This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗВЕРНЕННЯ ПЕТРА ПОРОШЕНКА ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ОБРАЩЕНИЯ ПЕТРА ПОРОШЕНКО К ВЕРХОВНОЙ РАДЕ

Президент України Петро Порошенко в четвер, 4 червня, звернувся з щорічним посланням до Верховної Ради.

Публікуємо повний текст його промови.

Дорогі співвітчизники!

Пресвяті отці!

Вісокоповажні Іноземні Гості!

Шановні народні депутати!

Шановний пане Прем'єр-міністр, шановні члени Уряду!

КОЖЕН з нас, хто уособлює сегодня русский владу, рік тому чітко уявляю, на что ВІН уходит. Та й досі аж здрігнешся, як згадаєш, в якому стані опинилась країна после того, як клептократічній режим Януковича Чотири роки Свідомо Котів ее до национальной катастрофи, як впевнена ВІВ дело до кінця української історії, Який БУВ спланованості поза межами України.

Кроме бюджету, бо гроші нікому НЕ довіряліся, все Було віддано в повне Розпорядження сусідньої країни, и вона прискореного темпами здійснювала демонтаж української держави. Кроме ліквідації армії та спецслужб, руки дійшлі даже до того, что в "Нафтогазі" харчування реверсу газу з Європи займався громадянин России, Який Одразу ж после Революції втік до Москви разом з усією бандою.

Що спліває в пам'яті относительно тих днів? Анексовано Крим. Російські бойовики захопілі більшу часть Донбасу. Підбурювані Москвою сепаратисти розпалюють проросійські повстання в Харькове, Одессе, Николаеве, Херсоне, в багатьох других містах. Кремль готувався до розчленування України, знав, что его п'ята колона остаточно зніщіла русский армію, обеззброїла ее, залиша голою та босою. У березні 2014 року до Виконання завдання Було готове немного более 5 000 вояків, та й то, Якби смороду нашли пальне доїхаті до фронту. Забігаючі наперед, скажу, что зараз в зоне антітерорістічної операции боронять країну более 50 тисяч українських героїв, а Загальну чісельність Збройних Сил України ми довели до 250 тисяч, и сегодня нам є чим боронити Батьківщину.

Тоді деморалізована Майданом міліція розбіглася. На вулиця міст з'явилися півбіді, что ряжені, а біда, - что озброєні особи. Прікріваючісь святими іменамі майданівців та добровольців, тоді смороду робілі розбій и рекет.

У старому парламенте тоді засідалі "регіонали" і комуністи, Які з шкірних днем ​​все вищє и вищє намагались підняті голови.

У Державному казначействі панували Справжній вакуум. Там даже забули, як пахнути гроші. І це при тому, что за 2010-2014 роки Україна напозічала более, чем за всі роки незалежності.

До чого я це все Пригадую? Щоб правильно спрогнозуваті, як воно буде, адекватно оцініті, як воно є, Варто іноді згадаті, а як же воно Було и від краю якої загібелі ми тоді відскочілі.

Головне наше Досягнення за рік, что минувши: всім смертям наперекір ми - а під "ми" я маю на увазі всех нас як велику Українську націю - всі ми збереглі Україну. Як тут не згадаті слова Василя Симоненка: "Народ мій є, народ мій всегда буде, ніхто НЕ перекресліть мій народ!"

Шановні народні депутати!

Шість місяців тому ми создали нашу реформаторську більшість, започаткувалі партнерські стосунки между Президентом, Верховною Радою, Прем'єр-міністром та Уряду.

У мене часто запітують, а чи задоволений я робот Уряду? Ні. Чи задоволений я робот Верховної Ради? Очевидно, такоже ні. Скажу больше, я не задоволений и своєю роботів. Мені гріх скаржітіся на шлюб критики в прессе, но ніхто НЕ крітікує мене более, чем я сам.

Знаєте, чому? Тому що народ всіма нами дуже НЕ задоволений. Та ми НЕ маємо щонайменш права нарікаті на людей, Які довірілі нам країну. Ми не повінні скаржітіся на суворі вимоги и жорсткі Критерії. Ві, депутати, міністри, як и я, Президент, - точно не ті, кому зараз в стране найважче.

Наше СПІЛЬНЕ завдання - подвоїті й потроїті зусилля Задля змін у стране. Час такоже проаналізуваті Наскільки наші Дії відповідають обраній стратегії, сплануваті найбліжчі тактічні завдання и кроки.

Із Стратегічним курсом український народ визначився во время Нашої Революції Гідності та своим Голосування на Позачергове Президентський та парламентських ВИБОРИ. ЦІ три події у сукупності стали Очевидне і беззаперечна фактором Європейського Вибори українців.

Кінець сумнозвісної багатовекторності ВНІС повну ясність у харчуванні не лишь зовнішньої орієнтації, но й внутрішньої політики. Це - однозначно та безповоротно курс на вступ до Європейського Союзу и глибока європеїзація України. Період урочистих помпезних процедур минувши. Ми розпочалі Важко, рутин й кропітку домашню робота із забезпечення євроінтеграції.

Тверде решение українців повернути з історічніх манівців на сучасний європейський автобан припало до душі НЕ всім нашим сусідам. Коли в лютому-березні 2014 року ворог почав анексію Криму и агресію на Донбасі, ВІН планував, что за рік Україна знікне з Політичної карти Європи, а ми, українці, згінемо, як ті літопісні обри.

У Кремлі розраховувалі, что посіяні російськімі спецслужбами бацілі спровокують епідемію сепаратизму в усіх Східних та південніх областях. Альо ця ідея НЕ Знайшла ПІДТРИМКИ ніде, включно з Донеччиною. І даже у тимчасово окупованіх районах Луганської та Донецької областей сепаратисти утрімуються при власти лишь Завдяк російськім Багнет. А над прожектом "Новоросія" його авторизованого та промоутери кілька тіжнів того власноруч поставили велику могильну плиту.

Лише за рік країна, яка в течение двух десятіліть звікла до безтямної політики абсурдного паціфізму, створи сучасні Збройні Сили, Які звільнілі від окупантів більшу часть Донбасу. Добровольчі батальйону и волонтери, трудівнікі ВПК, Мільйони и Мільйони українців у колосальний патріотічному поріві І, головне, - наші героїчні Збройні Сили - всі разом забезпечен це справжнє диво над Дінцем. На наших Східних рубежах ми зупинили найсільнішу армію континенту. Аджея там проти нас воюють не "шахтарі" чи "трактористи", а як ми довели переконливим всьому Світові - регулярні, озброєні до зубів підрозділі российских Збройних сил.

Несмотря на успіхі у створенні армії, слід чесно Визнати: ми на сегодня забезпечен хоча й якісно Інший, чем рік тому, но все ще мінімально необхідній рівень обороноздатності держави. Ми даже НЕ всі дірі залатали, годиною все ще бракує найнеобхіднішого, тім более, что чісельність армії збільшується. Если Дивитися на картину статично, в ній повнісінько огріхів, які не Надто много досягнені, и Надто много недоліків, но за дінаміку, - так як воно розгорталося в течение року, Як було, и як стало, - нам нема чого соромітіся.

