Важкі метали - V, Cr, Ni, As, Se, Pb, Cd, Sn, Sb.

Попутно визначався ряд елементів, фізіологічна роль яких вважається несуттєвою, - Ti, Br, Rb, Sr, Zr, Ba.

Однак цей поділ вельми умовно. Так, Zn, Сu, Мо хоча часто використовуються в якості мікродобрив, в умовах надходження в навколишнє середовище в підвищених кількостях, наприклад при передозуванні або в регіональних умовах підприємств кольорової металургії, є токсичними. До того ж при низьких дозах відомі численні приклади позитивної дії на врожайність сільськогосподарських культур As, Se, Cd, Pb і т.п.

З табл.3 слід, що для життєво необхідних мікроелементів складається цілком певна закономірність. Вміст мікроелементів в коренях женьшеня рослин, підгодованих КМУ, трохи більше ніж в рослинах на контролі (S, Са), або збігається з ним (Р, Cl). У коренях женьшеня на варіанті з зрошенням, навпаки, зміст всіх елементів майже в 2 рази нижче, ніж на контролі і КМУ, що очевидно обумовлено розведенням концентрацій елементів і їх вимиванням при зрошенні. На варіанті з КМУ, хоча теж проводилося зрошення, розведення елементів не відбулося.

Що стосується життєво необхідних мікроелементів, то в коренях женьшеня їх в середньому на варіанті з КМУ на 14% більше, ніж в контрольних зразках, тобто і для них розведення елементів не відбувається. На варіанті з зрошенням в середньому вміст життєво необхідних мікроелементів на 3,5% більше, ніж в коренях на контрольному варіанті, тобто і для них розведення не відбувається.

Вивчені важкі метали можна розділити на біологічно активні, які вносилися в складі КМУ, - As, Se, Pb, Cd, Sn, Sb і тугоплавкі - V, Cr, Ni, що не володіють високою біологічною активністю. Незважаючи на те, що елементи першої групи вносились в складі КМУ, в коренях женьшеня їх зміст в середньому на 2% нижче, ніж на контролі, що несуттєво. На варіанті з зрошенням водою зміст зазначених елементів в середньому нижче ніж на контролі на 3%, що і несуттєво. На варіанті з застосуванням КМУ в коренях женьшеня на 8% зросла зміст V, знизився вміст Cr на 6%, збільшився вміст Ni, аналогічна ситуація проявляється і на варіанті з зрошенням водою, тільки збільшення вмісту V і Ni більше в 1,4-3, 1 рази.

Таким чином, незважаючи на значне збільшення приросту маси коренів женьшеню в варіантах досліду з зрошенням рослин женьшеню водним розчином КМУ, зміст біологічно активних елементів практично не знижується, що може свідчити про збереження фармакологічних властивостей коренів женьшеню - лікувальних, стимулюючих і тонізуючих якостей.

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

Спосіб підживлення рослин женьшеню, який передбачає обприскування надземної частини рослин женьшеню розчином біологічно активних речовин в поливної воді, що відрізняється тим, що обприскування проводять в період цвітіння і зав'язування плодів два рази з інтервалом в 14 днів в суху безвітряну погоду, а в якості біологічно активних речовин використовують комплексне мікродобриво, що включає наступні компоненти в перерахунку на 100 м ^2, г:

• Цинк азотнокислий 6-водний 4,62-8,62
• Залізо сірчанокисле 7-водне 4,90-9,10
• Кислота борна 0,80-1,32
• Калій бромистий 0,70-1,30
• Калій йодистий 0,50-0,85
• Олово хлористе 2-водне 0,35-0,65
• Натрій діохромат 2-водний 0,21-0,39
• Рубідій азотнокислий 0,07-0,16
• Марганець сірчанокислий 2,87-5,33
• Ртуть азотнокисла 2-водна 0,02-0,04
• Свинець азотнокислий 0,06-0,12
• Кадмій азотнокислий 4-водний 0,02-0,04
• Срібло азотнокисле 0,042-0,078
• Галій азотнокислий 8-водний 0,07-0,13
• Талій азотнокислий 0,014-0,026
• Натрій теллуровокіслий 0,042-0,078
• Індій азотнокислий 4,5-водний 0,042-0,078
• Кобальт азотнокислий 6-водний 0,007-0,013
• Амоній ванадіевокіслий 0,014-0,026
• Натрій селеновокіслий 10-водний 0,028-0,052
• Натрій мишьяковістокіслий 0,014-0,026
• Мідь азотнокисла 6-водна 0,66-1,22
• Амоній молібденовокислий 0,098-0,182
• Сурма 3-хлориста 0,028-0,052
• Натрій вольфрамовокіслий 2-водний 0,014-0,026
• Цезій азотнокислий 0,0028-0,0052
• Вісмут азотнокислий 5-водний 0,014-0,026
• вода 4000

Версія для друку
Дата публікації 09.03.2007гг

НОВІ СТАТТІ ТА ПУБЛІКАЦІЇ
	Технологія виготовлення універсальних муфт для бесварочного, безрезьбовиє, бесфлянцевого з'єднання відрізків труб в трубопроводах високого тиску (мається відео)
	Технологія очищення нафти і нафтопродуктів
	Про можливість переміщення замкнутої механічної системи за рахунок внутрішніх сил
	Світіння рідини в тонких діелектричних каналох
	Взаємозв'язок між квантової і класичної механікою
	Міліметрові хвилі в медицині. Новий погляд. ММВ терапія
	магнітний двигун
	Джерело тепла на базі нососних агрегатів