Реклама

Лікування натуральних трав і Рослинними Засобами (183-218)

СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326


Маренафарбувальна МАТИ І МАЧУХА МЕДУНИЦА лікарська Меліса лікарська ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ молочай БОЛОТНА молочай Палласа Мордовник звичайний МОРКОВЬ ДИКАЯ МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА морозник МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ мильнянку м'ята перцева НАПЕРСТЯНКА норичника вузлуваті ОБЛІПИХА крушіновідной ОГІРОК ПОСЕВНОЙ огіркової трави - ​​бурачник ЛІКАРСЬКИЙ кульбаби лікарської живокосту лікарського ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ вільхи клейкої (ЧОРНА) омежник ВОДЯНОЙ ОМЕЛА БІЛА ортілія РАМІШІЯ однобоко осики звичайної ослинник дворічний осока піщаної очанки лікарської ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ ОЧИТОК ЇДКИЙ ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - заяча капуста очний колір ПОЛЬОВИЙ


183. Маренафарбувальна

ЗображенняЗображення


Про це рослині треба б сказати хоч кілька похвальних слів. Його корінь славиться ефективною дією при жовчно кам'яної та сечокам'яній хворобах. Екстракт кореня марени входить до складу комплексного препарату цістенал. Але хворі найчастіше намагаються використовувати сам корінь. Найбільший ефект проявляється при каменях, що складаються з фосфорно кислих солей магнію і кальцію. Марена розпушує і руйнує ці фосфатні і оксалатних камені нирок і сечового міхура. Підсилює скорочення ниркових мисок і сечоводів, що сприяє безболісному виведенню каменю, піску.
Жовчнокам'яну, сечокам'яної хвороби. 6 г перемеленого кореня залити 250 мл води, кип'ятити 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їжі (до цього місяця два попити відвар коренів шипшини). Сеча під впливом марени забарвлюється в червоний колір, але через день звичайний колір відновлюється. Роблять і так: беруть порошок кореня по 1 г 3 рази на день, запиваючи 50 100 мл води.
Дисменорея (хворобливі менструації). Приймають порошок коріння 1 5 г 3 рази на день, запиваючи невеликою кількістю води.
***
Маренафарбувальна протипоказана при гломерулонефриті, вираженої ниркової недостатності. Не можна застосовувати при виразковій хворобі шлунка. При підвищеній кислотності шлункового соку протипоказана, оскільки сама підвищує кислотність. Найкраще приймати її препарати через 40 50 хвилин після їжі, щоб не дратувати кишечник.



184. МАТИ І МАЧУХА

ЗображенняЗображення


Ні, напевно, більш популярного рослини, ніж матьі мачуха, при захворюваннях дихальних шляхів: до неї звертаються при застудному кашлі, ларингіті, фарингіті, бронхіті, пневмонії. Мати і мачухою лікують бронхіальну астму, туберкульоз, абсцес легенів і навіть гангрену легень. Крім того, застосовують її при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура, при діатезі у дітей. Кашка зі свіжого листя ефективна при грудніце, запаленні вен, бешихових запаленнях. Мати імачехой я загоював глибокі гнійні рани, які загрожують гангреною, а також трофічні виразки.
Не так давно висловлювалася думка, що застосування мати і мачухи протипоказано при раку. Ніяких переконливих доказів не наведено, в той час як численні конкретні приклади свідчать про позитивну дію ліків зі свіжого листя при раку легенів і шлунку.
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Сік з листя змішати з цукровою пудрою з розрахунку 2 склянки соку і склянку цукру. Зберігати в прохолодному темному місці. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день. Бажано лікування вести в комплексі з іншими засобами.
ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ЛИШАЙ. Велике полегшення приносять компреси з кашки листя. Тримати, утепливши, 20 30 хвилин, робити 2 3 рази на день.
ІМУНІТЕТ. Для підвищення імунітету пити сік листя по 1 2 столові ложки до 4 6 разів на день протягом 7 10 днів кілька сезонів поспіль (краще всього в червні).
ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКІВ. Змішати порівну подрібнене листя мати й мачухи і буркуну жовтого. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу. Дати покипіти 2 січня хвилини. 1:00 настояти. Процідити. Приймати по 3 4 столові ложки 5 разів на день. Курс 2 3 тижні. На цей період рекомендується утримання від статевого життя.
РОЖА. Прикладати до запаленого місця свіже листя. Ще краще сухе листя стовкти в порошок і присипати уражені місця, а всередину приймати настій: 10 г листя на склянку окропу, настояти до охолодження і пити по чайній ложці 3 4 рази на день до їди.
***
Побічні прояви мати і мачухи відчутні: лихоманка, нудота, втрата апетиту, діарея, болі в животі. Раптово може виникнути жовтяниця.
Препарати мати і мачухи не раджу приймати довго. Не давати дітям до 2 років. Серед протипоказань є й такі: при будь-яких захворюваннях, навіть як відхаркувальний засіб, не приймати вагітним і годуючим матерям, і людям, що страждають на алкоголізм і захворюваннями печінки.



185. МЕДУНИЦА ЛІКАРСЬКА

ЗображенняЗображення
У народній медицині медунка вважається одним з кращих засобів при дитячий туберкульоз. Медуницей в народі лікують бронхіти, фарингіти, бронхіальну астму, пневмонію, запалення нирок, геморой, запальні жіночі захворювання, а також п'ють настій трави при екземі, псоріазі, вітіліго, червоному плоскому лишаї, фурункульозі, вірусних захворюваннях шкіри, колагенозах, васкуліті.
Медуниця стимулює функцію залоз внутрішньої секреції, нормалізує імунітет, підвищує захисні властивості організму. Трава містить багатющий комплекс мікроелементів, що підсилюють утворення крові.
Тут я не даю, як звичайно, рецепти від різних хвороб, так як спосіб приготування настою практично зводиться до одного: столова ложка трави на склянку окропу. А ось свежесобранную траву раджу з'їдати у вигляді салатів, особливо при гіпофункції щитовидної залози. Засушену траву я поважаю і взимку використовую при необхідності, але найціннішим вважаю сік медунки. Доводиться його Спиртовані один до одного з горілкою, оберігаючи від закисання, зате саме сік виручає людей, що звертаються до мене за допомогою при онкозахворюваннях, лейкозах, хворобах щитовидної залози, анемії, деяких легеневих та інших запальних захворюваннях.
***
Протипоказань майже не має, хоча може викликати нудоту, якщо приймати міцний настій натщесерце. При атонії кишок з наполегливими запорами не варто користуватися медуницей тривало.



186. МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА
ЗображенняЗображення


Препарати з листя меліси цінуються насамперед як ефективний седативний засіб. При серцевих захворюваннях зникає задишка, припиняються напади тахікардії, зникають болі в області серця. Мелісса особливо корисна хворим літнього віку. У народі її застосовують при депресії, мігрені, атеросклерозі, запамороченні, при шумі у вухах, безсонні, вегетативних неврозах, тахікардії, при спазмах в шлунку і кишечнику, порушеннях травлення, поганому апетиті, хронічних запорах і метеоризмі, при гінекологічних захворюваннях, хворобливих менструаціях, при підвищеній статевої збудливості.
АСТМА. 4 столові ложки листя і квіток меліси залити 2 склянками окропу, настояти 4 години. Пити по півсклянки 3 рази на день до їди. Приймати, поки не набридне. Потім замінити лікування іншими засобами і повернутися до мелісі через півтора два місяці.
СТЕНОКАРДИЯ. Чайну ложку трави заварити в склянці окропу, настояти 1,5 години. Приймати по півсклянки 2 рази на день у вигляді підтримки не в найгостріші періоди захворювання.
Емфізема легень. 50 г трави меліси і 20 г сухих суцвіть Сівця лугового (можна придбати у травників) на 1 л сухого білого вина. Настоювати добу. Пити по півсклянки 2 рази на день, а також при нападах.
***
Побічних проявів у меліси небагато. Зайве захоплення нею може викликати печіння при сечовипусканні, головний біль. Не відображено меліса при дуже низькому кров'яному тиску. Не слід приймати настій меліси при брадикардії, коли частота пульсу менше шістдесяти ударів на хвилину.



187. ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ

ЗображенняЗображення


Ялівцеві ягоди знаходять широке застосування при захворюваннях печінки, шлунка, хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, а також при хронічних бронхітах, бронхоектазах, інших захворюваннях легенів з рясною гнійною мокротою. Ялівець корисний при високому вмісті білка в сечі, при утворенні каменів у печінці, при серцевих набряках, при здутті живота. Ефірне масло, що отримується з плодів, втирають в онімілі місця при паралічі, в суглоби при подагрі, ревматизмі, поліартритах. Відваром хвої ялівцю спринцюються при трихомонадном кольпіті, а відвар кори п'ють при статевому безсиллі. Відвар гілок іноді використовується в боротьбі з водянкою.
ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКІВ. При запаленні, болях в народі радять жувати свіжі ягоди ялівцю, починаючи з 4 ягід на день, збільшуючи їх прийом по ягідці до 1/3 ти, потім назад зменшуючи до 4 х. Це найефективніший метод лікування. При необхідності для спринцювання готують відвар з ягід ялівцю (з розрахунку 1 столова ложка ягід на 0,5 л води).
РАК ШЛУНКА, КИШЕЧНИКУ. 1 столова ложка ягід на 1 склянку холодної кип'яченої води, настояти 2 години, часом помішуючи. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за 15 20 хвилин до їжі.
Сечового міхура (хронічне запалення, виділення в сечі білка). ВОДЯНКА. Столову ложку ягід залити 1 склянкою окропу, поставити в киплячу водяну баню, парити 30 хвилин. Остудити. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за півгодини до їжі.
ПСОРІАЗ. 2 чайні ложки подрібнених ягід залити 2 склянками окропу, настояти до охолодження, процідити, додати цукор і на водяній киплячій лазні варити до стану сиропу. І приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день. (Думаю, це можна розглядати як складову частину комплексного лікування.)
ГЕРПЕС. Перемолоти в кавомолці 2 столові ложки сухих ягід, залити на рівні порошку невеликою кількістю горілки, настояти 2 тижні. При перших ознаках назрівання герпесу змащувати його 2 3 рази на день.
ДЕРМАТИТ. При шкірному захворюванні подрібнити 200 г гілок, залити холодною водою на 2 години, потім прокип'ятити на малому вогні 20 хвилин, процідити і влити у ванну. Приймати 20 хвилин через день, протягом 10 днів.
Артралгія, міалгія. 15 г ягід настояти в 100 мл горілки пару тижнів і використовувати для розтирань. (Коли хвороби ревматоїдного характеру.)
Астенія, церебрастенії, діенцефального пароксизм, ІШЕМІЯ МОЗКУ. 1 столову ложку ягід залити 200 мл кип'яченої води кімнатної температури, настояти 8 10 годин, приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на добу протягом 1,5 2 місяців.
Серцевий біль. Для зняття болю в області серця з'їсти, добре розжувавши, 10 ягід - і через 15 20 хвилин біль проходить.
***
При зборі шишкоягод ялівцю ні в якому разі не можна допускати домішки ягід ялівцю козацького - вони сильно отруйні і всередину не призначаються.
Виявлено практикою, що плоди ялівцю звичайного при тривалому вживанні і в непомірних дозах подразнюють ниркову паренхіму, можуть викликати гематурію - кровотеча. Протипоказаний ялівець при гострому гломерулонефриті, гострих нефритах, нефрозонефритах. Не рекомендується він при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих гастритах і колітах. Протипоказаний ялівець при вагітності. Не рекомендується при водянці. Не можна призначати на тривалий термін - понад 1,5 2 місяців.



188. Молочай БОЛОТНА

ЗображенняЗображення


Ось і міст через річку Дему. Далі дорога веде до ледь видніється вдалині селі Кара Якупова, звідти і до селища Чишми недалеко, але відразу після моста по ледве помітною грунтовій дорозі машина з'їжджає в бік обширних, багатих різнотрав'ям заливних Чишмінський лугів. Влітку тут роздолля, але зараз, у жовтні, пожухшіе луки мало чим привабливі, віє сумом в'янення. Навколо ні душі. Однак саме здесьнаходітся предмет мого жадання. Озираюся на всі боки і ще здалеку бачу пучки сильно гіллястих стебел червонувато сизого кольору, вже голі, з облетіли листям. Це він і є, молочай болотний. Рослина досить рідкісне. Ще в радянські часи молочай болотний був включений в список рідкісних зникаючих видів рослин північно заходу європейської частини Росії.
Сьогодні я приїхав брати його корінь. Настоянку висушеного коріння молочаю болотного я використовую зовнішньо при запальних захворюваннях головного мозку, різних пухлинах, в тому числі і злоякісних, при енцефалопатії, міопатії і цілому ряді інших важковиліковних захворювань. Років п'ятнадцять тому саме завдяки цьому молочаю мені вдалося вилікувати дівчинку з Узбекистану від туберкульозу лімфатичних вузлів. Минуло вже вісім років, як лікував підлітка з Пензи від раку хробака мозочка - у тому випадку теж знадобився молочай болотний.
Корінь настоюється на горілці, володіє сильною пекучістю. Перед змазуванням настойкою шкіра щоб уникнути опіку обробляється рослинним маслом, настояним на свіжих квітках вероніки лікарської або на квітках звіробою. Використовував я і відвар висушеного кореня: всього 2 г на склянку води або по 1 г порошку 3 рази на день після їжі, запиваючи водою. Інших рецептів я не даю, так як молочай болотний пекучий і отруйний. Хімічний склад не вивчений. Багато травники намагаються не мати з ним справа - не вистачає знань. Взагалі з будь-якими молочаями треба бути дуже обережним.



