This page has been robot translated, sorry for typos if any. Original content here.

Аварія-підстава (автопідстава)

Хто сказав, що в наш час багато грошей чесно не заробиш? Неправда! Чесно, або майже чесно, заробити можна завжди. Ну, наприклад, можна запропонувати бажаючим розчавити яйце рукою. Чи не поперек - це просто, а вздовж. Ціна спроби - 5 рублів. Розчавив? Отримуй червонець. Від бажаючих відбою не буде. Але лише одному з п'ятдесяти це вдається. А ви за годину не менше двох сотень покладіть в свою кишеню.

А можна купити пристойну машину і на ній потрапляти в аварії. Загальмувати різко перед якоюсь іномаркою. І, якщо відразу голову не відірвуть, вимагати гроші на ремонт. Навряд чи винуватець ДТП захоче мати справу з інспектором. Правда, цей спосіб ніби як не зовсім чесний. Один знайомий водій Сергій розповів, що майже півроку "заробляв" на аваріях. Чи не поодинці, звичайно, а в складі "аварійної" бригади.

Дуже інтенсивний автомобільний рух в Москві.

- Познайомилися ми так. Якось на трасі прямо переді мною різко загальмував п'ятий "БМВ". Я дивом викрутився. Їду далі - знову він перед носом крутанулся. Я знову пішов. Нарешті, на третій раз я по дотичній зачепив його крило. Вискочили "бики" і кричать - ти нам тачку пом'яв, "чохли" дві штуки баксів. А там навіть не вм'ятина - подряпина. Але тут ГІБДДешнік підвалі: твоя, каже вина - плати. Довелося до сплати віддати техпаспорт, а самому гроші збирати. Розплатився.

Минув тиждень, і ці хлопці знову з'явилися. Сказали, що їх "водила" в лікарню потрапив. Їм сподобалося, як в минулий раз Сергій вів машину з-під удару. І вони запропонували йому увійти в бригаду. Поманили шаленими грошима, новою машиною. Пообіцяли, якщо погодиться, віддати йому ті дві тисячі. Він і погодився.

- Виїжджали "на роботу" раз в два-три дня. У них для цієї справи три зовні шикарні, а насправді "убиті" машини: два сьомих "БМВ" і чотирьохсотий "Мерседес". На одній "працюємо", інша абияк рихтують, а третя підфарбовується. Конвеєр.

"Аварійна бригада" працювала вранці. У цей час багато хто поспішає на роботу, і затримка через ГІБДДешніков подвійно небажана. А тому "клієнта" простіше "розвести на гроші". А от увечері і вночі "працювати" небезпечно - дуже багато бандитів, ніколи не знаєш, на кого нарвешся.

- Шукали машини покруче - щоб "клієнт" грошовий був. Краще, якщо бізнесмен. Вранці "Бізіков" шалені, у них на умі долари та акції, "мобіла" до вуха як приклеєна. А значить на кермі тільки одна рука, і увагу ослаблене. І ось тут-то ми і вступаємо.

"Аварійка" обганяє "клієнта" і різко перед ним гальмує. Причому найоптимальніший момент - коли "клієнт" набирає номер.

- Ми вискакуємо і починаємо тиснути на психіку: не можеш їздити - найми шофера ... да ти тачку пом'яв ... да ти угоду нам зірвав ... Ну і так далі. Розмір "відкупного" залежить від крутизни "клієнта". Ну а якщо слабину показав - страх, поступливість, тоді "розводимо" його на повну. Якщо удар був сильний, то бувало і по 10-15 штук баксів запитували.

Кілька разів "аварійна бригада" залишалася ні з чим. Якось підставились під п'яного прокурора на "Ауді". Закон ніби як на стороні "бригади", але вони вирішили не ризикувати - дуже вже той погрожував посадити. Іншим разом потрапили на якогось чиновника з адміністрації. Так моментально під'їхав ГІБДДешнік порадив їм забиратися по-доброму. А одного разу довелося навіть і самим заплатити три тисячі: в розкішному "Вольво" за кермом їхав полковник ГИБДД.

- Одного разу нас забавно покарали. "Зробили" ми одну тачку - "Шевроле Каприс". В тачці двоє пристойних хлопців. Одягнені солідно, ввічливі. Такого, знаєш, елітного типу молодь, мажори. А я здивувався: начебто і удар був сильний - у нашої машини зад мало не сторчма встав, у їх же тачки тільки бампер трохи прим'яти та правий "око" розбився.

Як потім з'ясувалося, машина була броньована. Збитки, завдані "аварійної" машині, був більш ніж очевидний. Клієнтів стали розкручувати на повну: 10 штук на капот або віддавайте свою машину. Хлопці якось дуже вже легко погодилися "отчехліть", але тільки до вечора - нібито при собі грошей немає. "Аварійники" взяли в заставу паспорт господаря і документи на машину і поїхали в гараж чекати вечора.

- Їдемо - радіємо. Швидкість - за 120. Дорога майже порожня. Попереду - світлофор. Зелений блимає, але я цілком встигаю. І тут перед світлофором - розуму не прикладу: звідки вона взялася? - виринає "шевролюха". І різко гальмує. І я, майже не знижуючи швидкості, в'їжджаю в її дупу. Ми вивалюємося з машини - носи розбиті, пики в крові. "Морда" нашої тачки скривилася, як кіт від лимона. Одну двері заклинило. А "Шевроле" хоч би хни - ліхтар розбився, бампер сплюснувся, та багажник злегка здуло. І тут з "Шевроле" виходять давній хлопці і ніби як здивовано на нас дивляться: мовляв, звідки ви взялися? Хотіли було мої напарники насупився, та одумалися, тепер начебто ми винні. Загалом, домовилися, що рахунок 1: 1. Довелося віддати їм їхні документи.

