Реклама

This page has been robot translated, sorry for typos if any.

Лікування натуральних трав і Рослинними Засобами (183-218)

СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326


Марена фарбувальна мати й мачуха Медуниця лікарська Меліса лікарська Ялівець звичайний молочай БОЛОТНА молочаю Палласу мордовника звичайного МОРКВА ДИКАЯ МОРКВА КУЛЬТУРНА морозник МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ мильнянки м'ята перцева НАПЕРСТЯНКА норичника вузлуваті обліпиха крушиновидна ОГІРОК ПОСЕВНОЙ огіркової трави - ​​Бурачник ЛІКАРСЬКИЙ кульбаби лікарської живокосту лікарського ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ вільхи клейкої (ЧОРНА) омежник ВОДЯНОЙ ОМЕЛА БІЛА ортіліі РАМІШІЯ однобоко ОСИНА ЗВИЧАЙНА ослинник дворічний осока піщаної очанки лікарської ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ ОЧИТОК ЇДКИЙ ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - заячої капусти очний колір ПОЛЬОВИЙ


183. Марена фарбувальна

ЗображенняЗображення


Про цю рослину треба б сказати хоч кілька похвальних слів. Його корінь славиться ефективною дією при жовчно-кам'яній і сечокам'яній хворобах. Екстракт кореня марени входить до складу комплексного препарату цистенал. Але хворі найчастіше намагаються використовувати сам корінь. Найбільший ефект проявляється при каменях, що складаються з фосфорно кислих солей магнію і кальцію. Марена розпушує і руйнує ці фосфатні і оксалатних камені нирок і сечового міхура. Підсилює скорочення ниркових мисок і сечоводів, що сприяє безболісному виведенню каменю, піску.
Жовчнокам'яну, сечокам'яної хвороби. 6 г перемеленого кореня залити 250 мл води, кип'ятити 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їди (до цього місяця два попити відвар коріння шипшини). Сеча під впливом марени забарвлюється в червоний колір, але через день звичайний колір відновлюється. Роблять і так: приймають порошок кореня по 1 г 3 рази на день, запиваючи 50100 мл води.
ДИСМЕНОРЕЯ (хворобливі менструації). Приймають порошок корені 1 5 г 3 рази на день, запиваючи невеликою кількістю води.
***
Марена фарбувальна протипоказана при гломерулонефриті, вираженої ниркової недостатності. Можна застосовувати при виразковій хворобі шлунка. При підвищеній кислотності шлункового соку протипоказана, оскільки сама підвищує кислотність. Краще всього приймати її препарати через 40 50 хвилин після їжі, щоб не дратувати кишечник.



184. мати й мачуха

ЗображенняЗображення


Ні, напевно, більш популярного рослини, ніж матьі мачуха, при захворюваннях дихальних шляхів: до неї звертаються при простудному кашлі, ларингіті, фарингіті, бронхіті, пневмонії. Мати і мачухою лікують бронхіальну астму, туберкульоз, абсцес легенів і навіть гангрену легень. Крім того, застосовують її при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура, при діатезі у дітей. Кашка зі свіжого листя ефективна при грудніце, запаленні вен, бешихових запаленнях. Мати імачехой я загоював глибокі гнійні рани, які загрожують гангреною, а також трофічні виразки.
Не так давно висловлювалася думка, що застосування мати і мачухи протипоказано при раку. Ніяких переконливих доказів не наводилося, в той час як численні конкретні приклади свідчать про позитивну дію ліків зі свіжого листя при раку легенів і шлунка.
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Сік з листя змішати з цукровою пудрою з розрахунку 2 склянки соку і склянку цукру. Зберігати в прохолодному темному місці. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день. Бажано лікування вести в комплексі з іншими засобами.
Оперізуючий лишай. Велике полегшення приносять компреси з кашки листя. Тримати, утепливши, 20 30 хвилин, робити 2 3 рази на день.
ІМУНІТЕТ. Для підвищення імунітету пити сік листя по 1 2 столові ложки до 4 6 разів на день протягом 7 10 днів кілька сезонів поспіль (краще всього в червні).
Запалення придатків. Змішати порівну подрібнене листя мати і мачухи і буркуну жовтого. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу. Дати покипіти 2 січня хвилини. 1:00 настояти. Процідити. Приймати по 3 4 столові ложки 5 разів на день. Курс 2 3 тижні. На цей період рекомендується утримання від статевого життя.
РОЖА. Прикладати до запаленого місця свіже листя. Ще краще сухе листя стовкти в порошок і присипати уражені місця, а всередину приймати настій: 10 г листя на склянку окропу, настояти до охолодження і пити по чайній ложці 3 4 рази на день до їди.
***
Побічні прояви мати і мачухи відчутні: лихоманка, нудота, втрата апетиту, діарея, болі в животі. Раптово може виникнути жовтяниця.
Препарати мати і мачухи не раджу приймати довго. Не давати дітям до 2 років. Серед протипоказань є й такі: при будь-яких захворюваннях, навіть як відхаркувальний засіб, не приймати вагітним і годуючим матерям, і людям, страждаючим алкоголізмом і захворюваннями печінки.



185. Медуниця лікарська

ЗображенняЗображення
У народній медицині медунка вважається одним з кращих засобів при дитячому туберкульозі. Медуницей в народі лікують бронхіти, фарингіти, бронхіальну астму, пневмонію, запалення нирок, геморой, запальні жіночі захворювання, а також п'ють настій трави при екземі, псоріазі, вітіліго, червоному плоскому лишаї, фурункульозі, вірусних захворюваннях шкіри, колагенозах, васкуліті.
Медуниця стимулює функцію залоз внутрішньої секреції, нормалізує імунітет, підвищує захисні властивості організму. Трава містить багатющий комплекс мікроелементів, що підсилюють утворення крові.
Тут я не даю, як звичайно, рецепти від різних хвороб, так як спосіб приготування настою практично зводиться до одного: столова ложка трави на склянку окропу. А ось свежесобранную траву раджу з'їдати у вигляді салатів, особливо при гіпофункції щитовидної залози. Засушену траву я поважаю і взимку використовую при необхідності, але найціннішим вважаю сік медунки. Доводиться його спиртованим один до одного з горілкою, оберігаючи від закисання, зате саме сік виручає людей, що звертаються до мене за допомогою при онкозахворюваннях, лейкозах, хворобах щитовидної залози, анемії, деяких легеневих та інших запальних захворюваннях.
***
Протипоказань майже не має, хоча може викликати нудоту, якщо приймати міцний настій натщесерце. При атонії кишок з наполегливими запорами не варто користуватися медуницей тривало.



186. МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА
ЗображенняЗображення


Препарати з листя меліси цінуються насамперед як ефективний седативний засіб. При серцевих захворюваннях зникає задишка, припиняються напади тахікардії, зникають болі в області серця. Мелісса особливо корисна хворим літнього віку. У народі її застосовують при депресії, мігрені, атеросклерозі, запамороченні, при шумі у вухах, безсонні, вегетативних неврозах, тахікардії, при спазмах в шлунку і кишечнику, порушеннях травлення, поганому апетиті, хронічних запорах і метеоризмі, при гінекологічних захворюваннях, болісних менструаціях, при підвищеній статевої збудливості.
АСТМА. 4 столові ложки листя і квіток меліси залити 2 склянками окропу, настояти 4:00. Пити по півсклянки 3 рази на день до їди. Приймати, поки не набридне. Потім замінити лікування іншими засобами і повернутися до мелісі через півтора два місяці.
СТЕНОКАРДИЯ. Чайну ложку трави заварити в склянці окропу, настояти 1,5 години. Приймати по півсклянки 2 рази на день у вигляді підтримки не в найгостріші періоди захворювання.
Емфізему легенів. 50 г трави меліси і 20 г сухих суцвіть Сівця лугового (можна придбати у травників) на 1 л сухого білого вина. Настоювати добу. Пити по півсклянки 2 рази на день, а також при нападах.
***
Побічних проявів у меліси небагато. Зайве захоплення нею може викликати печіння при сечовипусканні, головний біль. Не відображено меліса при дуже низькому кров'яному тиску. Не слід приймати настій меліси при брадикардії, коли частота пульсу менше шістдесяти ударів на хвилину.



187. ялівець звичайний

ЗображенняЗображення


Ялівцеві ягоди знаходять широке застосування при захворюваннях печінки, шлунка, хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, а також при хронічних бронхітах, бронхоектазах, інших захворюваннях легенів з рясною гнійною мокротою. Ялівець корисний при високому вмісті білка в сечі, при утворенні каменів у печінці, при серцевих набряках, при здутті живота. Ефірне масло, що отримується з плодів, втирають в онімілі місця при паралічі, в суглоби при подагрі, ревматизмі, поліартритах. Відваром хвої ялівцю спринцюються при трихомонадном кольпіті, а відвар кори п'ють при статевому безсиллі. Відвар гілок іноді використовується в боротьбі з водянкою.
Запалення придатків. При запаленні, болях в народі радять жувати свіжі ягоди ялівцю, починаючи з 4 ягід на день, збільшуючи їх прийом по ягідці до 1/3 ти, потім назад зменшуючи до 4 х. Це найефективніший метод лікування. При необхідності для спринцювання готують відвар з ягід ялівцю (з розрахунку 1 столова ложка ягід на 0,5 л води).
РАК ШЛУНКА, КИШЕЧНИКА. 1 столова ложка ягід на 1 склянку холодної кип'яченої води, настояти 2:00, часом помішуючи. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за 15 20 хвилин до їжі.
Сечового міхура (хронічне запалення, виділення в сечі білка). ВОДЯНКА. Столову ложку ягід залити 1 склянкою окропу, поставити в киплячу водяну баню, парити 30 хвилин. Остудити. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за півгодини до їди.
Псоріаз. 2 чайні ложки подрібнених ягід залити 2 склянками окропу, настояти до охолодження, процідити, додати цукор і на водяній киплячій лазні варити до стану сиропу. І приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день. (Думаю, це можна розглядати як складову частину комплексного лікування.)
ГЕРПЕС. Перемолоти в кавомолці 2 столові ложки сухих ягід, залити на рівні порошку невеликою кількістю горілки, настояти 2 тижні. При перших ознаках назрівання герпесу змащувати його 2 3 рази на день.
ДЕРМАТИТ. При шкірному захворюванні подрібнити 200 г гілок, залити холодною водою на 2:00, потім прокип'ятити на малому вогні 20 хвилин, процідити і влити у ванну. Приймати 20 хвилин через день, протягом 10 днів.
Артралгія, міалгія. 15 г ягід настояти в 100 мл горілки пару тижнів і використовувати для розтирань. (Коли хвороби ревматоїдного характеру.)
Астенія, церебрастенія, Діенцефальні пароксизм, ІШЕМІЯ МОЗКУ. 1 столову ложку ягід залити 200 мл кип'яченої води кімнатної температури, настояти 8 10:00, приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на добу протягом 1,5 2 місяців.
СЕРЦЕВА БІЛЬ. Для зняття болю в області серця з'їсти, добре розжувавши, 10 ягід - і через 15 20 хвилин біль проходить.
***
При зборі шишкоягід ялівцю ні в якому разі не можна допускати домішки ягід ялівцю козацького - вони сильно отруйні і всередину не призначаються.
Виявлено практикою, що плоди ялівцю звичайного при тривалому вживанні і в непомірних дозах подразнюють ниркову паренхіму, можуть викликати гематурію - кровотеча. Протипоказаний ялівець при гострому гломерулонефриті, гострих нефритах, нефрозонефритах. Не рекомендується він при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих гастритах і колітах. Протипоказаний ялівець при вагітності. Не рекомендується при водянці. Не можна призначати на тривалий термін - понад 1,5 2 місяців.



188. молочай БОЛОТНА

ЗображенняЗображення


Ось і міст через річку Дёму. Далі дорога веде до ледь видніється вдалині селі Кара Якупова, звідти і до селища Чишми недалеко, але відразу після моста по ледве помітною грунтовій дорозі машина з'їжджає в бік обширних, багатих різнотрав'ям заливних Чишмінський лугів. Влітку тут роздолля, але зараз, в жовтні, пожухшіе луки мало чим привабливі, віє сумом в'янення. Навколо ні душі. Однак саме здесьнаходітся предмет мого жадання. Озираюся по сторонах і ще здалеку бачу пучки сильно гіллястих стебел червонувато сизого кольору, вже голі, з облетіли листям. Це він і є, молочай болотний. Рослина досить рідкісне. Ще в радянські часи молочай болотний був включений в список рідкісних зникаючих видів рослин північно заходу європейської частини Росії.
Сьогодні я приїхав брати його корінь. Настоянку висушених коренів молочаю болотного я використовую зовнішньо при запальних захворюваннях головного мозку, різних пухлинах, у тому числі і злоякісних, при енцефалопатії, міопатії і цілому ряді інших важковиліковних захворювань. Років п'ятнадцять тому саме завдяки цьому молочаю мені вдалося вилікувати дівчинку з Узбекистану від туберкульозу лімфатичних вузлів. Минуло вже вісім років, як лікував підлітка з Пензи від раку хробака мозочка - у тому випадку теж знадобився молочай болотний.
Корінь настоюється на горілці, володіє сильною пекучістю. Перед змазуванням настойкою шкіра щоб уникнути опіку обробляється рослинним маслом, настояним на свіжих квітках вероніки лікарської або на квітках звіробою. Використовував я і відвар висушеного кореня: всього 2 г на склянку води або по 1 г порошку 3 рази на день після їди, запиваючи водою. Інших рецептів я не даю, оскільки молочай болотний пекучий і отруйний. Хімічний склад не вивчений. Багато травники намагаються не мати з ним справу - не вистачає знань. Взагалі з будь-якими молочаями треба бути дуже обережним.