189. Молочай Палласа
Зображення
Основне місце її проживання - Східна Сибір, Монголія, Китай. Цілком можливо, що зустріти його можна і в інших місцях. Не виключаю і наш Башкортостан. Адже скільки інших мешканців Сибіру і Далекого Сходу несподівано зустрічаєш, хоча б одинично, в наших горах, тайгових лісах, степах і в лісостепу. Іноді, натужно викопуючи потужні, завтовшки з руку, коріння молочаю болотного, мимоволі закрадається думка: а чи не молочай чи Палласа це? І висотою, і товщиною стебел, і потужними гіллястими корінням, і лістьямікак дві краплі схожий! Я ж не ботанік, що не флорист, можу і переплутати дуже схожі рослини. Тим більше що в даному випадку і застосування практично однакове.
Прізвище у молочаю Палласа - «мужик корінь». Дійсно, у жодного іншого молочаю немає такого могутнього кореня. Сім потів зійде, поки його виворіт із землі.
Сибірські цілителі лікують його коренем рак шлунка та злоякісні пухлини. У ньому справді виявлені лактони з антибактеріальною і протипухлинною активністю. Тибетська медицина вважає, що молочай Палласа ефективний при лікуванні наривів, пухлин, сибірської виразки. У китайській медицині корені використовуються для лікування туберкульозу лімфатичних вузлів, туберкульозу кісток і суглобів. Концентрований відвар у вигляді масляної рідини використовують для розтирань при лікуванні туберкульозу шкіри.
Молочай Палласа отруйний. При раку різної локалізації роблять відвар: 5 г кореня на 0,5 л води, кип'ятити 15 хвилин, настояти 2 години, пити по столовій ложці 2 3 рази на день перед їжею. Або приймати порошок по 0,025 г 2 рази на день (за рецептом сибірського цілителя В. В. Телятьева).



190. Мордовник звичайний

ЗображенняЗображення
Під час цвітіння він своєрідно гарний: уявіть собі високий стебло з розеткою колючих листя внизу, а сам майже голий і на маківці бузково синій куля, великий, злегка щетинистий від щільно притиснутих один до одного трубчастих квіток. Зате у вересні мордовник втрачає свою красу і привабливість. Особливо серед бур'яну варто сірий, осиротілий. Візьмеш в руки ще більше наїжачений бляклий куля, і він одразу розсипається в долоні десятками окремих сім'янок, схожих на зерна вівса.
Відомості про головатеня дуже мізерні. З хімічного складу йдеться тільки про алкалоїди ехінопсин. А рослина, на мій погляд, дуже цінне при таких захворюваннях, як периферичні паралічі, парези, плексити, радикуліти при запаленому нерві, поліомієліті. Застосовують його при лікуванні хронічного лучевоговоздействія. Я ж спостерігав позитивну дію насіння мордовника при міастенії, енцефалопатії, м'язової атрофії, розсіяному склерозі.
Ще на самому початку роботи з головатеня я очищав сім'янки від лушпиння - це коли готував спеціальну настоянку від гіпотонії і міастенії. Зараз використовую насіння в неочищеному вигляді, збільшивши тільки їх кількість: половину банки наповнюю насінням і доверху заливаю горілкою. Наполягаю менше місяця. Призначаю краплями від 10 до 20 25 на ложці води 2 3 рази на день - залежно від захворювання.
Кілька років тому вилікувався досить молодий чоловік від енцефалопатії. У нього мимоволі закривалися повіки, він не міг утримати їх відкритими більше 15 20 секунд. Знадобилося кілька місяців лікування (разом із супутніми захворюваннями). При розсіяному склерозі необхідно приймати краплями не тільки всередину, але і щодня змащувати весь хребет - до куприка.
***
У малих дозах настоянка мордовника підвищує, а у великих - знижує артеріальний тиск. Особисто я вважаю за краще не призначати мордовник при гіпертонії, так як великі дози можуть викликати судоми.
Протипоказаний мордовник при вагітності.



191. МОРКОВЬ ДИКАЯ

ЗображенняЗображення


У роки війни, буваючи влітку в селі, я з хлопцями полював за їстівними травами, особливо за саранка - лілією кучерявої з солодкими соковитими бульбами, не проходили повз дикої моркви. Здалеку побачиш її парасольку, біжиш, висмикнеш із землі, оботрешь про траву і жуєш, ковтаючи терпкий, солодкувато пекучий морквяний сік. Всі луки в окрузі оббіжить. Дивишся, відчуття голоду і притупиться.
Це тепер я знаю, що сік дикої моркви використовують всередину і зовнішньо при раку. Тепер вже мені відомо, що всі рослина відварюють і п'ють настій при захворюваннях печінки, жовтяниці, непритомності, коренеплоди їдять при гастритах, сік трави п'ють від запорів, тертойморковью обкладають пухлини. При жовтяниці і холециститі успішно діє відвар насіння.
РАКОВА ВИРАЗКА. Свіжі подрібнені листя дикої моркви постійно прикладати до гниючої ракової виразці, яка розпадається. Корисно промивати ці виразки соком і відваром з листя.
РАК ШКІРИ. Робити якомога частіше примочки з соку дикої моркви. Одночасно приймати цей сік всередину по 1 чайній ложці 3 4 рази на день.
ПОЧЕЧНО КАМ'ЯНА ХВОРОБА. 1 столову ложку насіння залити склянкою окропу. Наполягати всю ніч. Вранці підігріти і пити гарячим по 1 склянці 3 рази на день. Камені розчиняться і вийдуть піском.
***
При пієлонефриті препарати з насіння моркви протипоказані, оскільки можуть викликати загострення хвороби.



192. МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА

Зображення


Морква в лікувальному харчуванні і взагалі в лікарських цілях відіграє величезну роль.
На Русі морква завжди використовували «коли б'є в голівоньку» (зниження високого тиску) і «поліпшенні крові при слабкості взагалі і особливо жіночої» (анемія, клімактеричні кровотечі). Бабки ведуньі в селах готували «лікувальний напій» для жінок, що втратили інтерес до інтимного життя, і для чоловіків, коли вони відчували «збої». Сік моркви, буряка, редьки в рівних частинах зливали в темну чотирикутну (не круглу) бутель, закатували її в тісто і млоїли в печі кілька годин. Це сьогодні ми знаємо, що морква надзвичайно багата каротином і утворюється з нього вітаміном А. Завдяки каротину морква сприяє гарному росту дітей. З високим вмістом каротину в моркві пов'язано стан нашого зору. Однак морква - це не тільки «скарбничка» каротину. У ній міститься мало не весь вітамінний алфавіт, чималу роль відіграють пантоліевая і нікотинова кислоти, різні мікроелементи. Пектини і клітковина моркви стимулюють роботу шлунку ікішечніка, поглинають багато небажані, а то й просто отруйні речовини, «виловлюють» і жовчні кислоти, знижуючи тим самим рівень холестерину в крові, оздоровлюючи судини і серце.
Не стану займатися пропагандою всіх корисних властивостей моркви, багато хто знає це і без мене. Нагадаю лише деякі рецепти, які можуть стати в нагоді.
ІНФАРКТ МІОКАРДА. Відразу після захворювання приймати 2 рази на день по півсклянки свіжоприготованого соку з 1 чайною ложкою рослинного масла. Трохи пізніше пити замість чаю слабоконцентрірованних настій плодів глоду.
СТЕНОКАРДИЯ. 1 столову ложку насіння моркви на 1 склянку води, довести до кипіння і дати злегка покипіти 1 хвилину. Настояти 2 години. Приймати по 3 столові ложки 3 рази на день.
Варикозне розширення вен. 2 столові ложки сухого бадилля моркви залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 8 10 годин. Пити в теплому вигляді по третині склянки 4 5 разів на день за 20 хвилин до їжі протягом 2 січня місяців.
Молочницю. При молочниці у дітей частіше змащувати рот сумішшю морквяного соку з медом.
БРОНХИТ, Ларингіт. У склянці свіжого соку розмішати 2 березня чайні ложки меду. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день.
РАК ШЛУНКА, ГОРТАНІ. Пити хоча б по півсклянки 4 5 разів на день суміш морквяного соку з молоком і медом. Це не просто додатковий засіб, що підтримує сили організму, а й дієві ліки.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Я вже не раз писав про це: при раку молочної залози, якщо з якої-небудь причини не вдалося зробити операцію, почати насамперед прикладати до пухлини свежескобленую моркву і робити це щодня, змінюючи частіше, поки морква не почне «виїдати» продукти розпаду пухлини. І в тому, що людину можна врятувати, я можу тепер говорити впевнено.
Було кілька таких випадків, але найяскравіший приклад з Юлею О. Коли в жовтні 2002 року чоловік привів її до мене з останньою стадією раку лівої молочної залози в ступені розпаду пухлини і з метастазами, я жахнувся: як же так, чому вчасно не зробили операцію ? Легковажність молодості? Але жінці вже 41 рік (хоча виглядала вона років на десять молодше, була свіжа і чарівна). І звернулася вона до онкодиспансеру всього три місяці тому. Там їй видалили яєчники, провели один курс хіміотерапії, не стали приховувати серйозності становища. У виписці зазначено: «На тлі гнійно некротичних мас комплекси клітин железисто солідного раку». Із супутніх захворювань - нейроциркуляторна дистонія. Звичайно, вперше потрапивши до лікарні і надивившись там всього, Юля, як розумна жінка, зрозуміла, що шанси її дорівнюють нулю, краще вже на все махнути рукою і спробувати впоратися з хворобою самотужки, за допомогою народної медицини. Про мене вона чула (виявляється, роки два тому з моєю допомогою вилікувалася від раку яєчників її знайома). І повністю довірилася мені, хоча нічого певного я їй не обіцяв. Звелів прямо сьогодні ж почати обкладати груди морквою, склав лікувальний комплексна перший місяць.
Зрозуміло, тут немає можливості описати докладно весь цикл лікування - складний і нудний. Цікаво інше: скобленого морква поступово витягнула всю пухлину назовні, розкрила її, утворивши глибоку виразку, з якої місяці через три випав великий, погано пахне продукт розпаду. Юля відразу зателефонувала мені, і я порадив промити рану міцним відваром коренів родовика, вливши в нього пару ложок настойки водяного перцю, потім в утворену «діру» вставити тампон з трав'яним маслом (суміш масел з звіробою, деревію, календули). До весни рана повністю загоїлася. А в липні разом з чоловіком і близькими друзями Юля, завзята туристка, вирушила у верхів'я річки Агідель. А мені на пам'ять вони привезли кольорову фотографію легендарного в тих заповідних місцях Муйнак таша.
Підводячи підсумок розказаного, скажу: без моркви я не зміг би вилікувати Юлю.
***
Проте навіть цей, здавалося б, нешкідливий овоч має цілий ряд протипоказань.
Свіжу моркву і сік з неї не можна вживати при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастрітес підвищеною кислотністю шлункового соку, при коліті, проносах, нирково кам'яної хвороби - фосфатному і карбонатному варіантах.
Від моркви доведеться відмовитися при важкій формі цукрового діабету. У дітей при надмірному захопленні морквою можуть спостерігатися підвищення температури, блювота, пітливість, висипання на шкірі і навіть пожовтіння шкіри.
До речі, при захворюваннях щитовидної залози і печінки каротин моркви не засвоюється. Морква може нашкодити при зниженій функції щитовидної залози. Від морквяного соку, як лікувального засобу, необхідно відмовитися при захворюваннях печінки.



193. Морозник

ЗображенняЗображення


У лікувальних цілях застосовуються три види морозника: морозник кавказький, морозник червоніючий, морозник чорний. Усі три види відносяться до дуже отруйних рослин. Використовуються коріння і кореневища.
Морозник застосовується при порушеннях кровообігу, серцево судинної недостатності 2 ї, З го ступенів. Кора, знята з коренів, іноді використовується при онкологічних захворюваннях. Відвари коренів знаходять застосування - місцево! - При деяких шкірних захворюваннях. Однак навіть місцеву дію настільки сильне, подразнюючу шкіру, що може викликати блювоту і пронос.
Препарати морозника застосовують при хронічній недостатності серця - діє на нього регулірующе, на центральну нервову систему - заспокійливо, при захворюваннях нирок - сечогінний. Масло кореня морозника застосовують для лікування епілепсії. Сік рослини корисний для зняття болю в ногах і попереку, при хворобах сечового міхура.
На думку знахарів, варений корінь, надітий на шию, вгамовує припадки і виганяє порчу.
***
Небезпека користування морозником полягає в тому, що містяться в ньому серцеві глікозиди кумулятивні, тобто здатні накопичуватися в організмі, і це при невмілому користуванні може завдати непоправної шкоди.



194. МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ

ЗображенняЗображення


Збирав я в лісі гриби. Вже половину кошика зібрав. Іду, радію удачі. Місця безлюдні, найближчим житло - лісовий кордон з десятком селянських хат. І раптом попадається мені на шляху молода пара, відразу видно - городяни. Приїхали, мабуть, сюди в гості. І теж збирають гриби, не приховуючи захоплення - прекрасними рижиками сповнені їх кошика, вже почали класти в поліетиленовий пакет. З цікавістю заглянули в мою кошик і жахнулися. «Дідусь, зараз же викиньте! - Схвильовано каже мені дівчина з переляком на обличчі. - Це дуже отруйні гриби! Треба збирати ось такі, як у нас ». Відповідаю їм жартівливо: «А я ці дуже люблю. Ніяких інших мені не треба ». А сам дивлюся на них - вже дуже юні, нічого не розуміють. Довелося розповісти, яка користь буде від моїх грибів, скільки найсерйозніших хвороб можна вилікувати ними. Це нервові та психічні розлади, функціональні порушення діяльності спинного мозку, множинний склероз, хвороби суглобів, радикуліт, остеохондроз. Мазь, приготовлена ​​з мухоморів, є високоефективним засобом при променевих ураженнях шкіри і слизових оболонок. Поліпшення настає вже через 6 10 процедур. Мухомор лікує екзему та інші ураження шкіри. А головне - мухомор здорово допомагає при онкологічних захворюваннях.
Ось уже шостий рік живе Олена Іванівна, якій лікарі не давали і двох місяців - запущений рак підшлункової залози. Про своє захворювання вона знає. Коли в онкодиспансері нічого не стали їй робити - ні променеву, ні хімію, а виписали «на симптоматичне лікування за місцем проживання» і дали першу групу інвалідності, з чоловіком вона прийшла до мене, не плакала, що не охала, лише спокійно попросила: зробіть так , щоб я від болю довго не мучилася. Болі ми зняли через пару тижнів, а трави вона п'є донині. За п'ять років вона не пропустила жодної лекції - викладає в інституті, приймає зимові та літні іспити. Тільки нині вирішила піти на пенсію - не по інвалідності, а за віком. Одне погано - позначаються метастази в кістку. Мало того, посковзнулася на льоду і отримала перелом ноги. Кость зрослася, але доводиться ходити з тростиною.
Переглядаючи всі курси лікування за ці роки, я мимоволі звернув увагу на те, що серед десятків різних призначень найчастіше зустрічалися настоянка мухомора, настій листя чорної вільхи (один з кращих засобів при раку підшлункової залози).
Мухомор, за моїми спостереженнями, грав позитивну роль при раку мозку, але застосовують його при пухлинах різної локалізації, лейкозі. Я наполягаю одні тільки капелюшки молодих («будиночком») грибів. Даю полежати їм на балконі пару днів, потім складаю в скляну банку по самі плічка і заливаю горілкою.
Мухомор використовується не тільки при пухлинах.
СУДОМИ. Приймати по 5 крапель настоянки в чарці води вранці натщесерце і на ніч. Нетривало.
Хворобливих менструаціях. Приймати 4 5 крапель вранці натщесерце в чарці води. При досягненні позитивного результату скоротити прийом до 1 разу, в тиждень, потім до 1 разу на місяць. (Це відноситься і до судом.)
ДІАБЕТ нецукрового. Готується настоянка з розрахунку 1 частина капелюшків грибів і 5 частин горілки. Настояти 2 3 тижні. Приймати спочатку по 5 крапель на воді, через 2 3 тижні - по 10 крапель. Або підібрати дозування індивідуально 7 або 8 крапель. Три рази на день.
Ішіас, радикуліти. Розтирати настоянкою мухомора хворі місця.
***
Завжди дотримуватися дозування. Отруєння можна отримати від завищених доз, тому прислухайтеся до себе і пам'ятайте: отруєння проявляється в сильному нервовому збудженні і галюцинаціях, в більш важких випадках відчувається похолодання всього тіла, занепад серцевої діяльності, пітливість, нудота, спрага, сильні болі в животі, ослаблення зору, запаморочення, сплутаність свідомості, тимчасова втрата пам'яті, ядуха, судороги. Гриб отруйний, але випадки смерті від отруєння ним рідкісні. Абсолютно смертельна доза отрути міститься в 5 березня мухоморах.



195. Мильнянку

ЗображенняЗображення


«Татарським милом» називали її в старовину - коріння використовувалися замість мила для прання. Але й на лікарські цілі не забували збирати.
У народній медицині настій коренів і листя вважається ефективним при сильному кашлі, бронхітах, запаленні легенів, кашлюку, мильнянка має здатність розріджувати і посилювати відхаркування мокротиння. Тому вона знаходить застосування при ларингіті, фарингіті, ангіні. Часто використовують її при жовтяниці, хворобах печінки і селезінки, холециститах, желудочнокішечних захворюваннях, запорах, а також при подагрі, ревматизмі, різних поліартритах, фурункульозі, корості, псоріазі, екземі, лишаї.
Ревматоїдний артрит. 1 чайну ложку коренів на склянку прохолодної кип'яченої води. Стакан поставити в киплячу водяну баню і прокип'ятити 15 хвилин. Після охолодження процідити. Довести об'єм кип'яченою водою до вихідного. Приймати по 4 склянки на день протягом 2 тижнів, зробити перерву на 10 днів і повторити курс. Пройти 3 курсу лікування.
ОЖИРІННЯ. Так, це один із спеціальних, конкретних рецептів, що дають видимі результати. Готується ліки з розрахунку 1 чайна ложка на склянку води. Довести до кипіння і на слабкому вогні, при найлегшому кипінні, варити 15 хвилин. Настояти 1 годину, процідити. Приймати по 1 склянці 3 рази на день після їжі (не пити натщесерце!). Курс 15 днів. Потім на 10 днів зробити перерву і повторити знову - ще 2 3 таких курсу.
Герпесі, оперізуючий лишай. 2 столові ложки коренів залити 0,5 л окропу, ще злегка покіпятіть 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Використовувати для обмивань герпетичних висипань і для компресів.
ФУРУНКУЛЬОЗ. 1 чайну ложку подрібнених коренів залити 1 склянкою окропу, настояти 4 години. Приймати по 2 столові ложки 3 рази на день після їди.
ЗАПАЛЕННЯ ЛЕГЕНІВ, БРОНХИТ. 1 чайну ложку коренів заливають склянкою холодної кип'яченої води. Настояти 8 годин, процідити. Настій не вимагає видалення піни. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день після їди.
***
Відвари коренів мильнянки не можна призначати при слабкому шлунку. Завищені дози викликають нудоту, блювоту, пронос, біль у животі. Не приймати натщесерце - тільки після їжі!



196. М'ята перцева

ЗображенняЗображення


Є два сорти перцевої м'яти: біла з зеленими стеблами, чорна - з темно червоними стеблами. Перцева м'ята вирощується тільки в культурі. Обробляють її в спеціальних господарствах. Я, як і багато садівників, розводжу її на своїй садовій ділянці. Можна б, звичайно, купити в аптеці, але її, часто полувидохшуюся, бозна де і в чому зберігали. Адже дуже важливо, щоб з листя трохи улетучивались ефірні масла, інакше від неї ніякого толку не буде.
Дуже високо цінували цілющі властивості м'яти Гіппократ, Авіценна, Парацельс та інші лікарі давнину і лікували нею головні болі, жовтяницю, шлунково кишкові захворювання, шкірні хвороби. Пліній Старший для успішного сприйняття наук рекомендував своїм учням надягати вінок з м'яти. Приймаючи гостей, займаючись з учнями, Пліній наказував натирати стіл листям м'яти для створення гарного настрою та успішного навчання.
Перенесемося назад років на двісті триста, коли знаменитий англійський м'ятний соус подавали до столу у російських царів тільки на самих урочистих прийомах. Наявність цього соусу на столі красномовно говорило про ранзі послів і наданою їм честі. (Хочете, видам секрет приготування цього соусу? Робиться дуже просто: треба дрібно нарізати 3 столові ложки листя м'яти, додати 2 столові ложки цукру, 1 столову ложку оцту, 3 4 столові ложки води. Дати настоятися 2 години. Соус подають до м'ясних, рибних страв. Можете дивувати гостей.)
Широко використовується м'ята перцева в народній медицині. Настій трави в гарячому вигляді п'ють як заспокійливий, протисудомний, для збудження апетиту, а також при нервових розладах, хворобах серця, легенів, особливо після кровотечі з легкого, при гастритах з підвищеною кислотністю, як зміцнювальний при виснаженні і занепаді сил, при ревматизмі. Препарати м'яти приймають при гіпертонії, безсонні, захворюваннях печінки, при спазмах в шлунку, кишечнику, при метеоризмі, при мігрені. Настій листя допомагає при стенокардії, нудоті, при надмірних і хворобливих менструаціях.
Було у мене кілька хворих, яким життєво необхідно було коронарне шунтування, але заважали цьому різні серйозні протипоказання. И тогда одним из важных элементов их лечения стала мята, казалось бы, в самом простом исполнении.
СЕРДЦЕ. Чайну ложку подрібнених сушених листя залити склянкою окропу, настояти, закутавши, 20 хвилин. Випити дрібними ковтками гарячий настій за 30 40 хвилин до сніданку. Пить ежедневно, не пропуская ни одного дня, в течение 1 2 лет. Це як скрипковий ключ в нотах, що налаштовує хворого на лікування. І взагалі це ефективний засіб можна приймати всім, у кого слабке серце, з перебоями в його роботі, завмиранні, спазмах та інших тривожних проявах.
СТРЕС. Всем нам желательно не подвергать нервную и сердечно сосудистую систему любым стрессовым ситуациям, особенно затяжным. И здесь хорошо помогут мята с подмаренником настоящим: поровну смешать их, заварить 2 столовые ложки в 0,5 л кипятка, настоять 2 часа. Приймати по півсклянки 1 раз на день протягом 5 7 днів.
Мігрень. 2 3 чайные ложки мяты залить стаканом кипятка, настоять 30 40 минут, процедить. Пить равными порциями в течение дня. (К этому хорошо бы добавить по 20 25 капель настойки марьиного корня 2 3 раза в день. Это даёт стойкие положительные результаты.)
Лімфаденіт. Несколько раз в день делать примочки из размятых листьев. В зимнее время распарить сушёные листья и прикладывать к больному месту.
ПАНКРЕАТИТ. Змішати 3 чайні ложки м'яти і 1 чайну ложку подрібненого кореня кульбаби, залити склянкою води і кип'ятити на слабкому вогні 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по чверті склянки 3 4 рази до їди, не менше 5 тижнів. Отдохнуть 10 дней и ещё полечиться 2 недели.
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ. Если нет у вас под руками других трав, упомянутых в этой книге, возьмите полную столовую ложку мяты и залейте двумя стаканами кипятка. Настоювати 2 години, процідити. Пить по полстакана настоя 3 4 раза до еды.
***
Обидва сорти перцевої м'яти - біла і чорна, в тому числі і м'ята водяна - всі вони небажані при зниженій секреції шлункового соку. Не варто користуватися нею при вираженій артеріальній гіпотензії, тобто низькому тиску. Иногда отмечается аллергия к мяте — тогда её немедленно надо отменить.
При ингаляциях мятой большие дозы могут вызвать спазм бронхов, расстройство дыхания вплоть до его остановки. Возможно появление болей в сердце от приёма крепкого настоя.
Длительное пользование мятой полевой может послужить причиной бесплодия, а именно она наиболее часто встречается на сырых лугах, в заболоченных лесах, даже на полях и сорных местах — её и собирают, не имея садовой мяты и применяют в тех же целях, но бесплодие к перечной мяте не относится.
У кормящих матерей мята уменьшает выработку молока. Прийом м'яти у великих кількостях (а такі любителі траплялися мені) - погіршує сон, викликаючи занепокоєння і погані сновидіння.
Амирдовлат Амасиаци стверджував, що м'ята шкідлива для нирок, і її слід врівноважувати соком солодки. У нього ж говориться: «М'ята викликає печіння в горлі. Її шкідлива дія усуває полин ». Наверняка здесь речь идёт не о перечной, а полевой или малоцветковой мяте.
Необходимо помнить, что снижая тонус сосудов, мята может спровоцировать, к примеру, варикозное расширение вен.