І волонтерській десант в Міноборони ставши взірцем СПІВПРАЦІ громадянського суспільства та влади. Саме смороду повсякденного самовідданою працею трансформують консервативну, громіздку и неповоротку систему управління та забезпечення, ця система закостеніла ще з часів Ворошилова та Будьонного. І цею тітанічній працю слід продовжіті, бо реформа Збройних Сил, успешно розпочавшісь, ще дуже и дуже далека від завершення.

***

Ми не змоглі б Зупинити ворога без шірокої міжнародної коаліції на підтрімку України та без дієвіх и ефективних санкцій всього світу проти Російської Федерации - смороду завдан потужного удару по російській економіці, спричинили відчутне Падіння ВВП.

Показове, что завтра-післязавтра перед самітом Великої сімки в Німеччині до Києва завітають Світові Лідери и наші Надійні партнери і друзі. 5 червня в Україну, з дере в історії українсько-японських отношений офіційнім візітом, прібуває Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, а 6 червня - великий друг України та українського народу Прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер. Це - Справжня Демонстрація твердої и всебічної ПІДТРИМКИ України з боку всього світу. Дуже сімволічно - на американском контіненті Канада, на Далекому Сході - Японія. Весь світ.

Вражаюча солідарність світу з Україною, хоча глобально и спричинили позитивним враження від проєвропейської Революції Гідності, що не генерується автоматично! Вона потребує великих, часом тітанічніх зусіль української дипломатії, яка в захист Вітчизни Робить внесок, порівняній з ратним подвигом Збройних Сил.

Росія протістоїть нам не лишь вздовж державного кордону и по Лінії Зіткнення, а й у всех странах та столиці світу, що не шкодуючі своих Необмежений ресурсов. Географія антіукраїнської актівності носити глобальний характер. Проти наші друзі в Амеріці та Європі з Нашої подачі міцно трімають єдину, консолідовану позицию, в Якій Росія, несмотря на всі зусилля, так и не змогла сделать пролом. І НЕ допустіті подібного - це головне завдання, Пожалуйста я тут и зараз ставлю нашим дипломатам.

Вчергове потужного європейську міжнародну єдність ми відчулі два тіжні тому в Ризі на саміті "східного партнерства". Несмотря на ті, что Україна в стані Війни, несмотря на ті, что частина нашого кордону всупереч нашому Бажанов контролюється не нами, несмотря на ті, что Всередині України Тисячі, сотні тисяч біженців, вигнання Россией з Місць постійного проживання, несмотря на ті, что в непублічніх розмовах нам про Цю головну перешкоду говорили Цілком Відверто - перспектива безвізового режиму Вперше Набуль фіксованого місця в календарі. Чекати залишилось зовсім недовго, но щоб вдалині фінішуваті, нам потрібен відповідній ривок. Всі технічні завдання ма ють буті віконані до кінця серпня, а у вересні ми очікуємо Останню оціночну місію ЄС. Я особисто в щоденно режімі контролюватіму цею напруженного графік, и Уряд, мій партнер, має відчуті, яка велика на нас з вами відповідальність.

До речі, про відповідальність. Щойно мені відповілі, что за моїм наполяганням керівника державної міграційної служби Відправлено у відставку, тому что по Лінії самє цього відомства ЄВРОПЕЙСЬКІ партнери пред'явив найбільшу Кількість нарікань.

І, Нарешті, з 1 січня 2016 року Угода про асоціацію, підпісана рік тому, начинает діяті повну мірою, - несмотря на марні старання та безсилля злість нашого колишня "стратегічного партнера". Я бі дуже Хотів Бачити в Уряді Віце-Прем'єра, відповідального за євроінтеграцію, и я просив би Уряд и коаліцію вірішіті це Надзвичайно важліве для України питання.

Масштабна макрофінансова допомога з боку МВФ та других міжнародніх ОРГАНІЗАЦІЙ, держав Євросоюзу, США, других стран (як найсвіжішій приклад - решение стран Великої сімки підтримати Україну в пітанні реструктуризації наших зовнішніх боргів) - все це разом з непростими и дуже непопулярна рішеннями та ефективного діямі всех гілок влади дозволило избежать дефолту, удалось стабілізуваті макроекономічну сітуацію, удалось, что почти Неможливо в условиях воюючої країни, без затрімок віплачуваті зарплати й пенсії, уповільніті Падіння економіки, по Олате паніку на валютному Сайти Вся. На жаль, в мировой истории нема примеров, коли б країна, проти якої здійснюється агресія, демонструвала б економічний бум и зростання СОЦІАЛЬНИХ стандартів.

Згадаймо апокаліптічні настрої осені Минулого року. Припиненням постачання газу из России, величезне дефіціт вугілля, віялові Відключення електроенергії по всій стране - все Це дійсно НЕ додавайте оптімізму. Снігу й морозу Дехто чека, неначе кінця світу. Альо ми не просто перезімувалі з теплом и світлом, а ще й "зіскочілі", Вперше за 23 роки незалежності, з російської "газової голки". Ми Вперше забезпечен реверсному постачання блакитного паливо з Європи та істотно знизу залежність від росіян. Це звет не словом, а ділом - енергетична безпека, діверсіфікація, ті, про что говорили 23 роки.

У стране на газовому Сайти Вся нема более жодних посередників, Які десятіліттямі паразітувалі в Цій сфере. Монополії та шантажу "Газпрому" покладаючи край! І хоча Стокгольмському арбітраж лишь в 2016-му Вінес решение за нашим покличте до "Газпрому", ми Вже значний мірою ліквідувалі негатівні Наслідки контракту 2009 року, коли ціна газу для України булу в півтора-два рази віщою, чем для Європи.

У Першому кварталі Минулого року наша залежність від России по газу перевіщувала 90%, а у Першому кварталі цього року Частка російського газу в експорті Складанний лишь 37%. І ми Вже маємо понад 10 постачальніків з Євросоюзу, и це - одна Із найсуттєвіших змін стратегічного порядку, одна з найважлівішіх в наших реформах, якові слід безповоротно закріпіті в найближче рік-два.

***

Реформи - ключовими словами в моєму сьогоднішньому Посланні. Щоб создать реальні умови для їхнього качана, я ухвалено тоді непрості решение про розпуск старого Парламенту та дострокові вибори до новой Верховної Ради, Які виявило найбільш чесна, Прозоров и демократичними в історії України. Ми з вами, и я за це вам дуже вдячний, сформувалі реформаторську більшість, коаліційній Уряд, за Який Несе відповідальність вся коаліція, з чіткою програмою змін. І самє з цього моменту й почінається відлік ПЕРІОДУ реформ.

