ТИРЕОЇДИТ

ТИРЕОЇДИТ - запальне захворювання щитовидної залози інфекційної або імунної природи.

Хворі скаржаться на біль в області шиї, яка іррадіює в потилицю, нижню щелепу. Іноді виникає біль при ковтанні, відзначається утруднення дихання і ковтання. У ряді випадків спостерігаються підвищення температури тіла пітливість, слабкість. Щитовидна залоза дифузно збільшена, щільної консистенції, частіше болюча при пальпації. Зазвичай вона рухлива, але при деяких формах може бути спаяна з навколишніми тканинами. Функція щитовидної залози нерідко підвищена, але при тривалому перебігу можливий розвиток ознак гіпотиреозу. У крові лейкоцитоз із зсувом вліво, збільшення ШОЕ. Перебіг тиреоїдиту може бути гострим (частіше при інфекційну природу захворювання), а також хронічним (хронічний фіброзний тиреоїдит, аутоімунний тиреоїдит Хашимото) або підгострим (тиреоїдит де Кервена).

Діагноз встановлюють на підставі збільшення щитовидної залози і ознак запального процесу (хворобливість, ущільнення тканини, лихоманка , зміни в крові). У ряді випадків проводять пункційну біопсію залози.

Лікування. При інфекційну природу захворювання показані антибактеріальні препарати, а при аутоімунному запаленні - глюкокортикоїди. У разі розвитку гіпотиреозу призначають тиреоїдні гормони (тиреоїдин, трийодтиронін), при явищах гіпертиреозу - бета-адреноблокатори.