197. НАПЕРСТЯНКА
ЗображенняЗображення


Уздовж узлісся, збираючи квіти, ходили молода жінка з дівчинкою років п'яти шести. У них вже набрався порядна букет - пишний, яскравий, барвистий. Прикрашали букет і ромашки, і деревій, і яскраво рожевий кипрей, і небесно синій цикорій, червоні головки конюшини і навіть - по центру - кілька високих стебел синюхи лазоревой.
«Мама, я знайшла дзвіночок, - закричала дівчинка. - Тільки він не синій, а чому то жовтий. Зірвати? »Мати відгукнулася:« Рви! У нас в середині жовтого мало ».
Я збирав поблизу буквицу лікарську. І побачив, як дівчинка Мочалов стебло наперстянки крупноцветковой. Зламати силоньок не вистачало, і вона висмикнула рослина з коренем, побігла до мами, намагаючись перегризти стебло біля основи нижніх листків - нема з коренем ж ставити його в букет. «Ви не боїтеся, що ваша дитина отруїться?» - Запитав я у недосвідченої матусі. «А що? - Стрепенулася вона. - Квітка то красивий ».
Я коротенько пояснив, що квітка дійсно і красивий, і навіть цілющий, але дуже отруйний. Отруїтися можна, навіть пожевав його квітки або стебло. А якщо стоятиме в букеті, особливо в спальній кімнаті, до ранку викличе головний біль.
Жінка злякано, як змію, викинула квітка подалі в кущі. І вже з підозрою оглянула весь букет, запитала: «А отруйних тут більше немає?» Я заспокоїв її. У нас зав'язалася невелика бесіда про травах - хто відмовиться від спілкування, нехай короткочасного, з чарівною молодою жінкою? Тим більше, що вона, відкривши рот, захоплено слухає тебе ...
Чимало пригод випало на долю наперстянки. Треба відзначити, що в працях стародавніх лікарів немає згадок про наперстянці. Це лікарська рослина, мабуть, не було відомо ім. Інтерес до наперстянці проявився лише у лікарів середньовіччя, та й то як до засобу блювотному і сечогінній. І використовували її буквально в кінських дозах - до 10 г висушеного листя наперстянки пурпурової. Прописували при епілепсії, туберкульозі та багатьох інших захворюваннях. Кому то, мабуть, допомагало, але численні случаіотравленія і смерті примусили лікарів відступитися від небезпечної рослини. Лише в XVIII - початку XIX в. один з ірландських лікарів, проаналізувавши фамільний рецепт успішно лікував знахарки, дійшов висновку, що наперстянку треба давати в дуже невеликих дозах.
Наперстянка пурпурна у нас не росте, а імпорт припинився під час першої світової війни. Тоді направили погляд на дикорослий вид, наперстянку крупноцветковую, в достатку росте в горах Середнього і Південного Уралу. Медицина звернула увагу на те, який чудодійний ефект дає наперстянка в запущених, часом безнадійних випадках тяжкої серцевої декомпенсації, а відомий лікар клініцист С. П. Боткін назвав наперстянку одним з найбільш дорогоцінних коштів, якими володіє терапія ...
Коли молода мама з донькою пішли - вони відпочивали в знаходився неподалік санаторії, я дістав з кущів викинуту наперстянку, обірвав потрібні мені листя, заодно відшукав ще кілька квітучих рослин, щоб сьогодні ж покласти їх на сушку - взимку знадобляться. Сушити треба швидко, щоб довго не лежали, але обов'язково в темному місці - сонячне світло, навіть кімнатний, відразу позначається на якості трави.
Є, звичайно, десятки видів ліків, приготованих на основі глікозидів дигіталісу - так на латині називають наперстянку, однак порошок з висушеного листя, на мій погляд, краще - не вдаряти по нирках і печінці. У всякому разі моя сестра, лікар досвідчений, сама не раз виписував рецепти сердечникам, при виниклої необхідності воліла приймати приготовані мною порошки. На точних вагах я відміряв по 0,05 г - разову дозу і фасував їх в маленькі паперові пакетики. А при необхідності включав наперстянку малими дозами в серцеві збори.
***
Обидва види наперстянки - великоквіткова і пурпурна - володіють високою біологічною активністю, отруйні. З організму виводяться повільно, поступово накопичуються в тканинах. Тривале застосування або передозування можуть призвести до різкого падіння пульсу, затримці сечі при набряках, порушення ритму серцевої діяльності. При погіршенні загального стану, посилення задишки, неспокої, порушення сну і неприємних відчуттях в області серця лікування наперстянкою треба негайно відмінити.
Наперстянка протипоказана при брадикардії. Необхідно виключити її при інфекційних захворюваннях.



198. Норичника вузлуваті

Зображення


У роботяги коні натерло загривок упряжжю. Спочатку шкіра просто запалилася і був нестерпний свербіж, потім відкрилася рана, превратясь на незагойна виразку. Господар чим тільки не лікував - і дьогтем мазав, і мазь, загоює виразки у людей, варив. Ветеринарів в ту пору не існувало, адже це давно було. Зневірившись, бідолаха висмикнув біля будинку високе, раніше ніколи тут не росло рослина з жорстким чотиригранним стеблом, з листям у полладоні і метелочкой непоказних квіток і стирчать на тонких стеблинках темними горошинами - коробочками насіння. А корінь - бульбоподібний потовщений. Серце, мабуть, підказало селянину - відмив він корінь від землі, розрізав на плоскі шматки і засунув худобі прямо в глиб виразки, ликом обмотав, щоб не випали. Кінь стояла струнко, навіть, як здалося, вдячно похитала головою. На ранок перевірив господар Нориця - так називають виразку на кінському загривку - стала адже гоїтися! Вже не сочиться сукровиця, у рани краю зробилися рожевими. «Ось тобі і Нориця», - вигукнув господар - без коня він зовсім занудьгував, адже єдина годувальниця в родині. Кинувся шукати ще таку ж траву. Ледь знайшов за селом, на лісовій галявині. Ось так став він лікувати конячку. З трави навіть відвар зробив - загоюються рану обмивати. А через пару тижнів конячка зовсім здорова зробилася. Ніхто в селі не знав, як та трава називається. Ось і стали говорити про неї: Нориця, норичник.
А коріння ботанічного назви рослини справді походять від слова «Нориця». Не збагну тільки, чому до норичника пристебнули прізвисько «вузлуватий».
Бог з ним, не це важливо. Норічник стали застосовувати не тільки для загоєння виразки на загривку, але сталілечіть і хвороби ніг у коней. А пізніше відкрилися і більше цінні властивості рослини - їм стали лікувати різні хвороби і у людей. Та ще й які!
Відвар кореневищ (всередину і зовнішньо) застосовують при сверблячих дерматозах, скрофулезе, зобі, лімфаденіті, фурункульозі і геморої. У розрізаному або подрібненому вигляді - як ранозагоювальний при нагноениях, пухлинах, укусах змій.
Сік, відвар кореневищ самостійно і в зборах використовують при раку, інфільтратах, виразках. Настоянку кореневищ застосовують при ліпомах (жировик), малярії, отиті і суглобовому артриті.
Листя теж знаходять своє застосування. Сік листя, відвар, настойки, припарки у складі мазей, а також у свіжому і сухому вигляді (подрібнені) застосовують при корості, грибкових захворюваннях шкіри, кондиломах. Відвар, настій (зовнішньо і всередину) застосовують при захворюваннях щитовидної залози, інфекційних хворобах, пухлинах і інфільтратах. Відвар і свіжу траву використовують при бешихових запаленнях, скрофулезе, алергічних дерматозах, екземі, піодермії, пухирчатці, висипаннях на слизової піхви. Свіжий сік - при туберкульозі легенів.
Настій трави п'ють при хворобах нирок, при нервових захворюваннях, головного болю і як тонізуючий.
Злоякісні пухлини. Настій трави і відвар кореневищ - з розрахунку 1 столова ложка на склянку окропу - застосовують зовнішньо для компресів, припарок, обмивань. Мелкоізмельченной листя і порошок з них зменшують біль, очищають рани від гною і сприяють швидкому загоєнню.
Лейкемії. Половину чайної ложки сухих кореневищ залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Теплий настій треба пити ковтками, протягом усього дня, але не більше половини склянки на добу.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Приготування і застосування кореневищ таке ж. Курс не більше 2 місяців. Через місяць перерви можна повторити.
Запалення лімфатичних вузлів, НОВОУТВОРЕННЯ, СУГЛОБОВОЇ АРТРИТ, шкірні захворювання, ФУРУНКУЛЬОЗ. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину і випити по ковтку протягом дня.
ЗОБ. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину, приймати по 2 столові ложки 3 рази на день.
***
Дозування, як бачите, дуже невеликі, тому що коріння норичника сильно отруйні. Трава після висушування частково втрачає отруйність, але поводитися з нею треба теж обережно, виважено.
Норічник в першу чергу протипоказаний при вагітності. Не можна застосовувати при загостренні панкреатиту, при коліті та діареї. Перш ніж почати лікування, бажано провести індивідуальну пробу. При появі нудоти і блювоти дозування знизити наполовину або зовсім відмовитися від використання норичника.


199. ОБЛІПИХА крушіновідной

ЗображенняЗображення


Ещё в Древней Греции любили эту ягоду и широко использовали для лечения — кого бы вы думали? - Коней! Її так і називали - «блискуче лікування коней».
Втім, в древніх тибетської, індійської, монгольської медицині обліпиха займала дуже почесне місце. Её считали универсальной и использовали для заживления наружных и внутренних ран, лечили органы дыхания, сердечно сосудистую систему, улучшали общее состояние при авитаминозе и физических нагрузках.
Потом пришло длительное забвение и, по историческим меркам, совсем недавно, лишь после Великой Отечественной войны 1941 1945 годов произошло второе рождение облепихи: в неё поверили и очень полюбили. И было за что. Обліпиха - справжнє джерело вітамінів. Попробуйте ка сосчитать их: А, В, В, В, В, С, Е, К, Р. Каротина в облепихе больше, чем в моркови, витамина С столько же, сколько в чёрной смородине, но из облепихи он усваивается лучше. Вітамін Е - токоферол, усуває м'язову слабкість, дистрофію, позитивно впливає на серцево судинну систему, підвищує вироблення статевих гормонів. Вітаміни А і Е в обліписі підсилюють дію один одного.
У сучасній медицині масло обліпихи застосовують для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкового неспецифічного коліту, хронічного тонзиліту, злоякісних пухлин стравоходу. Масло используют также при лучевых поражениях кожи, термических и химических ожогах, трофических язвах.
Масло обліпихи так широко застосовується в сучасній медицині, що я не бачу необхідності описувати способи його виготовлення і застосування в дерматологічній або очній практиці, лікуванні печінки, стравоходу, кишечника, шкірних захворювань. Сейчас все эти назначения может сделать лечащий врач. Правда, деякі народні рецепти не входять в компетенцію лікаря. Приведу хотя бы пару примеров.
РАК ШЛУНКА ТА ІНШІ онкозахворювань. В период сокодвижения весной снять кору с веток не толще пальца, высушить, измельчить. 4 5 столовых ложек залить 0,5 л водки. Настояти не менше місяця. Процідити. Приймати по 30 крапель в чверті склянки води 3 4 рази на день при комплексному лікуванні раку.
ГРИП. Тонкі гілочки дрібно порізати (гілки можна брати в будь-який час року), 1 столову ложку залити 1,5 склянками води, закрити посуд і варити на слабкому вогні 15 20 хвилин, настояти в теплі 2 години. Випити на ніч маленькими ковтками. Добре допомагає в початковій стадії грипу, знижує температуру і полегшує стан.
РЕВМАТИЗМ, суглобові болі. 2 столові ложки подрібнених гілочок залити 300 мл крутого окропу, настояти 2 3 години, процідити. Принимать по полстакана 3 раза в день до еды. Болі вщухають.
***
Облепиха, нет слов, полезнейшая ягода, да только вот некоторым людям вместо пользы может изрядный вред нанести.
Масло обліпихи не можна приймати при гострому холециститі, гепатиті, панкреатиті і всіх інших захворюваннях підшлункової залози, а також при схильності до рідкого стільця. Самі плоди теж протипоказані при гострих захворюваннях підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, при розладах шлунково кишкового тракту.
Масло обліпихи часто призначають при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, але самі плоди і сік з них в таких випадках протипоказані, оскільки містять в собі багато органічних кислот, підвищують секрецію шлункового соку. Облепиха противопоказана и при гиперацидном гастрите.
Свіжі плоди і сік обліпихи підвищують кислотність сечі, тому протипоказані хворим на сечокам'яну хворобу, особливо коли камені мають уратную природу.