189. молочаю Палласу
Зображення
Основне місце її проживання - Східна Сибір, Монголія, Китай. Цілком можливо, що зустріти його можна і в інших місцях. Не виключаю і наш Башкортостан. Адже скільки інших мешканців Сибіру і Далекого Сходу несподівано зустрічаєш, хоча б одинично, в наших горах, тайгових лісах, степах і в лісостепу. Іноді, натужно викопуючи потужні, товщиною з руку, коріння молочаю болотного, мимоволі закрадається думка: а чи не молочай чи Палласа це? І висотою, і товщиною стебел, і потужними гіллястими корінням, і лістьямікак дві краплі схожий! Я ж не ботанік, що не флорист, можу і переплутати дуже схожі рослини. Тим більше що в даному випадку і застосування практично однакове.
Прізвище у молочаю Палласа - «мужик корінь». Дійсно, у жодного іншого молочаю немає такого могутнього кореня. Сім потів зійде, поки його виворіт із землі.
Сибірські цілителі лікують його коренем рак шлунку і злоякісні пухлини. У ньому дійсно виявлені лактони з антибактеріальною і протипухлинною активністю. Тибетська медицина вважає, що молочай Палласа ефективний при лікуванні наривів, пухлин, сибірської виразки. У китайській медицині корені використовуються для лікування туберкульозу лімфатичних вузлів, туберкульозу кісток і суглобів. Концентрований відвар у вигляді масляної рідини використовують для розтирань при лікуванні туберкульозу шкіри.
Молочай Палласа отруйний. При раку різної локалізації роблять відвар: 5 г кореня на 0,5 л води, кип'ятити 15 хвилин, настояти 2:00, пити по столовій ложці 2 3 рази на день перед їжею. Або приймати порошок по 0,025 г 2 рази на день (за рецептом сибірського цілителя В. В. Телятьева).



190. мордовника звичайного

ЗображенняЗображення
Під час цвітіння він своєрідно гарний: уявіть собі високе стебло з розеткою колючих листя внизу, а сам майже голий і на маківці бузково синій куля, великий, злегка щетинистий від щільно притиснутих друг до дружку трубчастих квіток. Зате у вересні мордовник втрачає свою красу і привабливість. Особливо серед бур'яну варто сірий, осиротілий. Візьмеш в руки ще більше наїжачений бляклий кулю, і він одразу розсипається в долоні десятками окремих сім'янок, схожих на зерна вівса.
Відомості про головатеня дуже мізерні. З хімічного складу йдеться тільки про алкалоїди ехінопсін. А рослина, на мій погляд, дуже цінне при таких захворюваннях, як периферичні паралічі, парези, плексити, радикуліти при запаленому нерві, поліомієліті. Застосовують його при лікуванні хронічного лучевоговоздействія. Я ж спостерігав позитивну дію насіння мордовника при міастенії, енцефалопатії, м'язової атрофії, розсіяному склерозі.
Ще на самому початку роботи з головатеня я очищав сім'янки від лушпиння - це коли готував спеціальну настоянку від гіпотонії і міастенії. Зараз використовую насіння в неочищеному вигляді, збільшивши тільки їх кількість: половину банки наповнюю насінням і доверху заливаю горілкою. Наполягаю менше місяця. Призначаю краплями від 10 до 20 25 на ложці води 2 3 рази на день - залежно від захворювання.
Кілька років тому вилікувався досить молодий чоловік від енцефалопатії. У нього мимоволі закривалися повіки, він не міг утримати їх відкритими більше 15 20 секунд. Знадобилося кілька місяців лікування (разом із супутніми захворюваннями). При розсіяному склерозі необхідно приймати краплями не тільки всередину, але і щодня змащувати весь хребет - до куприка.
***
У малих дозах настоянка мордовника підвищує, а у великих - знижує артеріальний тиск. Особисто я віддаю перевагу не призначати мордовник при гіпертонії, оскільки великі дози можуть викликати судоми.
Протипоказаний мордовник при вагітності.



191. МОРКВА ДИКАЯ

ЗображенняЗображення


У роки війни, буваючи влітку в селі, я з хлопцями полював за їстівними травами, особливо за саранки - лілією кучерявої з солодкими соковитими бульбами, не проходили повз дикої моркви. Здалеку побачиш її парасольку, біжиш, висмикнеш із землі, оботрёшь про траву і жуєш, ковтаючи терпкий, солодкувато пекучий морквяний сік. Всі луки в окрузі оббіжить. Дивишся, відчуття голоду і притупиться.
Це тепер я знаю, що сік дикої моркви використовують всередину і зовнішньо при раку. Тепер уже мені відомо, що вся рослина відварюють і п'ють настій при захворюваннях печінки, жовтяниці, обмороках, коренеплоди їдять при гастритах, сік трави п'ють від запорів, тертойморковью обкладають пухлини. При жовтяниці і холециститі успішно діє відвар насіння.
РАКОВА ВИРАЗКА. Свіжі подрібнені листя дикої моркви постійно прикладати до гниючої ракової виразці, яка розпадається. Корисно промивати ці виразки соком і відваром з листя.
РАК ШКІРИ. Робити якомога частіше примочки з соку дикої моркви. Одночасно приймати цей сік всередину по 1 чайній ложці 3 4 рази на день.
ПОЧЕЧНО кам'яної хвороби. 1 столову ложку насіння залити склянкою окропу. Наполягати всю ніч. Вранці підігріти і пити гарячим по 1 склянці 3 рази на день. Камені розчинятися і вийдуть піском.
***
При пієлонефриті препарати з насіння моркви протипоказані, оскільки можуть викликати загострення хвороби.



192. МОРКВА КУЛЬТУРНА

Зображення


Морква в лікувальному харчуванні і взагалі в лікарських цілях грає величезну роль.
На Русі морква завжди використовували «коли б'є в головоньку» (зниження високого тиску) і «поліпшенні крові при слабкості взагалі і особливо жіночої» (анемія, клімактеричні кровотечі). Бабки ведуньі в селах готували «лікувальний напій» для жінок, втратили інтерес до інтимного життя, і для чоловіків, коли вони відчували «збої». Сік моркви, буряка, редьки в рівних частинах зливали в темну чотирикутну (не круглу) бутель, закатували її в тісто і млоїли в печі кілька годин. Це сьогодні ми знаємо, що морква надзвичайно багата каротином і утворюється з нього вітаміном А. Завдяки каротину морква сприяє гарному росту дітей. З високим вмістом каротину в моркві пов'язано стан нашого зору. Однак морква - це не тільки «скарбничка» каротину. У ній міститься мало не весь вітамінний алфавіт, чималу роль відіграють пантоліевая і нікотинова кислоти, різні мікроелементи. Пектини і клітковина моркви стимулюють роботу шлунку ікішечніка, поглинають багато небажаних, а то й просто отруйні речовини, «виловлюють» і жовчні кислоти, знижуючи тим самим рівень холестерину в крові, оздоровлюючи судини і серце.
Не стану займатися пропагандою всіх корисних властивостей моркви, багато хто знає це і без мене. Нагадаю лише деякі рецепти, які можуть стати в нагоді.
ІНФАРКТ МІОКАРДА. Відразу після захворювання приймати 2 рази на день по півсклянки свіжоприготованого соку з 1 чайною ложкою рослинного масла. Трохи пізніше пити замість чаю слабоконцентрірованних настій плодів глоду.
СТЕНОКАРДИЯ. 1 столову ложку насіння моркви на 1 склянку води, довести до кипіння і дати злегка покипіти 1 хвилину. Настояти 2:00. Приймати по 3 столові ложки 3 рази на день.
ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ ВЕН. 2 столові ложки сухого бадилля моркви залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 8 10:00. Пити в теплому вигляді по третині склянки 4 5 разів на день за 20 хвилин до їжі протягом 1 2 місяців.
Молочниці. При молочниці у дітей частіше змащувати рот сумішшю морквяного соку з медом.
БРОНХІТ Ларингіт. У склянці свіжого соку розмішати 2 березня чайні ложки меду. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день.
РАК ШЛУНКА, ГОРТАНІ. Пити хоча б по півсклянки 4 5 разів на день суміш морквяного соку з молоком і медом. Це не просто додатковий засіб, підтримує сили організму, але і дієві ліки.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Я вже не раз писав про це: при раку молочної залози, якщо по якійсь причині не вдалося зробити операцію, почати насамперед прикладати до пухлини свежескобленую моркву і робити це щодня, змінюючи частіше, поки морква не почне «виїдати» продукти розпаду пухлини. І в тому, що людину можна врятувати, я можу тепер говорити впевнено.
Було кілька таких випадків, але найяскравіший приклад з Юлею О. Коли в жовтні 2002 року чоловік привів її до мене з останньою стадією раку лівої молочної залози в ступені розпаду пухлини і з метастазами, я жахнувся: як же так, чому вчасно не зробили операцію ? Легковажність молодості? Але жінці вже 41 рік (хоча виглядала вона років на десять молодше, була свіжа і чарівна). І обернулася вона в онкодиспансер всього три місяці тому. Там їй видалили яєчники, провели один курс хіміотерапії, не стали приховувати серйозності становища. У виписці зазначено: «На тлі гнійно некротичних мас комплекси клітин залізисто солідного раку». Із супутніх захворювань - нейроциркуляторна дистонія. Звичайно, вперше потрапивши до лікарні і надивившись там всього, Юля, як розумна жінка, зрозуміла, що шанси її дорівнюють нулю, краще вже на все махнути рукою і спробувати впоратися з хворобою самотужки, за допомогою народної медицини. Про мене вона чула (виявляється, роки два тому з моєю допомогою вилікувалася від раку яєчників її знайома). І повністю довірилася мені, хоча нічого певного я їй не обіцяв. Звелів прямо сьогодні ж почати обкладати груди морквою, склав лікувальний комплексна перший місяць.
Зрозуміло, тут немає можливості описати детально весь цикл лікування - складний і нудний. Цікаво інше: скоблёная морква поступово витягнула всю пухлина назовні, розкрила її, утворивши глибоку виразку, з якої місяця через три випав великий, смердючий продукт розпаду. Юля відразу зателефонувала мені, і я порадив промити рану міцним відваром коренів родовика, вливши в нього пару ложок настоянки водяного перцю, потім в утворену «діру» вставити тампон з трав'яним маслом (суміш масел з звіробою, деревію, календули). До весни рана повністю зажила. А в липні разом з чоловіком і близькими друзями Юля, завзята туристка, вирушила у верхів'я річки Агидель. А мені на пам'ять вони привезли кольорову фотографію легендарного в тих заповідних місцях Муйнак таша.
Підводячи підсумок розказаного, скажу: без моркви я не зміг би вилікувати Юлю.
***
Проте навіть цей, здавалося б, нешкідливий овоч має цілий ряд протипоказань.
Свіжу моркву і сік з неї не можна вживати при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастрітес підвищеною кислотністю шлункового соку, при коліті, проносах, нирково кам'яної хвороби - фосфатному і карбонатному варіантах.
Від моркви доведеться відмовитися при важкій формі цукрового діабету. У дітей при надмірному захопленні морквою можуть спостерігатися підвищення температури, блювання, пітливість, висипання на шкірі і навіть пожовтіння шкіри.
До речі, при захворюваннях щитовидної залози і печінки каротин моркви не засвоюється. Морква може нашкодити при зниженій функції щитовидної залози. Від морквяного соку, як лікувального засобу, необхідно відмовитися при захворюваннях печінки.



193. морозник

ЗображенняЗображення


У лікувальних цілях застосовуються три види морозника: морозник кавказький, морозник червоніючий, морозник чорний. Усі три види відносяться до дуже отруйних рослин. Використовуються коріння і кореневища.
Морозник застосовується при порушеннях кровообігу, серцево судинної недостатності 2 ї, З го ступенів. Кора, знята з коренів, іноді використовується при онкологічних захворюваннях. Відвари коренів знаходять застосування - місцево! - При деяких шкірних захворюваннях. Однак навіть місцеву дію настільки сильне, подразнюючу шкіру, що може викликати блювоту і пронос.
Препарати морозника застосовують при хронічній недостатності серця - діє на нього регулирующе, на центральну нервову систему - заспокійливо, при захворюваннях нирок - сечогінний. Масло кореня морозника застосовують для лікування епілепсії. Сік рослини корисний для зняття болю в ногах і попереку, при хворобах сечового міхура.
На думку знахарів, варений корінь, надітий на шию, вгамовує припадки і виганяє порчу.
***
Небезпека користування морозником полягає в тому, що містяться в ньому серцеві глікозиди кумулятивний, тобто здатні накопичуватися в організмі, і це при невмілому користуванні може завдати непоправної шкоди.



194. МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ

ЗображенняЗображення


Збирав я в лісі гриби. Вже половину кошика зібрав. Іду, радію удачі. Місця безлюдні, найближчим житло - лісовий кордон з десятком селянських хат. І раптом попадається мені на шляху молода пара, відразу видно - городяни. Приїхали, мабуть, сюди в гості. І теж збирають гриби, не приховуючи захоплення - прекрасними рижиками сповнені їх кошика, вже почали класти в поліетиленовий пакет. З цікавістю заглянули в мою кошик і жахнулися. «Дідусь, зараз же викиньте! - Схвильовано каже мені дівчина з переляком на обличчі. - Це дуже отруйні гриби! Треба збирати ось такі, як у нас ». Відповідаю їм жартівливо: «А я ці дуже люблю. Ніяких інших мені не треба ». А сам дивлюся на них - вже дуже юні, нічого не розуміють. Довелося розповісти, яка користь буде від моїх грибів, скільки найсерйозніших хвороб можна вилікувати ними. Це нервові та психічні розлади, функціональні порушення діяльності спинного мозку, множинний склероз, хвороби суглобів, радикуліт, остеохондроз. Мазь, приготовлена ​​з мухоморів, є високоефективним засобом при променевих ураженнях шкіри і слизових оболонок. Поліпшення настає вже через 6 10 процедур. Мухомор лікує екзему та інші ураження шкіри. А головне - мухомор здорово допомагає при онкологічних захворюваннях.
Ось уже шостий рік живе Олена Іванівна, якій лікарі не давали й двох місяців - запущений рак підшлункової залози. Про своє захворювання вона знає. Коли в онкодиспансері нічого не стали їй робити - ні променеву, ні хімію, а виписали «на симптоматичне лікування за місцем проживання» і дали першу групу інвалідності, з чоловіком вона прийшла до мене, не плакала, що не охала, лише спокійно попросила: зробіть так , щоб я від болів довго не мучилася. Болі ми зняли через пару тижнів, а трави вона п'є донині. За п'ять років вона не пропустила жодної лекції - викладає в інституті, приймає зимові та літні іспити. Тільки нині вирішила піти на пенсію - не по інвалідності, а за віком. Одне погано - позначаються метастази в кістку. Мало того, посковзнулася на льоду і отримала перелом ноги. Кость зрослася, але доводиться ходити з палицею.
Переглядаючи всі курси лікування за ці роки, я мимоволі звернув увагу на те, що серед десятків різних призначень найчастіше зустрічалися настоянка мухомора, настій листя чорної вільхи (один з кращих засобів при раку підшлункової залози).
Мухомор, за моїми спостереженнями, грав позитивну роль при раку мозку, але застосовують його при пухлинах різної локалізації, лейкозі. Я наполягаю одні тільки капелюшки молодих («будиночком») грибів. Даю полежати їм на балконі пару днів, потім складаю в скляну банку по самі плічка і заливаю горілкою.
Мухомор використовується не тільки при пухлинах.
СУДОМИ. Приймати по 5 крапель настоянки в чарці води вранці натщесерце і на ніч. Нетривало.
Хворобливих менструаціях. Приймати 4 5 крапель вранці натщесерце в чарці води. При досягненні позитивного результату скоротити прийом до 1 разу, на тиждень, потім до 1 разу на місяць. (Це відноситься і до судом.)
ДІАБЕТ нецукровий. Готується настоянка з розрахунку 1 частина капелюшків грибів і 5 частин горілки. Настояти 2 3 тижні. Приймати спочатку по 5 крапель на воді, через 2 3 тижні - по 10 крапель. Або підібрати дозування індивідуально 7 або 8 крапель. тричі на день.
Ішіас, радикуліти. Розтирати настоянкою мухомора хворі місця.
***
Завжди дотримуватися дозування. Отруєння можна отримати від завищених доз, тому прислухайтеся до себе і пам'ятайте: отруєння проявляється в сильному нервовому збудженні і галюцинаціях, у більш важких випадках відчувається похолодання всього тіла, занепад серцевої діяльності, пітливість, нудота, спрага, сильні болі в животі, ослаблення зору, запаморочення, сплутаність свідомості, тимчасова втрата пам'яті, задуха, судоми. Гриб отруйний, але випадки смерті від отруєння ним рідкісні. Абсолютно смертельна доза отрути міститься в 5 березня мухоморах.



195. мильнянки

ЗображенняЗображення


«Татарським милом» називали її в старовину - коріння використовувалися замість мила для прання. Але й на лікарські цілі не забували збирати.
У народній медицині настій коренів і листя вважається ефективним при сильному кашлі, бронхітах, запаленні легенів, кашлюку, мильнянка має здатність розріджувати і посилювати відхаркування мокротиння. Тому вона знаходить застосування при ларингіті, фарингіті, ангіні. Часто використовують її при жовтяниці, хворобах печінки і селезінки, холециститах, желудочнокішечних захворюваннях, запорах, а також при подагрі, ревматизмі, різних поліартритах, фурункульозі, коросту, псоріазі, екземі, лишаї.
РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ. 1 чайну ложку коренів на склянку прохолодної кип'яченої води. Стакан поставити в киплячу водяну баню і прокип'ятити 15 хвилин. Після охолодження процідити. Довести обсяг кип'яченою водою до вихідного. Приймати по 4 склянки на день протягом 2 тижнів, зробити перерву на 10 днів і повторити курс. Пройти 3 курсу лікування.
ОЖИРІННЯ. Так, це один із спеціальних, конкретних рецептів, що дають видимі результати. Готується ліки з розрахунку 1 чайна ложка на склянку води. Довести до кипіння і на слабкому вогні, при найлегшому кипінні, варити 15 хвилин. Настояти 1:00, процідити. Приймати по 1 склянці 3 рази на день після їжі (не пити натщесерце!). Курс 15 днів. Потім на 10 днів зробити перерву і повторити знову - ще 2 3 таких курсу.
ГЕРПЕС, оперізуючий лишай. 2 столові ложки коренів залити 0,5 л окропу, ще злегка покіпятіть 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Використовувати для обмивань герпетичних висипань і для компресів.
Фурункульоз. 1 чайну ложку подрібнених коренів залити 1 склянкою окропу, настояти 4:00. Приймати по 2 столові ложки 3 рази на день після їди.
Запалення легенів, бронхів. 1 чайну ложку коренів заливають склянкою холодної кип'яченої води. Настояти 8:00, процідити. Настій не вимагає видалення піни. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день після їди.
***
Відвари коренів мильнянки не можна призначати при слабкому шлунку. Завищені дози викликають нудоту, блювоту, пронос, біль у животі. Не приймати натщесерце - тільки після їжі!



196. м'ята перцева

ЗображенняЗображення


Мається два сорти перцевої м'яти: біла з зеленими стеблами, чорна - з темно червоними стеблами. Перцева м'ята вирощується тільки в культурі. Обробляють її в спеціальних господарствах. Я, як і багато садівників, розводжу її на своєму садовій ділянці. Можна б, звичайно, купити в аптеці, але її, часто полувидохшуюся, бозна де і в чому зберігали. Адже дуже важливо, щоб з листя трохи улетучивались ефірні масла, інакше від неї ніякого толку не буде.
Дуже високо цінували цілющі властивості м'яти Гіппократ, Авіценна, Парацельс і інші лікарі давнину і лікували нею головні болі, жовтяницю, шлунково кишкові захворювання, шкірні хвороби. Пліній Старший для успішного сприйняття наук рекомендував своїм учням надягати вінок з м'яти. Приймаючи гостей, займаючись з учнями, Пліній наказував натирати стіл листям м'яти для створення гарного настрою і успішного вчення.
Перенесемося назад років на двісті триста, коли знаменитий англійський м'ятний соус подавали до столу у російських царів тільки на найурочистіших прийомах. Наявність цього соусу на столі красномовно говорило про ранзі послів і наданою їм честі. (Хочете, видам секрет приготування цього соусу? Робиться дуже просто: треба дрібно нарізати 3 столові ложки листя м'яти, додати 2 столові ложки цукру, 1 столову ложку оцту, 3, 4 столові ложки води. Дати настоятися 2:00. Соус подають до м'ясних, рибних страв. Можете дивувати гостей.)
Широко використовується м'ята перцева в народній медицині. Настій трави в гарячому вигляді п'ють як заспокійливий, протисудомний, для збудження апетиту, а також при нервових розладах, хворобах серця, легенів, особливо після кровотечі з легкого, при гастритах з підвищеною кислотністю, як зміцнювальний при виснаженні і занепаді сил, при ревматизмі. Препарати м'яти приймають при гіпертонії, безсонні, захворюваннях печінки, при спазмах в шлунку, кишечнику, при метеоризмі, при мігрені. Настій листя допомагає при стенокардії, нудоті, при надмірних і болісних менструаціях.
Було у мене кілька хворих, яким життєво необхідно було коронарне шунтування, але заважали цьому різні серйозні протипоказання. І тоді одним з важливих елементів їх лікування стала м'ята, здавалося б, в самому простому виконанні.
СЕРЦЕ. Чайну ложку подрібнених сушених листя залити склянкою окропу, настояти, закутавши, 20 хвилин. Випити дрібними ковтками гарячий настій за 30 40 хвилин до сніданку. Пити щодня, не пропускаючи жодного дня, протягом 1 2 років. Це як скрипковий ключ в нотах, що налаштовує хворого на лікування. І взагалі це ефективний засіб можна приймати всім, у кого слабке серце, з перебоями в його роботі, завмиранні, спазмах та інших тривожних проявах.
СТРЕС. Усім нам бажано не піддавати нервову і серцево-судинну систему будь-яким стресовим ситуаціям, особливо затяжним. І тут добре допоможуть м'ята з підмаренником сьогоденням: порівну змішати їх, заварити 2 столові ложки в 0,5 л окропу, настояти 2:00. Приймати по півсклянки 1 раз на день протягом 5 7 днів.
Мігрень. 2 3 чайні ложки м'яти залити склянкою окропу, настояти 30 40 хвилин, процідити. Пити рівними порціями протягом дня. (До цього добре б додати по 20 25 крапель настоянки марьиного кореня 2 3 разу день. Це дає стійкі позитивні результати.)
ЛІМФАДЕНІТ. Декілька разів на день робити примочки з розім'ятих листя. У зимовий час розпарити сушені листя і прикладати до хворого місця.
ПАНКРЕАТИТ. Змішати 3 чайні ложки м'яти і 1 чайну ложку подрібненого кореня кульбаби, залити склянкою води і кип'ятити на слабкому вогні 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по чверті склянки 3 4 рази до їжі не менше 5 тижнів. Відпочити 10 днів і ще полікуватися 2 тижні.
Маткові кровотечі. Якщо немає у вас під руками інших трав, згаданих у цій книзі, візьміть повну столову ложку м'яти і залийте двома склянками окропу. Наполягати 2:00, процідити. Пити по півсклянки настою 3 4 рази до їди.
***
Обидва сорти перцевої м'яти - біла і чорна, в тому числі і м'ята водяна - всі вони небажані при зниженій секреції шлункового соку. Не варто користуватися нею при вираженій артеріальній гіпотензії, тобто низькому тиску. Іноді відзначається алергія до м'яти - тоді її негайно треба скасувати.
При інгаляціях м'ятою великі дози можуть викликати спазм бронхів, розлад дихання аж до його зупинки. Можлива поява болю в серці від прийому міцного настою.
Тривале користування м'ятою польовий може послужити причиною безпліддя, а саме вона найбільш часто зустрічається на сирих луках, у заболочених лісах, навіть на полях і засмічених місцях - її і збирають, не маючи садової м'яти і застосовують у тих же цілях, але безпліддя до перцевої м'яти не відноситься.
У годуючих матерів м'ята зменшує вироблення молока. Прийом м'яти у великих кількостях (а такі любителі траплялися мені) - погіршує сон, викликаючи занепокоєння і погані сновидіння.
Амирдовлат Амасиаци стверджував, що м'ята шкідлива для нирок, і її слід врівноважувати соком солодки. У нього ж говориться: «М'ята викликає печіння в горлі. Її шкідливу дію усуває полин ». Напевно тут мова йде не про перцевої, а польовий або малоквіткових м'яті.
Необхідно пам'ятати, що знижуючи тонус судин, м'ята може спровокувати, наприклад, варикозне розширення вен.



