This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

ЗОБ

ЗОБ (син .: Струма) - патологічне збільшення щитовидної залози. Поява зоба є ознакою таких захворювань, як дифузний токсичний зоб, спорадичний нетоксичний зоб, ендемічний зоб, аутоімунні тиреоїдити і ін.

Прийнято виділяти п'ять ступенів збільшення щитовидної залози: від I ступеня (заліза візуально не збільшена, при ковтанні пальпується тільки її перешийок) до зоба V ступеня (щитовидна залоза збільшена дуже сильно, в деяких випадках вона звисає з шиї у вигляді мішка). Якщо функція щитовидної залози не порушена і в її тканини немає вузлів, то збільшення залози I і навіть II ступеня в неендемічних по зобу областях вважається варіантом норми. Справжнім зобом, тобто безперечним патологічним збільшенням щитовидної залози, є збільшення залози III ступеня, обумовлене візуально (так звана товста шия), і IV -V ступеня.

Зоб буває дифузним, вузловим і змішаним. При дифузному зобі вся тканину залози уражається рівномірно, при вузловому зобі зміна тканини щитовидної залози носить осередкового характеру. Вузли можуть бути одиничними і множинними, від навколишньої тканини залози вони відмежовані тонкої сполучнотканинною капсулою. Збільшення щитовидної залози може відбуватися як за рахунок наростання числа епітеліальних клітин, так і за рахунок збільшення кількості колоїду, що міститься в фолікулах залози. В останньому випадку зоб має частіше вузлувате будова з вогнищами некрозу, звапнення і розростання сполучної тканини. Права частка щитовидної залози зазвичай збільшується більше лівої. При відсутності запальних змін і малігнізації зоб, особливо вузловий, зазвичай рухливий пo відношенню до оточуючих його тканин.

При ендемічному зобі (ендемічною зобной хвороби) розростання тканини щитовидної залози нерідко супроводжується зниженням її функціональної активності. Хвороба поширена в певних географічних зонах (деякі райони Уралу, Сибіру, ​​Середньої Азії і ін.), Що характеризуються недостатністю йоду в навколишньому середовищі (вода, грунт, харчові продукти).

Клінічні прояви зоба залежать від функціонального стану щитовидної залози, від ступеня її збільшення і здавлення нею оточуючих органів. При великому зобі зміщення і здавлення трахеї і поворотного горлового нерва є причиною утрудненого дихання і осиплості голосу. При дифузному токсичному зобі характерні скарги хворих на стомлюваність, дратівливість, пітливість, серцебиття і інші симптоми тиреотоксикозу. При ендемічному зобі нерідко відзначають клінічну картину гіпотиреозу, тобто зниженій функції щитовидної залози, що обумовлено дистрофічними змінами в її залозистої тканини.

При наявності вузлів виробляють частіше оперативне втручання. Якщо зоб супроводжується йодною недостатністю, то лікувальним і профілактичним заходом є призначення препаратів йоду. У ряді випадків показано застосування препаратів щитовидної залози (тиреоидина) або синтетичних аналогів гормонів щитовидної залози - тіреокомб, тіреотома і ін.