200. ОВЕС ПОСЕВНОЙ

ЗображенняЗображення


Представляти його немає необхідності, але і обійти увагою неможливо, настільки він відомий і необхідний. Правда, свого родоводу він похвалитися не може, походження його з самих низів - виходець з бур'янів. І вік у нього пристойний - з непроглядної глибини кам'яного століття став людям служити. А зараз і зовсім є однією з найважливіших злакових культур.
Зерно вівса більше, ніж інші хліба, містить жирів і вітамінів, багате білком, крохмалем, лужними солями, камедями, ефірними маслами, холін та іншими корисними речовинами. Тому і в медицині його використовують з давніх часів.
Незважаючи на відсутність яких або серйозних протипоказань, я все таки вирішив включити його до книги, вбачаючи в ньому тільки надійного друга, і зробити невелику підбірку рецептів від різних захворювань. Некоторые из этих рецептов настолько малоизвестны, что грешно их держать только в среде узких специалистов, в стороне от людей, которые могут благодаря им получить действенную помощь.
Візьмемо, наприклад, деякі системні захворювання, вважаються невиліковними, як склеродермія, червоний вовчак, або бульозні дерматози, пиодермию, вітіліго - є конкретні рекомендації їх лікування.
СКЛЕРОДЕРМІЯ, дерматоміозит, червоний вовчак, бульозні дерматози, ОБЛИСІННЯ, піодермія, ВІТІЛІГО. При всех этих заболеваниях 2 стакана овса надо залить 5 6 стаканами кипящего молока, проварить на медленном огне 2 минуты, настоять 30 минут, процедить. Приймати по 1 склянці 3 рази на день протягом місяця. Сделать на 1 месяц перерыв. Провести несколько таких курсов.
А допомога серцю?
ИНФАРКТ МИОКАРДА. 1 стакан овса залить 1 л кипятка, на тихом огне упарить наполовину, процедить. Выпивать всего полстакана в сутки, но не залпом, а столовыми ложками в течение дня.
ХВОРОБА ПАРКІНСОНА. Медицина давно б'ється над тим, як зупинити мимовільні рухи людини, пов'язані з ураженням деяких ділянок мозга.В деякій мірі вирішувати проблему допомагає овес. 9 ложек овса варить в 3 л воды 1 час, затем ночь настоять. Випити весь отриманий відвар за день (або скільки зможете). Лечение длительное — 2 3 года.
ШИЗОФРЕНИЯ. Скажете: час от часу не легче. Невже і при такому захворюванні що то може зробити овес? Да, надо принимать отвар зёрен при шизофрении любого течения, если в клинике преобладают астенические расстройства с бессонницей, резким падением веса, анемией. Такой отвар показан и при других нервно психических заболеваниях, таких как астенический синдром вследствие травмы головного мозга, постинтоксикационная астения любого происхождения (токсикомания, наркомания, отравление). Отвар готовится так: 1 стакан овса или крупы залить 1 л воды, посуду закрыть и поставить на маленький огонь, наблюдая, пока не выкипит половина воды. Процідити, віджати, влити у відвар 0,5 л кип'яченого молока і 3 столові ложки меду. Посуд закрити, суміш довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Приймати по півсклянки 4 рази на день після їди. Перед повторним прийомом підігрівати.
РАК ГОРЛА. На 2 3 л воды взять 0,5 кг зёрен и овсяной соломы, закрыть посуду крышкой и варить 20 минут. Дати трохи охолонути. Цим теплим відваром протирати тіло хворого 30 секунд і відразу укласти в ліжко. Якщо по ходу обтирання на тілі з'являться сині або червоні плями або почнуть набрякати ноги, лікування не переривати - це ознака того, що хворий на нього реагує що можливі зміни на краще.
РАК РАЗЛИЧНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Входящие в колос стебли овса измельчить, доверху заполнить банку и полностью залить водкой. Наполягати 3 тижні. Потім приймати по 20 30 крапель на столовій ложці води 3 - 4 рази на день до їди.
НЕФРИТ. Траву овса залить водой (чтоб воды на 1 2 пальца было больше) и кипятить 30 минут. Протягом дня випити 2 чайні чашки відвару (можна по половині чашки 4 рази на день). Курс лечения — 2 3 недели. Добре, якщо прийом відвару поєднувати з ваннами з вівсяної соломи.
ПАНКРЕАТИТ. 1 стакан вівса подрібнити на м'ясорубці, залити 5 склянками води, варити після закипання 10 хвилин, настояти 1 годину. Пити від чверті до половини склянки за півгодини до їди 3 4 рази на день.
ДИАБЕТ. Це вже з простих рецептів, але хто то може не знати. Взяти 100 г зерен вівса, залити 750 мл окропу, настояти 2 3 години. Пити по півсклянки 3 4 рази на день до їди. Можна тривало.
***
Серьёзных противопоказаний к овсу пока не выявлено. При передозировке может наблюдаться головная боль. Спостерігалося два випадки повної непереносимості настоїв і відварів вівса. Під час лікування вівсом необхідно дотримуватися помірності в їжі, виключити всі спиртні напої і, по можливості, кави.



201. ОГІРОК ПОСЕВНОЙ

Зображення


Из страны вечного лета — из Индии пришли к нам огурцы. Дикий огірок у себе на батьківщині - тропічна ліана, росте в лісах, в'ється, забираючись високо на дерева, а плоди звисають вниз. Насіння огірків знаходили в руїнах хазарського міста Саркепа, а це свідчить про те, що люди знають і люблять огірки майже шість тисяч років. Відомо, що римський імператор Тіберій вимагав, щоб йому на обід завжди подавали огірки.
Все мы знаем, что огурцы чуть ли не сплошь состоят из воды (96%). Але, як пише про огірки Поль Брегг, «найцінніше їх що становить - це рідина, дистильована самою природою». А дистилированная вода, як відомо, допомагає розчинити багато отрути, що накопичуються в організмі, і, проходячи через нирки, не залишає в них неорганічних залишків і піску. Тим більше, що в цій дарованої природою воді багато мінеральних солей та мікроелементів (фосфор, кальцій, магній, залізо, калій, мідь, марганець, сірка, кобальт, цинк, кремній, йод).
Огірок - рекордсмен за вмістом лужних еквівалентів, тому усуває ацидоз (від латинського - кислий, тобто закислення організму), завдяки чому виліковує хронічні запальні процеси нагноєння, де б вони не розташовувалися.
Огурцы прекрасно оздоравливают кишечник, сдерживают образование жиров из углеводов. Они усиленно регулируют кислотность желудочного сока.
КОЛІТ. За сезон огірків можна повністю позбутися від коліту. Надо только ежедневно натощак съедать по 100 г мелко натёртого огурца. Після цього 30 40 хвилин не пити і не їсти.
Лікувальними властивостями володіють насіння огірка: вони прекрасно чистять стінки кровоносних судин зсередини і виводять зайвий холестерин. Це дуже важлива властивість огірків. Для профилактики атеросклероза это самый доступный метод лечения.
Ще з часів Тиберія відомо, що насіння огірків і самі молоді огірочки знімають підвищену статеву збудливість. Это хорошо знали монахи, выращивая в монастырских огородах и парниках большое количество огурцов. И одним из важных источников дохода монастырей была продажа «муки из сухих семечек перезрелых огурцов».
С. І. Ільїна, відомий український фахівець в галузі лікувальної дієтології, помітила ще одна якість огірків: «Є в огірку що то таємниче загадкове, що ні калоріями, ні вітаміни не виміряєш. Як інакше пояснити відоме ще в глибоку давнину, що використовується і понині властивість огіркового соку - целітельнооздоравлівающее і омолоджуючу в'яне шкіру обличчя, рук. А якщо він також діє на епітеліальні клітини, які захищають від усього шкідливого? За мабуть, в ньому містяться невідомі ще для нас речовини і так необхідні для клітин внутрішніх органів ».
Действительно, огурчики идут не только к нам на стол, а находят лечебное применение, и не только в косметике для увядающей кожи, но и при очень серьёзных болезнях, о чём свидетельствуют оригинальные, причём эффективно действующие рецепты.
Трофічна виразка. З перестиглих огірків вибрати насіння, висушити. 100 г насіння (якщо не на чому зважити, взяти 5 6 столових ложок) бажано стовкти і залити 1 склянкою горілки. Настаивать 10 дней. Робити щоденні примочки. Не сразу, но через месяц два язва обычно затягивается.
ПАРАЛИЧ. Огіркові батоги порізати на дрібні шматки і помістити в банку по самі плічка, доверху залити горілкою, щоб покрити повністю. Одну неделю настаивать, выставив на солнце, и ещё одну неделю в полной темноте (в шкафу). Процідити. Принимать по 1 столовой ложке 3 раза в день. Если нельзя спиртного, то вместо водки можно залить настоем зелёного чая, но принимать тогда по 1 2 стакана 3 раза в день. Клопоту в цьому випадку буде більше, тому що такий настій довго не зберігається.
Маткові кровотечі. Восени огіркові батоги відмити від бруду і пилу, нарізати на дрібні шматки. 50— 100 г травы залить 0,5 л воды, кипятить 15 20 минут, настаивать 1 час. Принимать по полстакана 3 раза в день. У першу ж добу двоє кровотеча зупиняється, настає поліпшення.
ГЕМОРРОИДАЛЬНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ. Воспользуйтесь этим же рецептом.
ТЕМПЕРАТУРА. Чтобы сбить высокую температуру, надо дать больному выпить стакан огуречного сока, можно также сделать обтирание соком и сразу уложить в постель.
КАШЕЛЬ. Якщо замучив невпинний кашель, пийте по 2 столові ложки огіркового соку, можна разом з медом, 2, 3 рази на день. Кашель утихает быстро, но при серьёзных воспалительных заболеваниях надо принимать несколько дней.
МАЛЯРИЯ. Майте в запасі засушені квіти огірка. 1 столовую ложку измельчённых цветков залить стаканом кипятка, варить 2 3 минуты, настоять 1 час, процедить. Пить по 1/3 стакана в течение дня. И малярия отступит.
ПУХЛИНА СЕЛЕЗІНКИ, ниркова колька, хворобливе сечовипускання. Приготовить порошок из семян перезрелого огурца. Приймати від половини до повної чайної ложки 3 рази на день, запиваючи водою.
ЖЕЛТУХА (и другие заболевания печени). Порізати 50 г огіркових батогів, залити 0,5 л води, кип'ятити 5 хвилин, настояти 1 годину. Пити по півсклянки 3 рази вдень. Вместо плетей можно использовать зеленцы (мелкие незрелые огурчики).
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Щодня приймати по 2 3 столові ложки соку, можна з медом, в день 2 3 рази. Досить ефективний засіб. Діє жаропонижающе.
Все це тільки невелика частина з рекомендованих і випробуваних у народі рецептів. Я остановился лишь на самых серьёзных, оставляя в стороне такие, как пародонтоз, покраснение век, гипотонию, плохой рост волос — вплоть до укуса собаки. Молодець огірок, не тільки для закуски він придатний. Але й протипоказань у нього вистачає з надлишком.
***
От огурцов следует отказаться при желудочно кишечных расстройствах. Це всім відомо. Доводиться утриматися при загостренні виразкової хвороби шлунка, при розігралася гастриті, ентеритах та гострих колітах.
Во избежание диспепсических явлений после огурцов нельзя пить холодную, а также газированную воду или лимонад, а людям со слабым желудком — молоко.
Кормящим матерям советуют осмотрительно относиться к огурцам, так как многие биологически активные вещества из их состава переходят в грудное молоко и могут вызвать у ребёнка понос, урчание и спастические боли в животе. У цих випадках необхідно дати дитині укропную воду.
Огурцы противопоказаны при острых и хронических нефритах, хронической почечной недостаточности, почечно каменной болезни. Не рекомендуються огірки при огрядності, ожирінні. Від них слід відмовитися при гепатиті, холециститі, дискінезії жовчних ходів.
Дієтологи не рекомендують в салати з огірками додавати помідори, тому що при цьому різко знижується цінність огірків. А о солёных огурцах трудно сказать, когда они полезны. Майже завжди приносять тільки шкоду. До огіркам, солоним і маринованим, слід поставитися з обережністю при захворюваннях печінки, атеросклерозі, гіпертонії, порушенні водно сольового обміну. Протипоказані вони при зниженій функції щитовидної залози, захворюваннях нирок і в період вагітності.
З ниркових захворювань маються на увазі протипоказання до свіжим огіркам при нефриті з лужної реакцією сечі, а до солоних - при нефриті і пієлонефриті.



