Меньєра хвороба
Меньєра хвороба. Причини зрозумілі. Основними патогенетичними факторами є збільшення кількості лабіринтового рідини (ендолімфи) і підвищення внутрішньо-лабіринтового тиску.
Симптоми, перебіг. Раптові напади сильного запаморочення, нудоти, блювоти, що супроводжуються шумом у вухах і зниженням слуху (частіше на одне вухо), ністагмом (зазвичай в здорову сторону) і втратою рівноваги; хворий не може ходити, стояти і навіть сидіти. Напад може тривати від декількох годин до декількох діб, повторюватися надзвичайно часто (кожні 2-3 дні), іноді, значно рідше (1 раз в 1-2 року). У період між нападами ознаки захворювання відсутні, за винятком зниження слуху. Повторні напади ведуть до прогресуючого зниження слуху іноді аж до повної глухоти на одне вухо. Загальна тривалість захворювання дуже різна, іноді хвороба триває десятки років. Частіше хворіють жінки 30-50 років. Нерідко клінічна картина недостатньо чітка. У цих випадках користуються узагальнюючим терміном "лабіринтопатія". При диференціальної діагностики необхідно мати на увазі лабіринтит, невриному слухового нерва, гіпертонічну хворобу, шийний остеохондроз, атеросклероз, цукровий діабет.
Лікування. У період нападу - постільний режим, виняток шуму, яскравого світла. Призначають щадну дієту, проносні. Застосовують аерон по 0,005 г в таблетках 2 рази на день. При спазмі судин призначають судинорозширювальні спорідненості (нікотинову кислоту по 0,1 г 2 рази на день, папаверин по 0,015 г 3-4 рази на день), дегідратаційних терапію. При частих нападах і безуспішності консервативного лікування виконують хірургічне втручання: перерезку барабанної струни, розсічення нервових волокон барабанного сплетіння (тімпаносімпатектомія), розтин ендолімфатичного простору. Куріння і вживання алкоголю повністю виключають. Іноді позитивний результат дає спеціальний комплекс лікувальної фізкультури. Заняття лікувальною фізкультурою слід проводити тільки в межпріступномперіоді. Які страждають на хворобу Меньєра не повинні працювати на транспорті, на висоті, у рухомих механізмів.
- Хвороби вуха, горла, носа
- Cепсіс отогенний
- сірчана поліпшена пробка
- Cінусіт
- Cклерома
- Адгезивний (сліпчівий) середній отит
- аденоїди
- ангіна
- Антрім
- Атрезії і синехії порожнини носа
- Аеросінусіт
- баротравма
- гайморит гострий
- гайморит хронічний
- Гематома носової перегородки
- Гіпертрофія піднебінних мигдалин
- діафрагма гортані
- євстахіїт
- заглотковий абсцес
- Сторонні тіла бронхів
- Сторонні тіла глотки
- Сторонні тіла гортані
- Сторонні тіла носа
- Сторонні тіла трахеї і бронхів
- Сторонні тіла вуха
- Викривлення носової перегородки
- кровотеча носова
- лабіринтит
- ларингіт
- ларингіт хронічний
- ларингоспазм
- мастоидит гострий
- Механічна травма вуха
- Мукоцеле (піоцеле) лобової пазухи
- зовнішній отит
- Нежить (риніт)
- Нежить вазомоторний, алергічний
- Нежить гострий у дітей раннього (грудного) віку
- неврит кохлеарний
- Вогнепальні поранення придаткових пазух носа
- опіки глотки
- Озена (смердючий нежить)
- гострий нежить
- Гострий середній отит
- Отгематома (отематома)
- набряк гортані
- отит
- отомікоз
- Отосклероз (отоспонгмоз)
- Парези та паралічі гортані
- поліпи носa
- стеноз гортані
- стридор вроджений
- сфеноїдит
- тонзиліт хронічний
- травма глотки
- травма гортані
- Травми носа і його придаткових пазух
- туберкульоз гортані
- фарингіт
- фарингіт гострий
- фарингіт хронічний
- фарінгомікоз
- фіброма носоглотки
- фронтит
- Фурункул передодня носа
- хронічні етмоїдити
- Хронічний атрофічний нежить
- Хронічний гіпертрофічний нежить
- Хронічний гнійний середній отит
- Хронічний катаральний (простий) нежить
- Ексудативний середній отит
- етмоідіт
Коментарі
Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ. Всі коменти приховані з індексу, спам контролюється.