197. НАПЕРСТЯНКА
ЗображенняЗображення


Уздовж узлісся, збираючи квіти, ходили молода жінка з дівчинкою років п'яти шести. У них вже набрався порядна букет - пишний, яскравий, барвистий. Прикрашали букет і ромашки, і деревій, і яскраво рожевий кипрей, і небесно синій цикорій, червоні головки конюшини і навіть - по центру - кілька високих стебел синюхи лазоревой.
«Мамо, я знайшла дзвіночок, - закричала дівчинка. - Тільки він не синій, а чому то жовтий. Зірвати? »Мати відгукнулася:« Рви! У нас в середині жовтого мало ».
Я збирав поблизу буквицю лікарську. І побачив, як дівчинка Мочалов стебло наперстянки крупноцветковой. Зламати силоньок не вистачало, і вона висмикнула рослина з коренем, побігла до мами, намагаючись перегризти стебло біля основи нижніх листків - нема з коренем ж ставити його в букет. «Ви не боїтеся, що ваша дитина отруїться?» - Запитав я у недосвідченої матусі. "а що? - Стрепенулася вона. - Квітка то красивий ».
Я коротенько пояснив, що квітка дійсно і красивий, і навіть цілющий, але дуже отруйний. Отруїтися можна, навіть пожевав його квітки або стебло. А якщо стоятиме в букеті, особливо в спальній кімнаті, до ранку викличе головний біль.
Жінка злякано, як змію, викинула квітка подалі в кущі. І вже з підозрою оглянула весь букет, запитала: «А отруйних тут більше немає?» Я заспокоїв її. У нас зав'язалася невелика бесіда про травах - хто відмовиться від спілкування, нехай короткочасного, з чарівною молодою жінкою? Тим більше, що вона, відкривши рот, захоплено слухає тебе ...
Чимало пригод випало на долю наперстянки. Треба відзначити, що в працях стародавніх лікарів немає згадок про наперстянці. Це лікарська рослина, мабуть, не було відомо ім. Інтерес до наперстянці проявився лише у лікарів середньовіччя, та й то як до засобу блювотному і сечогінній. І використовували її буквально в кінських дозах - до 10 г висушеного листя наперстянки пурпурової. Прописували при епілепсії, туберкульозі і багатьох інших захворюваннях. Кому то, мабуть, допомагало, але численні случаіотравленія і смерті змусили лікарів відступитися від небезпечної рослини. Лише в XVIII - початку XIX ст. один з ірландських лікарів, проаналізувавши фамільний рецепт успішно лікував знахарки, прийшов до висновку, що наперстянку треба давати в дуже невеликих дозах.
Наперстянка пурпурна у нас не росте, а імпорт припинився під час першої світової війни. Тоді направили погляд на дикоростучий вид, наперстянку крупноцветковую, удосталь зростаючу в горах Середнього і Південного Уралу. Медицина звернула увагу на те, який чудодійний ефект дає наперстянка в запущених, часом безнадійних випадках важкої серцевої декомпенсації, а відомий лікар клініцист С. П. Боткін назвав наперстянку одним з найбільш дорогоцінних коштів, якими володіє терапія ...
Коли молода мама з донькою пішли - вони відпочивали в знаходився неподалік санаторії, я дістав з кущів викинуту наперстянку, обірвав потрібні мені листя, заодно відшукав ще кілька квітучих рослин, щоб сьогодні ж покласти їх на сушку - взимку знадобляться. Сушити треба швидко, щоб довго не лежали, але обов'язково в темному місці - сонячне світло, навіть кімнатний, відразу позначається на якості трави.
Є, звичайно, десятки видів ліків, приготованих на основі глікозидів дигіталісу - так на латині називають наперстянку, проте порошок з висушеного листя, на мій погляд, краще - не вдаряти по нирках і печінці. У всякому разі моя сестра, лікар досвідчений, сама не раз виписував рецепти сердечникам, при виниклій необхідності воліла приймати приготовані мною порошки. На точних вагах я відміряв по 0,05 г - разову дозу і фасував їх в маленькі паперові пакетики. А при необхідності включав наперстянку малими дозами в серцеві збори.
***
Обидва види наперстянки - крупноквіткова і пурпурна - володіють високою біологічною активністю, отруйні. З організму виводяться повільно, поступово накопичуються в тканинах. Тривале застосування або передозування можуть призвести до різкого падіння пульсу, затримці сечі при набряках, порушенню ритму серцевої діяльності. При погіршенні загального стану, посиленні задишки, неспокої, порушенні сну і неприємних відчуттях в області серця лікування наперстянкою треба негайно відмінити.
Наперстянка протипоказана при брадикардії. Необхідно виключити її при інфекційних захворюваннях.



198. норичника вузлуваті

Зображення


У роботяги коні натерла загривок упряжжю. Спочатку шкіра просто запалилася і був нестерпний свербіж, потім відкрилася рана, превратясь на незагойна виразку. Господар чим тільки не лікував - і дьогтем мазав, і мазь, загоює виразки у людей, варив. Ветеринарів в ту пору не існувало, адже це давно було. Зневірившись, бідолаха висмикнув біля будинку високе, раніше ніколи тут не росло рослина з жорстким чотиригранним стеблом, з листям в полладоні і метёлочкой непоказних квіток і стирчать на тонких стеблинках темними горошинами - коробочками насіння. А корінь - бульбоподібний потовщений. Серце, мабуть, підказало селянину - відмив він корінь від землі, розрізав на плоскі шматки і засунув худобі прямо в глиб виразки, ликом обмотав, щоб не випали. Кінь стояла струнко, навіть, як здалося, вдячно похитала головою. На ранок перевірив господар Нориця - так називають виразку на кінському загривку - стала адже гоїтися! Уже не сочиться сукровиця, у рани краю зробилися рожевими. «Ось тобі і Нориця!» - Вигукнув господар - без коня він зовсім занудьгував, адже єдина годувальниця в родині. Кинувся шукати ще таку ж траву. Ледве знайшов за селом, на лісовій галявині. Ось так став він лікувати конячку. З трави навіть відвар зробив - загоюються рану обмивати. А через пару тижнів конячка зовсім здорова зробилася. Ніхто в селі не знав, як та трава називається. От і стали говорити про неї: Нориця, норичник.
А коріння ботанічного назви рослини справді походять від слова «Нориця». Не збагну тільки, чому до норичника пристебнули прізвисько «вузлуватий».
Бог з ним, не це важливо. Норічник стали застосовувати не тільки для загоєння виразки на загривку, але сталілечіть і хвороби ніг у коней. А пізніше відкрилися і більш цінні властивості рослини - їм стали лікувати різні хвороби і у людей. Та ще й які!
Відвар кореневищ (всередину і зовнішньо) застосовують при сверблячих дерматозах, скрофулёзе, зобі, лімфаденіті, фурункульозі і геморої. У розрізаному або подрібненому вигляді - як ранозагоювальний при нагноениях, пухлинах, укусах змій.
Сік, відвар кореневищ самостійно і в зборах використовують при раку, інфільтратах, виразках. Настоянку кореневищ застосовують при ліпомах (жировик), малярії, отиті і суглобовому артриті.
Листя теж знаходять своє застосування. Сік листя, відвар, настойки, припарки у складі мазей, а також у свіжому і сухому вигляді (подрібнені) застосовують при корості, грибкових захворюваннях шкіри, кондиломах. Відвар, настій (зовнішньо і всередину) застосовують при захворюваннях щитовидної залози, інфекційних хворобах, пухлинах і інфільтратах. Відвар і свіжу траву використовують при бешихових запаленнях, скрофулёзе, алергічних дерматозах, екземі, піодермії, пухирчатці, висипаннях на слизовій піхви. Свіжий сік - при туберкульозі легенів.
Настій трави п'ють при хворобах нирок, при нервових захворюваннях, головного болю і як тонізуючий.
Злоякісних пухлин. Настій трави і відвар кореневищ - з розрахунку 1 столова ложка на склянку окропу - застосовують зовнішньо для компресів, припарок, обмивань. Мелкоізмельченной листя і порошок з них зменшують біль, очищають рани від гною і сприяють швидкому загоєнню.
Лейкемії. Половину чайної ложки сухих кореневищ залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Теплий настій треба пити ковтками, протягом усього дня, але не більше половини склянки на добу.
РАК різної локалізації. Приготування і застосування кореневищ таке ж. Курс не більше 2 місяців. Через місяць перерви можна повторити.
Запалення лімфатичних вузлів, НОВОУТВОРЕННЯ, суглобових АРТРИТ, шкірні захворювання, фурункульоз. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину і випити по ковтку протягом дня.
ЗОБ. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину, приймати по 2 столові ложки 3 рази на день.
***
Дозування, як бачите, дуже невеликі, тому що коріння норичника сильно отруйні. Трава після висушування частково втрачає отруйність, але поводитися з нею треба теж обережно, виважено.
Норічник в першу чергу протипоказаний при вагітності. Не можна застосовувати при загостренні панкреатиту, при коліті та діареї. Перш ніж почати лікування, бажано провести індивідуальну пробу. При появі нудоти і блювоти дозування знизити наполовину або зовсім відмовитися від використання норичника.


199. обліпиха крушиновидна

ЗображенняЗображення


Ещё в Древней Греции любили эту ягоду и широко использовали для лечения — кого бы вы думали? — лошадей! Её так и называли — «блестящее лечение лошадей ».
Впрочем, в древних тибетской, индийской, монгольской медицине облепиха занимала очень почётное место. Её считали универсальной и использовали для заживления наружных и внутренних ран, лечили органы дыхания, сердечно сосудистую систему, улучшали общее состояние при авитаминозе и физических нагрузках.
Потом пришло длительное забвение и, по историческим меркам, совсем недавно, лишь после Великой Отечественной войны 1941 1945 годов произошло второе рождение облепихи: в неё поверили и очень полюбили. И было за что. Облепиха — настоящий кладезь витаминов. Попробуйте ка сосчитать их: А, В, В, В, В, С, Е, К, Р. Каротина в облепихе больше, чем в моркови, витамина С столько же, сколько в чёрной смородине, но из облепихи он усваивается лучше. Витамин Е — токоферол, устраняет мышечную слабость, дистрофию, положительно влияет на сердечно сосудистую систему, повышает выработку половых гормонов. Витамины А и Е в облепихе усиливают действие друг друга.
В современной медицине облепиховое масло применяют для лечения язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, язвенного неспецифического колита, хронического тонзиллита, злокачественных опухолей пищевода. Масло используют также при лучевых поражениях кожи, термических и химических ожогах, трофических язвах.
Облепиховое масло так широко применяется в современной медицине, что я не вижу необходимости описывать способы его изготовления и применения в дерматологической или глазной практике, лечении печени, пищевода, кишечника, кожных заболеваний. Сейчас все эти назначения может сделать лечащий врач. Правда, некоторые народные рецепты не входят в компетенцию врача. Приведу хотя бы пару примеров.
РАК ЖЕЛУДКА И ДРУГИЕ ОНКОЗАБОЛЕВАНИЯ. В период сокодвижения весной снять кору с веток не толще пальца, высушить, измельчить. 4 5 столовых ложек залить 0,5 л водки. Настоять не меньше месяца. Процідити. Принимать по 30 капель в четверти стакана воды 3 4 раза в день при комплексном лечении рака.
ГРИП. Тонкие веточки мелко порезать (ветки можно брать в любое время года), 1 столовую ложку залить 1,5 стаканами воды, закрыть посуду и варить на слабом огне 15 20 минут, настоять в тепле 2 часа. Выпить на ночь маленькими глотками. Хорошо помогает в начальной стадии гриппа, снижает температуру и облегчает состояние.
РЕВМАТИЗМ, СУСТАВНЫЕ БОЛИ. 2 столовые ложки измельчённых веточек залить 300 мл крутого кипятка, настоять 2 3 часа, процедить. Приймати по півсклянки 3 рази на день до їди. Боли утихают.
***
Облепиха, нет слов, полезнейшая ягода, да только вот некоторым людям вместо пользы может изрядный вред нанести.
Облепиховое масло нельзя принимать при остром холецистите, гепатите, панкреатите и всех других заболеваниях поджелудочной железы, а также при склонности к жидкому стулу. Сами плоды тоже противопоказаны при острых заболеваниях поджелудочной железы, желчного пузыря, печени, при расстройствах желудочно кишечного тракта.
Облепиховое масло часто назначают при лечении язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, но сами плоды и сок из них в таких случаях противопоказаны, так как содержат в себе много органических кислот, повышающих секрецию желудочного сока. Облепиха противопоказана и при гиперацидном гастрите.
Свежие плоды и сок облепихи повышают кислотность мочи, поэтому противопоказаны больным мочекаменной болезнью, особенно когда камни имеют уратную природу.



