This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

Увага! Інформація носить довідковий характер!
Перед прийомом обов'язково проконсультуйтеся з лікарем!
САЙТ ТІЛЬКИ ДОВІДНИК. НЕ АПТЕКА! Ми не продаємо медикаменти! Ніякі!

Опис ліки: Клофібрат (Clofibratum)

Клофібратом (Clofibratum) *.

Етил- a - (пара-хлорфенокси) -ізобутірат.

Синоніми: Атромідін, клофібрейт, ліпомід, місклерон, Acolestol, Amadol, Amotril, Antilipid, Arterioflexin, Atemarol, Ateriosan, Aterosol, Athebrate, Atheromide, Atosterine, Atrolen, Atromid S, Atromidin, Chlorophenisate, Clofibrat, Clofibril, Clofibrin, Clominon, Corafen , Fibramid, Geromid, Hypocerol, Klofibrat, Lipavil, Lipavlon, Lipomid, Liponorm, Lisisterol, Miscleron, Neo-Atromid, Nibratol, Normolipol, Regelan, Sterochol і ін.

Світло-жовта рідина зі слабким ароматичним запахом. Не розчиняється в воді, розчинний у спирті, ефірі та інших органічних розчинниках.

Клофібрат був першим препаратом з групи похідних фиброевой кислоти (фібратів), які знайшли застосування в якості гіполіпідемічних засобів. В даний час застосовується ряд похідних фиброевой кислоти (див. Безафібрат, Фенофибрат і ін.).

Препарати зтой групи викликають зниження вмісту холестерину і тригліцеридів в плазмі крові, тригліцеридів у ЛПДНЩ і холестерину в ЛПНЩ. Разом з тим, вони підвищують рівень холестерину в ЛПВЩ (антиатерогенних).

Зниження вмісту холестерину пов'язано зі здатністю фібратів блокувати редуктазу гідроксіметілглутарового коферменту А (НМG СоА), що бере участь в біосинтезі холестерину, і посилювати розпад холестерину.

Фібрати знижують також агрегацію тромбоцитів і в'язкість крові. Зменшують рівень сечової кислоти в плазмі крові. З метою профілактики ці препарати застосовують при сімейної гіперхолестеринемії, гіперліпідемії і гіпертригліцеридемії, ідіопатичному зниженні вмісту ЛПНЩ.

В якості лікувальних засобів використовують у комплексній терапії при склерозі коронарних і периферичних судин, судин мозку, при діабетичної ангіопатії та ретинопатії, різних захворюваннях, сопровождаюшіеся гиперлипидемией, включаючи гіперліпідемії в поєднанні з підвищенням рівня сечової кислоти в плазмі крові.

Препарати групи фібратів розрізняються по ефективності і переносимості. Наприклад, клофібрат дещо менш ефективний, ніж нові препарати (безафібрат, фенофібрат) цієї групи, і частіше викликає побічні явища.

Клофібрат призначають всередину в капсулах, що містять по 0,25 г. Приймають по 0,5 - 0,75 г (2 - 3 капсули) 3 рази в день (після їжі). Лікування проводять зазвичай курсами по 20 - 30 днів з такими ж перервами (4 - 6 курсів).

При застосуванні фібратів можливі шлунково-кишкові розлади (нудота, блювота), свербіж шкіри, кропив'янка, болі в м'язах (типу міозиту), м'язова слабкість (чаші в гомілках); збільшення маси тіла внаслідок затримки води в організмі. Після відміни препаратів ці явища зазвичай проходять.

При тривалому застосуванні клофибрата та інших фібратів може розвинутися внутрішньопечінковий холестаз, загостритися жовчнокам'яна хвороба. При застосуванні клофибрата спостерігалося утворення каменів в жовчному міхурі і жовчних шляхах (у зв'язку з чим в деяких країнах цей препарат перестали використовувати).

Фібрати підсилюють дію кумаринових антикоагулянтів, бутадіону, саліцилатів, пероральних антидіабетичних препаратів. Застосовувати їх у хворих на цукровий діабет необхідно з обережністю, щоб уникнути гіпоглікемії.