Если уявіті собі шеф-кухарем, можна Сказати, что Чима страв Вже в печі. Для якіх Підходить Тісто, для других - Зібрані всі необхідні інгредієнті. Є й Такі страви, что ми з вами даже не знали їх рецептом. Все це назівається "потокової статусом реформ" у словнику Национальной заради реформ. Своїм Указом я Створив ее з представителей усіх гілок влади та експертів, представителей громадянського суспільства для коордінації всех реформаторськіх проектів.

П'ять-шість місяців - це Занадто малий срок для того, щоб відчуті результати. Альо й чаша Терпіння у людей переповнена, а Іншого варіанту, чем пріскорюватіся, що не існує.

Реформи Ще не на фініші, но Вже й нема на старті. Зміни й напрацювання відчутні здебільшого для експертів та учасников самого процесса. До кінця року Перші Зміни обов'язково ма ють дива помітнімі и для Суспільства.

Ми лишь на стадії зведення фундаменту реформ. Альо я так само, як и всі, невдоволеній темпами, и пришвидшити процеси, як только может Президент в условиях парламентсько-презідентської РЕСПУБЛІКИ.

***

Що мене особисто турбує найбільше и что найбільше дратує суспільство - корупція и борьба з нею.

Що ж у нас в актіві, кроме твердої Політичної Волі? Активно створюємо законодавчо базу и будуємо інфраструктуру Боротьба з корупцією. Ключовий - Безпрецедентний відкриті підбір та призначення Директора національного антікорупційного бюро. Незалежна комісія з Громадського авторитетів грабувала среди примерно 170 кандидатур. Тепер до бюро так само на конкурсній основі прозоро шукають детектівів, и така пріскіпліва селекція потребує Деяк годині. Тім НЕ менше, Перші детективи з'являться Вже в червні, а в Жовтні бюро має почату повноцінні Розслідування.

Ухвалено європейський закон про прокуратуру, та й новий Генеральний прокурор оказался набагато актівнішім та ефектівнішім за попередніків. І, между іншім, на прокуратуру чекають СКОРОЧЕННЯ, чищення и конкурсний набір Нових місцевіх прокурорів та їхніх заступніків.

У Києві нова патрульна служба, створеня якої опікується Ека Згуладзе, Вже за кілька тіжнів має покласти край легендарних поборів на дорогах. Розпочато Ухвалення Законів, Які регламентують реформу МВС, відокремлюють СИЛОВІ Структури від політічніх, створюють муніціпальну варту та нову поліцію. До речі, ее майбутнім очільніком я бачу самє таку людину, як Ека Згуладзе - чисту, що не пов'язану корупційнімі зв'язками, рішуче налаштованих на реформи. Хоча це справа, Безумовно, Парламенту и Уряду.

У Антікорупційному бюро, Генеральній прокуратурі, МВС в рамках моєї стратегії про Залучення іноземних фахівців Призначено на ключові посади Чима спеціалістів Із успішнім досвідом ефектівної Боротьба з корупцією. І це НЕ єдина перевага іноземців, Відсутність зв'язків в українській Політичній та діловій еліті, часто-густо корупційніх зв'язків, гарантує, что працюватімуть смороду, що не зважаючі на персоналії.

Ескалатор, Які в течение кількох десятків років транспортувалі вантажі з грошима на гору, зупинено и демонтовано.

Гучні корупційні скандал, як це парадоксально звучить, стали позитивним явіщем. Це катарсис, Свідчення того, что на корупцію перестали сором'язліво заплющуваті очі, що з нею Нарешті розпочінається реальна боротьба, преса і суспільство стали набагато Менш терпимості до неї.

Відставкі внаслідок таких скандалів - крок уперед, если порівнюваті з минулим рокамі, но явно недостатній для сьогодення. Ми навч віявляті корупціонерів та направляти на них прожектори, но кримінальне наказание, нажаль, ще Герасимчука невідворотнім. Справи або валяються в судах, або валятися, або Розсипаються ще по дорозі до судів.

Судова реформа є найскладнішою. Та, согласно із Законом "Про забезпечення права на справедливий суд", запроваджен Нові правила добору Суддів. За Прозоров правилами сформувати, Нарешті, вищу раду юстиції, Завдяк Якій почнет рішуче оновлення суддівського корпусу. Цього місяця Вища рада юстиції вірішіть, сподіваюся, досі НЕ Розглянуто питання про звільнення понад 300 Суддів. Значний частина ціх звільнень - за доведені звинувачений у Корупції.

Ще одна проблема Полягає в тому, что певні Позитивні зрушення поки що концентруються нагорі, а чімдалі до низу, - тім менше реальних змін. Велика частина хабарів осідає у середній ланці, суми їх даже зростають (враховують націнку за небезпеки). Ті, что корупція стала розглядатіся як вісокорізікована операція - з одного боку, це добре, но з Іншого - бізнесу від цього НЕ легше. Люди в масі життя без НЕ контактують особисто з Президентом, Прем'єр-міністром, міністрамі чи даже депутатами. Образ держави в очах пересічного громадянина формують податківець и митник, інспектор соцзахисту, місцевий суддя и Даїшник, и даже районна поліклініка. Поки смороду беруть - народ не повіріть у щирість наших антікорупційніх намірів.

Окремо хотів би продемонструвати перші промені світла в галузі державних закупівель. Все ще крадуть, але ми маємо на сьогоднішній день реальний прогрес. Відкати знизилися, багато схем закрилося, прозорості стало більше, а громадський контроль - щільніший. Кожна тендерна процедура (а їх щороку - 25 тисяч) матеріалізується в сотні аркушів різноманітних документів - там не те, що громадськість не розбереться, сам чорт ногу зламає! Першим досвідом допорогових закупівель доведено, що економія при їх впровадженні вже становить 20%. Найбільш активно допорогові електронні закупівлі здійснюють, до речі, Міністерство оборони та "Укроборонпром". Концерн лише на цьому заощадив понад 130 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на економіку держави, забезпечення армії.

Електронні закупівлі є одним з головних орієнтирів у реформуванні сектору державних закупівель - як допорогових, так і надпорогових. Це - надзавдання 2015-2016 років.

На жаль, корупція - це проблема не лише державного апарату… Опитування, проведене минулого року фондом "Демократичні ініціативи" імені Кучеріва, стосовно надання адміністративних послуг, показало, що хабарі в більшості випадків ініціюються не чиновниками, а прохачами. 29% сказали, що "дають", бо "так простіше і легше вирішити проблеми", а кожен п'ятий українець взагалі вважає хабарі нормою життя.

І стосується ця норма не лише взаємин з державою, але й процесів всередині бізнес-середовища. 24% працівників великих компаній, опитаних міжнародною консалтинговою компанією Ernst & Young, вважають, що неухильне дотримання антикорупційної політики знизить конкурентоздатність їхнього бізнесу. А 20% зізналися, що вони вважають виправданим навмисне викривлення фінансових результатів, якщо це є необхідним для виживання підприємств і їхнього розуміння економіки.

