Мармур і алебастр

Увага ! Вся платна і безкоштовна інформація на цьому сайті, представлена виключно в пізнавальних цілях.
Автор сайту не несе жодної відповідальності за будь-які можливі наслідки користування донної інформацією.



40. Частка мармуру. 41. Фарба для мармуру і алебастру.
42. Штучне фарбування мармуру. 43. Повідомлення твердості гіпсу.
-------------------------------------------------- -------------------------

40. Частка мармуру

Готують густий розчин гуміарабіку і за допомогою кисті покривають їм мармур, а потім дають гуміарабік повністю висохнути. Коли останній висохне, його відокремлюють від поверхні мармуру (висохлий гуміарабік легко відстає від мармуру), причому разом з гуммиарабиком видаляються і всі сторонні речовини, що забруднюють мармур, важко видаляються простий промиванням мармуру.
Інший спосіб: готують суміш з 1 вагової частини крейди, такої ж кількості тонкоизмельченной пемзи і 2 частин соди. З цієї суміші готується на воді тістоподібна маса, якою покривають забруднені частини мармуру, потім миють водою з милом. Для видалення жирних плям останні покриваються крейдою: крейда у вигляді порошку насипається на мармур досить товстим шаром, після чого шар крейди добре змочується бензином а для усунення швидкого випаровування останнього змочений бензином крейда прикривають перекинутого догори дном блюдцем. Через кілька годин крейда видаляють і, якщо масну пляму ще залишилося, знову повторюють ту ж операцію зі свіжим крейдою і новою порцією бензину. Іноді мармур покривається іржавими металевими плямами. Для видалення їх надходять так: в сернистом амонії розпускають глину хорошої якості до отримання кашкоподібної маси. Масу цю накладають досить товстим шаром на пляму. Після закінчення 10-15 хвилин масу видаляють і накладають свіжу порцію, яку через 5 хвилин теж видаляють, після чого мармур промивають водою і висушують. Якщо пляма ще залишається, то тоді приступають до вторинної обробки: пляма покривають тістоподібної масою, приготованою з 1 вагової частини білого болюса і 4 частин розчину сінеродістого калію (отрута, що вимагає обережного поводження). Цю масу залишають на мармурі на 30 хвилин, після чого видаляють і повторюють ту ж операцію; потім мармур обмивається і висушується. Таким чином вдається вивести з поверхні мармуру навіть самі застарілі металеві іржаві плями.

41. Фарба для мармуру і алебастру.

Не всяка фарба придатна для розфарбовування мармуру або алебастру. Щоб фарба почала і міцно трималася, її потрібно приготувати таким чином: зробити розчин з бури і рослинного барвника, а потім додати до цього розчину кілька крапель азотної кислоти або який-небудь азотнокислої солі. Наприклад, щоб пофарбувати мармур в блакитний колір, готують розчин бури з індиго і додають кілька крапель азотно-залізної солі (у вигляді рідини). Для забарвлення в червоний колір розчиняють з бурою будь-яку червону рослинну фарбу. Замінюючи барвник чорнильними горішками, отримують для мармуру і алебастру міцну чорну фарбу.

42. Штучне фарбування мармуру.

Як відомо, всі кольорові сорти мармуру дуже дорогі. Зважаючи на це останнім часом широко поширене штучне фарбування більш дешевого білого мармуру. Спосіб фарбування полягає в наступному: неполірований мармур кладеться горизонтально і покривається барвником розчином (див. Нижче), настільки гарячим, щоб він ще пінився. Барвник тоді проникає в мармур глибоко і тримається дуже міцно. Барвний розчин готується в алкоголі. Для фарбування в блакитний колір розпускають в алкоголі лакмус, причому кількість останнього визначається бажаної густотою забарвлення. Для жовтого кольору вживається розчин гуммигута. А якщо поверх першої забарвлення (лакмусом) пустити другу (гуммигутом), то виходить відмінний зелений колір.
Приготований таким чином розчин кореня алани, кошенілі і т.д. забарвлює мармур в червоний колір. Нарешті, розчин в алкоголі рівних частин цинкового купоросу, нашатирю і ярь-мідянки забарвлює мармур в золотистий колір. Можна скласти дуже ефектну мозаїку з шматочків мармуру різних квітів, пофарбованого зазначеним способом: по красі і міцності забарвлення вона анітрохи не поступається мозаїці з дорогих сортів мармуру, хоча і обходиться значно дешевше.

43. Повідомлення твердості гіпсу.

Відомо, що гіпс, змішаний з водою і потім затверділий, не відрізняється міцністю: він стає вкрай тендітним і тому знаходить собі порівняно мало застосування. Щоб усунути цей недолік і повідомити гіпсу велику твердість, в Америці застосовується наступний спосіб: 6частей гіпсу змішують з 1 частиною гашеного вапна і з цією сумішшю потім маніпулюють, як зі звичайним гіпсом.
Предмети, виготовлені з такої суміші, після хорошого просушування просочуються розчином цинкового купоросу. Предмети, виготовлені з гіпсу, оброблені таким чином, значно міцніше звичайних гіпсових виробів.