200. ОВЁС ПОСЕВНОЙ

ЗображенняЗображення


Представлять его нет необходимости, но и обойти вниманием невозможно, настолько он известен и необходим. Правда, родословной своей он похвастаться не может, происхождение его из самых низов — выходец из сорняков. И возраст у него приличный — из непроглядной глубины каменного века стал людям служить. А сейчас и вовсе является одной из важнейших злаковых культур.
Зерно овса больше, чем другие хлеба, содержит жиров и витаминов, богато белком, крахмалом, щелочными солями, камедями, эфирными маслами, холинами и другими полезнейшими веществами. Поэтому и в медицине его используют с давних времён.
Несмотря на отсутствие каких либо серьёзных противопоказаний, я всё таки решил включить его в книгу, видя в нём только надёжного друга, и сделать небольшую подборку рецептов от разных заболеваний. Некоторые из этих рецептов настолько малоизвестны, что грешно их держать только в среде узких специалистов, в стороне от людей, которые могут благодаря им получить действенную помощь.
Возьмём, к примеру, некоторые системные заболевания, считающиеся неизлечимыми, как склеродермия, красная волчанка, или буллезные дерматозы, пиодермию, витилиго — есть конкретные рекомендации их лечения.
СКЛЕРОДЕРМІЯ, дерматоміозит, червоний вовчак, бульозних дерматозів, ОБЛИСІННЯ, піодермія, ВІТІЛІГО. При всех этих заболеваниях 2 стакана овса надо залить 5 6 стаканами кипящего молока, проварить на медленном огне 2 минуты, настоять 30 минут, процедить. Принимать по 1 стакану 3 раза в день в течение месяца. Сделать на 1 месяц перерыв. Провести несколько таких курсов.
А помощь сердцу?
ІНФАРКТ МІОКАРДА. 1 стакан овса залить 1 л кипятка, на тихом огне упарить наполовину, процедить. Выпивать всего полстакана в сутки, но не залпом, а столовыми ложками в течение дня.
БОЛЕЗНЬ ПАРКИНСОНА. Медицина давно бьётся над тем, как остановить непроизвольные движения человека, связанные с поражением некоторых участков мозга.в некоторой степени решать проблему помогает овёс. 9 ложек овса варить в 3 л воды 1 час, затем ночь настоять. Выпить весь полученный отвар за день (или сколько сможете). Лечение длительное — 2 3 года.
ШИЗОФРЕНИЯ. Скажете: час от часу не легче. Неужели и при таком заболевании что то может сделать овёс? Да, надо принимать отвар зёрен при шизофрении любого течения, если в клинике преобладают астенические расстройства с бессонницей, резким падением веса, анемией. Такой отвар показан и при других нервно психических заболеваниях, таких как астенический синдром вследствие травмы головного мозга, постинтоксикационная астения любого происхождения (токсикомания, наркомания, отравление). Отвар готовится так: 1 стакан овса или крупы залить 1 л воды, посуду закрыть и поставить на маленький огонь, наблюдая, пока не выкипит половина воды. Процедить, отжать, влить в отвар 0,5 л кипячёного молока и 3 столовые ложки мёда. Посуду закрыть, смесь довести до кипения и сразу снять с огня. Приймати по півсклянки 4 рази на день після їди. Перед повторным приёмом подогревать.
РАК ГОРЛА. На 2 3 л воды взять 0,5 кг зёрен и овсяной соломы, закрыть посуду крышкой и варить 20 минут. Дати трохи охолонути. Этим тёплым отваром протирать тело больного 30 секунд и сразу уложить в постель. Если по ходу обтирания на теле появятся синие или красные пятна или начнут отекать ноги, лечение не прерывать — это признак того, что больной на него реагирует и что возможны перемены к лучшему.
РАК різної локалізації. Входящие в колос стебли овса измельчить, доверху заполнить банку и полностью залить водкой. Настаивать 3 недели. Затем принимать по 20 30 капель на столовой ложке воды 3— 4 раза в день до еды.
НЕФРИТ. Траву овса залить водой (чтоб воды на 1 2 пальца было больше) и кипятить 30 минут. В течение дня выпить 2 чайные чашки отвара (можно по половине чашки 4 раза в день). Курс лечения — 2 3 недели. Хорошо, если приём отвара сочетать с ваннами из овсяной соломы.
ПАНКРЕАТИТ. 1 стакан овса измельчить на мясорубке, залить 5 стаканами воды, варить после закипания 10 минут, настоять 1 час. Пить от четверти до половины стакана за полчаса до еды 3 4 раза в день.
ДІАБЕТ. Это уже из простых рецептов, но кто то может не знать. Взять 100 г зёрен овса, залить 750 мл кипятка, настоять 2 3 часа. Пити по півсклянки 3 4 рази на день до їди. Можно длительно.
***
Серьёзных противопоказаний к овсу пока не выявлено. При передозировке может наблюдаться головная боль. Наблюдалось два случая полной непереносимости настоев и отваров овса. Во время лечения овсом необходимо соблюдать умеренность в еде, исключить все спиртные напитки и, по возможности, кофе.



201. ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ

Зображення


Из страны вечного лета — из Индии пришли к нам огурцы. Дикий огурец у себя на родине — тропическая лиана, растёт в лесах, вьётся, забираясь высоко на деревья, а плоды свисают вниз. Семена огурцов находили в развалинах хазарского города Саркепа, а это свидетельствует о том, что люди знают и любят огурцы почти шесть тысяч лет. Известно, что римский император Тиберий требовал, чтобы ему на обед всегда подавали огурцы.
Все мы знаем, что огурцы чуть ли не сплошь состоят из воды (96%). Но, как пишет об огурцах Поль Брэгг, «самое ценное их составляющее — это жидкость, дистилированная самой природой». А дистилированная вода, как известно, помогает растворить многие яды, накапливающиеся в организме, и, проходя через почки, не оставляет в них неорганических остатков и песка. Тем более, что в этой дарованной природой воде много минеральных солей и микроэлементов (фосфор, кальций, магний, железо, калий, медь, марганец, сера, кобальт, цинк, кремний, йод).
Огурец — рекордсмен по содержанию щелочных эквивалентов, поэтому устраняет ацидоз (от латинского — кислый, т. е. закисление организма), благодаря чему излечивает хронические воспалительные процессы нагноения, где бы они ни располагались.
Огурцы прекрасно оздоравливают кишечник, сдерживают образование жиров из углеводов. Они усиленно регулируют кислотность желудочного сока.
КОЛИТ. За сезон огурцов можно полностью избавиться от колита. Надо только ежедневно натощак съедать по 100 г мелко натёртого огурца. После этого 30 40 минут не пить и не есть.
Лечебными свойствами обладают семечки огурца: они прекрасно чистят стенки кровеносных сосудов изнутри и выводят лишний холестерин. Это очень важное свойство огурцов. Для профилактики атеросклероза это самый доступный метод лечения.
Ещё со времён Тиберия известно, что семена огурцов и сами молодые огурчики снимают повышенную половую возбудимость. Это хорошо знали монахи, выращивая в монастырских огородах и парниках большое количество огурцов. И одним из важных источников дохода монастырей была продажа «муки из сухих семечек перезрелых огурцов».
С. И. Ильина, известный украинский специалист в области лечебной диетологии, подметила ещё одно качество огурцов: «Есть в огурце что то таинственно загадочное, что ни калориями, ни витаминами не измеришь. Как иначе объяснить известное ещё в глубокой древности, используемое и поныне свойство огуречного сока — целительнооздоравливающее и омолаживающее увядающую кожу лица, рук. А если он также действует на эпителиальные клетки, которые защищают от всего вредного? По видимому, в нём содержатся неведомые ещё для нас вещества и так необходимые для клеток внутренних органов».
Действительно, огурчики идут не только к нам на стол, а находят лечебное применение, и не только в косметике для увядающей кожи, но и при очень серьёзных болезнях, о чём свидетельствуют оригинальные, причём эффективно действующие рецепты.
Трофічна виразка. Из перезрелых огурцов выбрать семена, высушить. 100 г семян (если не на чём взвесить, взять 5 6 столовых ложек) желательно истолочь и залить 1 стаканом водки. Настоювати 10 днів. Делать ежедневные примочки. Не сразу, но через месяц два язва обычно затягивается.
ПАРАЛІЧ. Огуречные плети порезать на мелкие куски и поместить в банку по самые плечики, доверху залить водкой, чтобы покрыть полностью. Одну неделю настаивать, выставив на солнце, и ещё одну неделю в полной темноте (в шкафу). Процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Если нельзя спиртного, то вместо водки можно залить настоем зелёного чая, но принимать тогда по 1 2 стакана 3 раза в день. Хлопот в этом случае будет больше, потому что такой настой долго не хранится.
Маткові кровотечі. Осенью огуречные плети отмыть от грязи и пыли, нарезать на мелкие куски. 50— 100 г травы залить 0,5 л воды, кипятить 15 20 минут, настаивать 1 час. Приймати по півсклянки 3 рази на день. В первые же сутки двое кровотечение останавливается, наступает улучшение.
ГЕМОРРОИДАЛЬНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ. Воспользуйтесь этим же рецептом.
ТЕМПЕРАТУРА. Чтобы сбить высокую температуру, надо дать больному выпить стакан огуречного сока, можно также сделать обтирание соком и сразу уложить в постель.
КАШЕЛЬ. Если замучил непрестанный кашель, пейте по 2 столовые ложки огуречного сока, можно вместе с мёдом, 2 3 раза в день. Кашель утихает быстро, но при серьёзных воспалительных заболеваниях надо принимать несколько дней.
МАЛЯРИЯ. Имейте в запасе засушенные цветы огурца. 1 столовую ложку измельчённых цветков залить стаканом кипятка, варить 2 3 минуты, настоять 1 час, процедить. Пить по 1/3 стакана в течение дня. И малярия отступит.
ОПУХОЛЬ СЕЛЕЗЁНКИ, ПОЧЕЧНЫЕ КОЛИКИ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Приготовить порошок из семян перезрелого огурца. Принимать от половины до полной чайной ложки 3 раза в день, запивая водой.
ЖЕЛТУХА (и другие заболевания печени). Порезать 50 г огуречных плетей, залить 0,5 л воды, кипятить 5 минут, настоять 1 час. Пити по півсклянки 3 рази вдень. Вместо плетей можно использовать зеленцы (мелкие незрелые огурчики).
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Ежедневно принимать по 2 3 столовые ложки сока, можно с мёдом, в день 2 3 раза. Довольно эффективное средство. Действует жаропонижающе.
Все это только небольшая часть из рекомендуемых и испытанных в народе рецептов. Я остановился лишь на самых серьёзных, оставляя в стороне такие, как пародонтоз, покраснение век, гипотонию, плохой рост волос — вплоть до укуса собаки. Молодец огурец, не только для закуски он пригоден. Но и противопоказаний у него хватает с избытком.
***
От огурцов следует отказаться при желудочно кишечных расстройствах. Це всім відомо. Приходится воздержаться при обострении язвенной болезни желудка, при разыгравшемся гастрите, энтеритах и острых колитах.
Во избежание диспепсических явлений после огурцов нельзя пить холодную, а также газированную воду или лимонад, а людям со слабым желудком — молоко.
Кормящим матерям советуют осмотрительно относиться к огурцам, так как многие биологически активные вещества из их состава переходят в грудное молоко и могут вызвать у ребёнка понос, урчание и спастические боли в животе. В этих случаях необходимо дать ребёнку укропную воду.
Огурцы противопоказаны при острых и хронических нефритах, хронической почечной недостаточности, почечно каменной болезни. Не рекомендуются огурцы при тучности, ожирении. От них следует отказаться при гепатите, холецистите, дискинезии желчных ходов.
Диетологи не рекомендуют в салаты с огурцами добавлять помидоры, так как при этом резко снижается ценность огурцов. А о солёных огурцах трудно сказать, когда они полезны. Почти всегда приносят только вред. К огурцам, солёным и маринованным, следует отнестись с осторожностью при заболеваниях печени, атеросклерозе, гипертонии, нарушении водно солевого обмена. Противопоказаны они при сниженной функции щитовидной железы, заболеваниях почек и в период беременности.
Из почечных заболеваний имеются в виду противопоказания к свежим огурцам при нефрите с щелочной реакцией мочи, а к солёным — при нефрите и пиелонефрите.



202. ОГУРЕЧНАЯ ТРАВА — БУРАЧНИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення


Сохранились сведения, что древние римляне применяли листья и цветки этого растения для поднятия духа, увеличения храбрости у своих воинов. Учёный натуралист Плиний Старший называл огуречную траву «растением, отгоняющим печаль и скуку». В Древнем Риме её использовали как лёгкое мочегонное, потогонное средство в виде настоя (цветки, стебли, листья). Настой употреблялся как слабительное, при функциональных расстройствах нервной системы, в том числе при неврозах сердца, ревматических, подагрических и других болях в мышцах и суставах. Европейцы и сейчас называют огуречную траву «радостью сердца», «весельем», «сердечным цветком», применяя при неврозах сердца. Ею и сейчас пользуется известная швейцарская фирма, выпускающая разные соки лекарственных растений.
Растение сорное, но огуречную траву часто культивируют как салатное растение не только из за нежного огуречного запаха, но и в лечебных целях. Даже в виде приправы огуречная трава и её сок во время цветения повышают работоспособность, снимают депрессивные состояния, ипохондрии и меланхолии, приносят облегчение при сердечной слабости нервного характера. Кроме того, салат из свежих листьев очищает кровь, предохраняет кишечник и почки от воспалительных процессов, полезен при плеврите, кардионеврозе и даже при некоторых кожных заболеваниях.
Обычный рецепт: 1 столовую ложку травы или 1 чайную ложку цветов залить стаканом кипятка. Наполягати до охолодження. Пить по четверти стакана 4 раза в день через полчаса после еды. Можно добавить мёд или сахар.
***
Из противопоказаний: длительное применение огуречной травы ухудшает работу печени. Лучше всего использовать огуречную траву в сборах и не более месяца.



203. ОДУВАНЧИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

Зображення


Ось вже чим нікого не здивуєш - так це кульбабою. Усюди він: на полях і луках, у селах і містах. Навіть на дорозі відшукав крихітну тріщинку в асфальті і виліз звідти - трохи кривобокий, стебло коротше, ніж у інших кульбаб, але квітка такий же життєрадісний, сонячно жовтий. Всім своїм виглядом показує, яким потрібно бути живучим, вміти долати будь-які незручності і негаразди. А може бути природа спеціально створила його для науки нам? І в допомогу нам, наділивши цінними цілющими властивостями - в далекі дали їздити за ним не треба (тільки в межах міста не бери і на узбіччях доріг), знайди чисту траву якнайдалі від житла і заготовляли собі про запас необхідні ліки. Тільки запам'ятати треба кілька правил. Якщо хочете засушити листя або віджати з них сік, то найкраще робити це ранньою весною, до початку цветеніяв цей час вони самі цілющі. Користуватися кульбабою можна і пізніше, весь травень і першу половину червня. У липні і до кінця літа рослина значно втрачає колишні цілющі якості.
До речі, кульбаба не поступається травневій кропиві в здатності виводити з організму шкідливі шлаки. І взагалі він ставиться до тих рослин, які краще використовувати в сирому вигляді. Багато корисних відомостей про кульбабу я дав у книзі «Одолень трава», тому повторюватися немає ні бажання, ні необхідності. А от нові рецепти, тим більше маловідомі, думаю, підуть на користь хворим.
Насамперед кілька слів про соку з трави кульбаби. Якщо інші соки рослин я консервую рівною кількістю горілки, то з кульбабою поступаю інакше: на 700 мл соку додаю 150 мл горілки. Ставлю в прохолодне місце. Через деякий час сік трохи подкіснет, але боятися цього не треба. Молочна кислота, що утворилася під час слабкою ферментації, підвищує якість соку. Він добре впливає на процес травлення і гальмує гнильні процеси в стравоході, а також є антираковим засобом.
РАК ШЛУНКУ. Змішати порівну сік з листя кульбаби, травневої кропиви, деревію і подорожника. Приймати по 1 столовій ложці за годину послееди 3 4 разу день. Курс 1 місяць, але можна продовжити і до 2 місяців, потім на місяць перерву. (Зазвичай в комплексі з іншими засобами, підібраними проти раку шлунка.)
РАК ПЕЧІНКИ. Змішати порівну дрібно порізані листя і коріння. 1 чайну ложку суміші залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Приймати по 50 мл 4 рази на день за півгодини до їди.
ЗЛОЯКІСНА АНЕМІЯ. Вона досить часто проявляється при онкозахворюваннях, і доводиться з нею боротися, коли, буває, лікарі не справляються з нею. Тут сік кульбаби одне з незамінних засобів. Курс лікування проводиться в два етапи протягом 12 тижнів, навесні і восени. Навесні шість тижнів слід випивати по півсклянки соку, розведеного чаєм з кропиви, 3 рази на день за півгодини до їди (цілу рослину з коренем ретельно вимити, дати просохнути, пропустити через м'ясорубку і вичавити сік). Восени з середини серпня виконати те ж саме протягом шести тижнів. Я говорю приблизний термін - середину серпня. Все залежить від характеру початку осені, коли масово відбувається друга вегетація кульбаби. Буває, навіть на початку жовтня, коли вся зелень навколо в'яне, кульбаба пишно цвіте. Може бути не так буйно, як навесні, квітконоси росточком нижче, листя менш соковиті, але все таки в них цілком вистачає необхідних для кровотворення мікроелементів і фолієвої кислоти.
Запалення лімфатичних залоз. Коріння кульбаби істереть в порошок і приймати по неповної чайній ложці 3 4 рази на день за 20 хвилин до їжі. Коріння кульбаби треба копати восени, у жовтні - саме тоді вони найбільш цілющі. Лікування ведеться довго, до отримання результату.
ДІАТЕЗ ЕКСУДАТИВНЕ. Залити склянкою окропу 1 чайну ложку подрібнених коренів, настояти 2:00. Пити по чверті склянки 3 4 рази на день за півгодини до їди. Покращує обмін речовин у дітей.
Деформуючий артроз, артрит, ОСТЕОХОНДРОЗ. Гарячою водою - 200 мл залити 10 г подрібнених коренів (1 столова ложка), поставити в киплячу водяну баню, парити 15 хвилин, 1:00 настояти, процідити. Долити до колишнього обсягу кип'яченої води. Приймати в теплому вигляді по третині склянки 3 4 рази на день за полчасадо їжі. (Коріння сприяють відновленню хрящової тканини, розчиненню солей, відновлюють рухливість суглобів. Ефект лікування посилиться, якщо хворі суглоби в цей лікувальний період натирати настойкою ягід червоної бузини.)
ПАНКРЕАТИТ, спастичні болі в животі. 1 столову ложку суміші коренів і листя залити 2 склянками (400 мл) холодної кип'яченої води, настояти 10- 12:00 (краще приготувати на ніч). Пити по 50 мл, тобто по чверті склянки, 4 6 разів перед їжею. Примітка: це дуже корисно для хворої печінки, нирок, при алергії, але може викликати послаблення стільця. Боятися цього не треба, тільки вжити додаткових заходів.
Загроза викидня. Пити настій кореня кульбаби з розрахунку 2 чайні ложки на склянку окропу, настояти 2:00. Пити ковтками протягом дня або по чверті склянки 3 4 рази на день до їди.
***
В одному з рецептів я вже попередив, що кульбаба може викликати послаблення стільця (в основному, за рахунок посилення відділення жовчі). Тому траву і коріння рослини не застосовують при шлунково кишкових розладах. Небажано приймати препарати кульбаби при вираженій гіпотонічній дискінезії жовчного міхура, так як надлишкове надходження жовчі в позбавлений скорочувальної здатності міхур сприятиме його розтягнення і посиленню болів. Небажано використовувати кульбаба при алергічних дерматитах. Алергічну реакцію можуть викликати квіти кульбаби, їх пилок. При симптомах грипу лікування кульбабою необхідно припинити.



Живокіст лікарський

ЗображенняЗображення
У кожного травника є рослини, до яких він ставиться з особливою симпатією. Я не можу залишатися байдужим до живокосту. У літературі з траволікування він згадується рідко. Можливо тому, що в медичній практиці, на відміну від інших навіть маловідомих рослин, живокіст знаходить надзвичайно обмежене застосування, практично рівне нулю.
У народній медицині його визнають і поважають, особливо при кісткових захворюваннях, переломах, ударах, вивихах, при хворобливих ампутованих кінцівках. Лікують і багато інших захворювань, такі як виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, початкова стадія туберкульозу, тромбофлебіт, кістковий туберкульоз, саркома, рак, а також різні пухлини, затвердіння молочної залози у матері-годувальниці, труднозаживающие рани, фурункули, виразки в порожнині рота, пародонтоз , ангіну, радикуліт і ішіас.
Втім, є й наукові дані про позитивний клінічному ефекті від використання мазі з коренем живокосту при кільцеподібної гранульоми, васкулітах, склеродермії осередкової і геміатрофія Роумберга, трофічних виразках. (Кільцеподібна гранульома - хронічне шкірне захворювання, причини якого невідомі, і яке майже не піддається лікуванню. Поки що, не знайдено якого або спеціального лікування склеродермії. Це стосується й інших названих хвороб.)
Мені живокіст допомагав в комплексному лікуванні саркоми, раку, особливо при метастазуванні ракових клітин в кістку. Застосовував я його і при остеомієліті, переломах кісток.
Нелегко добувати цей з вигляду чорний, на зламі цукрово білий корінь, не легше і працювати з ним або сушити. Але доводиться лізти в болотину, викопуючи йдуть глибоко в землю слизькі змієподібні коріння, відмивати їх від бруду в сусідньому озері, проклинаючи безперервний дощ зі снігом - зазвичай саме на цю пору припадає полювання за окопником, адже коріння треба брати лише після в'янення зелених стебел.
Експериментально (при дослідах на тваринах) встановлено, що міститься в живокосту алкалоїд алантоїн має ранозагоювальну, протизапальну, протипухлинну дію. Але не можна забувати, що алкалоідіціноглоссін і глюкоалкалоід консолідин надають паралізірующее дію на центральну нервову систему. Із за них і ще деяких речовин живокіст є досить таки отруйною рослиною.
Коріння живокосту не терплять кип'ятіння - від цього руйнуються самі цілющі елементи. Тому з підозрою я ставлюся до таких рецептів, як від бронхіту, гастриту, виразкового коліту: 1 столова ложка кореня на 0,5 л води, варити 5 хвилин, настояти 1:00. Приймати по 100 мл 4 рази на день. А при ангіні взагалі рекомендують варити 10 хвилин. Тому я зупинюся лише на самих надійних прописах.
Аденоми простати. 2 чайні ложки коренів залити 2 склянками окропу (не кип'ятити), настояти 1:00. Приймати по півсклянки 3 4 рази на день.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Свіже коріння провернути через м'ясорубку і на ганчірочці прикладати до пухлини. Робити 1 раз на добу, потім міняти.
САРКОМА, ТРОМБОФЛЕБІТ, СИЛЬНІ ЗАБИТІ. Втирати або прикладати мазь зі свіжого або сухого распаренного кореня, змішаного зі свинячим жиром.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ. 40 г кореня залити 1 л гарячого молока, настоювати в теплі всю ніч. Пити по 1 склянці 3 рази на день.
ПЕРЕЛОМ КІСТКИ. Прикладати компреси зі свіжого кореня живокосту. Взимку сушений корінь істереть в порошок (розтирається легко) і змішати для основи зі свинячим салом.
РАК різної локалізації. Я користуюся часто таким своїм рецептом: 1 чайну ложку стовченого кореня на ніч залити склянкою холодної кип'яченої води. Настояти 8:00. Цей настій злити в інший посуд, а коріння залити 1 склянкою окропу. Настояти 1:00, процідити. З'єднати обидва настою. Приймати по півсклянки 3 4 рази на день до їди або через 2 години після їжі. Якщо треба обмежити рідина, то 1 чайну ложку кореня заливаю 100 мл холодної води, а вранці - 100 мл окропу. У цьому випадку приймати по 50 мл 3 4 рази на день. А розпарені коріння можна прикладати на пухлина або уражену кістку. Використовую я це засіб тільки в комплексному лікуванні.
***
Я вже говорив, що живокіст отруйний. Мені не доводилося стикатися з випадками отруєння, але якщо це раптом сталося, то необхідно промити шлунок слабким розчином марганцівки, прийняти сольове проносне і ліки, що підтримують дихання і кровообіг.
Должен сказать, что решением Всемирной организации здравоохранения окопник запрещён для внутреннего применения во всех формах, кроме гомеопатии. Установлено, что содержащиеся в нём пиролизидиновые алкалоиды могут вызвать капиллярные кровоизлияния в печени (даже со смертельным исходом). В других источниках перепуганные медики высказывали мнение, что окопник противопоказан при раке. На мой взгляд, возможно, он действительно нежелателен при плоскоклеточных формах рака, но при слизистых и других десятках видов злокачественных опухолей он давал неплохие результаты. В ряде случаев окопник, вкупе с другими противоопухолевыми растениями, помог мне справиться с метастазами в рёбра и позвоночник при раке молочной железы, лёгких и других внутренних органов, а также с саркомой.
Окопник снижает кровяное давление, что следует учесть при гипотонии. Он усиливает сокращение мускулатуры матки, поэтому противопоказан при беременности.



205. ОЛЕАНДР ОБЫКНОВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення


Из побережья Средиземного моря он добрался до нас, в среднюю полосу России, в качестве комнатного растения. У него душистые, махровые, крупные розовые цветы, запомнившиеся мне своей красотой ещё в раннем детстве. Как начнут цвести — душистым ароматом наполняется комната. Как и все малыши, я хотел не только понюхать, но и пожевать такой заманчивый цветок — вдруг и вкус у него необыкновенный. «Нельзя, — сказала мне мама. — Он очень ядовитый». Мамины слова — закон. Они запомнились мне на всю жизнь.
Медициной признано, что олеандр — эффективное кардиотоническое средство. Его действие сравнимо с наперстянкой, но в отличие от него гликозиды олеандра действуют быстрее и мягче, быстрее выводятся из организма. Олеандр назначают при аритмии с ускоренным сердцебиением, при сердечной недостаточности и стенокардии, при застойных явлениях в малом круге кровообращения, при пороке митрального клапана с мерцательной аритмией. Используют в микродозах порошок из листьев или спиртовую настойку. Средняя доза исчисляется тысячными долями грамма, и в домашних условиях использование олеандра практически невыполнимо. Поэтому всякая самодеятельность чревата опасными последствиями.
Тем не менее в народной медицине при умелом пользовании настой листьев олеандра пьют при нервном истощении, головных болях, эпилепсии, судорогах, апоплексии, бессоннице. Наружно делают примочки при мокнущей экземе, лишае и других кожных заболеваниях, полощут рот при зубной боли.
***
Порошок из листьев не оказывает лечебного эффекта при хронических нефритах, гипертонии, кардиосклерозе, протекавших с декомпенсацией сердца.