202. Огіркової трави - ​​бурачник ЛІКАРСЬКИЙ

ЗображенняЗображення


Збереглися відомості, що стародавні римляни застосовували листя і квітки цієї рослини для підняття духу, збільшення хоробрості у своїх воїнів. Вчений натураліст Пліній Старший називав огіркову траву «рослиною, відганяє печаль і нудьгу». В Древнем Риме её использовали как лёгкое мочегонное, потогонное средство в виде настоя (цветки, стебли, листья). Настій вживався як проносне, при функціональних розладах нервової системи, у тому числі при неврозах серця, ревматичних, подагричних та інших болях у м'язах і суглобах. Европейцы и сейчас называют огуречную траву «радостью сердца», «весельем», «сердечным цветком», применяя при неврозах сердца. Нею і зараз користується відома швейцарська фірма, що випускає різні соки лікарських рослин.
Рослина засмічена, але огіркову траву часто культивують як салатну рослину не тільки із за ніжного огіркового запаху, але і в лікувальних цілях. Даже в виде приправы огуречная трава и её сок во время цветения повышают работоспособность, снимают депрессивные состояния, ипохондрии и меланхолии, приносят облегчение при сердечной слабости нервного характера. Крім того, салат зі свіжого листя очищає кров, оберігає кишечник і нирки від запальних процесів, корисний при плевриті, кардіоневрозі і навіть при деяких шкірних захворюваннях.
Звичайний рецепт: 1 столову ложку трави або 1 чайну ложку квітів залити склянкою окропу. Настаивать до остывания. Пить по четверти стакана 4 раза в день через полчаса после еды. Можна додати мед або цукор.
***
З протипоказань: тривале застосування огіркової трави погіршує роботу печінки. Краще всього використовувати огіркову траву в зборах і не більше місяця.



203. ОДУВАНЧИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

Зображення


Ось вже чим нікого не здивуєш - так це кульбабою. Усюди він: на полях і луках, в селах і містах. Даже на дороге отыскал крохотную трещинку в асфальте и вылез оттуда — чуть кривобокий, стебель покороче, чем у других одуванчиков, но цветок такой же жизнерадостный, солнечно жёлтый. Всім своїм виглядом показує, яким потрібно бути живучим, вміти долати будь незручності і негаразди. А може бути природа спеціально створила його для науки нам? І в допомогу нам, наділивши цінними цілющими властивостями - в далекі дали їздити за ним не треба (тільки в межах міста не бери і на узбіччях доріг), знайди чисту галявину якнайдалі від житла і заготовляли собі про запас необхідні ліки. Тільки запам'ятати треба кілька правил. Если хотите засушить листья или отжать из них сок, то лучше всего делать это ранней весной, до начала цветенияв это время они самые целебные. Користуватися кульбабою можна і пізніше, весь травень і першу половину червня. У липні і до кінця літа рослина значно втрачає колишні цілющі якості.
До речі, кульбаба не поступається травневій кропиві в здатності виводити з організму шкідливі шлаки. И вообще он относится к тем растениям, которые лучше использовать в сыром виде. Багато корисних відомостей про кульбабу я дав у книзі «Одолень трава», тому повторюватися немає ні бажання, ні необхідності. А вот новые рецепты, тем более малоизвестные, думаю, пойдут на пользу больным.
Насамперед кілька слів про соку з трави кульбаби. Якщо інші соки рослин я консервую рівною кількістю горілки, то з кульбабою поступаю інакше: на 700 мл соку додаю 150 мл горілки. Ставлю в прохладное место. Через деякий час сік трохи подкіснет, але боятися цього не треба. Молочна кислота, що утворилася під час слабкою ферментації, підвищує якість соку. Он хорошо влияет на процесс пищеварения и тормозит гнилостные процессы в пищеводе, а также является антираковым средством.
РАК ШЛУНКА. Змішати порівну сік з листя кульбаби, травневої кропиви, деревію і подорожника. Приймати по 1 столовій ложці за годину послееди 3 4 разу день. Курс 1 місяць, але можна продовжити і до 2 місяців, потім на місяць перерву. (Обычно в комплексе с другими средствами, подобранными против рака желудка.)
РАК ПЕЧЕНИ. Змішати порівну дрібно порізані листя і коріння. 1 чайную ложку смеси залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Приймати по 50 мл 4 рази на день за півгодини до їжі.
ЗЛОЯКІСНА АНЕМИЯ. Вона досить часто виявляється при онкозахворюваннях, і доводиться з нею боротися, коли, буває, лікарі не справляються з нею. Тут сік кульбаби одне з незамінних засобів. Курс лікування проводиться в два етапи протягом 12 тижнів, навесні і восени. Навесні шість тижнів слід випивати по півсклянки соку, розведеного чаєм з кропиви, 3 рази на день за півгодини до їжі (ціле рослина з коренем ретельно вимити, дати просохнути, пропустити через м'ясорубку і вичавити сік). Восени з середини серпня виконати те ж саме протягом шести тижнів. Я кажу приблизний термін - середину серпня. Все залежить від характеру початку осені, коли масово відбувається другий вегетація кульбаби. Бывает, даже в начале октября, когда вся зелень вокруг вянет, одуванчик пышно цветёт. Може бути не так буйно, як навесні, квітконоси росточком нижче, листя менш соковиті, але все таки в них цілком вистачає необхідних для кровотворення мікроелементів і фолієвої кислоти.
ЗАПАЛЕННЯ лімфатичних залоз. Корни одуванчика истереть в порошок и принимать по неполной чайной ложке 3 4 раза в день за 20 минут до еды. Коріння кульбаби треба копати восени, у жовтні - саме тоді вони найбільш цілющі. Лікування ведеться довго, до отримання результату.
ДІАТЕЗ ексудативне. Залить стаканом кипятка 1 чайную ложку измельчённых корней, настоять 2 часа. Пить по четверти стакана 3 4 раза в день за полчаса до еды. Покращує обмін речовин у дітей.
ДЕФОРМІВНИЙ АРТРОЗ, АРТРИТ, ОСТЕОХОНДРОЗ. Горячей водой — 200 мл залить 10 г измельчённых корней (1 столовая ложка), поставить в кипящую водяную баню, парить 15 минут, 1 час настоять, процедить. Долить до прежнего объёма кипячёной воды. Приймати в теплому вигляді по третині склянки 3 4 рази на день за полчасадо їжі. (Коріння сприяють відновленню хрящової тканини, розчиненню солей, відновлюють рухливість суглобів. Ефект лікування посилиться, якщо хворі суглоби в цей лікувальний період натирати настойкою ягід червоної бузини.)
ПАНКРЕАТИТ, спастичний біль в животі. 1 столову ложку суміші коренів і листя залити 2 склянками (400 мл) холодної кип'яченої води, настояти 10 - 12 годин (краще приготувати на ніч). Пити по 50 мл, тобто по чверті склянки, 4 6 разів перед їжею. Примечание: это очень полезно для больной печени, почек, при аллергии, но может вызвать послабление стула. Боятися цього не треба, тільки вжити додаткових заходів.
УГРОЗА ВЫКИДЫША. Пить настой корня одуванчика из расчёта 2 чайные ложки на стакан кипятка, настоять 2 часа. Пити ковтками протягом дня або по чверті склянки 3 4 рази на день до їди.
***
В одному з рецептів я вже попередив, що кульбаба може викликати послаблення стільця (в основному, за рахунок посилення відділення жовчі). Тому траву і коріння рослини не застосовують при шлунково кишкових розладах. Небажано приймати препарати кульбаби при вираженій гіпотонічній дискінезії жовчного міхура, так як надлишкове надходження жовчі в позбавлений скорочувальної здатності міхур сприятиме його розтягнення і посиленню болів. Нежелательно использовать одуванчик при аллергических дерматитах. Алергічну реакцію можуть викликати квіти кульбаби, їх пилок. При симптомах гриппа лечение одуванчиком необходимо прекратить.



ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ

ЗображенняЗображення
У кожного травника є рослини, до яких він ставиться з особливою симпатією. Я не можу залишатися байдужим до живокосту. У літературі з траволікування він згадується рідко. Можливо тому, що в медичній практиці, на відміну від інших навіть маловідомих рослин, живокіст знаходить надзвичайно обмежене застосування, практично рівне нулю.
В народной медицине его признают и уважают, особенно при костных заболеваниях, переломах, ушибах, вывихах, при болезненных ампутированных конечностях. Лікують і багато інших захворювань, такі як виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, початкова стадія туберкульозу, тромбофлебіт, кістковий туберкульоз, саркома, рак, а також різні пухлини, затвердіння молочної залози у матері-годувальниці, труднозаживающие рани, фурункули, виразки в порожнині рота, пародонтоз , ангіну, радикуліт і ішіас.
Втім, є й наукові дані про позитивний клінічному ефекті від використання мазі з коренем живокосту при кільцеподібної гранулеме, васкулітах, склеродермії осередкової і геміатрофія Роумберга, трофічних виразках. (Кольцевидная гранулёма — хроническое кожное заболевание, причины которого неизвестны, и которое почти не поддаётся лечению. Пока что не найдено какого либо специального лечения склеродермии. Это касается и других названных болезней.)
Мені живокіст допомагав в комплексному лікуванні саркоми, раку, особливо при метастазировании ракових клітин в кістку. Применял я его и при остеомиелите, переломах костей.
Нелегко добывать этот с виду чёрный, на изломе сахарно белый корень, не легче и работать с ним или сушить. Но приходится лезть в болотину, выкапывая уходящие глубоко в землю скользкие змеевидные корни, отмывать их от грязи в соседнем озере, проклиная беспрерывный дождь со снегом — обычно именно на эту пору приходится охота за окопником, ведь корни надо брать лишь после увядания зелёных стеблей.
Експериментально (при дослідах на тваринах) встановлено, що міститься в живокосту алкалоїд алантоїн має ранозагоювальну, протизапальну, протипухлинну дію. Але не можна забувати, що алкалоідіціноглоссін і глюкоалкалоід консолідін надають паралізірующее дію на центральну нервову систему. Із за них і ще деяких речовин живокіст є досить таки отруйною рослиною.
Корни окопника не терпят кипячения — от этого разрушаются самые целебные элементы. Поэтому с подозрением я отношусь к таким рецептам, как от бронхита, гастрита, язвенного колита: 1 столовая ложка корня на 0,5 л воды, варить 5 минут, настоять 1 час. Приймати по 100 мл 4 рази на день. А при ангіні взагалі рекомендують варити 10 хвилин. Тому я зупинюся лише на самих надійних прописях.
Аденоми простати. 2 чайні ложки коренів залити 2 склянками окропу (не кип'ятити), настояти 1 годину. Приймати по півсклянки 3 4 рази на день.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Свежие корни провернуть через мясорубку и на тряпочке прикладывать к опухоли. Робити 1 раз на добу, потім міняти.
САРКОМА, ТРОМБОФЛЕБИТ, СИЛЬНЫЕ УШИБЫ. Втирать или прикладывать мазь из свежего или сухого распаренного корня, смешанного со свиным жиром.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ. 40 г кореня залити 1 л гарячого молока, настоювати в теплі всю ніч. Пити по 1 склянці 3 рази на день.
ПЕРЕЛОМ КІСТКИ. Прикладывать компрессы из свежего корня окопника. Зимой сушёный корень истереть в порошок (растирается легко) и смешать для основы со свиным салом.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Я користуюся часто таким своїм рецептом: 1 чайну ложку стовченого кореня на ніч залити склянкою холодної кип'яченої води. Настояти 8 годин. Цей настій злити в інший посуд, а коріння залити 1 склянкою окропу. Настояти 1 годину, процідити. З'єднати обидва настою. Принимать по полстакана 3 4 раза в день до еды либо через 2 часа после еды. Якщо треба обмежити рідину, то 1 чайну ложку кореня заливаю 100 мл холодної води, а вранці - 100 мл окропу. У цьому випадку приймати по 50 мл 3 4 рази на день. А розпарені коріння можна прикладати на пухлину або уражену кістку. Використовую я це засіб тільки в комплексному лікуванні.
***
Я уже говорил, что окопник ядовит. Мені не доводилося стикатися з випадками отруєння, але якщо це раптом сталося, то необхідно промити шлунок слабким розчином марганцівки, прийняти сольове проносне і ліки, що підтримують дихання і кровообіг.
Повинен сказати, що рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я живокіст заборонений для внутрішнього застосування у всіх формах, крім гомеопатії. Встановлено, що містяться в ньому піролізідіновие алкалоїди можуть викликати капілярні крововиливи в печінці (навіть зі смертельним результатом). В других источниках перепуганные медики высказывали мнение, что окопник противопоказан при раке. На мой взгляд, возможно, он действительно нежелателен при плоскоклеточных формах рака, но при слизистых и других десятках видов злокачественных опухолей он давал неплохие результаты. У ряді випадків живокіст, укупі з іншими протипухлинними рослинами, допоміг мені впоратися з метастазами в ребра і хребет при раку молочної залози, легень та інших внутрішніх органів, а також з саркомою.
Живокіст знижує кров'яний тиск, що слід врахувати при гіпотонії. Він посилює скорочення мускулатури матки, тому протипоказаний при вагітності.



205. ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ

ЗображенняЗображення


З узбережжя Середземного моря він дістався до нас, в середню смугу Росії, як кімнатної рослини. У нього запашні, махрові, великі рожеві квіти, що запам'яталися мені своєю красою ще в ранньому дитинстві. Як почнуть цвісти - запашним ароматом наповнюється кімната. Как и все малыши, я хотел не только понюхать, но и пожевать такой заманчивый цветок — вдруг и вкус у него необыкновенный. «Не можна, - сказала мені мама. - Він дуже отруйний ». Мамині слова - закон. Они запомнились мне на всю жизнь.
Медициной признано, что олеандр — эффективное кардиотоническое средство. Его действие сравнимо с наперстянкой, но в отличие от него гликозиды олеандра действуют быстрее и мягче, быстрее выводятся из организма. Олеандр призначають при аритмії з прискореним серцебиттям, при серцевій недостатності і стенокардії, при застійних явищах у малому колі кровообігу, при ваді мітрального клапана з миготливою аритмією. Використовують в мікродозах порошок з листя або спиртову настоянку. Средняя доза исчисляется тысячными долями грамма, и в домашних условиях использование олеандра практически невыполнимо. Поэтому всякая самодеятельность чревата опасными последствиями.
Тем не менее в народной медицине при умелом пользовании настой листьев олеандра пьют при нервном истощении, головных болях, эпилепсии, судорогах, апоплексии, бессоннице. Наружно делают примочки при мокнущей экземе, лишае и других кожных заболеваниях, полощут рот при зубной боли.
***
Порошок з листя не робить лікувального ефекту при хронічних нефритах, гіпертонії, кардіосклерозі, що протікали з декомпенсацією серця.



206. ОЛЬХА КЛЕЙКАЯ (ЧЁРНАЯ)


Зображення


У сирих заболочених місцях, по берегах струмків і річок вони зазвичай ростуть упереміж, вільха сіра і вільха чорна. У сірої вільхи кора світла, гладка, а у чорної темно бура, з тріщинами. Втім іноді тільки по корі розрізнити їх буває важко. Смотришь на листья. У сірої вони з гострим кінчиком, а у чорної вільхи листя тупі, з невеликою виїмкою. Весной, сразу после распускания почек, нежные листочки чёрной ольхи клейкие, липнут к рукам. Це найкращий час для їх збору. Расстелешь на молодой травке скатерть или чистую простыню, раскладываешь на ней собранные листья тонким слоем. У купу не можна - моментально починають грітися, чого ні в якому разі допускати не можна. І коли додому везеш, то постійно ворушити їх, інакше через дві три години шляху «згорять», додому привезеш гарячу буру кашу - така потужна енергія прихована в цих маленьких липких листочках.
Без листьев чёрной ольхи я не мыслю лечение многих видов рака. Не знаю чому, але багато авторів книг про лікарські рослини чорну вільху обходять стороною, більше говорять про сіркою, та й то, в основному, про вільхові шишки, іноді про листя й кору. Лише в працях доктора медичних наук Л. В. Пастушенкова я знайшов такі рядки: «Відвар листя вільхи (чорної) рекомендують як легке проносне, потогінний і протикашльовий засіб, використовують при ревматизмі і подагрі, раку молочної залози, вихідний частини шлунка, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, стравоходу, прямої кишки, горла і матки ». И все, без какого либо комментария или рецепта. В одному ряду з проносним або протикашльовим засобом.
Настій листя і настоянку бруньок чорної вільхи я часто включав в протипухлинні комплекси і спостерігав позитивні результати, особливо при раку підшлункової залози і раку прямої кишки, почасти при раку стравоходу.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. 1 столову ложку подрібненого листя залити 1 склянкою окропу і настояти 4 години, або гріти на водяній бані 30 хвилин, після охолодження процідити. Принимать по 1/3 стакана 3 раза в день незадолго до еды. Можна підсилити настоянкою бруньок чорної вільхи. Настоянка готується з 5 столових ложок бруньок на 0,5 л горілки. Настаивать не меньше месяца. Приймати по 30 крапель 3 рази на день до їжі, найкраще вливаючи в прийняту порцію настою листя, або в настої іншого призначеного рослини.
***
Каких либо противопоказаний (или жалоб со стороны больных) не наблюдалось. Можливо, тому, що препарати приймалися в співдружності з іншими рослинами, пом'якшуючими або, навпаки, підсилюють дію хімічного складу препаратів чорної вільхи.


207. Омежник ВОДЯНОЙ
ЗображенняЗображення


Збираючи водні рослини, іноді прихватами заодно кілька жмень насіння омежник. Растение это довольно высокое, приметное тем, что внешне напоминает воздушными и тонко рассечёнными (как у моркови) листьями, дудчатым стеблем, растущим зачастую из воды, и зонтиками мелких белых цветков ядовитый вех или цикуту. Втім і сам омежник отруйний, особливо коріння (рослина містить отруйну смолоподобное речовина енантоксін, по дії близьке до цікутотоксін).
Настоянка з плодиков або самі насіння, стерті в порошок, добре допомагають при захворюваннях дихальних шляхів і легенів з рясним виділенням мокроти - при бронхітах, астмі, туберкульозі, пневмоніях, респіраторних інфекціях. Омежник заспокоює болі в шлунку і кишечнику, корисний при метеоризмі.
При зазначених захворюваннях всередину приймають по 1 2 г порошку з медом - це за весь день невеликими порціями.
Настой готовится из 5 г семян на 0,5 л кипятка, выстоять 1 час, процедить. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день. В острый период болезни доза увеличивается: по полстакана настоя до 6 раз в день.
***
Противопоказан омежник при воспалении почек, печени. Содержащиеся в плодах эфирные масла могут раздражать поджелудочную железу.



208. ОМЕЛА БІЛА

ЗображенняЗображення


Кулястий чагарничок, поселяющийся на гілках різних листяних дерев, рідше на хвойних, високо вгорі, просто так до нього не дотягнутися. Висит такой вечнозелёный шар на макушке дуба или тополя, разветвлениями корней проникая под кору и древесину дерева хозяина, образуя многочисленные присоски, и высасывает из хозяина соки. Коротше кажучи, паразит. А ведь любят его, паразита, на Украине, в Крыму, Беларуси. Рослина отруйна, проте користується в народі широкою популярністю при лікуванні всіляких хвороб. Применяется внутрь в виде настоек и отваров при эпилепсии, ипохондрии, истерии и как противосудорожное средство.
Водный настой веток с листьями и ягодами улучшает работу кишечника, останавливает кровотечения, успокаивает нервную систему, снимает головные боли. Омелу назначают при повышенной функции щитовидной железы, атеросклерозе, злокачественных образованиях. Свіжий сік застосовують при випаданні прямої кишки. Чай з омели п'ють, щоб підняти життєвий тонус.
Обычно используют омелу, взятую с берёз. Отвар омелы с граба, дуба и сосны пьют при болезнях сердца, нервных заболеваниях, туберкулёзе лёгких, астме, ревматизме, иногда при раке.
Найменше цінується омела, знята з яблуні чи груші. Мені привозили грушевий омелу і, зізнатися чесно, застосування їй я не знайшов. Видимо, сработал принцип — иметь дело только с теми растениями, которые сам собрал. До того ж хто може поручитися, що ця омела ніколи не чула про Чорнобиль?
***
Я не стал приводить известные мне рецепты только потому, что если человек захочет лечиться омелой, то прежде всего поинтересуется, как и от чего ему готовить отвар или настой.
А протипоказання у омели є. Не можна приймати її препарати при низькому тиску, астенії. Не окажет она помощь при пониженной функции щитовидной железы.
Омела противопоказана при беременности.



209. ОРТИЛИЯ РАМИШИЯ ОДНОБОКАЯ

ЗображенняЗображення


Было время, когда боровую матку — так называют в народе рамишию — привозили с Алтая. Даже в те, советские времена, она дорого ценилась. Когда Советский Союз рухнул, началась политическая игра в суверенитеты. Алтай ввёл запрет на вывоз редких и ценных растений, приравнивая к контрабанде и накладывая солидные штрафы. Период этот, к счастью, был непродолжительным, но как обойтись без боровой матки год или два? І пізніше, коли стало дозволительно вивозити, хто б став займатися цим, якщо вартість проїзду в ті благодатні місця перетворила б в золото кожна квітка?
И надо же быть тому — оказалось, что рамишия однобокая растёт и у нас, в Башкортостане. Правда, в дуже рідкісних місцях, і знали про це одиниці.
Борова матка цінується як ефективний засіб для лікування гінекологічних захворювань запального характеру. Её применяют при фибромах матки с обильным кровотечением, эрозии шейки матки, инфантилизме, нарушениях менструального цикла, токсикозе беременности. Хорошо помогает при бесплодии. Рамишию я неоднократно включал в лечебные комплексы при раке женских половых органов.
Крім того, рамішія використовується як сечогінний при циститах і захворюваннях нирок (нефрити, пієлонефрити). Кстати, это не только женская трава. Боровий маткою лікують простатит. И если не пожалеть столь ценное сырьё, то можно лечить и геморрой.
ФИБРОМА МАТКИ. 1 столовая ложка травы на 1 стакан кипятка, кипятить на слабом огне 5 минут, 1 час настоять. Пити по 2 3 столові ложки 3 рази на день до їди. Таким же отваром можно спринцеваться при эрозии шейки матки.
ВОСПАЛЕНИЕ ТРУБ. При воспалении труб, сопровождающихся спаечным процессом, принимать по 30 40 капель настойки 3 4 раза в день. Для настойки треть банки заполнить травой, доверху залить водкой, настоять 4 5 недель. Курс лікування від 2 3 тижнів до декількох місяців - це залежить від тривалості і тяжкості захворювання. Так, если воспалительный процесс труб длится более года, то на каждый год болезни надо принять 200 250 мл настойки из расчёта на ежедневные 3— 5 мл. В первые 1 2 месяца я присоединяю настой травы грушанки, хотя бы 1 чайную ложку на стакан кипятка, настоять 2 часа, принимать по 1/3 стакана, капая туда 30 40 капель настойки рамишии.
БЕСПЛОДИЕ. Рецепт той же самий - по 30 40 крапель настойки 3 рази на день до їди. Можно вместе с настоем грушанки.
Полікістоз яєчників. Приймати настоянку борової матки по 30 40 крапель 3 рази на день за півгодини годину до їжі.
ТОКСИКОЗ БЕРЕМЕННОСТИ. Приймати по 30 крапель настоянки на ложці води за півгодини до їди.
***
Рамішія однобока - рослина не токсична, проте небажано застосовувати довгостроково при атонії кишечника, підвищеної в'язкості крові, або треба вжити контрзаходи, що змушують поліпшити перистальтику кишечника, поліпшити формулу крові.



210. Осики звичайної

ЗображенняЗображення


Она живёт в среднем столько же, сколько человек — 60 80 лет, редко достигая столетнего возраста. І хворіє так само часто, як і людина. Дивовижний збіг. Отличие разве только в том, что человек равнодушен, безразличен к её судьбе, а осина верой правдой служит человеку. Я уж не говорю о том, что самая чистая вода бывает в колодце с осиновым срубом. Не стану перечислять те материальные блага, которые даёт осина для промышленности и личного быта человека. Остановлюсь на целебных свойствах, поддерживающих, а порою и спасающих человеческую жизнь. Я вже згадував про те, як відварами тонкої кори з молодих гілочок осики я успішно виліковував гіперплазію і рак передміхурової залози. Не только я, но и народная медицина многих стран издавна пользуется осиной как лечебным средством. Не стану перечислять все, остановлюсь лишь на некоторых моментах.
Настой или отвар осиновых почек изгоняет застарелую простуду, приносит облегчение при лихорадке, пневмонии и туберкулёзе лёгких. Відварами нирок лікують цистит та інші захворювання сечового міхура, нирок, нетримання сечі в літньому віці. Спиртовая настойка из внутренней коры молодых ветвей лечит нейроревматизм (хорею). Припарки из молодых листьев осины используют при артралгии, межрёберной невралгии — они уверенно снимают боль. Порошок коры заваривают как чай и пьют при колите. З нирок осики готують настойку: заповнити ними половину банки (будь - залежно від потреби), доверху залити горілкою. Наполягати в темному місці - я наполягаю менше місяця. Ежедневно надо встряхивать.
Нетримання сечі у СТАРІКОВ, подагрі, ревматизмі. Приймати по 25 30 крапель настойки 3 рази на день на чарці води.
Мігрень. Хорошо помогает такая же настойка, если принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день за час до еды, на воде или запивая водой.
МАСТОПАТІЯ. 600 г коры осины залить 2 л воды, довести до кипения и на слабом огне варить 2 часа. Настояти до охолодження, процідити. Влити у відвар 0,5 лводкі. Полученную смесь разделить на 20 частей порций. Пить 20 дней подряд за полчаса до еды.
НЕФРИТ. Готовить отвар из расчёта 1 столовая ложка смеси веточек, листьев и коры на 1 стакан воды. Кип'ятити 10 хвилин. Приймати по півсклянки 3 5 разів на день. Через 3 4 тижні зробити перерву на 10 днів і при необхідності курс повторити.
ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКІВ. Сжечь осиновые поленья, просеять полученную золу. Настой готовить из 4 столовых ложек золы на 1 л кипятка, настаивать 10 дней, процедить. Приймати по 8 чайних ложок 3 рази на день через годину після їжі. Курс 11 дней, затем 22 дня перерыв, и снова повторить курс в 11 дней. В это время не есть пряного, солёного, острого. Лечение даёт хорошие результаты. Кстати, точно так же лечатся колиты, воспаление мочеточников.
ПАНКРЕАТИТ. В 0,5 л холодной воды кладут 3 столовые ложки коры, доводят до кипения и варят 10 минут. Настаивать до охлаждения, процедить. Принимать по 1 столовой ложке 4 раза в день до еды.
ДИАБЕТ. Такое же приготовление и применение, как при панкреатите.
ГИПЕРТРОФИЯ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, ХРОНИЧЕСКОЕ ВОСПАЛЕНИЕ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Берут 100 г коры или почек на 1 л водки. Настаивают 2 недели (как минимум). Принимают по 1 столовой ложке 3 раза в день до еды. Курс лікування 1 2 місяці.
РАК ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. Используется кора молодых ветвей из расчёта 1 столовая ложка на 1 стакан кипятка. Кипятить на слабом огне 5 минут или парить на водяной бане 30 минут. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день до еды. (Я нахожу, что и здесь требуется комплекс с использованием болиголова, сока дурнишника, настойки грушанки и других вспомогательных средств. Один месяц использую кору осины, другой месяц кору или лист лещины, затем снова возвращаюсь к осине.)
***
Препарати осики переносяться легко. Не надо лишь забывать о том, что отвары почек обладают вяжущим действием и не следует назначать их при застарелыхкишечных болезнях с упорными запорами. Необходимо проявить осторожность и предпринять необходимые меры при дисбактериозе.



