Реклама

Лікування натуральних трав і рослинних засобів (183-218)

СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326


Маренафарбувальна МАТИ І МАЧУХА МЕДУНИЦА лікарська Меліса лікарська ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ молочай БОЛОТНА молочай Палласа головатеня ЗВИЧАЙНИЙ МОРКОВЬ ДИКАЯ МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА морозник МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ мильнянку м'ята перцева НАПЕРСТЯНКА норичника вузлуваті ОБЛІПИХА крушіновідной ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ огіркової трави - ​​бурачник ЛІКАРСЬКИЙ кульбаби лікарської живокосту лікарського ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ вільхи клейкої (ЧОРНА) омежник ВОДЯНОЙ ОМЕЛА БІЛА ортілія РАМІШІЯ однобоким осики звичайної ослинник дворічний осока піщаної очанки лікарської ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ ОЧИТОК ЇДКИЙ ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - ЗАЯЧА КАПУСТА очний колір ПОЛЬОВИЙ


183. Маренафарбувальна

ЗображенняЗображення


Про це рослині треба б сказати хоч кілька похвальних слів. Його корінь славиться ефективною дією при жовчно кам'яної і сечокам'яної хворобах. Екстракт кореня марени входить до складу комплексного препарату цистенал. Але хворі найчастіше намагаються використовувати сам корінь. Найбільший ефект проявляється при каменях, що складаються з фосфорно кислих солей магнію і кальцію. Марена розпушує і руйнує ці фосфатні і оксалатних камені нирок і сечового міхура. Підсилює скорочення ниркових мисок і сечоводів, що сприяє безболісному виведенню каменю, піску.
Жовчнокам'яну, сечокам'яної хвороби. 6 г перемеленого кореня залити 250 мл води, кип'ятити 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їди (до цього місяця два попити відвар коренів шипшини). Сеча під впливом марени забарвлюється в червоний колір, але через день звичайний колір відновлюється. Роблять і так: беруть порошок кореня по 1 г 3 рази на день, запиваючи 50 100 мл води.
ДИСМЕНОРЕЯ (хворобливі менструації). Приймають порошок корені 1 5 г 3 рази на день, запиваючи невеликою кількістю води.
***
Маренафарбувальна протипоказана при гломерулонефриті, вираженої ниркової недостатності. Не можна застосовувати при виразковій хворобі шлунка. При підвищеній кислотності шлункового соку протипоказана, так як сама підвищує кислотність. Найкраще приймати її препарати через 40 50 хвилин після їди, щоб не дратувати кишечник.



184. МАТИ І МАЧУХА

ЗображенняЗображення


Ні, напевно, більш популярного рослини, ніж матьі мачуха, при захворюваннях дихальних шляхів: до неї звертаються при застудному кашлі, ларингіті, фарингіті, бронхіті, пневмонії. Мати і мачухою лікують бронхіальну астму, туберкульоз, абсцес легенів і навіть гангрену легень. Крім того, застосовують її при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура, при діатезі у дітей. Кашка зі свіжого листя ефективна при грудніце, запаленні вен, бешихових запаленнях. Мати імачехой я загоював глибокі гнійні рани, що загрожують гангреною, а також трофічні виразки.
Не так давно висловлювалася думка, що застосування мати і мачухи протипоказано при раку. Ніяких переконливих доказів не наведено, в той час як численні конкретні приклади свідчать про позитивну дію ліків зі свіжого листя при раку легенів і шлунку.
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Сік з листя змішати з цукровою пудрою з розрахунку 2 склянки соку і склянку цукру. Зберігати в прохолодному темному місці. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день. Бажано лікування вести в комплексі з іншими засобами.
ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ЛИШАЙ. Велике полегшення приносять компреси з кашки листя. Тримати, утепливши, 20 30 хвилин, робити 2 3 рази на день.
ІМУНІТЕТ. Для підвищення імунітету пити сік листя по 1 2 столові ложки до 4 6 разів на день протягом 7 10 днів кілька сезонів поспіль (найкраще в червні).
Запаленням придатків. Змішати порівну подрібнені листя мати і мачухи і буркуну жовтого. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу. Дати покипіти 2 січня хвилини. 1:00 настояти. Процідити. Приймати по 3 4 столові ложки 5 разів на день. Курс 2 3 тижні. На цей період рекомендується утримання від статевого життя.
РОЖА. Прикладати до запаленого місця свіже листя. Ще краще сухе листя стовкти в порошок і присипати уражені місця, а всередину приймати настій: 10 г листя на склянку окропу, настояти до охолодження і пити по чайній ложці 3 4 рази на день до їди.
***
Побічні прояви мати і мачухи відчутні: лихоманка, нудота, втрата апетиту, діарея, болі в животі. Раптово може виникнути жовтяниця.
Препарати мати і мачухи не раджу приймати довго. Не давати дітям до 2 років. Серед протипоказань є й такі: при будь-яких захворюваннях, навіть як відхаркувальний засіб, не приймати вагітним і годуючим матерям, і людям, що страждають на алкоголізм і захворюваннями печінки.



185. МЕДУНИЦА ЛІКАРСЬКА

ЗображенняЗображення
У народній медицині медунка вважається одним з кращих засобів при дитячому туберкульозі. Медуницей в народі лікують бронхіти, фарингіти, бронхіальну астму, пневмонію, запалення нирок, геморой, запальні жіночі захворювання, а також п'ють настій трави при екземі, псоріазі, вітіліго, червоному плоскому лишаї, фурункульозі, вірусних захворюваннях шкіри, коллагенозах, васкулите.
Медуниця стимулює функцію залоз внутрішньої секреції, нормалізує імунітет, підвищує захисні властивості організму. Трава містить багатющий комплекс мікроелементів, що підсилюють утворення крові.
Тут я не даю, як звичайно, рецепти від різних хвороб, так як спосіб приготування настою практично зводиться до одного: столова ложка трави на склянку окропу. А ось свежесобранную траву раджу з'їдати у вигляді салатів, особливо при гіпофункції щитовидної залози. Засушену траву я поважаю і взимку використовую при необхідності, але найціннішим вважаю сік медунки. Доводиться його Спиртовані один до одного з горілкою, оберігаючи від закисання, зате саме сік виручає людей, що звертаються до мене за допомогою при онкозахворюваннях, лейкозах, хворобах щитовидної залози, анемії, деяких легеневих та інших запальних захворюваннях.
***
Протипоказань майже не має, хоча може викликати нудоту, якщо приймати міцний настій натщесерце. При атонії кишок з наполегливими запорами не варто користуватися медуницей тривало.



186. МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА
ЗображенняЗображення


Препарати з листя меліси цінуються насамперед як ефективний седативний засіб. При серцевих захворюваннях зникає задишка, припиняються напади тахікардії, зникають болі в області серця. Мелісса особливо корисна хворим літнього віку. У народі її застосовують при депресії, мігрені, атеросклерозі, запамороченні, при шумі у вухах, безсонні, вегетативних неврозах, тахікардії, при спазмах в шлунку і кишечнику, порушеннях травлення, поганому апетиті, хронічних запорах і метеоризмі, при гінекологічних захворюваннях, хворобливих менструаціях, при підвищеній статевої збудливості.
АСТМА. 4 столові ложки листя і квіток меліси залити 2 склянками окропу, настояти 4 години. Пити по півсклянки 3 рази на день до їди. Приймати, поки не набридне. Потім замінити лікування іншими засобами і повернутися до мелісі через півтора два місяці.
СТЕНОКАРДИЯ. Чайну ложку трави заварити в склянці окропу, настояти 1,5 години. Приймати по півсклянки 2 рази на день у вигляді підтримки не в найгостріші періоди захворювання.
Емфізема легень. 50 г трави меліси і 20 г сухих суцвіть Сівця лугового (можна придбати у травників) на 1 л сухого білого вина. Настоювати добу. Пити по півсклянки 2 рази на день, а також при приступах.
***
Побічних проявів у меліси небагато. Зайве захоплення нею може викликати печіння при сечовипусканні, головний біль. Не відображено меліса при дуже низькому кров'яному тиску. Не слід приймати настій меліси прибрадикардії, коли частота пульсу менше шістдесяти ударів на хвилину.



187. ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ

ЗображенняЗображення


Ялівцеві ягоди знаходять широке застосування при захворюваннях печінки, шлунка, хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, а також при хронічних бронхітах, бронхоектазах, інших захворюваннях легенів з рясною гнійною мокротою. Ялівець корисний при високому вмісті білка в сечі, при утворенні каменів у печінці, при серцевих набряках, при здутті живота. Ефірне масло, що отримується з плодів, втирають в онімілі місця при паралічі, в суглоби при подагрі, ревматизмі, поліартритах. Відваром хвої ялівцю спринцюються при трихомонадном кольпите, а відвар кори п'ють при статевому безсиллі. Відвар гілок іноді використовується в боротьбі з водянкою.
Запаленням придатків. При запаленні, болях в народі радять жувати свіжі ягоди ялівцю, починаючи з 4 ягід на день, збільшуючи їх прийом по ягідці до 1/3 ти, потім назад зменшуючи до 4 х. Це найефективніший метод лікування. При необхідності для спринцювання готують відвар з ягід ялівцю (з розрахунку 1 столова ложка ягід на 0,5 л води).
РАК ШЛУНКА, КИШЕЧНИКА. 1 столова ложка ягід на 1 склянку холодної кип'яченої води, настояти 2 години, часом помішуючи. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за 15 20 хвилин до їжі.
Сечового міхура (хронічне запалення, виділення в сечі білка). ВОДЯНКА. Столову ложку ягід залити 1 склянкою окропу, поставити в киплячу водяну баню, парити 30 хвилин. Остудити. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за півгодини до їди.
ПСОРІАЗ. 2 чайні ложки подрібнених ягід залити 2 склянками окропу, настояти до охолодження, процідити, додати цукор і на водяній киплячій бані варити до стану сиропу. І приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день. (Думаю, це можна розглядати як складову частину комплексного лікування.)
ГЕРПЕС. Перемолоти в кавомолці 2 столові ложки сухих ягід, залити на рівні порошку невеликою кількістю горілки, настояти 2 тижні. При перших ознаках назрівання герпесу змащувати його 2 3 рази на день.
ДЕРМАТИТ. При шкірному захворюванні подрібнити 200 г гілок, залити холодною водою на 2 години, потім прокип'ятити на малому вогні 20 хвилин, процідити і влити у ванну. Приймати 20 хвилин через день, протягом 10 днів.
Артралгія, міалгія. 15 г ягід настояти в 100 мл горілки пару тижнів і використовувати для розтирань. (Коли хвороби ревматоїдного характеру.)
Астенія, церебрастенія, діенцефального пароксизмі, ІШЕМІЯ МОЗКУ. 1 столову ложку ягід залити 200 мл кип'яченої води кімнатної температури, настояти 8 10 годин, приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на добу протягом 1,5 2 місяців.
СЕРДЕЧНА БІЛЬ. Для зняття болю в області серця з'їсти, добре розжувавши, 10 ягід - і через 15 20 хвилин біль проходить.
***
При зборі шишкоягод ялівцю ні в якому разі не можна допускати домішки ягід ялівцю козацького - вони сильно отруйні і всередину не призначаються.
Виявлено практикою, що плоди ялівцю звичайного при тривалому вживанні і в непомірних дозах подразнюють ниркову паренхіму, можуть викликати гематурію - кровотеча. Протипоказаний ялівець при гострому гломерулонефриті, гострих нефритах, нефрозонефритах. Не рекомендується він при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих гастритах і колітах. Протипоказаний ялівець при вагітності. Не рекомендується при водянці. Не можна призначати на тривалий термін - понад 1,5 2 місяців.



188. молочай БОЛОТНА

ЗображенняЗображення


Ось і міст через річку Дёму. Далі дорога веде до ледь видніється вдалині селі Кара Якупова, звідти і до селища Чишми недалеко, але відразу після моста по ледве помітною грунтовій дорозі машина з'їжджає в бік обширних, багатих різнотрав'ям заливних Чишмінський лугів. Влітку тут роздолля, але зараз, в жовтні, пожухшіе луки мало чим привабливі, віє сумом в'янення. Навколо ні душі. Однак саме здесьнаходітся предмет мого жадання. Озираюся на всі боки і ще здалеку бачу пучки сильно гіллястих стебел червонувато сизого кольору, вже голі, з облетіли листям. Це він і є, молочай болотний. Рослина досить рідкісне. Ще в радянські часи молочай болотний був включений в список рідкісних зникаючих видів рослин північно заходу європейської частини Росії.
Сьогодні я приїхав брати його корінь. Настоянку висушеного коріння молочаю болотного я використовую зовнішньо при запальних захворюваннях головного мозку, різних пухлинах, в тому числі і злоякісних, при енцефалопатії, міопатії і цілому ряді інших важковиліковних захворювань. Років п'ятнадцять тому саме завдяки цьому молочаю мені вдалося вилікувати дівчинку з Узбекистану від туберкульозу лімфатичних вузлів. Минуло вже вісім років, як лікував підлітка з Пензи від раку хробака мозочка - у тому випадку теж знадобився молочай болотний.
Корінь настоюється на горілці, володіє сильною пекучістю. Перед змазуванням настойкою шкіра щоб уникнути опіку обробляється рослинним маслом, настояним на свіжих квітках вероніки лікарської або на квітках звіробою. Використовував я і відвар висушеного кореня: всього 2 г на склянку води або по 1 г порошку 3 рази на день після їди, запиваючи водою. Інших рецептів я не даю, так як молочай болотний пекучий і отруйний. Хімічний склад не вивчений. Багато травники намагаються не мати з ним справу - не вистачає знань. Взагалі з будь-якими молочаями треба бути дуже обережним.



189. молочай Палласа
Зображення
Основне місце її проживання - Східна Сибір, Монголія, Китай. Цілком можливо, що зустріти його можна і в інших місцях. Не виключаю і наш Башкортостан. Адже скільки інших мешканців Сибіру і Далекого Сходу несподівано зустрічаєш, хоча б одинично, в наших горах, тайгових лісах, степах і в лісостепу. Іноді, натужно викопуючи потужні, завтовшки з руку, коріння молочаю болотного, мимоволі закрадається думка: а не молочай чи Палласа це? І висотою, і товщиною стебел, і потужними гіллястими корінням, і лістьямікак дві краплі схожий! Я ж не ботанік, чи не флорист, можу і переплутати дуже схожі рослини. Тим більше що в даному випадку і застосування практично однакове.
Прізвище у молочаю Палласа - «мужик корінь». Дійсно, у жодного іншого молочаю немає такого могутнього кореня. Сім потів зійде, покуда його виворіт із землі.
Сибірські цілителі лікують його коренем рак шлунка та злоякісні пухлини. У ньому дійсно виявлені лактони з антибактеріальною і протипухлинною активністю. Тибетська медицина вважає, що молочай Палласа ефективний при лікуванні наривів, пухлин, сибірської виразки. У китайській медицині корені використовуються для лікування туберкульозу лімфатичних вузлів, туберкульозу кісток і суглобів. Концентрований відвар у вигляді масляної рідини використовують для розтирань при лікуванні туберкульозу шкіри.
Молочай Палласа отруйний. При раку різної локалізації роблять відвар: 5 г кореня на 0,5 л води, кип'ятити 15 хвилин, настояти 2 години, пити по столовій ложці 2 3 рази на день перед їжею. Або приймати порошок по 0,025 г 2 рази на день (за рецептом сибірського цілителя В. В. Телятьева).



190. головатеня ЗВИЧАЙНИЙ

ЗображенняЗображення
Під час цвітіння він своєрідно гарний: уявіть собі високий стебло з розеткою колючих листя внизу, а сам майже голий і на маківці бузково синій куля, крупний, злегка щетинистий від щільно притиснутих друг до дружку трубчастих квіток. Зате у вересні мордовник втрачає свою красу і привабливість. Особливо серед бур'яну варто сірий, осиротілий. Візьмеш в руки ще більше наїжачений бляклий куля, і він одразу розсипається в долоні десятками окремих семянок, схожих на зерна вівса.
Відомості про головатеня дуже мізерні. З хімічного складу говориться тільки про алкалоїди ехінопсін. А рослина, на мій погляд, дуже цінне при таких захворюваннях, як периферичні паралічі, парези, плексити, радикуліти при запаленому нерві, поліомієліті. Застосовують його при лікуванні хронічного лучевоговоздействія. Я ж спостерігав позитивну дію насіння головатеня при міастенії, енцефалопатії, м'язової атрофії, розсіяному склерозі.
Ще на самому початку роботи з головатеня я очищав семянки від лушпиння - це коли готував спеціальну настоянку від гіпотонії і міастенії. Зараз використовую насіння в неочищеному вигляді, збільшивши тільки їх кількість: половину банки наповнюю насінням і доверху заливаю горілкою. Наполягаю незгірш місяця. Призначаю краплями від 10 до 20 25 на ложці води 2 3 рази на день - залежно від захворювання.
Кілька років тому вилікувався досить молодий чоловік від енцефалопатії. У нього мимоволі закривалися повіки, він не міг утримати їх відкритими більше 15 20 секунд. Знадобилося кілька місяців лікування (разом із супутніми захворюваннями). При розсіяному склерозі необхідно приймати краплями не тільки всередину, але і щодня змащувати весь хребет - до куприка.
***
У малих дозах настоянка головатеня підвищує, а у великих - знижує артеріальний тиск. Особисто я вважаю за краще не призначати мордовник при гіпертонії, так як великі дози можуть викликати судоми.
Протипоказаний мордовник при вагітності.



191. МОРКОВЬ ДИКАЯ

ЗображенняЗображення


У роки війни, буваючи влітку в селі, я з хлопцями полював за їстівними травами, особливо за саранка - лілією кучерявої з солодкими соковитими бульбами, не проходили повз дикої моркви. Здалеку побачиш її парасольку, біжиш, висмикнеш із землі, оботрёшь про траву і жуєш, ковтаючи терпкий, солодкувато пекучий морквяний сік. Всі луки в окрузі оббіжить. Дивишся, почуття голоду і притупиться.
Це тепер я знаю, що сік дикої моркви використовують всередину і зовнішньо при раку. Тепер вже мені відомо, що всі рослина відварюють і п'ють настій при захворюваннях печінки, жовтяниці, обмороках, коренеплоди їдять при гастритах, сік трави п'ють від запорів, тертойморковью обкладають пухлини. При жовтяниці і холециститі успішно діє відвар насіння.
Ракова виразка. Свіжі подрібнені листя дикої моркви постійно прикладати до гниючої ракової виразці, яка розпадається. Корисно промивати ці виразки соком і відваром з листя.
РАК ШКІРИ. Робити якнайчастіше примочки з соку дикої моркви. Одночасно приймати цей сік всередину по 1 чайній ложці 3 4 рази на день.
ПОЧЕЧНО КАМЕННАЯ ХВОРОБА. 1 столову ложку насіння залити склянкою окропу. Наполягати всю ніч. Вранці підігріти і пити гарячим по 1 склянці 3 рази на день. Камені розчиняться і вийдуть піском.
***
При пієлонефриті препарати з насіння моркви протипоказані, оскільки можуть викликати загострення хвороби.



192. МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА

Зображення


Морква в лікувальному харчуванні і взагалі в лікарських цілях відіграє величезну роль.
На Русі моркву завжди використовували «коли б'є в голівоньку» (зниження високого тиску) і «поліпшенні крові при слабкості взагалі і особливо жіночої» (анемія, клімактеричні кровотечі). Бабки ведуньі в селах готували «лікувальний напій» для жінок, втратили інтерес до інтимного життя, і для чоловіків, коли вони випробовували «збої». Сік моркви, буряка, редьки в рівних частинах зливали в темну чотирикутну (не круглу) бутель, закатували її в тісто і млоїли в печі кілька годин. Це сьогодні ми знаємо, що морква надзвичайно багата каротином і утворюється з нього вітаміном А. Завдяки каротину морква сприяє гарному росту дітей. З високим вмістом каротину в моркви пов'язано стан нашого зору. Однак морква - це не тільки «скарбничка» каротину. У ній міститься мало не весь вітамінний алфавіт, чималу роль відіграють пантоліевая і нікотинова кислоти, різні мікроелементи. Пектини і клітковина моркви стимулюють роботу шлунку ікішечніка, поглинають багато небажані, а то і просто отруйні речовини, «виловлюють» і жовчні кислоти, знижуючи тим самим рівень холестерину в крові, оздоровлюючи судини і серце.
Не стану займатися пропагандою всіх корисних властивостей моркви, багато хто знає це і без мене. Нагадаю лише деякі рецепти, які можуть стати в нагоді.
Інфаркт міокарда. Відразу після захворювання приймати 2 рази на день по півсклянки свіжоприготованого соку з 1 чайною ложкою рослинного масла. Трохи пізніше пити замість чаю слабоконцентрірованних настій плодів глоду.
СТЕНОКАРДИЯ. 1 столову ложку насіння моркви на 1 склянку води, довести до кипіння і дати злегка покипіти 1 хвилину. Настояти 2 години. Приймати по 3 столові ложки 3 рази на день.
Варикозне розширення вен. 2 столові ложки сухого бадилля моркви залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 8 10 годин. Пити в теплому вигляді по третині склянки 4 5 разів на день за 20 хвилин до їди на завдовжки 1 2 місяців.
Молочниця. При молочниці у дітей частіше змащувати рот сумішшю морквяного соку з медом.
БРОНХИТ, ларингіт. У склянці свіжого соку розмішати 2 березня чайні ложки меду. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день.
РАК ШЛУНКА, ГОРТАНІ. Пити хоча б по півсклянки 4 5 разів на день суміш морквяного соку з молоком і медом. Це не просто додатковий засіб, що підтримує сили організму, а й дієві ліки.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Я вже не раз писав про це: при раку молочної залози, якщо по якійсь причині не вдалося зробити операцію, почати насамперед прикладати до пухлини свежескобленую морква і робити це щодня, змінюючи частіше, поки морква не почне «виїдати» продукти розпаду пухлини. І в тому, що людину можна врятувати, я можу тепер говорити впевнено.
Було кілька таких випадків, але найяскравіший приклад з Юлею О. Коли в жовтні 2002 року чоловік привів її до мене з останньою стадією раку лівої молочної залози в ступені розпаду пухлини і з метастазами, я жахнувся: як же так, чому вчасно не зробили операцію ? Легковажність молодості? Але жінці вже 41 рік (хоча виглядала вона років на десять молодше, була свіжа і чарівна). І звернулася вона в онкодиспансер всього три місяці тому. Там їй видалили яєчники, провели один курс хіміотерапії, не стали приховувати серйозності становища. У виписці зазначено: «На тлі гнійно некротичних мас комплекси клітин железисто солідного раку». Із супутніх захворювань - нейроциркуляторна дистонія. Звичайно, вперше потрапивши в лікарню і надивившись там всього, Юля, як розумна жінка, зрозуміла, що шанси її дорівнюють нулю, краще вже на все махнути рукою і спробувати впоратися з хворобою самотужки, за допомогою народної медицини. Про мене вона чула (виявляється, роки два тому з моєю допомогою вилікувалася від раку яєчників її знайома). І повністю довірилася мені, хоча нічого певного я їй не обіцяв. Велів прямо сьогодні ж почати обкладати груди морквою, склав лікувальний комплексна перший місяць.
Зрозуміло, тут немає можливості описати докладно весь цикл лікування - складний і нудний. Цікаво інше: скоблёная морква поступово витягнула всю пухлину назовні, розкрила її, утворивши глибоку виразку, з якої місяці через три випав великий, дурно пахне продукт розпаду. Юля відразу зателефонувала мені, і я порадив промити рану міцним відваром коренів родовика, вливши в нього пару ложок настоянки водяного перцю, потім в утворену «діру» вставити тампон з трав'яним маслом (суміш масел із звіробою, деревію, календули). До весни рана повністю загоїлася. А в липні разом з чоловіком і близькими друзями Юля, завзята туристка, вирушила у верхів'я річки Агідель. А мені на пам'ять вони привезли кольорову фотографію легендарного в тих заповідних місцях Муйнак таша.
Підводячи підсумок розказаного, скажу: без моркви я не зміг би вилікувати Юлю.
***
Проте навіть цей, здавалося б, нешкідливий овоч має цілий ряд протипоказань.
Свіжу моркву і сік з неї не можна вживати при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастрітес підвищеною кислотністю шлункового соку, при коліті, проносах, нирково кам'яної хвороби - фосфатном і карбонатном варіантах.
Від моркви доведеться відмовитися при важкій формі цукрового діабету. У дітей при надмірному захопленні морквою можуть спостерігатися підвищення температури, блювота, пітливість, висипання на шкірі і навіть пожовтіння шкіри.
До речі, при захворюваннях щитовидної залози і печінки каротин моркви не засвоюється. Морква може нашкодити при зниженій функції щитовидної залози. Від морквяного соку, як лікувального засобу, необхідно відмовитися при захворюваннях печінки.



193. морозник

ЗображенняЗображення


У лікувальних цілях застосовуються три види морозника: морозник кавказький, морозник червоніючий, морозник чорний. Усі три види відносяться до дуже отруйним рослинам. Використовуються коріння і кореневища.
Морозник застосовується при порушеннях кровообігу, серцево судинної недостатності 2 ї, З го ступенів. Кора, знята з коренів, іноді використовується при онкологічних захворюваннях. Відвари коренів знаходять застосування - місцево! - При деяких шкірних захворюваннях. Однак навіть місцеву дію настільки сильне, подразнюючу шкіру, що може викликати блювоту і пронос.
Препарати морозника застосовують при хронічній недостатності серця - діє на нього регулирующе, на центральну нервову систему - заспокійливо, при захворюваннях нирок - сечогінний. Масло кореня морозника застосовують для лікування епілепсії. Сік рослини корисний для зняття болю в ногах і попереку, при хворобах сечового міхура.
На думку знахарів, варений корінь, надітий на шию, вгамовує припадки і виганяє порчу.
***
Небезпека користування морозником полягає в тому, що містяться в ньому серцеві глікозиди кумулятивні, тобто здатні накопичуватися в організмі, і це при невмілому користуванні може завдати непоправної шкоди.



194. МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ

ЗображенняЗображення


Збирав я в лісі гриби. Уже половину корзини зібрав. Іду, радію удачі. Місця безлюдні, найближчим житло - лісовий кордон з десятком селянських хат. І раптом попадається мені на шляху молода пара, відразу видно - городяни. Приїхали, мабуть, сюди в гості. І теж збирають гриби, не приховуючи захвату - прекрасними рижиками сповнені їх корзини, вже почали класти в поліетиленовий пакет. З цікавістю заглянули в мою корзину і жахнулися. «Дідусь, зараз же викиньте! - Схвильовано каже мені дівчина з переляком на обличчі. - Це дуже отруйні гриби! Треба збирати ось такі, як у нас ». Відповідаю їм жартівливо: «А я ці дуже люблю. Ніяких інших мені не треба ». А сам дивлюся на них - вже дуже юні, нічого не розуміють. Довелося розповісти, яка користь буде від моїх грибів, скільки найсерйозніших хвороб можна вилікувати ними. Це нервові і психічні розлади, функціональні порушення діяльності спинного мозку, множинний склероз, хвороби суглобів, радикуліт, остеохондроз. Мазь, приготовлена ​​з мухоморів, є високоефективним засобом при променевих ураженнях шкіри і слизових оболонок. Поліпшення настає вже через 6 10 процедур. Мухомор лікує екзему та інші ураження шкіри. А головне - мухомор здорово допомагає при онкологічних захворюваннях.
Ось уже шостий рік живе Олена Іванівна, якій лікарі не давали і двох місяців - запущений рак підшлункової залози. Про своє захворювання вона знає. Коли в онкодиспансері нічого не стали їй робити - ні променеву, ні хімію, а виписали «на симптоматичне лікування за місцем проживання» і дали першу групу інвалідності, з чоловіком вона прийшла до мене, не плакала, що не охала, лише спокійно попросила: зробіть так , щоб я від болю довго не мучилася. Болі ми зняли через пару тижнів, а трави вона п'є по сей день. За п'ять років вона не пропустила жодної лекції - викладає в інституті, приймає зимові та літні іспити. Тільки нині вирішила піти на пенсію - не по інвалідності, а за віком. Одне погано - позначаються метастази в кістку. Мало того, посковзнулася на льоду і отримала перелом ноги. Кость зрослася, але доводиться ходити з тростиною.
Переглядаючи всі курси лікування за ці роки, я мимоволі звернув увагу на те, що серед десятків різних призначень найчастіше зустрічалися настоянка мухомора, настій листя чорної вільхи (один з кращих засобів при раку підшлункової залози).
Мухомор, за моїми спостереженнями, грав позитивну роль при раку мозку, але застосовують його при пухлинах різної локалізації, лейкозі. Я наполягаю одні тільки капелюшки молодих («будиночком») грибів. Даю полежати їм на балконі пару днів, потім складаю в скляну банку по самі плічка і заливаю горілкою.
Мухомор використовується не тільки при пухлинах.
СУДОМИ. Приймати по 5 крапель настоянки в чарці води вранці натщесерце і на ніч. Нетривало.
ХВОРОБЛИВІ МЕНСТРУАЦІЇ. Приймати 4 5 крапель вранці натщесерце в чарці води. При досягненні позитивного результату скоротити прийом до 1 разу, в тиждень, потім до 1 разу на місяць. (Це відноситься і до судом.)
ДІАБЕТ нецукрового. Готується настоянка з розрахунку 1 частина капелюшків грибів і 5 частин горілки. Настояти 2 3 тижні. Приймати спочатку по 5 крапель на воді, через 2 3 тижні - по 10 крапель. Або підібрати дозування індивідуально 7 або 8 крапель. Три рази на день.
Ішіас, радикуліти. Розтирати настоянкою мухомора хворі місця.
***
Завжди дотримуватися дозування. Отруєння можна отримати від завищених доз, тому прислухайтеся до себе і пам'ятайте: отруєння проявляється в сильному нервовому збудженні і галюцинаціях, в більш важких випадках відчувається похолодання всього тіла, занепад серцевої діяльності, пітливість, нудота, спрага, сильні болі в животі, ослаблення зору, запаморочення, сплутаність свідомості, тимчасова втрата пам'яті, ядуха, судороги. Гриб отруйний, але випадки смерті від отруєння ним рідкісні. Абсолютно смертельна доза отрути міститься в 5 березня мухоморах.