Рік тому, промовляючи саме в цій залі, я озвучив антикорупційний пакт між суспільством та владою: чиновники не беруть, а люди не дають. Можу сьогодні констатувати - жодна зі сторін цього пакту поки що не дотримується. Розуміючи, що на владі лежить значно більша відповідальність, прошу допомоги суспільства в боротьбі з цим злом.

Щоб отримати належний відгук, нам слід якнайшвидше ухвалити закон, який посилює захист свідків, запровадити так звану угоду зі слідством, коли хабарник нижчого рівня має можливість пом'якшити покарання, якщо допоможе викрити більш високопоставлених корупціонерів. І дедалі більше я замислююся-таки про необхідність запровадження такої процесуальної дії, як "провокація хабаря". Це, коли спеціально підготовлені та вмотивовані люди під виглядом прохачів перевіряють кожного чиновника на схильність брати. Інструмент багато ким вважається суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровокованим, в декого забере бажання ризикувати.

***

Втім, репресії - лише один із способів боротьби з корупцією. І не головний. Значно ефективнішим є економічний метод, який означає ліквідацію приводів для корупційних дій. Корупція вже зменшилася там, де проведено дерегуляцію і запроваджено безконтактне спілкування людини з державою. Де скасовано сертифікати, дозволи, узгодження та висновки - словом, там, де нема за що вимагати гроші.

Найсвіжіший приклад правильного рішення: днями Мінекономіки виключило із списку обов'язкових до сертифікації на території України цілу низку імпортних товарів - від автомобілів і тракторів до дитячих візків і порцелянового посуду. Правду кажучи, сертифікації не було й раніше, просто брали хабарі. А тепер - брати не будуть: і хотіли б, а нема за що.

Уряд затвердив План дій щодо дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази, який включає в себе перелік зі 176 конкретних заходів та механізмів їх реалізації. Цю стратегію я повністю схвалюю, єдине - нам треба її прискорити, а от повільні темпи руху мене, чесно кажучи, не задовольняють. Істотного полегшення ніхто поки що не відчув. А нам, як кисень, потрібні зараз конкретні результати.

"Будь-яке правило має свою вартість", - писала Маргарет Тетчер у книзі "Мистецтво управління державою". Чим менше правил - тим менше хабарів. У цьому й полягає економічний та глибинно-філософський сенс дерегуляції.

***

Одним із основних джерел корупції наразі є державні підприємства. Рухаємося шляхом конкурсного підбору їхніх керівників: цього року за такою процедурою буде призначено щонайменше 20 директорів із списку 50-ти найбільших підприємств.

Однак заборона на приватизацію створює імунітет для авторів корупційних схем в неефективному державному секторі. Нічого, крім збитків, ці фабрики й заводи, за дуже й дуже рідким винятком, бюджету не приносять. Їхній менеджмент, як правило, приватизований разом із фінансовими потоками. Це і є те, що називається тіньовою приватизацією, яка вже відбулася. Між політичними силами час від часу не на життя, а на смерть точиться боротьба за посади директорів фабрик і заводів. Одного напувай "Укрспиртом", іншого - годуй "Укрм'ясом", а також - помаж губи "Укрсалом". Цілком природно, що такий порядок речей має багато прихильників, бо смачно, вигідно й дешево, і головне - чужим коштом. Державним, народним коштом.

Зрозуміло, що історію української приватизації, як сказав би Винниченко, неможливо читати без брому. Але у нас є два екстраординарні випадки з різницею в десять років, які можуть стати прикладом чесної, конкурентної й прозорої приватизації: продаж "Криворіжсталі" в 2005 році та аукціон по ліцензіях на зв'язок третього покоління цього року. Вчора у мене була зустріч з керівниками підприємств, які інвестували в Україну 11 мільярдів гривень на цьому конкурсі, і на кожній міжнародній зустрічі вони є найкращими пропагандистами України, де стверджують, що на власному досвіді переконалися в чесній і прозорій формі, в якій розподілялися ліцензії на зв'язок третього покоління. Бо Україна залишилася в минулому сторіччі за рівнем зв'язку, і ті, хто перешкоджали цьому конкурсу, чекали великого хабаря. До речі, за кілька років більше половини абонентів гарантовано будуть підключені до системи зв'язку третього покоління, а в 2017 році відбудеться такий самий прозорий конкурс на частоти четвертого покоління.

Я, безумовно, за щільний контроль Парламенту за приватизацією. Чим прозоріше це буде здійснюватись, тим краще. І за те, що саме ви, шановні народні депутати, встановите правила її проведення, і перелік об'єктів для реалізації буде також визначений вами за поданням Уряду. У нас залишається більше 1800 підприємств. Життєво необхідними для держави є не більше двохсот. Звичайно, ми не будемо продавати "Укрзалізницю" чи оборонні підприємства, але хто мені може пояснити, для чого державі аж 14 кінних заводів, які також заборонені для приватизації?

Лєшек Бальцерович, виступаючи минулого тижня в Києві, назвав приватизацію однією з головних ефективних економічних реформ, так само як і стабілізацію роботи енергетичного сектора. Хіба не з того, за що нас зараз найбільше критикують, Польща й починала свій шлях до успіху?

Врешті-решт, більша частина підприємств, внесених у список заборонених до приватизації, за два десятки років не отримала жодної копійчини інвестицій в основний капітал і приречена на програш у конкурентній боротьбі. Обладнання та технології - на рівні тридцятих років минулого століття. Вони не виживуть, якщо не отримають ефективні прямі інвестиції і ефективний менеджмент з боку вітчизняних та західних інвесторів. До речі, російські компанії давайте всі разом попросимо не турбуватися!

***

Разом з дерегуляцією і приватизацією, ще одним елементом нашої антикорупційної стратегії є деолігархізація. Але вона не зводиться лише до цього. Митрополит і видатний громадський діяч Андрей Шептицький, 150-річчя від дня народження якого ми будемо відзначати наприкінці наступного місяця, в своїй книзі-настанові "Як будувати рідну хату" писав: "Тиранія більш небезпечна, ніж зіпсута аристократія або олігархія, але ця знову гірша і небезпечніша від демократії".

Будь-який вчений, який досліджує типологію політичних режимів, скаже, що так звана конкурентна олігархія дійсно краща за авторитаризм і є перехідним етапом до ліберальної демократії. Деякі країни на подібний транзит витратили десятки, а деякі й сотні років. Але у нас нема стільки часу! І діяти треба негайно. І я хотів би, щоб всі зрозуміли - це війна не з окремими особистостями, це - війна з системою.

Що ж робить держава? Знакові наші з вами дії: закон про так звані 50+1 акція, закон про ринок газу і рішення РНБОУ щодо ринку електроенергетики та вугілля. Із непрозорого газового чада більше не запалюватимуться зірки рейтингу "Форбс". І вугільними дотаціями з бюджету ми більше не будемо годувати вугільно-металургійних баронів. І там, де у держави є контрольний пакет, він буде контрольним в реальності, а не лише на папері.

Що я отримую у відповідь на таку політику? Брязкіт зброї приватних армій, замаскованих під шахтарів "тітушок", провокування віялових відключень електроенергії, закриття заводів, жахливий чорний піар.

