This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

Увага! Інформація носить довідковий характер!
Перед прийомом обов'язково проконсультуйтеся з лікарем!
САЙТ ТІЛЬКИ ДОВІДНИК. НЕ АПТЕКА! Ми не продаємо медикаменти! Ніякі!

Опис ліки: Бензогексоний (Benzohexonium)

Бензогексоній (Benzohexonium). 1, 6-Біс- (N-тріметіламмонія) -гексана дібензолсульфоната.

Синоніми: Гексоній Б, Hexamethonii Benzosulfonis.

Білий або білий з кремовим відтінком дрібнокристалічний порошок зі слабким своєрідним запахом. Легко розчинний у воді, мало - в спирті. Розчини стерилізують при + 100 'С протягом 30 ми Академії.

Замість дібензолсульфоната можуть застосовуватися і інші солі 1, 6-біс- (Nтріметіламмоній) -гексана. Дийодиду випускався під назвою "Гексоній". Дийодиду і диброміду випускаються за кордоном під назвами: Bistrium, Gangliostat, Нехаmethonium, Нехаmеton, Нехаnium, Нехаthide, Нiоhex, Меthobromin, Меthonium, Vegolysen і ін.

Бензогексоний є симетричним бісчетвертинних амонієвою з'єднанням, що володіє вельми сильною гангліоблокірующіе активністю.

Застосовують при спазмах периферичних судин (ендартеріїт, переміжна кульгавість і ін.), Для купірування гіпертонічних кризів, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при бронхіолоспазмах, для керованої гіпотензії. (Для цієї мети переважно користуватися короткодіючими ганглиоблокаторами (див. Імехін)).

Вводять бензогексоній під шкіру, внутрішньом'язово і всередину, для контрольованої гіпотензії препарат вводять внутрішньовенно. Дози необхідно індивідуалізувати, враховуючи велику варіабельність реакції різних хворих по відношенню до препарату (так само, як і по відношенню до інших гангліоблокірующім речовин).

При повторному застосуванні препарату реакція на нього поступово зменшується, що вимагає збільшення дози. Рекомендується тому починати лікування з найменших доз, що дають необхідний ефект, і потім поступово збільшувати дозу.

Лікування спазмів периферичних судин, виразковій хворобі і т. П. Рекомендується починати з призначення препарату всередину (до їди) в дозі 0,1 г 3 6 разів на добу. При недостатній ефективності дозу збільшують до 0,2 г на прийом або переходять на підшкірне або внутрішньом'язове введення.

Для парентерального введення застосовують 2, 5% розчин. Середня доза при підшкірному або внутрішньом'язовому введенні для дорослого 0,025 г; вводять в 1 - 2 прийоми (по 0,5 - 1 мл 2, 5% розчину). При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки рекомендується вводити по 0,25 мл 2, 5% розчину за 1 год до їди 4 рази на день.

Для купірування гіпертонічних кризів вводять внутрішньом'язово або підшкірно по 12, 5 - 25 мг (0,5 - 1 мл 2, 5% розчину).

При необхідності бензогексоній можна вводити повторно (3 - 4 ін'єкції в день).

Для лікування гіпертонічної хвороби бензогексонієм (як і іншими ганглиоблокаторами) в даний час користуються рідко. Однак в разі його застосування для цієї мети його комбінують зазвичай з салуретиками, апрессином або іншими антигіпертензивними препаратами.

Для контрольованої гіпотензії вводять повільно внутрішньовенно (протягом 2 хв) 1 - 1, 5 мл 2, 5% розчину; ефект розвивається через 12 - 15 хв; при необхідності вводять додаткові кількості препарату.

Вищі дози для дорослих всередину: разова 0,3 г, добова 0,9 г; під шкіру: разова 0,075 г, добова 0,3 г.