ацидоз

Ацидоз - порушення кислотно-основного стану організму, що характеризується абсолютним або відносним надлишком кислот і зниженням рН.

Ацидоз може бути компенсований або некомпенсованим в залежності від рН внутрішнього середовища організму. При компенсованому ацидозі рН крові зрушать до нижньої межі норми (7,35 - 7,45). При більш вираженому зсуві в кислу сторону (рН менше 7,35) ацидоз вважається некомпенсованим.

Розрізняють метаболічний і дихальний ацидоз. При метаболічному ацидозі кислотність плазми крові підвищена первинно за рахунок зниження концентрації в ній гідрокарбонатів (діабетичний кетоацидоз; лактат-ацидоз, що розвивається при зменшенні оксигенації тканин; ацидоз при порушенні функції печінки, отруєнні саліцилатами, метанолом, при нирковій недостатності).

При дихальному ацидозі первинно підвищується рівень діоксиду вуглецю в артеріальній крові внаслідок недостатньої легеневої вентиляції (при хронічних неспецифічних захворюваннях легенів, пневмонії, бронхіальній астмі, набряку легень, асфіксії, пригніченні дихального центру різними токсинами і ін.).

Лікувальні заходи спрямовані насамперед на основне захворювання. Симптоматична терапія при метаболічному ацидозі - в забезпеченні адекватної вентиляції легенів (нерідко за допомогою ШВЛ).