Кожен, хто підлягає деолігархізації, озброєний великим загальнонаціональним каналом і, обороняючись, гатить по мені з усіх інформаційних "градів". Чи не у кожного з них є ручний, залежний і лояльний політичний проектик, з якого вони мріють виростити спокійну перспективу для себе і жахливе майбутнє для України.

Чи зупинить мене такий спротив? Ні! Курс на деолігархізацію буде продовжено, з позиції моєї самодостатності і незалежності, чого б це мені не вартувало. Бо без перемоги у цій боротьбі Україна не виживе.

Приватний бізнес повинен управляти лише власними підприємствами, а не пастися в державних компаніях чи живитися бюджетними потоками. Так, влада має вести діалог з крупними підприємцями, бо вони створюють робочі місця. Але бізнес не має права говорити з державною владою мовою ультиматумів.

До речі, одним із важливих рішень у рамках деолігархізації і пов'язаної з цим демократизації має стати перехід до бюджетного фінансування політичних партій. І якби важко нам зараз не було, ці видатки я також вважаю пріоритетними, бо незалежність демократичних сил є ключовим елементом демократії в Україні.

Минулого року я особисто профінансував свою президентську кампанію. Витрати моєї політичної сили на парламентських виборах також мали прозорі джерела. І я ні від кого не залежу. Нікому, крім Українського народу, не зобов'язаний. Приємно мати таку самостійність в ухваленні рішень, якою інші зараз в умовах відсутності бюджетного фінансування, похвалитися не можуть, під які б патріотичні прапори вони не фарбувалися. Партії й фракції мають залежати лише від виборців, і бюджетне фінансування - це крок до такої мети. І не випадково ця умова вкладена в антикорупційний пакет, який ми маємо прийняти в рамках безвізового режиму, і я розраховую тут на підтримку Парламенту.

***

Невід'ємна частина деолігархізації - демонополізація, бо саме монополії, що паразитують на державних ресурсах, є економічною основою олігархії. Втрати від картельних змов зараз в Україні оцінюються в межах від 10% до 22% ВВП. До 40% товарів і послуг реалізуються зараз на монополізованих ринках. Це вбиває стимули до ефективності, до зниження ціни, до модернізації і до підвищення якості продукції.

Почати мусили з чистки самого Антимонопольного комітету, який донедавна, вибачте за масло масляне, був монополізований монополістами. 80% теплової генерації - в одних руках, а комітетчики, хоч би оком хто кліпнув, кажуть: "Монополії нема".

Вчора на Нацраді реформ я дав настанову новому, нарешті обраному і затвердженому голові Антимонопольного комітету, застосувати найкращі світові антимонопольні практики. Я ж буду діяти з такою рішучістю, з якою сто років тому Теодор Рузвельт на основі антитрастівського законодавства припинив зловживання олігархів і повернув у США економічну конкуренцію.

Треба прийняти політичне рішення про обмеження максимальної частки на певних ринках рівнем максимум в 50%, а в найбільш важливих - і тридцять відсотків. І за цими новими правилами роздробити монополістів. Вибір їм залишити таким: або коритися жорсткому регулюванню держави, або продавати частку своєї присутності.

***

Саме вільне конкурентне підприємництво має стати основою нашої економічної моделі. Хотілося б, щоб такому баченню відповідала і податкова реформа, яка зараз обговорюється в Уряді і Парламенті. Традиційно попередні уряди розглядали податки лише з точки зору фіскальної функції. Я впевнений, що зараз нам з вами треба задіяти стимулюючу складову податків.

Я ніби не повинен втручатися в економічні процеси, бо в нашій парламентсько-президентській моделі це прерогатива Уряду і коаліції. Однак освіта й досвід диктують фаховий погляд на логіку господарчих процесів. Щоб достатньою мірою примножити національне багатство та забезпечити високі темпи економічного зростання, нам потрібні насамперед економічна свобода і вивільнена економіка, енергія українського підприємництва, яка нічим не буде стримана. Ділити нема чого, примножувати - треба. Поки що не до соціал-демократії, сьогодні нам більше в нагоді ази тетчеризму та рейганоміки.

Є підстави обережно сподіватися, що в економіці ми пережили найважче. І я дуже сподіваюся, молюся про те, щоб цей рік в історії України був найважчим. І щоб на нашу землю прийшов мир, прийшли реформи. Які ми здійснили. І прийшло економічне зростання. І якщо нам тільки вдається уникнути і вдасться, я впевнений, зараз зусиллями коаліції міжнародної, яку ми сформували, вдасться уникнути повномасштабного вторгнення і утриматися в рамках мирного процесу, ще раз підкреслюю - з наступного року має початися період повоєнної відбудови країни. Відновиться економічне зростання і, відповідно, з'являться ресурси для того, аби знімати найгостріші соціальні проблеми, приділяти належну увагу освіті, науці, культурі, охороні здоров'я.

Ми вже отримали невеликі додаткові надходження до бюджету - частково інфляційного походження, частково завдяки детінізації. І просив би Уряд прискорити хоча б на кілька місяців позиції розгляду інфляції і можливої індексації зарплат та пенсій. Робити, безумовно, це слід акуратно, уникаючи будь-яких популістських кроків, щоб не спровокувати, як це раніше вже багато разів траплялося, гіперінфляцію, щоб не дестабілізувати фінансово-економічну ситуацію в країні. І брати до уваги те, що частину додаткових доходів ми все ще змушені будемо відправити на українську оборону.

Слід виконати всі вимоги закону про припинення нарахування будь-яких спецпенсій з 1 червня поточного року для депутатів, міністрів, суддів, прокурорів, митників і т.ін.

По-третє, якнайшвидше ухвалити закон про єдині принципи нарахування пенсій. Те, чого не робилося 23 роки. По-четверте, дати людям можливість скористатися, крім солідарної, накопичувальною пенсійною системою, а за їх бажанням - і послугами недержавних пенсійних фондів.

І, до речі, нагадаю, що у важкому діалозі з МВФ спільними нашими зусиллями, для чого потребувалося багато годин переговорів, нам вдалося зняти їхню вимогу щодо підвищення пенсійного віку, попри те, що це - загальносвітова тенденція.

Говорячи про найгостріші соціальні проблеми, не можу обійти мовчанням тему тарифів - це одна з найважчих і найболючіших реформ, важчої за яку, напевно, вже не буде. Ми прийняли надзвичайно складні й стратегічно правильні рішення. Немає вороття назад до безпрецедентної ситуації з корупцією в газовій сфері, до дефіциту НАК "Нафтогаз", який перевищував 130 мільярдів гривень і цей дефіцит покривався з коштів платників податків державного бюджету. І сьогодні про це ми маємо говорити. Це та ціна, яку платив український бюджет і український платник податків за непрозорість формування тарифів. Вони все рівно дотувалися. Але вішалося це на державний борг, який вів Україну в дефолт. І на сьогоднішній рік, вже у 2015 році, цей дефіцит в 130 мільярдів гривень значним чином скоротився. І я сподіваюся, що цього року він складе 30-35 мільярдів.