Сергій був, можна сказати, задоволений життям: за своє віртуозне водіння він отримував 20 відсотків від отриманого з "клієнтів". Менше 10 тисяч "зелених" в місяць не було жодного разу. Правда, його кусала совість: сам адже під "аварійникам" побував, а тепер інших підставляє. Але укуси легко лікували новеньким автомобілем "Фіат". Закінчилося все ледь не трагічно.

- Якось встали ми під "БМВ". Добре встали - на 10 штук. "Клієнт" тут же, на місці, витягнув з кейса пачку сотенних в банківській упаковці. Мовчки віддав, сів у машину і поїхав. Пройшов тиждень. Я поїхав на дачу. Але на Ленінському проспекті під мене встав п'ятисотий "мерс". Я майже вивернувся, але все ж зачепив його.

Вийшли хлопці - "чисто бандити". Водій безбарвним голосом сказав Сергію, що той завтра повинен віддати за подряпину 10 тисяч доларів. Сергій не встиг нічого відповісти, як вони поїхали.

- Ніяких загроз. Вони не вимагали ні документів, ні машини в заставу. Чи не запитали навіть мою адресу. І це трохи налякало. Я вирішив повернутися додому. Але не тут-то було. Тільки "Фіат" набрав швидкість - як під нього встав "БМВ". І все повторилося. А потім, перед самим будинком - ще раз.

Їх врятувало тільки те, що у "бригадира" виявився в покровителів якийсь авторитет. Вдалося з'ясувати, хто цей мовчазний "клієнт". І авторитет, зустрівшись з ним, домовився, що "аварійна бригада" всього лише поверне десять тисяч і виплатить двадцять як компенсацію.

Як тільки я виплатив свою частину боргу, то оголосив, що виходжу зі справи. Бригада мене зрозуміла і не стала заважати. Гроші у мене ще залишалися, але "Фіат" все одно довелося продати: надто вже нагадував він про цей випадок. Так що я знову живу чесним життям і "бомблю" на своїй лад "Волзі".

За матеріалами електронного журналу "Блеф"

підстава

Пам'ятаєте анекдот про гру в квача на гроші, де якісь фольклорні персонажі на дорогих машинах б'ють один одного на очах у здивованої публіки, а вдарила радісно кричить в «мобілу»: «Пацани, я його осалил, тепер Колян водить!». Схоже, так і народилася проста у своїй підлості і цинізмі ідея - підзаробити, зігравши в «квача» вже не один з одним, а з нами, лохами. Треба лише спровокувати ситуацію, в якій зовні все виглядало б таким чином, що жертва сама буде відчувати свою провину і ще порадіє, що легко відбулася.

Далеко не кожен автовласник удостоїться честі стати «спонсором», як іменують свою жертву підставляли. Нові дорогі і престижні іномарки, як правило, поза зоною ризику. Навряд чи варто турбуватися і власникові ВАЗ-2104, що осів під вантажем розсади і сімейства, а також іншим господарям вітчизняного пошарпаного транспорту. За злочинною логікою, у таких людей, швидше за все, не опиниться і десятої частки запитуваної суми, тим більше з собою, а гроші треба отримати якомога швидше. У новеньких вітчизняних автомобілів з наглухо затоновані стеклами і спортивними дисками також мало шансів бути «запрошеними до танцю» - є ризик нарватися на стрижених «братів по розуму».

Інша справа, коли машина просто нова, без наворотів, та ще й водій в ній один - менше свідків і пресувати легше. Крім того, практика показує, що в «квача» охоче грають з власниками старих і відповідно недорогих іномарок. Іншими словами, на роль «спонсора» найкраще підходить горезвісний середній клас - персонаж, дивлячись на машину якого можна припустити, що гроші у нього є, проте не так багато, щоб мати певні зв'язками. Безумовно, багато що залежить і від манери водіння. Вдивіться в транспортний потік, і ви обов'язково побачите в ньому потенційних «спонсорів» - «вершників без голови», безтурботно стрибаючих з ряду в ряд.

Тепер подивимося, як буде виглядати машини з «гравцями». Автомобілі останніх повинні бути досить динамічними, щоб в потрібний момент зробити ривок і дістати жертву. Справляти враження «крутих і дорогих». Є ще цілий ряд непрямих ознак. Наприклад, грунтовно забруднені номери на відносно чистій машині. Або їх відсутність. Всілякі неросійські номерні знаки, а також паперові листки транзиту теж повинні насторожити. Наявність на машині явних слідів ремонту, пошкодження кузовних елементів і т. П. - практично ніколи не підставляються цілі і неушкоджені машини. Крім того, будь-який дивну поведінку автомобіля поруч - наприклад, їде справа ззаду, не наближаючись і не відстаючи, - також має послужити приводом до концентрації уваги.

Як підставних часто застосовуються автомобілі марки Mercedes в кузовах W201, W124, W210 або навіть W140, на яких для більшої «крутості» можуть бути наклеєні шильдики, що позначають найпотужніші і дорогі версії. BMW 5-й і 7-й серії. Audi 80, 100 або А6 перших років випуску, Volvo 8-й або 9-й серій, траплялися нам SAAB 9000 і Mitsubishi Galant. Деякі постраждалі від підставних аварій згадували і такий рідкісний у нас транспорт, як Lincoln Towncar Chrysler Cirrus або Honda CRX. Тo є автомобілі з іміджем дорогих, реальна ціна яких, однак, може коливатися в межах $ 10 тис. Адже далеко не всім відомо, що десятирічні 735-й BMW або Mercedes в 124-м кузові при цілком пристойному зовнішньому вигляді можуть коштувати дешевше нової «десятки ».