206. ОЛЬХА КЛЕЙКАЯ (ЧЁРНАЯ)


Зображення


В сырых заболоченных местах, по берегам ручьёв и речек они обычно растут вперемежку, ольха серая и ольха чёрная. У серой ольхи кора светлая, гладкая, а у чёрной тёмно бурая, с трещинами. Впрочем иногда только по коре различить их бывает трудно. Смотришь на листья. У серой они с острым кончиком, а у чёрной ольхи листья тупые, с небольшой выемкой. Весной, сразу после распускания почек, нежные листочки чёрной ольхи клейкие, липнут к рукам. Это самое лучшее время для их сбора. Расстелешь на молодой травке скатерть или чистую простыню, раскладываешь на ней собранные листья тонким слоем. В кучу нельзя — моментально начинают греться, чего ни в коем случае допускать нельзя. И когда домой везёшь, то постоянно ворошишь их, иначе через два три часа пути «сгорят», домой привезёшь горячую бурую кашу — такая мощная энергия скрыта в этих маленьких липких листочках.
Без листьев чёрной ольхи я не мыслю лечение многих видов рака. Не знаю почему, но многие авторы книг про лекарственные растения чёрную ольху обходят стороной, больше говорят о серой, да и то, в основном, про ольховые шишки, иногда про листья и кору. Лишь в трудах доктора медицинских наук Л. В. Пастушенкова я нашёл такие строки: «Отвар листьев ольхи (чёрной)рекомендуют как лёгкое слабительное, потогонное и противокашлевое средство, используют при ревматизме и подагре, раке молочной железы, выходной части желудка, поджелудочной железы, двенадцатиперстной кишки, пищевода, прямой кишки, горла и матки». И все, без какого либо комментария или рецепта. В одном ряду со слабительным или противокашлевым средством.
Настой листьев и настойку почек чёрной ольхи я часто включал в противоопухолевые комплексы и наблюдал положительные результаты, особенно при раке поджелудочной железы и раке прямой кишки, отчасти при раке пищевода.
РАК РАЗНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. 1 столовую ложку измельчённых листьев залить 1 стаканом кипятка и настоять 4 часа, или греть на водяной бане 30 минут, после остывания процедить. Принимать по 1/3 стакана 3 раза в день незадолго до еды. Можно усилить настойкой почек чёрной ольхи. Настойка готовится из 5 столовых ложек почек на 0,5 л водки. Настаивать не меньше месяца. Принимать по 30 капель 3 раза в день до еды, лучше всего вливая в принимаемую порцию настоя листьев, либо в настое другого назначенного растения.
***
Каких либо противопоказаний (или жалоб со стороны больных) не наблюдалось. Возможно, потому, что препараты принимались в содружестве с другими растениями, смягчающими или, наоборот, усиливающими действие химического состава препаратов чёрной ольхи.


207. ОМЕЖНИК ВОДЯНОЙ
ЗображенняЗображення


Собирая водные растения, иногда прихватишь заодно несколько горстей семян омежника. Растение это довольно высокое, приметное тем, что внешне напоминает воздушными и тонко рассечёнными (как у моркови) листьями, дудчатым стеблем, растущим зачастую из воды, и зонтиками мелких белых цветков ядовитый вех или цикуту. Впрочем и сам омежник ядовит, особенно корни (растение содержит ядовитое смолоподобное вещество энантоксин, по действию близкое к цикутотоксину).
Настойка из плодиков или сами семена, истёртые в порошок, хорошо помогают при заболеваниях дыхательных путей и лёгких с обильным выделением мокроты — при бронхитах, астме, туберкулёзе, пневмониях, респираторных инфекциях. Омежник успокаивает боли в желудке и кишечнике, полезен при метеоризме.
При указанных заболеваниях внутрь принимают по 1 2 г порошка с мёдом — это за весь день небольшими порциями.
Настой готовится из 5 г семян на 0,5 л кипятка, выстоять 1 час, процедить. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день. В острый период болезни доза увеличивается: по полстакана настоя до 6 раз в день.
***
Противопоказан омежник при воспалении почек, печени. Содержащиеся в плодах эфирные масла могут раздражать поджелудочную железу.



208. ОМЕЛА БЕЛАЯ

ЗображенняЗображення


Кулястий чагарничок, поселяющийся на гілках різних листяних дерев, рідше на хвойних, високо вгорі, просто так до нього не дотягнутися. Висить такий вічнозелений кулю на маківці дуба або тополі, розгалуженнями коренів проникаючи під кору і деревину дерева господаря, утворюючи численні присоски, і висмоктує з господаря соки. Коротше кажучи, паразит. А адже люблять його, паразита, на Україні, в Криму, Білорусі. Рослина отруйна, проте користується в народі широкою популярністю при лікуванні усіляких хвороб. Застосовується всередину у вигляді настоянок та відварів при епілепсії, іпохондрії, істерії і як протисудомний засіб.
Водний настій гілок з листям і ягодами покращує роботу кишечника, зупиняє кровотечі, заспокоює нервову систему, знімає головні болі. Омелу призначають при підвищеній функції щитовидної залози, атеросклерозі, злоякісних утвореннях. Свіжий сік застосовують при випаданні прямої кишки. Чай з омели п'ють, щоб підняти життєвий тонус.
Зазвичай використовують омелу, взяту з беріз. Відвар омели з граба, дуба і сосни п'ють при хворобах серця, нервових захворюваннях, туберкульозі легенів, астмі, ревматизмі, іноді при раку.
Найменше цінується омела, знята з яблуні чи груші. Мне привозили грушевую омелу и, признаться честно, применения ей я не нашёл. Мабуть, спрацював принцип - мати справу тільки з тими рослинами, які сам зібрав. До того ж хтось може поручитися, що ця омела ніколи не чула про Чорнобиль?
***
Я не став приводити відомі мені рецепти тільки тому, що якщо людина захоче лікуватися омелою, то насамперед поцікавиться, як і від чого йому готувати відвар або настій.
А протипоказання у омели є. Не можна приймати її препарати при низькому тиску, астенії. Не зробить вона допомогу при зниженій функції щитовидної залози.
Омела противопоказана при беременности.



209. ортіліі РАМІШІЯ однобоко

ЗображенняЗображення


Было время, когда боровую матку — так называют в народе рамишию — привозили с Алтая. Навіть у ті, радянські часи, вона дорого цінувалася. Коли Радянський Союз розвалився, почалася політична гра в суверенітети. Алтай ввів заборону на вивіз рідкісних і цінних рослин, прирівнюючи до контрабанди і накладаючи солідні штрафи. Период этот, к счастью, был непродолжительным, но как обойтись без боровой матки год или два? І пізніше, коли стало дозволительно вивозити, хто б став займатися цим, якщо вартість проїзду в ті благодатні місця перетворила б в золото кожна квітка?
І треба ж бути тому - виявилося, що рамішія однобока росте і у нас, в Башкортостані. Правда, в дуже рідкісних місцях, і знали про це одиниці.
Борова матка цінується як ефективний засіб для лікування гінекологічних захворювань запального характеру. Її застосовують при фіброма матки з рясною кровотечею, ерозії шийки матки, інфантилізм, порушеннях менструального циклу, токсикозі вагітності. Добре допомагає при безплідді. Рамішію я неодноразово включав в лікувальні комплекси при раку жіночих статевих органів.
Крім того, рамішія використовується як сечогінний при циститах і захворюваннях нирок (нефрити, пієлонефрити). До речі, це не тільки жіноча трава. Боровий маткою лікують простатит. І якщо не пошкодувати настільки коштовна сировина, то можна лікувати і геморой.
ФИБРОМА МАТКИ. 1 столова ложка трави на 1 склянку окропу, кип'ятити на слабкому вогні 5 хвилин, 1:00 настояти. Пить по 2 3 столовые ложки 3 раза в день до еды. Таким же відваром можна спринцюватися при ерозії шийки матки.
ЗАПАЛЕННЯ ТРУБ. При запаленні труб, що супроводжуються спайковимпроцесом, приймати по 30 40 крапель настойки 3 4 рази на день. Для настоянки третину банки заповнити травою, доверху залити горілкою, настояти 4 5 тижнів. Курс лікування від 2 3 тижнів до декількох місяців - це залежить від тривалості та тяжкості захворювання. Так, якщо запальний процес труб триває більше року, то на кожен рік хвороби треба прийняти 200250 мл настоянки з розрахунку на щоденні 3- 5 мл. У перший 1 2 місяці я приєдную настій трави грушанка, хоча б 1 чайну ложку на склянку окропу, настояти 2 години, приймати по 1/3 склянки, капаючи туди 30 40 крапель настоянки рамішіі.
БЕЗПЛІДНІСТЬ. Рецепт той же самий - по 30 40 крапель настоянки 3 рази на день до їди. Можна разом з настоєм грушанки.
Полікістоз яєчників. Приймати настоянку борової матки по 30 40 крапель 3 рази на день за півгодини годину до їжі.
ТОКСИКОЗ ВАГІТНОСТІ. Приймати по 30 крапель настоянки на ложці води за півгодини до їди.
***
Рамішія однобока - рослина не токсична, проте небажано застосовувати довгостроково при атонії кишечника, підвищеної в'язкості крові, або треба вжити контрзаходи, що змушують поліпшити перистальтику кишечника, поліпшити формулу крові.



210. ОСИНА ЗВИЧАЙНА

ЗображенняЗображення


Вона живе в середньому стільки ж, скільки людина - 60 80 років, рідко досягаючи столітнього віку. І хворіє так само часто, як і людина. Дивовижний збіг. Отличие разве только в том, что человек равнодушен, безразличен к её судьбе, а осина верой правдой служит человеку. Я уж не говорю о том, что самая чистая вода бывает в колодце с осиновым срубом. Не стану перераховувати ті матеріальні блага, які дає осика для промисловості і особистого побуту людини. Остановлюсь на целебных свойствах, поддерживающих, а порою и спасающих человеческую жизнь. Я вже згадував про те, як відварами тонкої кори з молодих гілочок осики я успішно виліковував гіперплазію і рак передміхурової залози. Не тільки я, але і народна медицина багатьох країн здавна користується осикою як лікувальним засобом. Не стану перераховувати всі, зупинюся лише на деяких моментах.
Настій або відвар осикових нирок виганяє застарілу застуду, приносить полегшення при лихоманці, пневмонії та туберкульозі легенів. Відварами нирок лікують цистит та інші захворювання сечового міхура, нирок, нетримання сечі в літньому віці. Спиртова настоянка з внутрішньої кори молодих гілок лікує нейроревматізм (хорею). Припарки из молодых листьев осины используют при артралгии, межрёберной невралгии — они уверенно снимают боль. Порошок кори заварюють як чай і п'ють при коліті. З нирок осики готують настойку: заповнити ними половину банки (будь-який - залежно від потреби), доверху залити горілкою. Наполягати в темному місці - я наполягаю незгірш від місяці. Щодня треба струшувати.
Нетримання сечі у СТАРИКОВ, подагрі, ревматизмі. Приймати по 25 30 крапель настоянки 3 рази на день на чарці води.
Мігрень. Добре допомагає така ж настоянка, якщо приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день за годину до їжі, на воді або запиваючи водою.
МАСТОПАТІЯ. 600 г кори осики залити 2 л води, довести до кипіння і на слабкому вогні варити 2:00. Настояти до охолодження, процідити. Влити у відвар 0,5 лводкі. Полученную смесь разделить на 20 частей порций. Пити 20 днів поспіль за півгодини до їди.
НЕФРИТ. Готувати відвар з розрахунку 1 столова ложка суміші гілочок, листя і кори на 1 склянку води. Кип'ятити 10 хвилин. Приймати по півсклянки 3 5 разів на день. Через 3 4 тижні зробити перерву на 10 днів і при необхідності курс повторити.
Запалення придатків. Спалити осикові поліна, просіяти отриману золу. Настій готувати з 4 столових ложок золи на 1 л окропу, настоювати 10 днів, процідити. Принимать по 8 чайных ложек 3 раза в день через час после еды. Курс 11 днів, потім 22 дні перерва, і знову повторити курс в 11 днів. У цей час не є пряного, солоного, гострого. Лікування дає хороші результати. До речі, точно так само лікуються коліти, запалення сечоводів.
ПАНКРЕАТИТ. У 0,5 л холодної води кладуть 3 столові ложки кори, доводять до кипіння і варять 10 хвилин. Наполягати до охолодження, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 4 рази на день до їди.
ДІАБЕТ. Таке ж приготування і застосування, як при панкреатиті.
Гіпертрофії передміхурової залози, хронічного запалення сечового міхура, хворобливе сечовипускання. Берут 100 г коры или почек на 1 л водки. Настоюють 2 тижні (як мінімум). Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди. Курс лікування 2 січня місяця.
РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ. Використовується кора молодих гілок з розрахунку 1 столова ложка на 1 склянку окропу. Кип'ятити на слабкому вогні 5 хвилин або парити на водяній бані 30 хвилин. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день до їди. (Я знаходжу, що і тут потрібно комплекс з використанням болиголова, соку нетреби, настойки грушанки та інших допоміжних засобів. Один місяць використовую кору осики, інший місяць кору або аркуш ліщини, потім знову повертаюся до осики.)
***
Препарати осики переносяться легко. Не треба лише забувати про те, що відвари нирок мають в'язким дією і не слід призначати їх при застарелихкішечних хворобах з упертими на запори. Необхідно проявити обережність і вжити необхідних заходів при дисбактеріозі.