Варто пам'ятати, що із всіх варіантів вирішення застарілої тарифної системи, а в минулому, до реформи, це просто нагадувало позицію страуса, який не бачив і не збирався бачити тих проблем, які наростали. І з тих варіантів, які обговорювалися з МВФ, вдалося відстояти найменш жорсткий, бо попередні вимоги були значно більш ризикованими для України і Українського народу. Він би був ще м'якшим, якби попередні уряди не зволікали із вирішенням цієї проблем і не дурили МВФ обіцянками, які й не думали виконувати. На жаль чи на щастя, ця доля випала нам.

І головне, що ми маємо зробити зараз і до початку опалювального сезону - забезпечити адресний, дуже простий і дуже надійний захист незаможних через механізм субсидій. Для тих, у кого мало грошей і низьке споживання, зростання тарифів має бути непомітним, вони не мають зростати. Кошти, які вони витрачають, мають бути тими ж самими. І після докорінного реформування системи субсидій право на таку допомогу від держави не може бути обмежено нічим. Місцеві органи влади мають забезпечити оформлення субсидій всім українським родинам, які потребують, скільки б їх не звернулося з відповідними заявами.

Для того, щоб удосконалити систему субсидій, привести її у повну відповідність з кращими світовими практиками і стандартами, ми залучимо одну з найвідоміших світових консалтингових компаній, яка вже до вересня має значним чином спростити механізм доступу до субсидій - він має бути автоматичний. Систему утворення тарифів також буде перевірено силами кількох найавторитетніших міжнародних аудиторів. І я закликаю політиків не проводити дискусії на шоу, а долучатися до роботи цих компаній з конкретними пропозиціями про перевірку правил нарахування тарифів.

Хочу запропонувати ще кілька кроків, які дозволять краще захистити незаможних. Ми більше ніколи не будемо дотувати заміські палаци такими ж цінами на газ і електрику, як сільські мазанки! І спростити і збільшити субсидії в першу чергу для мешканців села, які живуть у приватних сільських будинках. Я збираюся внести проект закону про повне розкриття інформації про формування тарифів. Немає нам там чого ховати. Ця інформація абсолютно доступна і має бути зрозуміла і прозора для кожного.

Вимагаю до початку опалювального сезону зробити актуалізацію норм споживання тепла для будинків без приладів обліку теплової енергії. Для таких будинків слід зробити перерахунок, виходячи з фактичної тривалості та температури попереднього опалювального сезону. За попередніми розрахунками, це дозволить перенести від 10% до 15% від вже сплачених коштів за тепло на минулу зиму як аванс на наступний рік. Це справедливо, це чесно і ми маємо це робити. Це - реальний план захисту людей в умовах важкої, обумовленої, в тому числі і меморандумом з МВФ, тарифної реформи.

З мого боку було б украй безвідповідальним вдаватися до різноманітних радикально-популістських кроків, які зазвичай традиційно пояснюються любов'ю до Батьківщини та народу, а в результаті кінцевими наслідками найсильніше б'ють в першу чергу саме по простих людях.

Декомунізація, коли вже на те пішло, - це не лише пам'ятники зносити. Комунізм треба насамперед вивітрювати з голови. Але я, на жаль, і в цій залі бачу чимало охочих перехопити у покійної вже сподіваюсь КПУ, лівацькі гасла.

***

Щодо політичних пріоритетів, то ключовими є демократизація та децентралізація. Ми не просто зберегли Україну, під час війни ми зберегли її демократичною, хоча на обмеження прав і свобод мали повне моральне і, до речі, юридичне право у вигляді закону про воєнний стан. Але я, попри політичний тиск з усіх боків, попри те, що правовий режим воєнного стану надавав значно більше влади особисто мені, не міг на це піти. Я розумів, яким шоком і випробуванням його запровадження стане для моїх співвітчизників. Лише уявіть, що цей стан допускає і цензуру, і заборону діяльності партій, і обмеження на пересування по країні, і комендантську годину, і загальну мобілізацію, і конфіскацію майна та грошей на потреби оборони.

Ми плекаємо демократію тому, що ми в неї віримо, тому що вона є нашою цінністю. Україна може існувати лише як демократія, інакше нас не буде, бо авторитарна Україна залишиться без підтримки світу, втратить одну з ключових відмінностей від Росії і стане, врешті-решт, її здобиччю.

Тому я й залишаюся на платформі парламентсько-президентської республіки і стану першим Президентом, який не збирає повноваження під себе, а ділиться ними з громадами в рамках стратегічного курсу на децентралізацію.

Вже з початку 2015 року ми зміцнили фінансову базу місцевого самоврядування. Бюджети міст зросли вже в середньому на 30%, і ці гроші у вільному доступі, а не так, як колись, коли їх треба було зубами вигризати з Держказначейства.

Сподіваюся, що Конституційна комісія ось-ось завершить проект змін до Основного Закону в частині децентралізації, а ви, шановні народні депутати, вже на поточній сесії направите ці зміни до Конституційного Суду, щоб восени їх ухвалити вже остаточно. Таким я бачу календар цієї реформи.

Принципової ваги зауваження. Децентралізація нічого спільного не має з федералізацією. Україна була, є і буде унітарною державою! І є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином, де навпаки - роль центру збільшиться. Це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики та боротьби з корупцією, дотримання законності, прав та свобод громадян, територіальної цілісності України.

Відтак, децентралізація може стати реальністю вже після осінніх виборів органів місцевої влади та місцевого самоврядування. Дивно, що й досі є люди, які вважають припустимим відтермінування виборів. В нашій історії таке вже траплялося, але я вам гарантую - більше не повториться. Раніше - будь-ласка, пізніше - зась. Ви в Європі та світі такого не побачите. Дата голосування визначена чинною Конституцією, тут все гранично ясно. Єдине, чого я чекаю від вас, мої дороги партнери, дорога Верховно Радо, - це нового закону про місцеві вибори з відкритими списками.

Мене питають, чи свідомий я тих ризиків, які несуть місцеві вибори? Звичайно, свідомий. В одних регіонах Москва планує штучно запліднювати проросійські проекти, в інших - навпаки, стимулювати так звані крайні праві українські, щоб в Європі сахалися від нібито нацизму в Україні. Плани - неоригінальні. Рік тому вони сподівалися, що спрацюють, тепер же, коли ми відродили українські спецслужби, ці задуми приречені. Будемо рішуче класти край спробам втручання у виборчий процес з боку зовнішніх сил. Час, коли відбуватимуться вибори, - це золота українська осінь, а не кривава "русская весна".

***

У новій Стратегії національної безпеки головною загрозою нацбезпеці названо агресію Росії в усіх її формах, спрямовану на виснаження української економіки, підрив суспільно-політичної стабільності "з метою знищення держави Україна і захоплення її території". Ця загроза - як той гострий дамоклів меч, що звисає над головою на кінській волосині. У таких умовах, це очевидно, житиме - на жаль, ми мусимо констатувати - ще не одне покоління українців.