195. мильнянку

ЗображенняЗображення


«Татарським милом» називали її в давнину - коріння використовувалися замість мила для прання. Але й на лікарські цілі не забували збирати.
У народній медицині настій коренів і листя вважається ефективним при сильному кашлі, бронхітах, запаленні легенів, кашлюку, мильнянка має здатність розріджувати і посилювати відхаркування мокротиння. Тому вона знаходить застосування при ларингіті, фарингіті, ангіні. Часто використовують її при жовтяниці, хворобах печінки і селезінки, холециститах, желудочнокішечних захворюваннях, запорах, а також при подагрі, ревматизмі, різних поліартритах, фурункульозі, корості, псоріазі, екземі, лишаї.
Ревматоїдному артриті. 1 чайну ложку коренів на склянку прохолодної кип'яченої води. Стакан поставити в киплячу водяну баню і прокип'ятити 15 хвилин. Після охолодження процідити. Довести об'єм кип'яченою водою до початкового. Приймати по 4 склянки в день протягом 2 тижнів, зробити перерву на 10 днів і повторити курс. Пройти 3 курсу лікування.
ОЖИРІННЯ. Так, це один із спеціальних, конкретних рецептів, що дають видимі результати. Готується ліки з розрахунку 1 чайна ложка на склянку води. Довести до кипіння і на слабкому вогні, при найлегшому кипінні, варити 15 хвилин. Настояти 1 годину, процідити. Приймати по 1 склянці 3 рази на день після їди (не пити натщесерце!). Курс 15 днів. Потім на 10 днів зробити перерву і повторити знову - ще 2 3 таких курсу.
Герпесі, оперізуючий лишай. 2 столові ложки коренів залити 0,5 л окропу, ще злегка покіпятіть 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Використовувати для обмивань герпетичних висипань і для компресів.
Фурункульоз. 1 чайну ложку подрібнених коренів залити 1 склянкою окропу, настояти 4 години. Приймати по 2 столові ложки 3 рази на день після їди.
ЗАПАЛЕННЯ ЛЕГЕНЬ, БРОНХИТ. 1 чайну ложку коренів заливають склянкою холодної кип'яченої води. Настояти 8 годин, процідити. Настій не вимагає видалення піни. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день після їди.
***
Відвари коренів мильнянки не можна призначати при слабкому шлунку. Завищені дози викликають нудоту, блювоту, пронос, біль в животі. Не приймати натщесерце - тільки після їжі!



196. м'ята перцева

ЗображенняЗображення


Мається два сорти перцевої м'яти: біла з зеленими стеблами, чорна - з темно червоними стеблами. Перцева м'ята вирощується тільки в культурі. Обробляють її в спеціальних господарствах. Я, як і багато садівників, розводжу її на своєму садовій ділянці. Можна б, звичайно, купити в аптеці, але її, часто полувидохшуюся, бозна де і в чому зберігали. Адже дуже важливо, щоб з листя трохи улетучивались ефірні масла, інакше від неї ніякого толку не буде.
Дуже високо цінували цілющі властивості м'яти Гіппократ, Авіценна, Парацельс та інші лікарі давнину і лікували нею головні болі, жовтяницю, шлунково кишкові захворювання, шкірні хвороби. Пліній Старший для успішного сприйняття наук рекомендував своїм учням надягати вінок з м'яти. Приймаючи гостей, займаючись з учнями, Пліній наказував натирати стіл листям м'яти для створення гарного настрою та успішного навчання.
Перенесемося назад років на двісті триста, коли знаменитий англійський м'ятний соус подавали до столу у російських царів тільки на найурочистіших прийомах. Наявність цього соусу на столі красномовно говорило про ранзі послів і наданою їм честі. (Хочете, видам секрет приготування цього соусу? Робиться дуже просто: треба дрібно нарізати 3 столові ложки листя м'яти, додати 2 столові ложки цукру, 1 столову ложку оцту, 3, 4 столові ложки води. Дати настоятися 2:00. Соус подають до м'ясних, рибних блюдам. Можете дивувати гостей.)
Широко використовується м'ята перцева в народній медицині. Настій трави в гарячому вигляді п'ють як заспокійливий, протисудомну, для збудження апетиту, а також при нервових розладах, хворобах серця, легенів, особливо після кровотечі з легкого, при гастритах з підвищеною кислотністю, як зміцнювальний при виснаженні та занепаді сил, при ревматизмі. Препарати м'яти приймають при гіпертонії, безсонні, захворюваннях печінки, при спазмах в шлунку, кишечнику, при метеоризмі, при мігрені. Настій листя допомагає при стенокардії, нудоті, при надмірних і болісних менструаціях.
Було у мене кілька хворих, яким життєво необхідно було коронарне шунтування, але заважали цьому різні серйозні протипоказання. І тоді одним з важливих елементів їх лікування стала м'ята, здавалося б, в самому простому виконанні.
СЕРЦЕ. Чайну ложку подрібнених сушених листя залити склянкою окропу, настояти, закутавши, 20 хвилин. Випити дрібними ковтками гарячий настій за 30 40 хвилин до сніданку. Пити щодня, не пропускаючи жодного дня, протягом 1 2 років. Це як скрипковий ключ в нотах, що налаштовує хворого на вилікування. І взагалі це ефективний засіб можна приймати всім, у кого слабке серце, з перебоями в його роботі, завмиранні, спазмах і інших тривожних проявах.
СТРЕС. Всім нам бажано не піддавати нервову і серцево судинну систему будь-яким стресовим ситуаціям, особливо затяжним. І тут добре допоможуть м'ята з подмаренником сьогоденням: порівну змішати їх, заварити 2 столові ложки в 0,5 л окропу, настояти 2 години. Приймати по півсклянки 1 раз на день протягом 5 7 днів.
Мігрень. 2 Березня чайні ложки м'яти залити склянкою окропу, настояти 30 40 хвилин, процідити. Пити рівними порціями протягом дня. (До цього добре б додати по 20 25 крапель настоянки марьиного кореня 2 3 десь у день. Це дає стійкі позитивні результати.)
Лімфаденіт. Кілька разів на день робити примочки з розім'ятих листя. У зимовий час розпарити сушені листя і прикладати до хворого місця.
ПАНКРЕАТИТ. Змішати 3 чайні ложки м'яти і 1 чайну ложку подрібненого кореня кульбаби, залити склянкою води і кип'ятити на слабкому вогні 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Пити по чверті склянки 3 4 рази до їди, не менше 5 тижнів. Відпочити 10 днів і ще полікуватися 2 тижні.
Маткова кровотеча. Якщо немає у вас під руками інших трав, згаданих у цій книзі, візьміть повну столову ложку м'яти і залийте двома склянками окропу. Настоювати 2 години, процідити. Пити по півсклянки настою 3 4 рази до їди.
***
Обидва сорти перцевої м'яти - біла і чорна, в тому числі і м'ята водяна - всі вони небажані при зниженій секреції шлункового соку. Не варто користуватися нею при вираженій артеріальній гіпотензії, тобто низькому тиску. Іноді відзначається алергія до м'яти - тоді її негайно треба скасувати.
При інгаляціях м'ятою великі дози можуть викликати спазм бронхів, розлад дихання аж до його зупинки. Можлива поява болю в серці від прийому міцного настою.
Тривале користування м'ятою польовий може послужити причиною безпліддя, а саме вона найбільш часто зустрічається на сирих луках, у заболочених лісах, навіть на полях і засмічених місцях - її і збирають, не маючи садової м'яти і застосовують в тих же цілях, але безпліддя до перцевої м'яті не відноситься.
У годуючих матерів м'ята зменшує вироблення молока. Прийом м'яти у великих кількостях (а такі любителі траплялися мені) - погіршує сон, викликаючи занепокоєння і погані сновидіння.
Амирдовлат Амасиаци стверджував, що м'ята шкідлива для нирок, і її слід врівноважувати соком солодки. У нього ж говориться: «М'ята викликає паління в горлі. Її шкідлива дія усуває полин ». Напевно тут мова йде не про перцевої, а польовий або малоквіткових м'яті.
Необхідно пам'ятати, що знижуючи тонус судин, м'ята може спровокувати, наприклад, варикозне розширення вен.