211. ослинник дворічний

Зображення


Рослина засмічена, часто зустрічається на пустирях, по узбіччях доріг, по ярах та берегах річок, на вигонах. Його хімічний склад не вивчений. Мало хто звертає увагу на нього як на лікувальну траву. Користуються ним, в основному, тільки знавці травники. І з успіхом: настоянкою трави на горілці, яка призначається краплями, можна зупинити навіть виснажливі дитячі проноси, коли інші засоби безсилі. Лікують ослинник хронічне виснаження. Відвар трави стимулює роботу шлунка, печінки і селезінки. Відвар коренів призначають при туберкульозі легенів, а відвар суцвіть - при нефриті.
Виснаження, худорлявість. 3 столові ложки висушеної трави ослинника на 0,5 л сирої води, довести до кипіння і варити 3 4 хвилини, настоювати 1 годину, процідити. Приймати по третині склянки 3 4 рази на день до їди.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ. Здесь потребуются сушёные корни ослинника. 1 столову ложку подрібнених коренів кладуть у склянку води, варять на слабкому вогні 5 6 хвилин, наполягають 2:00. Після проціджування приймають по 1 2 столові ложки 3 4 рази на день до їди.
ЕКЗЕМА. 2 столові ложки суміші сухого подрібненого листя і суцвіть ослінніка залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 2 3:00. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день. Значно полегшує стан, екзема йде на спад.
***
Конкретних протипоказань поки не виявлено, але я б не радив застосовувати ослинник при атонії кишечника, геморої.


212. ОСОКА ПЕСЧАНАЯ

Зображення


У лікувальній практиці різних країн використовуються кореневища з корінням. Відвари дають пити при бронхітах з сильним кашлем, пневмонії, туберкульозі легенів, бронхіальній астмі. Ефективні вони при хронічних колітах, що супроводжуються хронічними запорами і метеоризмом. Коріння осоки піщаної застосовують і при різноманітних шкірних захворюваннях: васкулітах, нейродерміті, екземі, псоріазі, червоному плоскому лишаї, фурункульозі.
БРОНХІТ АСТМА. 2, 5 3 столові ложки подрібнених кореневищ осоки на 3, 5 л води. Довести до кипіння і на слабкому вогні упарити, поки не залишиться близько двох склянок рідини. Настояти 2:00, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їди.
Ревматизмі, подагрі. Можна скористатися наведеним вище рецептом. Но чаще всего в народе 1 столовую ложку измельчённых корней заливают 0,5 л кипятка, настаивают 2 часа и пьют по полстакана 4 раза в день.
***
Протипоказаннями можуть послужити діарея, виразкова хвороба шлунка та гастрит у стадії загострення.



213. очанки лікарської

Зображення


У народній медицині користується великою популярністю, особливо при захворюваннях очей. Добре допомагає і при порушенні пам'яті. Очанка находит применение при респираторных заболеваниях, бронхопневмонии, ангине, бронхиальной астме, гриппе. Нею користуються при захворюваннях печінки, гепатиті, гастроентериті, коліті, гіпертонічної хвороби.
ГЛАУКОМА. 1 лютому чайні ложки трави очанки на чверть склянки холодної води, довести до кипіння і 2 хвилини настояти. При охолодженні закопувати в куточки очей або робити теплі компреси з настоєм на очі по півтори години. Крім того, корисно приймати всередину по 3 столові ложки 3 рази на день за півгодини до їди. Еслів відвар додати кілька кристаликів солі, по солоності він наближається до сліз, це добре для промивання очей.
КОН'ЮНКТИВІТ, ЯЧМІНЬ. Взяти 3 чайні ложки трави очанки на 2 склянки холодної води, довести до кипіння і варити на слабкому вогні 10 хвилин. Використовувати у вигляді теплих ванночок до очей (після настоювання протягом 1:00). У тибетській медицині очанка вважається одним з кращих засобів при кон'юнктивіті.
СТЕНОКАРДИЯ. Якщо у вас хворе серце, стенокардія, та до того ж хворі очі - приготуйте настій з 2 столових ложок очанки на 2 склянки окропу, настояти 2 години, процідити. Пити по півсклянки 4 рази на день - це допоможе і серцю, і при очних захворюваннях. Зовнішньо використовувати настій для промивання очей.
ДІАТЕЗ, дитяча екзема, ТУБЕРКУЛЬОЗ ШКІРИ У ДІТЕЙ. Готовят настой из расчёта 1 столовая ложка травы на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Маленьким детям 3 5 летнего возраста дают по столовой ложке 3 4 раза в день, в 10 лет — по 50 мл так же 3 4 раза в день, старше — от 1/3 до 1/2 стакана.
БРОНХІТ (з мокротою трудноотделяемой), ЗАПАЛЕННЯ голосових зв'язок, запалення слизової оболонки шлунку і товстої кишки. Точно такий же настій приймати по півсклянки 4 рази на день до одужання.
***
При призначенні очанки необхідно врахувати, що водний екстракт трави звужує кровоносні судини і підвищує артеріальний тиск, дозволяючи застосовувати при гіпотонії, а спиртова настоянка, навпаки, гіпотонікам протипоказана - знижує тиск. Очанку нежелательно принимать внутрь при пониженной кислотности желудочного сока.


214. ОЧИТОК БОЛЬШОЙ

Зображення


Важно не перепутать с другими видами очитков, так как они имеют разное назначение. Препарати очитка великого зазвичай призначають при хронічній ішемічній хворобі серця з частими больовими нападами, серцевої і легеневої недостатності, недокрів'ї, хронічних захворюваннях печінки і жовчного міхура, шлунково кишкових захворюваннях, дають як тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб ослабленим хворим. Але найчастіше очиток великий використовують зовнішньо при переломах кісток, трофічних виразках, опіках і як ефективний засіб для виведення бородавок, мозолів.
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА, СЕРДЕЧНАЯ И ЛЁГОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, НЕРВНЫЕ БОЛЕЗНИ. Свіжа рослина обшпарити окропом, пропустити через м'ясорубку, віджати сік і розбавити його рівною кількістю води. Дати покипіти 2 січня хвилини. Приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день під час їжі. Для хранения сок разбавляют водкой один к одному, принимают по 30 капель так же 3 раза в день, после еды.
***
Очиток великий протипоказаний при гіпоацидним і анацидних гастритах, при будь-яких ракових захворюваннях.


215. ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ

ЗображенняЗображення


Чаще всего используется в виде водного настоя при зобе и как тоник для центральной нервной системы. Обладает кровоостанавливающим действием при меноррагиях. У очитка гибридного к ценнейшим свойствам можно отнести то, что он тормозит развитие лейкоцитоза.
ЗОБ. 1 столовую ложку сухой измельчённой травы залить стаканом кипятка, настоять 2 часа, процедить. Принимать по 1 2 столовые ложки 3 раза в день.
МЕНОРРАГИЯ. Настой готовится так же. Принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день, предпочтительно до еды.
***
Противопоказаниями могут послужить мочекислый диатез, подагра, а также склонность к резким подскокам давления.



216. ОЧИТОК ЕДКИЙ

Зображення


Его обычно применяют внутрь при болезнях желудка, печени, сердца, диатезе и детской экземе. Наружно используют в виде припарок на опухоли при новообразованиях или примочек при заболеваниях кожи, сопровождающихся мучительным зудом. Соком травы смазывают пигментные пятна, гнойные язвы. Сок, отжатый из свежей травы, в отличие от сока очитка большого, ядовит и при соприкосновении с кожей вызывает воспалительные процессы и образование пузырей, так что пользоваться им надо с большой осторожностью.
ПРОКТИТ. 2 столовые ложки травы залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Принимать 3 раза в день незадолго до еды.
ЕПІЛЕПСІЯ. Высушенную траву очитка едкого растереть в порошок, просеять. Приймати порошок по 0,5 г (на кінчику столового ножа, або розміром з горошину) два рази на день, вранці і ввечері, протягом 3 місяців.
***
Очиток едкий оказывает местное раздражающее действие, поэтому необходимо избегать приёма больших доз внутрь. Указанную дозировку можете скорректировать сами, разумеется, в меньшую сторону.
Очиток едкий противопоказан при гипертонии, беременности, повышенной нервной раздражительности.


217. ОЧИТОК ПУРПУРНЫЙ — ЗАЯЧЬЯ КАПУСТА

Зображення


Уникальные лечебные свойства этого растения заслуживают высочайшей похвалы. И, разумеется, глубокого изучения и исследований, особенно к применению при злокачественных новообразованиях. Це один з біогенних стимуляторів, що перевищують за біологічної активності препарати алое, але без їх протипоказань. Его противоопухолевая активность намного превосходит болиголов и, в отличие от него, он абсолютно не токсичен. Очиток пурпурный входит в число сильнейших иммуностимулирующих средств, но действует на организм не в качестве кнута, а мягко, ласково, щадяще. Можно перечислить великое множество болезней, при которых желательно участие препаратов очитка пурпурного.
РАК ЛЮБОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Очиток пурпурный — не путать с другими видами очитков! — я уже давно использую при лечении злокачественных опухолей по своей рецептуре (к сожалению, нигде больше она не указывается, да и сами очитки часто путают, называя заячьей капустой то очиток большой, то очиток обыкновенный и т. д.). 1 столовая ложка без горки, почти вровень с краями, заваривается стаканом кипятка, настаивается 2 часа. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день. Заспиртований сік призначається по 20 крапель так само 3 рази на день. Лечение всегда ведётся в комплексе с другими противоопухолевыми и вспомогательными растениями.
Кроме того, настой травы полезен при туберкулёзе лёгких, пневмонии, сердечной недостаточности, эпилепсии и как тонизирующее средство при общей слабости, болезнях почек, нервных расстройствах.
***
Мне не приходилось обнаруживать какие либо резкие побочные проявления даже при длительном применении этого очитка, разве что следует учесть, что он слегка повышает давление, а превышение дозировки способно вызвать кратковременное перевозбуждение, в редких случаях — головокружение и головную боль.


218. ОЧНЫЙ ЦВЕТ ПОЛЕВОЙ

ЗображенняЗображення


Не путать с очанкой лекарственной — иногда приходилось сталкиваться с тем, что травники на рынках очный цвет предлагали под видом очанки. В заблуждение вводит схожесть названий, хотя растения эти из разных семейств и лечебное предназначение у них разное. В народной медицине очный цвет, иногда называемый курослепом, используют при нефритах, гепатитах и другихзаболеваниях печени, желчного пузыря, при лёгочных заболеваниях, эпилепсии, депрессии, неврозах. Считается, что очный цвет обладает противоопухолевым действием. Лечат им и заболевания глаз: сок смешивают с мёдом и применяют при катаракте, начинающемся бельме.
***
Растение ядовитое и требует осторожности. Приём препаратов очного цвета внутрь противопоказан при беременности — действует абортивно. Нельзя принимать при бронхитах с сухим кашлем, при затруднённом отхаркивании мокроты.



СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326
Якщо стаття була вам корисна, підтримайте нас, натиснувши на "+1" або "Мені подобається" у кожному соціальному блоці. заздалегідь дякую!
Якщо ви знайшли помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Реклама
Розгорнути / згорнути вікно коментарів >>> Розгорнути / згорнути вікно з коментарями

Коментарі

Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ. Всі коменти приховані з індексу, спам контролюється.
1.4 /5.0 (10)
  • Підсумки рейтингу 1.40 / 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Завантажується ...
Кредитка безкоштовно з лімітом в 15000 грн.
Є ідея? Війна UA-RUS 2015
Новини світу
Теплі підлоги Caleo і Unimat. Постачання і монтаж систем теплих підлог
eko-komfort.ru
Гороскоп
29 липня: Гороскоп на цей день обіцяє посилення фантазії та уяви. День буде вдалий для творчості, релаксації, заняття психологією. Це також хороший час для купання і будь-яких водних процедур. Участь у масових і колективних заходах краще планувати на вечірній час.
30 липня: Цей день може принести різкість і нестриманість у вираженні емоцій. Настрій буде мінливим, але надасть сильний вплив на вчинки. Намагайтеся уникати поспішних і спонтанних дій, оскільки сьогодні вони можуть привести до неприємних наслідків.
31 липня: День досить емоційний, але взаємодія з іншими людьми в першій половині дня виявиться досить продуктивним і навіть дозволить зняти емоційне напруження періоду. Зараз не найкращий час для нових починань, але можна спробувати докласти максимум зусиль у справах, які є для вас найбільш актуальними. Намагайтеся уникати ситуацій, в яких вам складно буде контролювати свої емоції.
Ми у Facebook
Ми в Вконтакте
Персональний Атестат
Знайшли помилку?
Система Orphus