Не спромігшись узяти приступом ззовні, ворог буде намагатися підточувати нас зсередини. Всі якось призабули, що хрестовий похід проти України починався з економічної агресії: газового шантажу та тотального витіснення українських товарів з російського ринку. У річному вимірі торгівля впала втричі. Це безпрецедентний рівень падіння. Де-факто, крім реальної агресії і війни справжньої, була додана потужна економічна війна. Російська агресія, виснажуючи українську економіку, б'є по рівню життя українців. А ворог не приховує своїх планів конвертувати незадоволення втомлених та виснажених українців у дестабілізацію ситуації в нашій країні. Хіба не показово, що про "третій київський Майдан" перш за все говорять у Москві?!

У той же час зберігається і колосальна загроза поновлення широкомасштабних бойових дій з боку російських терористичних угруповань. Зараз на території України знаходяться 14 російських батальйонно-тактичних груп чисельністю понад 9 тис. військовослужбовців. Концентрація російських військових поблизу державного кордону в півтора рази більша, ніж рік тому. Так званий "Росвоєнторг" продовжує регулярно поставляти не лише боєприпаси, продукти харчування, речове майно і паливо, але й найновітніші озброєння і найсучаснішу військову техніку. Рік тому в Москві обіцяли "захистити" російськомовний Донбас, а насправді перетворили його на випробувальний військовий полігон для потреб російської армії і випробування проводять на живих українцях.

Рушниця, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрілює. Це правило стосується не лише звичайного театру, але й театру воєнних дій. А з урахуванням добре відомого топографічного кретинізму російських військових "заблукати" вони можуть в будь-який момент. Так як це сталося буквально вчора біля Мар'їнки. Що показово - біля Мар'їнки напад відбувся рівно о четвертій годині ранку - це така історична паралель! І вчора українські Збройні Сили дали адекватну відповідь: ми попередили міжнародних партнерів, повернули з лінії відведення артилерію, де вона знаходиться згідно Мінських угод, і відбили атаку російської солдатні. Відбили, незважаючи на те, що "диванна сотня" вже почала друкувати, що нас оточили, все пропало, кінець і ми втекли. На кого ви працюєте - ці авторитетні фейсбукові та інтернетні видання? Думаю, на тих, хто одразу ж зробив спробу скликати позачергове засідання Ради федерації Росії з порядком денним таким самим, який ми бачили минулого року - про надання дозволу на використання Збройних Сил РФ на території України. Хочу їх заспокоїти - без будь-якого дозволу, абсолютно брутально порушивши базові принципи міжнародного права, Росія цинічно та публічно свої війська на території України вже використовує. І зупинили їх лише міць Збройних Сил України та міжнародна солідарність, яка рішучо засудила вчорашні порушення Мінських домовленостей.

У зв'язку із перманентною загрозою розгортання Росією повномасштабної війни проти України, забезпечення обороноздатності держави надовго залишиться нашим ключовим пріоритетом. Як би не було важко, в бюджеті на 2016 рік ми знову підемо на збільшення видатків на оборону. Бо по-іншому ми країну не захистимо. Чому ми вимушені це робити? Бо сьогодні Україна воює, як би там не було часто-густо, зі зброєю ХХ століття проти росіян, які озброєні зброєю ХХІ століття. І наше надзавдання - переозброїти нашу армію, бо бойовий дух і досвід найкращі українські Збройні Сили вже мають.

Розпочато і продовжиться відновлення вищого командного складу Збройних Сил, підвищуючи в званнях і просуваючи на вищі посади тих командирів нижчої і середньої ланки, здібності яких найкраще проявилися під час війни.

Від латання дір та ремонтування старої техніки ми поступово переходимо до модернізації, розробки, удосконалення та випуску нових видів зброї та військової техніки. Розвиток ВПК, в свою чергу, має дати технологічний поштовх для всієї економіки.

Різниця з супротивником у ресурсах та потенціалі не повинна зменшувати нашу віру в перемогу. Не забуваймо: Давид здолав набагато дужчого Голіафа. Це саме буде з Україною.

Хочу нагадати, що війна - це не наш вибір. Мій мирний план, озвучений рік тому в цій залі, ліг в основу Мінських угод, котрі за безальтернативну основу для врегулювання прийняті всім світом - схвалені Генеральною Асамблеєю та Радбезом ООН, схвалені всім світом - і як би це цинічно не звучало, в тому числі й Росією.

План цей дуже добре відомий, не бачу підстав зайвий раз його переказувати. Хотів би ще раз наголосити на трьох ключових його складових: виведенні російських військ, зброї і техніки з території України, встановленні українського контролю над кордоном і проведенні виборів згідно з стандартами ОБСЄ та Європи, згідно з українським законодавством для того, щоб ми мали справу зі справжніми представниками Донбасу, а не ватажками терористів.

Впевнений, що вибори відкриють політичний діалог із законно обраними представниками Донбасу, дозволять зупинити спричинену винятково російською окупацією гуманітарну катастрофу, розпочати повоєнну реконструкцію зруйнованої бойовиками інфраструктури. Громадян України, які є на тимчасово окупованих територіях, я розглядаю як українських полонених, захоплених загарбниками.

В цьому Донбасу, як невід'ємній частині України, готові допомагати не лише ми, а й всі наші закордонні друзі. Але вкладати гроші у відновлення інфраструктури вони стануть лише тоді, коли переконаються, що все відбудоване сьогодні не буде зруйноване повномасштабним російським вторгненням завтра.

Донбас уже забув би про ту війну, як про страшний сон, якби в Москві миру хотіли би так само, як в Києві!

Ми прагнемо й готові хоч сьогодні відновити всі економічні зв'язки з тимчасово окупованими районами Донеччини та Луганщини, зняти всі внутрішні бар'єри і обмеження на шляху людей і товарів. Але за умови, що ми відновлюємо контроль над зовнішнім кордоном, як це передбачено Мінськими угодами. А якщо ні, то нема чого нарікати на жорсткий контроль по лінії зіткнення.

Наразі ж українські гуманітарні вантажі та пенсії, які отримують ті, хто зареєструвався на вільній від терористів території, - максимум допустимо. Утримувати й дотувати вбивць-бойовиків, допомагати триматися на плаву бандитам Київ не буде.

Було б безвідповідально і перед усією Україною, і перед мешканцями окупованих територій власними ж силами пролонгувати владу кримінально-терористичного режиму. До відчутного прогресу у виконанні Мінських угод рівень економічних зв'язків залишиться на поточному рівні.

***

Дорогі співвітчизники!

Говорячи про війну і мир, не можу не поділитися, що для мене особисто було найважчим в першому році мого президентства. Біль, пережити який не побажав би навіть найлютішому своєму ворогові. Понад 1 700 українських воїнів-героїв і більше 6 400 мирних громадян… У військовій статистиці це називається "безповоротними втратами", а в серці - це тисячі рубців. Іноді мені здається, неначе кожна душа на шляху у небесний вирій пролетіла через мій кабінет, і з кожною я поговорив.