197. НАПЕРСТЯНКА
ЗображенняЗображення


Уздовж узлісся, збираючи квіти, ходили молода жінка з дівчинкою років п'яти шести. У них вже набрався порядна букет - пишний, яскравий, квітчастий. Прикрашали букет і ромашки, і деревій, і яскраво рожевий кипрей, і небесно синій цикорій, червоні головки конюшини і навіть - по центру - кілька високих стебел синюхи лазоревой.
«Мама, я знайшла дзвіночок, - закричала дівчинка. — Только он не синий, а почему то жёлтый. Зірвати? »Мати відгукнулася:« Рви! У нас в середині жовтого мало ».
Я собирал поблизости буквицу лекарственную. І побачив, як дівчинка Мочалов стебло наперстянки крупноцветковой. Зламати силоньок не вистачало, і вона висмикнула рослина з коренем, побігла до мами, намагаючись перегризти стебло біля основи нижніх листків - нема з коренем ж ставити його в букет. «Ви не боїтеся, що ваша дитина отруїться?» - Запитав я у недосвідченої матусі. «А что? - Стрепенулася вона. — Цветок то красивый».
Я вкратце объяснил, что цветок действительно и красивый, и даже целебный, но очень ядовитый. Отруїтися можна, навіть пожевав його квітки або стебло. А якщо стоятиме в букеті, особливо в спальній кімнаті, до ранку викличе головний біль.
Жінка злякано, як змію, викинула квітка подалі в кущі. І вже з підозрою оглянула весь букет, запитала: «А отруйних тут більше немає?" Я заспокоїв її. У нас зав'язалася невелика бесіда про травах - хто відмовиться від спілкування, пускай короткочасного, з чарівною молодою жінкою? Тим більше, що вона, відкривши рот, захоплено слухає тебе ...
Чимало пригод випало на долю наперстянки. Надо отметить, что в трудах древних врачей нет упоминаний о наперстянке. Це лікарська рослина, мабуть, не було відомо ім. Інтерес до наперстянці проявився лише у лікарів середньовіччя, та й то як до засобу блювотному і сечогінній. І використовували її буквально в кінських дозах - до 10 г висушеного листя наперстянки пурпурової. Прописували при епілепсії, туберкульозі та багатьох інших захворюваннях. Кому то, мабуть, допомагало, але численні случаіотравленія і смерті примусили лікарів відступитися від небезпечної рослини. Лише в XVIII - початку XIX в. один из ирландских врачей, проанализировав фамильный рецепт успешно врачевавшей знахарки, пришёл к выводу, что наперстянку надо давать в очень небольших дозах.
Наперстянка пурпурова у нас не росте, а імпорт припинився під час першої світової війни. Тоді направили погляд на дикоростучий вид, наперстянку крупноцветковую, удосталь зростаючу в горах Середнього і Південного Уралу. Медицина обратила внимание на то, какой чудодейственный эффект даёт наперстянка в запущенных, подчас безнадёжных случаях тяжёлой сердечной декомпенсации, а известный врач клиницист С. П. Боткин назвал наперстянку одним из самых драгоценных средств, какими обладает терапия…
Коли молода мама з донькою пішли - вони відпочивали в знаходився неподалік санаторії, я дістав з кущів викинуту наперстянку, обірвав потрібні мені листя, заодно відшукав ще кілька квітучих рослин, щоб сьогодні ж покласти їх на сушку - взимку знадобляться. Сушити треба швидко, щоб довго не лежали, але обов'язково в темному місці - сонячне світло, навіть кімнатний, відразу позначається на якості трави.
Имеются, конечно, десятки видов лекарств, приготовленных на основе гликозидов дигиталиса — так на латыни называют наперстянку, однако порошок из высушенных листьев, на мой взгляд, предпочтительней — не ударяет по почкам и печени. У всякому разі моя сестра, лікар досвідчений, сама не раз виписував рецепти сердечникам, при виниклої необхідності воліла приймати приготовлені мною порошки. На точных весах я отмерял по 0,05 г — разовую дозу и фасовал их в маленькие бумажные пакетики. А при необходимости включал наперстянку малыми дозами в сердечные сборы.
***
Обидва види наперстянки - крупноквіткова і пурпурна - мають високу біологічну активність, отруйні. Из организма выводятся медленно, постепенно накапливаются в тканях. Тривале застосування або передозування можуть привести до різкого падіння пульсу, затримці сечі при набряках, порушення ритму серцевої діяльності. При погіршенні загального стану, посиленні задишки, неспокої, порушенні сну і неприємних відчуттях в області серця лікування наперстянкою треба негайно відмінити.
Наперстянка противопоказана при брадикардии. Необхідно виключити її при інфекційних захворюваннях.



198. норичника вузлуваті

Зображення


У работяги лошади натёрло загривок упряжью. Спочатку шкіра просто запалилася і був нестерпний свербіж, потім відкрилася рана, превратясь на незагойна виразку. Господар чим тільки не лікував - і дьогтем мазав, і мазь, загоює виразки у людей, варив. Ветеринарів в ту пору не існувало, адже це давно було. Отчаявшись, бедолага выдернул возле дома высокое, прежде никогда здесь не росшее растение с жёстким четырёхгранным стеблем, с листьями в полладони и метёлочкой невзрачных цветков и торчащими на тонких стебельках тёмными горошинами — коробочками семян. А корінь - бульбоподібний потовщений. Серце, видимо, підказало селянину - відмив він корінь від землі, розрізав на плоскі шматки і засунув худобині прямо в глиб виразки, ликом обмотав, щоб не випали. Кінь стояла струнко, навіть, як здалося, вдячно похитала головою. На ранок перевірив господар Нориця - так називають виразку на кінському загривку - стала адже гоїтися! Вже не сочиться сукровиця, у рани краю зробилися рожевими. «Ось тобі і Нориця», - вигукнув господар - без коня він зовсім занудьгував, адже єдина годувальниця в родині. Кинулся искать ещё такую же траву. Едва нашёл за деревней, на лесной опушке. Ось так став він лікувати конячку. З трави навіть відвар зробив - загоюються рану обмивати. А через пару тижнів конячка зовсім здорова зробилася. Ніхто в селі не знав, як та трава називається. От і стали говорити про неї: Нориця, норичник.
А корни ботанического названия растения в самом деле произошли от слова «норица». Не збагну лише, чому до норичника пристебнули прізвисько «вузлуватий».
Бог з ним, не це важливо. Норічник стали застосовувати не тільки для загоєння виразки на загривку, але сталілечіть і хвороби ніг у коней. А пізніше відкрилися і більш цінні властивості рослини - їм стали лікувати різні хвороби і у людей. Та ще й які!
Отвар корневищ (внутрь и наружно) применяют при зудящих дерматозах, скрофулёзе, зобе, лимфадените, фурункулёзе и геморрое. В разрезанном или измельчённом виде — как ранозаживляющее при нагноениях, опухолях, укусах змей.
Сік, відвар кореневищ самостійно і в зборах використовують при раку, инфильтратах, виразках. Настоянку кореневищ застосовують при ліпомах (жировик), малярії, отиті і суставном артриті.
Листя теж знаходять своє застосування. Сік листя, відвар, настойки, припарки у складі мазей, а також у свіжому і сухому вигляді (подрібнені) застосовують при корості, грибкових захворюваннях шкіри, кондиломах. Отвар, настой (наружно и внутрь) применяют при заболеваниях щитовидной железы, инфекционных болезнях, опухолях и инфильтратах. Відвар і свіжу траву використовують при бешихових запаленнях, скрофулёзе, алергічних дерматозах, екземах, піодермії, пухирчатці, висипаннях на слизової піхви. Свежий сок — при туберкулёзе лёгких.
Настой травы пьют при болезнях почек, при нервных заболеваниях, головной боли и как тонизирующее.
Злоякісні пухлини. Настій трави і відвар кореневищ - з розрахунку 1 столова ложка на склянку окропу - застосовують зовнішньо для компресів, припарок, обмивань. Мелкоизмельченного листя і порошок з них зменшують біль, очищають рани від гною і сприяють швидкому загоєнню.
Лейкемії. Половину чайної ложки сухих кореневищ залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Тёплый настой надо пить глотками, в течение всего дня, но не более половины стакана в сутки.
РАК різної локалізації. Приготування і застосування кореневищ таке ж. Курс не более 2 месяцев. Через місяць перерви можна повторити.
Запалення лімфатичних вузлів, НОВОУТВОРЕННЯ, СУГЛОБОВОЇ АРТРИТ, шкірні захворювання, фурункульоз. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину і випити по ковтку протягом дня.
ЗОБ. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину, приймати по 2 столові ложки 3 рази на день.
***
Дозировки, как видите, очень небольшие, потому что корни норичника сильно ядовиты. Трава после высушивания частично теряет ядовитость, но обращаться с ней надо тоже осторожно, взвешенно.
Норичник в первую очередь противопоказан при беременности. Не можна застосовувати при загостренні панкреатиту, при коліті і діареї. Перш ніж почати лікування, бажано провести індивідуальну пробу. При появлении тошноты и рвоты дозировку снизить наполовину либо совсем отказаться от использования норичника.