211. Ослинник дворічний

Зображення


Растение сорное, часто встречаемое на пустырях, по обочинам дорог, по оврагам и берегам рек, на выгонах. Его химический состав не изучен. Мало кто обращает внимание на него как на лечебную траву. Пользуются им, в основном, только знатоки травники. И с успехом: настойкой травы на водке, назначаемой каплями, можно остановить даже изнурительные детские поносы, когда другие средства бессильны. Лечат ослинником хроническое истощение. Отвар травы стимулирует работу желудка, печени и селезёнки. Відвар коренів призначають при туберкульозі легень, а відвар суцвіть - при нефриті.
ВИСНАЖЕННЯ, худорлявість. 3 столовые ложки высушенной травы ослинника на 0,5 л сырой воды, довести до кипения и варить 3 4 минуты, настаивать 1 час, процедить. Принимать по трети стакана 3 4раза в день до еды.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ. Здесь потребуются сушёные корни ослинника. 1 столовую ложку измельчённых корней кладут в стакан воды, варят на слабом огне 5 6 минут, настаивают 2 часа. Після проціджування приймають по 1 2 столові ложки 3 4 рази на день до їди.
ЕКЗЕМА. 2 столові ложки суміші сухого подрібненого листя і суцвіть ослінніка залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 2 3 години. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день. Значительно облегчает состояние, экзема идёт на убыль.
***
Конкретних протипоказань поки не виявлено, але я б не радив застосовувати ослинник при атонії кишечника, геморої.


212. Осока піщаної

Зображення


В лечебной практике разных стран используются корневища с корнями. Відвари дають пити при бронхітах з сильним кашлем, пневмонії, туберкульозі легень, бронхіальній астмі. Ефективні вони при хронічних колітах, що супроводжуються хронічними запорами і метеоризмом. Коріння осоки піщаної застосовують і при різноманітних шкірних захворюваннях: васкулитах, нейродерміті, екземі, псоріазі, червоному плоскому лишаї, фурункульозі.
БРОНХИТ, АСТМА. 2, 5 3 столові ложки подрібнених кореневищ осоки на 3, 5 л води. Довести до кипіння і на слабкому вогні упарити, поки не залишиться близько двох склянок рідини. Настояти 2 години, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їди.
Ревматизму, подагри. Можно воспользоваться приведённым выше рецептом. Але найчастіше в народі 1 столову ложку подрібнених коренів заливають 0,5 л окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки 4 рази на день.
***
Противопоказаниями могут послужить диарея, язвенная болезнь желудка и гастрит в стадии обострения.



213. ОЧАНКА ЛЕКАРСТВЕННАЯ

Зображення


В народной медицине пользуется большой популярностью, особенно при заболеваниях глаз. Добре допомагає і при порушенні пам'яті. Очанка знаходить застосування при респіраторних захворюваннях, бронхопневмонії, ангіні, бронхіальній астмі, грипі. Нею користуються при захворюваннях печінки, гепатиті, гастроентериті, коліті, гіпертонічної хвороби.
ГЛАУКОМА. 1 2 чайные ложки травы очанки на четверть стакана холодной воды, довести до кипения и 2 минуты настоять. При остывании закапывать в уголки глаз или делать тёплые компрессы с настоем на глаза по полтора часа. Кроме того, полезно принимать внутрь по 3 столовые ложки 3 раза в день за полчаса до еды. Еслів відвар додати кілька кристаликів солі, по солоності він наближається до сліз, це добре для промивання очей.
КОН'ЮНКТИВІТ, ЯЧМІНЬ. Взяти 3 чайні ложки трави очанки на 2 склянки холодної води, довести до кипіння і варити на слабкому вогні 10 хвилин. Использовать в виде тёплых ванночек к глазам (после настаивания в течение 1 часа). У тибетській медицині очанка вважається одним з кращих засобів при кон'юнктивіті.
СТЕНОКАРДИЯ. Если у вас больное сердце, стенокардия, да к тому же больные глаза — приготовьте настой из 2 столовых ложек очанки на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Пить по полстакана 4 раза в день — это поможет и сердцу, и при глазных заболеваниях. Наружно использовать настой для промывания глаз.
ДИАТЕЗ, ДЕТСКИЕ ЭКЗЕМЫ, ТУБЕРКУЛЁЗ КОЖИ У ДЕТЕЙ. Готовят настой из расчёта 1 столовая ложка травы на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Маленьким детям 3 5 летнего возраста дают по столовой ложке 3 4 раза в день, в 10 лет — по 50 мл так же 3 4 раза в день, старше — от 1/3 до 1/2 стакана.
БРОНХИТ (з трудноотделяемой мокротою), ЗАПАЛЕННЯ голосових зв'язок, запалення слизової оболонки шлунку і товстої кишки. Точно такой же настой принимать по полстакана 4 раза в день до выздоровления.
***
При назначении очанки необходимо учесть, что водный экстракт травы сужает кровеносные сосуды и повышает артериальное давление, позволяя применять при гипотонии, а спиртовая настойка, напротив, гипотоникам противопоказана — снижает давление. Очанку нежелательно принимать внутрь при пониженной кислотности желудочного сока.


214. ОЧИТОК БОЛЬШОЙ

Зображення


Важно не перепутать с другими видами очитков, так как они имеют разное назначение. Препараты очитка большого обычно назначают при хронической ишемической болезни сердца с частыми болевыми приступами, сердечной и лёгочной недостаточности, малокровии, хронических заболеваниях печени и желчного пузыря, желудочно кишечных заболеваниях, дают как тонизирующее и общеукрепляющее средство ослабленным больным. Но чаще всего очиток большой используют наружно при переломах костей, трофических язвах, ожогах и как эффективное средство для выведения бородавок, мозолей.
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА, СЕРДЕЧНАЯ И ЛЁГОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, НЕРВНЫЕ БОЛЕЗНИ. Свіжа рослина обшпарити окропом, пропустити через м'ясорубку, віджати сік і розбавити його рівною кількістю води. Дати покипіти 2 січня хвилини. Принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день во время еды. Для хранения сок разбавляют водкой один к одному, принимают по 30 капель так же 3 раза в день, после еды.
***
Очиток великий протипоказаний при гіпоацидним і анацидних гастритах, при будь-яких ракових захворюваннях.


215. ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ

ЗображенняЗображення


Чаще всего используется в виде водного настоя при зобе и как тоник для центральной нервной системы. Має кровоспинну дію при меноррагиях. У очитка гібридного до найціннішим властивостям можна віднести те, що він гальмує розвиток лейкоцитозу.
ЗОБ. 1 столовую ложку сухой измельчённой травы залить стаканом кипятка, настоять 2 часа, процедить. Приймати по 1 2 столові ложки 3 рази на день.
МЕНОРРАГИЯ. Настій готується так само. Принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день, предпочтительно до еды.
***
Противопоказаниями могут послужить мочекислый диатез, подагра, а также склонность к резким подскокам давления.



216. ОЧИТОК ЇДКИЙ

Зображення


Его обычно применяют внутрь при болезнях желудка, печени, сердца, диатезе и детской экземе. Наружно используют в виде припарок на опухоли при новообразованиях или примочек при заболеваниях кожи, сопровождающихся мучительным зудом. Соком трави змазують пігментні плями, гнійні виразки. Сік, віджатий з свіжої трави, на відміну від соку очитки великого, отруйний і при зіткненні зі шкірою викликає запальні процеси і утворення пухирів, так що користуватися ним треба з великою обережністю.
ПРОКТИТ. 2 столовые ложки травы залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Приймати 3 рази на день незадовго до їжі.
ЕПІЛЕПСІЯ. Высушенную траву очитка едкого растереть в порошок, просеять. Принимать порошок по 0,5 г (на кончике столового ножа, или размером с горошину) два раза в день, утром и вечером, в течение 3 месяцев.
***
Очиток їдкий має місцеву подразнюючу дію, тому необхідно уникати прийому великих доз всередину. Зазначену дозування можете скоригувати самі, зрозуміло, в меншу сторону.
Очиток едкий противопоказан при гипертонии, беременности, повышенной нервной раздражительности.


217. ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - заяча капуста

Зображення


Уникальные лечебные свойства этого растения заслуживают высочайшей похвалы. І, зрозуміло, глибокого вивчення і досліджень, особливо до застосування при злоякісних новоутвореннях. Это один из биогенных стимуляторов, превышающих по биологической активности препараты алоэ, но без их противопоказаний. Его противоопухолевая активность намного превосходит болиголов и, в отличие от него, он абсолютно не токсичен. Очиток пурпурний входить до числа найсильніших імуностимулюючих засобів, але діє на організм не в якості батога, а м'яко, ласкаво, щадяще. Можно перечислить великое множество болезней, при которых желательно участие препаратов очитка пурпурного.
РАК БУДЬ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Очиток пурпурный — не путать с другими видами очитков! — я уже давно использую при лечении злокачественных опухолей по своей рецептуре (к сожалению, нигде больше она не указывается, да и сами очитки часто путают, называя заячьей капустой то очиток большой, то очиток обыкновенный и т. д.). 1 столовая ложка без горки, почти вровень с краями, заваривается стаканом кипятка, настаивается 2 часа. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день. Заспиртованный сок назначается по 20 капель так же 3 раза в день. Лікування завжди ведеться в комплексі з іншими протипухлинними і допоміжними рослинами.
Крім того, настій трави корисний при туберкульозі легенів, пневмонії, серцевої недостатності, епілепсії і як тонізуючий засіб при загальній слабкості, хворобах нирок, нервових розладах.
***
Мені не доводилося виявляти будь-які різкі побічні прояви навіть при тривалому застосуванні цього очитка, хіба що слід врахувати, що він злегка підвищує тиск, а перевищення дозування здатне викликати короткочасне перезбудження, в рідкісних випадках - запаморочення і головний біль.


218. Очний колір ПОЛЬОВИЙ

ЗображенняЗображення


Не плутати з очанкою лікарської - іноді доводилося стикатися з тим, що травники на ринках очний колір пропонували під виглядом очанки. В оману вводить схожість назв, хоча рослини ці з різних родин і лікувальне призначення у них різне. В народной медицине очный цвет, иногда называемый курослепом, используют при нефритах, гепатитах и другихзаболеваниях печени, желчного пузыря, при лёгочных заболеваниях, эпилепсии, депрессии, неврозах. Вважається, що очний колір має протипухлинну дію. Лікують їм і захворювання очей: сік змішують з медом і застосовують при катаракті, що починається більмі.
***
Растение ядовитое и требует осторожности. Прийом препаратів очного кольору всередину протипоказаний при вагітності - діє абортивно. Нельзя принимать при бронхитах с сухим кашлем, при затруднённом отхаркивании мокроты.



СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] [ ТРАВЫ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Реклама
Розгорнути / згорнути вікно коментарів >>> Розгорнути / згорнути вікно з коментарями

Коментарі

Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.
Автор: GOOGLE +
1.0 / 5.0 (4)
  • Підсумки рейтингу 1.00 / 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Завантажується ...
Кредитка безкоштовно з лімітом у 15 тисяч грн.
Зіткнення в Україні, Анексія криму, Війна Зіткнення в Україні, Анексія криму, Війна Зіткнення в Україні, Анексія криму, Війна
Є ідея? Війна UA-RUS 2014
Новини світу
Ми в Facebook
Ми в Вконтакте
Персональний Атестат
Знайшли помилку?
Система Orphus