This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

Скло

Увага ! Вся платна і безкоштовна інформація на цьому сайті, представлена виключно в пізнавальних цілях.
Автор сайту не несе жодної відповідальності за будь-які можливі наслідки користування донної інформацією.



98. Свердління скла. 99. Наведення мату на скло. 100 штемпелюванням скла. 101. Розрізування скляних трубок.
102. Загартування склянок. 103. Олівці для письма по склу, порцеляні й металу. 104. Написи-етикетки на склі.
-------------------------------------------------- -------------------------

98. Свердління скла.

Тонке сталеве свердло, нагріте до білого, загартовують в ртуті або шматку сургучу і відточують. Потім готують насичений розчин камфори в скипидарі, змочують їм свердло, насаджене на коловорот, і швидко свердлять скло, яке при цьому змочується в точці свердління названим розчином. Цим способом можна просвердлити скло товщиною в 1 см менше ніж в одну хвилину.
Для того щоб просвердлити отвір в склі, рекомендуємо взяти тригранний напилок, опустити його в скипидар і обережно просвердлити отвір.
Можна також просвердлити скло на токарному верстаті мідним прутом, змащуючи його олією і посипаючи наждаком. Особливу увагу слід звернути на отвір, коли процес свердління підходить до кінця і залишається тільки останній тонкий шар, так як при цьому скло легко може тріснути.

99. Наведення мату на скло.
Щоб зробити шибки непрозорими, слід розчинити жовтий "спеціальний" віск в скипидарі і додати до цієї суміші трохи сикативу (сушки), щоб вона швидше сохла. Цією сумішшю змащують шибки, рівномірно згладжуючи її тампоном з шовкової ганчірочки з ватою. Якщо хочуть отримати кольорову поверхню, можна додати до суміші якусь суху фарбу в порошку.

100. штемпелюванням скла.

Для цієї мети готують два розчини - один з 100 г води, 12 г фтористого натрію і 2 г фтористого калію, а інший - з 100 г води, 20 г соляної кислоти і 5 г хлористого цинку. Рівні частини кожного розчину змішують перед вживанням і наносять за допомогою гумового штемпеля на скло, яке попередньо має бути добре протертому.

101. Розрізування скляних трубок.

Для розрізання скляних трубок можна використовувати наступний прийом: обмотують те місце трубки, в якому хочуть її розрізати, досить широкою смугою паперу такої довжини, щоб вона кілька разів обернула трубку, і приклеюють кінці, причому слід звертати увагу на те, щоб кромка паперу точно збігалася з місцем передбачуваного розрізу. Поруч з цим папірцем точно таким же чином приклеюється друга смуга паперу так, щоб між ними вийшло дуже вузький простір неприкритого скла рівномірної ширини по колу, по якому і повинен пройти розріз. Смужки, перш ніж обмотувати, корисно трохи змочити. Потім поміщають вузький простір між папірцями над вогнем (циліндром гасової лампи або спиртового пальника). Трубку обертають над полум'ям, поки простір незахищеного скла між папірцями не прогріється досить сильно, так, щоб крапля холодної води, опущена на це місце, викликала чистий і рівний розріз. Папірці, обгортають скляну трубку, перешкоджають проникненню тепла до закритих ними поверхонь і тому полум'я діє особливо інтенсивно на незахищену смужку скла. Перш ніж направити полум'я на скляну трубку, необхідно добре висушити папірці, навернені на трубку, тому що вогкість на склі може привести до розриву його по неправильної лінії.

102. Загартування склянок.

Відомо, як часто лопаються склянки, іноді навіть без жодної видимої причини, але в більшості випадків внаслідок різкої зміни температури, коли, наприклад, в холодний склянку наливають гарячу воду або навпаки. Зважаючи на це вважаємо недаремним навести такий простий і багаторазово випробуваний спосіб гарту, за допомогою якого склянках можна надати здатність відмінно витримувати різкі зміни температури. З цією метою склянки, загорнуті кожен окремо в солому, поміщаються в металевий (рибний) котел, в який наливають воду кімнатної температури і ставлять на плиту, щоб вода поступово закипіла. Потім, протримавши склянки в киплячій воді протягом 5-6 годин, котел знімають з вогню і покривають якимось ковдрою, щоб вода остигала поступово. Коли температура води зрівняється з кімнатною, стакани можуть вважатися вже цілком загартованими і дуже добре витримують, чи не лопаючись, різкі переходи від гарячої води до холодної або назад.

103. Олівці для письма по склу, порцеляні й металу.

Олівці цього роду можуть бути приготовані з наступного складу: 4 частини по вазі спермацету, 3 частини сала і 2 частини воску. Потім, залежно від того, якого кольору хочуть мати олівці, до цієї суміші додають 6частей сухої фарби. Виготовлену таким чином масу залишається відформувати у вигляді паличок, і олівці готові. Ними однаково добре можна писати і робити позначки, не псуючи самого скла, порцеляни або металу.

104. Написи-етикетки на склі.

У деяких випадках буває корисно замість паперових етикеток, що наклеюються на скляні пляшки і банки, робити матові написи безпосередньо на склі. Такі написи-етикетки зручніше не тільки в тому відношенні, що вони міцніші паперових, а й підмінити їх не так легко. Зважаючи на це вважаємо недаремним навести такий склад, рекомендований для витравлення на склі матових написів-етикеток. У 0,5 л води розчиняють 36 г фтористого натрію, 7 г сірчанокислого калію. Одночасно готують ще інший розчин: в 0,5 л води розпускають 14 г хлористого цинку і додають 65 г соляної кислоти. При вживанні обидва ці розчину змішують в рівній пропорції і за допомогою м'якого пера або тонкої кисті малюють на склі літери. Через півгодини на склі з'являється зроблена пензлем або пером матова напис-етикетка.