199. ОБЛІПИХА крушіновідной

ЗображенняЗображення


Ще в Древній Греції любили цю ягоду і широко використовували для лікування - кого б ви думали? - Коней! Її так і називали - «блискуче лікування коней».
Втім, в древніх тибетської, індійської, монгольської медицині обліпиха займала дуже почесне місце. Її вважали універсальною і використовували для загоєння зовнішніх і внутрішніх ран, лікували органи дихання, серцево судинну систему, покращували загальний стан при авітамінозі і фізичних навантаженнях.
Потом пришло длительное забвение и, по историческим меркам, совсем недавно, лишь после Великой Отечественной войны 1941 1945 годов произошло второе рождение облепихи: в неё поверили и очень полюбили. І було за що. Облепиха — настоящий кладезь витаминов. Спробуйте ка порахувати їх: А, В, В, В, В, С, Е, К, Р. Каротину в обліписі більше, ніж у моркві, вітаміну С стільки ж, скільки в чорній смородині, але з обліпихи він засвоюється краще. Вітамін Е - токоферол, усуває м'язову слабкість, дистрофію, позитивно впливає на серцево судинну систему, підвищує вироблення статевих гормонів. Вітаміни А і Е в обліписі підсилюють дію один одного.
У сучасній медицині масло обліпихи застосовують для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкового неспецифічного коліту, хронічного тонзиліту, злоякісних пухлин стравоходу. Масло використовують також при променевих ураженнях шкіри, термічних і хімічних опіках, трофічних виразках.
Обліпихову олію так широко застосовується в сучасній медицині, що я не бачу необхідності описувати способи його виготовлення і застосування в дерматологічній або очній практиці, лікуванні печінки, стравоходу, кишечника, шкірних захворювань. Зараз всі ці призначення може зробити лікуючий лікар. Правда, деякі народні рецепти не входять в компетенцію лікаря. Наведу хоча б пару прикладів.
РАК ШЛУНКА І ІНШІ онкозахворювань. В період сокоруху навесні зняти кору з гілок не товще пальця, висушити, подрібнити. 4 5 столовых ложек залить 0,5 л водки. Настояти не менше місяця. Процідити. Принимать по 30 капель в четверти стакана воды 3 4 раза в день при комплексном лечении рака.
ГРИП. Тонкі гілочки дрібно порізати (гілки можна брати в будь-який час року), 1 столову ложку залити 1,5 склянками води, закрити посуд і варити на слабкому вогні 15 20 хвилин, настояти в теплі 2 години. Випити на ніч маленькими ковтками. Хорошо помогает в начальной стадии гриппа, снижает температуру и облегчает состояние.
РЕВМАТИЗМ, суглобові болі. 2 столові ложки подрібнених гілочок залити 300 мл крутого окропу, настояти 2 3 години, процідити. Приймати по півсклянки 3 рази на день до їди. Боли утихают.
***
Обліпиха, немає слів, полезнейшая ягода, та тільки ось деяким людям замість користі може неабиякий шкоду нанести.
Масло обліпихи не можна приймати при гострому холециститі, гепатиті, панкреатиті і всіх інших захворюваннях підшлункової залози, а також при схильності до рідкого стільця. Самі плоди теж протипоказані при гострих захворюваннях підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, при розладах шлунково кишкового тракту.
Масло обліпихи часто призначають при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, але самі плоди і сік з них в таких випадках протипоказані, оскільки містять в собі багато органічних кислот, що підвищують секрецію шлункового соку. Облепиха противопоказана и при гиперацидном гастрите.
Свіжі плоди і сік обліпихи підвищують кислотність сечі, тому протипоказані хворим на сечокам'яну хворобу, особливо коли камені мають уратную природу.



200. ОВЁС ПОСЕВНОЙ

ЗображенняЗображення


Представляти його немає необхідності, але і обійти увагою неможливо, настільки він відомий і необхідний. Правда, родословной своей он похвастаться не может, происхождение его из самых низов — выходец из сорняков. І вік у нього пристойний - з непроглядної глибини кам'яного віку став людям служити. А зараз і зовсім є однією з найважливіших злакових культур.
Зерно овса больше, чем другие хлеба, содержит жиров и витаминов, богато белком, крахмалом, щелочными солями, камедями, эфирными маслами, холинами и другими полезнейшими веществами. Тому і в медицині його використовують з давніх часів.
Несмотря на отсутствие каких либо серьёзных противопоказаний, я всё таки решил включить его в книгу, видя в нём только надёжного друга, и сделать небольшую подборку рецептов от разных заболеваний. Некоторые из этих рецептов настолько малоизвестны, что грешно их держать только в среде узких специалистов, в стороне от людей, которые могут благодаря им получить действенную помощь.
Возьмём, к примеру, некоторые системные заболевания, считающиеся неизлечимыми, как склеродермия, красная волчанка, или буллезные дерматозы, пиодермию, витилиго — есть конкретные рекомендации их лечения.
СКЛЕРОДЕРМІЯ, дерматоміозит, червоний вовчак, бульозні дерматози, ОБЛИСІННЯ, піодермії, ВІТІЛІГО. При всех этих заболеваниях 2 стакана овса надо залить 5 6 стаканами кипящего молока, проварить на медленном огне 2 минуты, настоять 30 минут, процедить. Принимать по 1 стакану 3 раза в день в течение месяца. Зробити на 1 місяць перерву. Провести кілька таких курсів.
А помощь сердцу?
Інфаркт міокарда. 1 стакан вівса залити 1 л окропу, на тихому вогні упарити наполовину, процідити. Випивати всього півсклянки на добу, але не залпом, а столовими ложками протягом дня.
ХВОРОБА ПАРКІНСОНА. Медицина давно б'ється над тим, як зупинити мимовільні рухи людини, пов'язані з ураженням деяких ділянок мозга.В деякої міри вирішувати проблему допомагає овес. 9 ложок вівса варити в 3 л води 1 годину, потім ніч наполягти. Випити весь отриманий відвар за день (або скільки зможете). Лікування тривале - 2 3 роки.
ШИЗОФРЕНИЯ. Скажете: година від часу не легше. Невже і при такому захворюванні що то може зробити овес? Да, надо принимать отвар зёрен при шизофрении любого течения, если в клинике преобладают астенические расстройства с бессонницей, резким падением веса, анемией. Такий відвар показаний і при інших нервово психічних захворюваннях, таких як астенічний синдром внаслідок травми головного мозку, постінтоксикаційного астенія будь-якого походження (токсикоманія, наркоманія, отруєння). Отвар готовится так: 1 стакан овса или крупы залить 1 л воды, посуду закрыть и поставить на маленький огонь, наблюдая, пока не выкипит половина воды. Процідити, віджати, влити у відвар 0,5 л кип'яченого молока і 3 столові ложки меду. Посуд закрити, суміш довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Приймати по півсклянки 4 рази на день після їди. Перед повторним прийомом підігрівати.
РАК ГОРЛА. На 2 3 л води взяти 0,5 кг зерен і вівсяної соломи, закрити посуд кришкою і варити 20 хвилин. Дати трохи охолонути. Этим тёплым отваром протирать тело больного 30 секунд и сразу уложить в постель. Если по ходу обтирания на теле появятся синие или красные пятна или начнут отекать ноги, лечение не прерывать — это признак того, что больной на него реагирует и что возможны перемены к лучшему.
РАК різної локалізації. Вхідні в колос стебла вівса подрібнити, доверху заповнити банку і повністю залити горілкою. Наполягати 3 тижні. Потім приймати по 20 30 крапель на столовій ложці води 3- 4 рази на день до їди.
НЕФРИТ. Траву вівса залити водою (щоб води на 1 2 пальці було більше) і кип'ятити 30 хвилин. В течение дня выпить 2 чайные чашки отвара (можно по половине чашки 4 раза в день). Курс лікування - 2 3 тижні. Добре, якщо прийом відвару поєднувати з ваннами з вівсяної соломи.
ПАНКРЕАТИТ. 1 стакан вівса подрібнити на м'ясорубці, залити 5 склянками води, варити після закипання 10 хвилин, настояти 1 годину. Пити від чверті до половини склянки за півгодини до їди 3 4 рази на день.
ДІАБЕТ. Это уже из простых рецептов, но кто то может не знать. Взяти 100 г зерен вівса, залити 750 мл окропу, настояти 2 3 години. Пити по півсклянки 3 4 рази на день до їди. Можна тривало.
***
Серьёзных противопоказаний к овсу пока не выявлено. При передозуванні може спостерігатися головний біль. Спостерігалося два випадки повної непереносимості настоїв і відварів вівса. Під час лікування вівсом необхідно дотримуватися помірності в їжі, виключити всі спиртні напої і, по можливості, кави.



201. ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ

Зображення


Из страны вечного лета — из Индии пришли к нам огурцы. Дикий огірок у себе на батьківщині - тропічна ліана, росте в лісах, в'ється, забираючись високо на дерева, а плоди звисають вниз. Семена огурцов находили в развалинах хазарского города Саркепа, а это свидетельствует о том, что люди знают и любят огурцы почти шесть тысяч лет. Відомо, що римський імператор Тіберій вимагав, щоб йому на обід завжди подавали огірки.
Всі ми знаємо, що огірки мало не суцільно складаються з води (96%). Але, як пише про огірки Поль Брегг, «найцінніше їх що становить - це рідина, дистильована самою природою». А дистилированная вода, як відомо, допомагає розчинити багато отрути, що накопичуються в організмі, і, проходячи через нирки, не залишає в них неорганічних залишків і піску. Тим більше, що в цій дарованої природою воді багато мінеральних солей і мікроелементів (фосфор, кальцій, магній, залізо, калій, мідь, марганець, сірка, кобальт, цинк, кремній, йод).
Огірок - рекордсмен за вмістом лужних еквівалентів, тому усуває ацидоз (від латинського - кислий, т. Е. Закислення організму), завдяки чому виліковує хронічні запальні процеси нагноєння, де б вони не розташовувалися.
Огірки прекрасно оздоровлюють кишечник, стримують утворення жирів з вуглеводів. Вони посилено регулюють кислотність шлункового соку.
КОЛІТ. За сезон огірків можна повністю позбутися від коліту. Надо только ежедневно натощак съедать по 100 г мелко натёртого огурца. После этого 30 40 минут не пить и не есть.
Лечебными свойствами обладают семечки огурца: они прекрасно чистят стенки кровеносных сосудов изнутри и выводят лишний холестерин. Це дуже важлива властивість огірків. Для профілактики атеросклерозу це найдоступніший метод лікування.
Ще з часів Тіберія відомо, що насіння огірків і самі молоді огірочки знімають підвищену статеву збудливість. Це добре знали ченці, вирощуючи в монастирських городах і парниках велика кількість огірків. І одним з важливих джерел доходу монастирів був продаж «борошна з сухих насіннячок перестиглих огірків».
С. І. Ільїна, відомий український фахівець в галузі лікувальної дієтології, підмітила ще одна якість огірків: «Є в огірку що то таємничо загадкове, що ні калоріями, ні вітамінами неможна виміряти. Як інакше пояснити відоме ще давнину, використовуване і понині властивість огіркового соку - целітельнооздоравлівающее і омолоджуючу шкіру, що в'яне особи, рук. А якщо він також діє на епітеліальні клітини, які захищають від усього шкідливого? За мабуть, в ньому містяться невідомі ще для нас речовини і так необхідні для клітин внутрішніх органів ».
Дійсно, огірочки йдуть не тільки до нас на стіл, а знаходять лікувальне застосування, і не тільки в косметиці для в'янучої шкіри, але і за дуже серйозних хворобах, про що свідчать оригінальні, причому ефективно діючі рецепти.
Трофічна виразка. Из перезрелых огурцов выбрать семена, высушить. 100 г семян (если не на чём взвесить, взять 5 6 столовых ложек) желательно истолочь и залить 1 стаканом водки. Настоювати 10 днів. Робити щоденні примочки. Не відразу, але через місяць два виразка зазвичай затягується.
ПАРАЛІЧ. Огіркові батоги порізати на дрібні шматки і помістити в банку по самі плічка, доверху залити горілкою, щоб покрити повністю. Одну тиждень наполягати, виставивши на сонці, і ще один тиждень в повній темряві (в шафі). Процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Якщо не можна спиртного, то замість горілки можна залити настоєм зеленого чаю, але приймати тоді по 1 2 склянки 3 рази на день. Клопоту в цьому випадку буде більше, тому що такий настій довго не зберігається.
Маткова кровотеча. Восени огіркові батоги відмити від бруду і пилу, нарізати на дрібні шматки. 50- 100 г трави залити 0,5 л води, кип'ятити 15 20 хвилин, настоювати 1 годину. Приймати по півсклянки 3 рази на день. У першу ж добу двоє кровотеча зупиняється, настає поліпшення.
ГЕМОРРОИДАЛЬНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ. Скористайтеся цим же рецептом.
ТЕМПЕРАТУРА. Щоб збити високу температуру, треба дати хворому випити склянку огіркового соку, можна також зробити обтирання соком і відразу укласти в ліжко.
КАШЕЛЬ. Якщо замучив невпинний кашель, пийте по 2 столові ложки огіркового соку, можна разом з медом, 2, 3 рази на день. Кашель вщухає швидко, але при серйозних запальних захворюваннях треба приймати кілька днів.
МАЛЯРІЯ. Имейте в запасе засушенные цветы огурца. 1 столову ложку подрібнених квіток залити склянкою окропу, варити 2 3 хвилини, настояти 1 годину, процідити. Пить по 1/3 стакана в течение дня. І малярія відступить.
ОПУХОЛЬ СЕЛЕЗЁНКИ, ПОЧЕЧНЫЕ КОЛИКИ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Приготувати порошок з насіння перезрілого огірка. Приймати від половини до повної чайної ложки 3 рази на день, запиваючи водою.
ЖОВТЯНИЦЯ (та інші захворювання печінки). Порізати 50 г огіркових батогів, залити 0,5 л води, кип'ятити 5 хвилин, настояти 1 годину. Пить по полстакана 3 раза вдень. Замість батогів можна використовувати зеленці (дрібні незрілі огірочки).
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Щодня приймати по 2 3 столові ложки соку, можна з медом, в день 2 3 рази. Довольно эффективное средство. Действует жаропонижающе.
Все це тільки невелика частина з рекомендованих і випробуваних у народі рецептів. Я зупинився лише на самих серйозних, залишаючи осторонь такі, як пародонтоз, почервоніння повік, гіпотонію, поганий ріст волосся - аж до укусу собаки. Молодец огурец, не только для закуски он пригоден. Але й протипоказань у нього вистачає з надлишком.
***
От огурцов следует отказаться при желудочно кишечных расстройствах. Це всім відомо. Доводиться утриматися при загостренні виразкової хвороби шлунка, при розігралася гастриті, ентеритах та гострих колітах.
Во избежание диспепсических явлений после огурцов нельзя пить холодную, а также газированную воду или лимонад, а людям со слабым желудком — молоко.
Кормящим матерям советуют осмотрительно относиться к огурцам, так как многие биологически активные вещества из их состава переходят в грудное молоко и могут вызвать у ребёнка понос, урчание и спастические боли в животе. У цих випадках необхідно дати дитині укропную воду.
Огірки протипоказані при гострих і хронічних нефритах, хронічної ниркової недостатності, нирково кам'яної хвороби. Не рекомендуються огірки при огрядності, ожирінні. Від них слід відмовитися при гепатиті, холециститі, дискінезії жовчних ходів.
Диетологи не рекомендуют в салаты с огурцами добавлять помидоры, так как при этом резко снижается ценность огурцов. А про солоних огірках важко сказати, коли вони корисні. Майже завжди приносять тільки шкоду. К огурцам, солёным и маринованным, следует отнестись с осторожностью при заболеваниях печени, атеросклерозе, гипертонии, нарушении водно солевого обмена. Протипоказані вони при зниженій функції щитовидної залози, захворюваннях нирок і в період вагітності.
З ниркових захворювань маються на увазі протипоказання до свіжих огіркам при нефриті з лужної реакцією сечі, а до солоним - при нефриті і пієлонефриті.



202. ОГУРЕЧНАЯ ТРАВА — БУРАЧНИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення


Збереглися відомості, що стародавні римляни застосовували листя і квітки цієї рослини для підняття духу, збільшення хоробрості у своїх воїнів. Вчений натураліст Пліній Старший називав огіркову траву «рослиною, котре відганяє печаль і нудьгу». В Стародавньому Римі її використовували як легке сечогінне, потогінний засіб у вигляді настою (квітки, стебла, листя). Настій вживався як проносне, при функціональних розладах нервової системи, у тому числі при неврозах серця, ревматичних, подагричних та інших болях у м'язах і суглобах. Європейці і зараз називають огіркову траву «радістю серця», «веселощами», «серцевим квіткою», застосовуючи при неврозах серця. Нею і зараз користується відома швейцарська фірма, що випускає різні соки лікарських рослин.
Рослина засмічена, але огіркову траву часто культивують як салатну рослину не тільки із за ніжного огіркового запаху, але і в лікувальних цілях. Навіть у вигляді приправи огіркова трава і її сік під час цвітіння підвищують працездатність, знімають депресивні стани, іпохондрії і меланхолії, приносять полегшення при серцевій слабкості нервового характеру. Кроме того, салат из свежих листьев очищает кровь, предохраняет кишечник и почки от воспалительных процессов, полезен при плеврите, кардионеврозе и даже при некоторых кожных заболеваниях.
Звичайний рецепт: 1 столову ложку трави або 1 чайну ложку квітів залити склянкою окропу. Наполягати до охолодження. Пити по чверті склянки 4 рази на день через півгодини після їди. Можна додати мед або цукор.
***
З протипоказань: тривале застосування огіркової трави погіршує роботу печінки. Краще всього використовувати огіркову траву в зборах і не більше місяця.



203. ОДУВАНЧИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

Зображення


Ось вже чим нікого не здивуєш - так це кульбабою. Всюду он: на полях и лугах, в сёлах и городах. Навіть на дорозі відшукав крихітну тріщинку в асфальті і виліз звідти - трохи кривобокий, стебло покороче, ніж у інших кульбаб, але квітка такий же життєрадісний, сонячно жовтий. Всім своїм виглядом показує, яким потрібно бути живучим, вміти долати будь-які незручності й негаразди. А может быть природа специально создала его в назидание нам? И в помощь нам, наделив ценными целебными свойствами — в дальние дали ездить за ним не надо (только в черте города не бери и на обочинах дорог), найди чистую лужайку как можно дальше от жилья и заготавливай себе впрок необходимые лекарства. Тільки запам'ятати треба кілька правил. Якщо хочете засушити листя або віджати з них сік, то найкраще робити це ранньою весною, до початку цветеніяв цей час вони самі цілющі. Користуватися кульбабою можна і пізніше, весь травень і першу половину червня. У липні і до кінця літа рослина значно втрачає колишні цілющі якості.
До речі, кульбаба не поступається травневій кропиві в здатності виводити з організму шкідливі шлаки. І взагалі він відноситься до тих рослин, які краще використовувати в сирому вигляді. Много полезных сведений об одуванчике я дал в книге «Одолень трава», поэтому повторяться нет ни желания, ни необходимости. А от нові рецепти, тим більше маловідомі, думаю, підуть на користь хворим.
Насамперед кілька слів про соку з трави кульбаби. Якщо інші соки рослин я консервую рівною кількістю горілки, то з кульбабою поступаю інакше: на 700 мл соку додаю 150 мл горілки. Ставлю в прохолодне місце. Через некоторое время сок чуть подкиснет, но бояться этого не надо. Молочна кислота, що утворилася під час слабкої ферментації, підвищує якість соку. Он хорошо влияет на процесс пищеварения и тормозит гнилостные процессы в пищеводе, а также является антираковым средством.
РАК ШЛУНКА. Змішати порівну сік з листя кульбаби, травневої кропиви, деревію і подорожника. Приймати по 1 столовій ложці через годину послееди 3 4 десь у день. Курс 1 месяц, но можно продлить и до 2 месяцев, затем на месяц перерыв. (Зазвичай в комплексі з іншими засобами, підібраними проти раку шлунка.)
РАК ПЕЧІНКИ. Змішати порівну дрібно порізані листя і коріння. 1 чайную ложку смеси залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Приймати по 50 мл 4 рази на день за півгодини до їди.
ЗЛОЯКІСНА АНЕМІЯ. Вона досить часто проявляється при онкозахворюваннях, і доводиться з нею боротися, коли, буває, лікарі не справляються з нею. Тут сік кульбаби одне з незамінних засобів. Курс лікування проводиться в два етапи протягом 12 тижнів, навесні і восени. Навесні шість тижнів слід випивати по півсклянки соку, розведеного чаєм з кропиви, 3 рази на день за півгодини до їди (ціле рослина з коренем ретельно вимити, дати просохнути, пропустити через м'ясорубку і вичавити сік). Восени з середини серпня виконати те ж саме протягом шести тижнів. Я говорю примерный срок — середину августа. Все залежить від характеру початку осені, коли масово відбувається друга вегетація кульбаби. Буває, навіть на початку жовтня, коли вся зелень навколо в'яне, кульбаба пишно цвіте. Може бути не так буйно, як навесні, квітконоси росточком нижче, листя менш соковиті, але все таки в них цілком вистачає необхідних для кровотворення мікроелементів і фолієвої кислоти.
ВОСПАЛЕНИЕ ЛИМФАТИЧЕСКИХ ЖЕЛЕЗ. Коріння кульбаби істереть в порошок і приймати по неповної чайній ложці 3 4 рази на день за 20 хвилин до їди. Корені кульбаби треба копати восени, у жовтні - саме тоді вони найбільш цілющі. Лечение ведётся долго, до получения результата.
ДІАТЕЗ ексудативне. Залить стаканом кипятка 1 чайную ложку измельчённых корней, настоять 2 часа. Пити по чверті склянки 3 4 рази на день за півгодини до їди. Покращує обмін речовин у дітей.
ДЕФОРМІВНИЙ АРТРОЗ, АРТРИТ, ОСТЕОХОНДРОЗ. Горячей водой — 200 мл залить 10 г измельчённых корней (1 столовая ложка), поставить в кипящую водяную баню, парить 15 минут, 1 час настоять, процедить. Долити до колишнього обсягу кип'яченої води. Принимать в тёплом виде по трети стакана 3 4 раза в день за полчасадо еды. (Корни способствуют восстановлению хрящевой ткани, растворению солей, восстанавливают подвижность суставов. Эффект лечения усилится, если больные суставы в этот лечебный период натирать настойкой ягод красной бузины.)
ПАНКРЕАТИТ, спастичний біль у животі. 1 столову ложку суміші коренів і листя залити 2 склянками (400 мл) холодної кип'яченої води, настояти 10- 12 годин (краще приготувати на ніч). Пить по 50 мл, то есть по четверти стакана, 4 6 раз перед едой. Примітка: це дуже корисно для хворої печінки, нирок, при алергії, але може викликати послаблення стільця. Боятися цього не треба, тільки вжити додаткових заходів.
Загроза викидня. Пити настій кореня кульбаби з розрахунку 2 чайні ложки на склянку окропу, настояти 2 години. Пити ковтками протягом дня або по чверті склянки 3 4 рази на день до їди.
***
В одном из рецептов я уже предупредил, что одуванчик может вызвать послабление стула (в основном, за счёт усиления отделения желчи). Тому траву і коріння рослини не застосовують при шлунково кишкових розладах. Небажано приймати препарати кульбаби при вираженій гіпотонічній дискінезії жовчного міхура, так як надлишкове надходження жовчі в позбавлений скорочувальноїздатності міхур сприятиме його розтягнення і посиленню болів. Небажано використовувати кульбаба при алергічних дерматитах. Алергічну реакцію можуть викликати квіти кульбаби, їх пилок. При симптомах гриппа лечение одуванчиком необходимо прекратить.