Війна приходить лише у супроводі смерті. Там, де смерть, не всюди від війни, а от де війна - смерть з нею в парі, в тандемі - "тандем" є таким модним словом в Росії.

Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять всіх і кожного, хто загинув внаслідок російської агресії проти України. Ніколи не забуду і ніколи не прощу!

Було б дивним, якби, говорячи про загрози безпеці України, я обійшов би питання НАТО. Російська агресія завдала дошкульного удару по міфам радянської пропаганди. І сьогодні, згідно з опитуваннями громадської думки, кількість прихильників вступу до НАТО вперше в історії України перевищує кількість противників.

У загальнонаціональному масштабі ми б легко виграли референдум про вступ, та тут після коми об'єктивно виникає кілька "але". Внутрішнє: це чи не єдине питання, в якому все ще залишаються суттєві розбіжності між регіонами. І зовнішнє: багато хто з наших друзів і партнерів на Заході не дуже вітає такі швидкі і фундаментальні зміни в громадській думці і не схильні прямо зараз відкривати нам двері до НАТО - реальні, а не ті, що на папері. Це правда, яку я маю, нарешті, без дипломатичних вивертів прямим текстом сказати країні. Ми з вами, шановні народні депутати, в цьому питанні не збираємося жодним чином озиратися на Москву - ми будемо виходити виключно з позиції українського народу, але й ігнорувати думку наших партнерів буде дуже непросто.

Тим не менше ми будемо дуже жорстко відстоювати наші інтереси. Минулого року із закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики прибрали пункт про позаблоковий статус України. Минулого місяця, як я вже казав, ухвалено Стратегію національної безпеки України. Вона ставить за мету членство в НАТО, а орієнтація на стандарти Альянсу проходить червоною ниткою через увесь документ. Усе, що ми збираємося робити у сфері безпеки, буде уніфіковане під натівські стандарти.

Наше завдання - повне досягнення всіх необхідних для вступу критеріїв, і вони, до речі, значною мірою співпадають з критеріями членства в ЄС.

Право ж приймати остаточне рішення у цій чутливій і надзвичайно важливій сфері належить винятково, наголошую, українському народові. На референдумі. Але не дозволю цим питанням розхитувати країну, бо зараз єдність країни для нас - понад усе. І трохи якось ніяково, коли одні й ті ж люди третьому президентові вставляли палки в колеса навіть в отриманні ПДЧ, а п'ятому "нічтоже сумняшеся" дорікають, що Україна й досі не є членом НАТО. Дуже дивна трансформація.

***

Дорогі співвітчизники і шановні народні депутати!

Наприкінці - стисле резюме наших найголовніших завдань на рік. Продовжити деолігархізацію, дерегуляцію і децентралізацію. Розпочати демонополізацію. Завершити створення ефективної інфраструктури для боротьби з корупцією і перейти в тотальний спільний наступ на неї. Почати очищення суддівської касти.

Забезпечити з початку 2016 року відновлення економічного зростання, для чого завершити санацію банківської системи і провести податкову реформу. Зберегти, до речі, єдиний податок для малого та середнього бізнесу.

Особливу увагу приділити аграрній галузі як такій, що є однією з основ конкурентоспроможності країни на світових ринках.

Уже в цьому році - розпочати індексацію зарплат і пенсій. Відшліфувати до досконалості систему адресних субсидій для тих громадян, кому не по кишені нові тарифи.

Запустити, нарешті, реформу системи охорони здоров'я - досить тут ховати голову в пісок і дурити людей байками про безкоштовну медицину.

І далі нарощувати витрати на зміцнення обороноздатності. Військовим - бути готовими як до відновлення наступу ворога на Донбасі, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з РФ. Ми маємо бути реально готовими до цього. Дипломатам - унеможливити обидва цих сценарії, зміцнювати міжнародну коаліцію на підтримку України. До врегулювання ситуації на Донбасі та повернення Криму не допустити зняття санкцій з агресора.

У 2016 році - отримати безвізовий режим з ЄС. Це, шановні народні депутати, наше з вами спільне завдання і спільна відповідальність!

Маю намір підтримати програму Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним з пріоритетів стратегії розвитку. Україна сьогодні у глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською, що є природним бар'єром для українців для переорієнтації на західні цінності та стандарти. Це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80% публікуються in English. 55% web-сторінок також написані англійською. Програма стосується не лише молоді. Володіння англійською стане ключовим критерієм при прийомі на державну службу. Україна живе зараз в сторіччях української мови. 2016 рік буде оголошено роком англійської мови в Україні. Але пріоритет української мови залишається беззаперечним.

Закликаю, - ні, наполягаю на ухваленні остаточного рішення про скасування депутатської недоторканності та обмеження недоторканності суддівської. Прошу продовжити той добрий тренд, який ви продемонстрували вчора, але недостатній. Каста недоторканих має бути ліквідована!

Проміжні результати наступного етапу спільної роботи ми підведемо восени. Під мікроскопом буде розглянуто діяльність кожного міністра. Здійснювати переформатування Кабінету Міністрів - це не є мої повноваження. Я не знімаю і не призначаю урядовців та міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, кадрових змін може зажадати суспільство. Але моя принципова позиція: зміни в Уряді мають відбуватися лише за умови збереження чинної коаліції і збереження єдності коаліції. В свою чергу, єдність коаліції не має перероджуватися в кругову поруку.

***

Насамкінець дозвольте звернути увагу на маленьку, але показову деталь. Аналітичні матеріали від Національного інституту стратегічних досліджень вперше роздані вам не у вигляді паперових гросбухів, а на компактних флешках. Це не лише свідчить про стурбованість екологічними проблемами, але й символізує перехід до електронного урядування.

Цю програму я визначив як одну із найголовніших на наступні роки. Електронний документообіг, електронні сервіси та адміністративні послуги, електронні тендерні закупівлі, електронні звернення і петиції, цифрові підписи, максимально широкий доступ громадян до баз даних і державних реєстрів - це неначе ключ, який дає нові можливості в боротьбі з бюрократією та корупцією. Тому й спротив цій реформі, який чиниться консервативно-ретроградними силами, - колосальний. Але - марний.

Всі, хто протидіє реформам і перешкоджає Україні стати успішною, а саме: олігархія, корумпована бюрократія, країна-агресор та її нечисленна п'ята колона, яку ворог намагається підживлювати в Україні, - програють.

За останній рік я ще раз переконався: ми, українці, - унікальний героїчний народ, зі звитягою і силою духу якого мало хто в світі може зрівнятися.

Я схиляюся перед моїм рідним українським народом. Перед тією силою, витримкою і мудрістю, яку продемонстрували й демонструють українці.

Дорогий український народе, я дякую вам за це.

Дякую вам, дорогі співвітчизники!

Наша країна заслуговує на успіх. І так буде!

Слава Украине!