Живокіст лікарський

ЗображенняЗображення
У каждого травника имеются растения, к которым он относится с особенной симпатией. Я не могу оставаться равнодушным к окопнику. В литературе по траволечению он упоминается редко. Возможно потому, что в медицинской практике, в отличие от других даже малоизвестных растений, окопник находит чрезвычайно ограниченное применение, практически равное нулю.
В народной медицине его признают и уважают, особенно при костных заболеваниях, переломах, ушибах, вывихах, при болезненных ампутированных конечностях. Лечат и многие другие заболевания, такие как язва желудка и двенадцатиперстной кишки, начальная стадия туберкулёза, тромбофлебит, костный туберкулёз, саркома, рак, а также разные опухоли, затвердевание молочной железы у кормящей матери, труднозаживающие раны, фурункулы, изъязвления в полости рта, пародонтоз, ангину, радикулит и ишиас.
Впрочем, имеются и научные данные о положительном клиническом эффекте от использования мази с корнем окопника при кольцевидной гранулёме, васкулитах, склеродермии очаговой и гемиатрофии Роумберга, трофических язвах. (Кольцевидная гранулёма — хроническое кожное заболевание, причины которого неизвестны, и которое почти не поддаётся лечению. Пока что не найдено какого либо специального лечения склеродермии. Это касается и других названных болезней.)
Мне окопник помогал в комплексном лечении саркомы, рака, особенно при метастазировании раковых клеток в кость. Применял я его и при остеомиелите, переломах костей.
Нелегко добывать этот с виду чёрный, на изломе сахарно белый корень, не легче и работать с ним или сушить. Но приходится лезть в болотину, выкапывая уходящие глубоко в землю скользкие змеевидные корни, отмывать их от грязи в соседнем озере, проклиная беспрерывный дождь со снегом — обычно именно на эту пору приходится охота за окопником, ведь корни надо брать лишь после увядания зелёных стеблей.
Экспериментально (при опытах на животных) установлено, что содержащийся в окопнике алкалоид аллантоин обладает ранозаживляющим, противовоспалительным, противоопухолевым действием. Но нельзя забывать, что алкалоидициноглоссин и глюкоалкалоид консолидин оказывают парализирующее действие на центральную нервную систему. Из за них и ещё некоторых веществ окопник является довольно таки ядовитым растением.
Корни окопника не терпят кипячения — от этого разрушаются самые целебные элементы. Поэтому с подозрением я отношусь к таким рецептам, как от бронхита, гастрита, язвенного колита: 1 столовая ложка корня на 0,5 л воды, варить 5 минут, настоять 1 час. Приймати по 100 мл 4 рази на день. А при ангине вообще рекомендуют варить 10 минут. Поэтому я остановлюсь лишь на самых надёжных прописях.
Аденоми простати. 2 чайные ложки корней залить 2 стаканами кипятка (не кипятить), настоять 1 час. Приймати по півсклянки 3 4 рази на день.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Свежие корни провернуть через мясорубку и на тряпочке прикладывать к опухоли. Делать 1 раз в сутки, затем менять.
САРКОМА, ТРОМБОФЛЕБИТ, СИЛЬНЫЕ УШИБЫ. Втирать или прикладывать мазь из свежего или сухого распаренного корня, смешанного со свиным жиром.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ. 40 г корня залить 1 л горячего молока, настаивать в тепле всю ночь. Пити по 1 склянці 3 рази на день.
ПЕРЕЛОМ КОСТИ. Прикладывать компрессы из свежего корня окопника. Зимой сушёный корень истереть в порошок (растирается легко) и смешать для основы со свиным салом.
РАК РАЗНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Я пользуюсь часто таким своим рецептом: 1 чайную ложку истолчённого корня на ночь залить стаканом холодной кипячёной воды. Настоять 8 часов. Этот настой слить в другую посуду, а корни залить 1 стаканом кипятка. Настояти 1 годину, процідити. Соединить оба настоя. Принимать по полстакана 3 4 раза в день до еды либо через 2 часа после еды. Если надо ограничить жидкость, то 1 чайную ложку корня заливаю 100 мл холодной воды, а утром — 100 мл кипятка. В этом случае принимать по 50 мл 3 4 раза в день. А распаренные корни можно прикладывать на опухоль или поражённую кость. Использую я это средство только в комплексном лечении.
***
Я уже говорил, что окопник ядовит. Мне не приходилось сталкиваться со случаями отравления, но если это вдруг произошло, то необходимо промыть желудок слабым раствором марганцовки, принять солевое слабительное и лекарства, поддерживающие дыхание и кровообращение.
Должен сказать, что решением Всемирной организации здравоохранения окопник запрещён для внутреннего применения во всех формах, кроме гомеопатии. Установлено, что содержащиеся в нём пиролизидиновые алкалоиды могут вызвать капиллярные кровоизлияния в печени (даже со смертельным исходом). В других источниках перепуганные медики высказывали мнение, что окопник противопоказан при раке. На мой взгляд, возможно, он действительно нежелателен при плоскоклеточных формах рака, но при слизистых и других десятках видов злокачественных опухолей он давал неплохие результаты. В ряде случаев окопник, вкупе с другими противоопухолевыми растениями, помог мне справиться с метастазами в рёбра и позвоночник при раке молочной железы, лёгких и других внутренних органов, а также с саркомой.
Окопник снижает кровяное давление, что следует учесть при гипотонии. Он усиливает сокращение мускулатуры матки, поэтому противопоказан при беременности.



205. ОЛЕАНДР ОБЫКНОВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення


З узбережжя Середземного моря він дістався до нас, в середню смугу Росії, як кімнатної рослини. У нього запашні, махрові, великі рожеві квіти, що запам'яталися мені своєю красою ще в ранньому дитинстві. Як почнуть цвісти - запашним ароматом наповнюється кімната. Як і всі малюки, я хотів не тільки понюхати, але і пожувати такий принадний квітка - раптом і смак у нього незвичайний. «Не можна, - сказала мені мама. - Він дуже отруйний ». Мамині слова - закон. Вони запам'яталися мені на все життя.
Медициною визнано, що олеандр - ефективне кардіотонічну засіб. Його дія порівнянна з наперстянкою, але на відміну від нього глікозиди олеандра діють швидше і м'якше, швидше виводяться з організму. Олеандр призначають при аритмії з прискореним серцебиттям, при серцевій недостатності і стенокардії, при застійних явищах в малому колі кровообігу, при пороці мітрального клапана з миготливою аритмією. Використовують в мікродозах порошок з листя або спиртову настойку. Середня доза обчислюється тисячними частками грама, і в домашніх умовах використання олеандра практично нездійсненно. Тому всяка самодіяльність чревата небезпечними наслідками.
Проте в народній медицині при вмілому користуванні настій листя олеандра п'ють при нервовому виснаженні, головних болях, епілепсії, судомах, апоплексії, безсонні. Зовнішньо роблять примочки при екземі, лишаї та інших шкірних захворюваннях, полощуть рот при зубному болі.
***
Порошок з листя не робить лікувального ефекту при хронічних нефритах, гіпертонії, кардіосклерозі, що протікали з декомпенсацією серця.



206. вільхи клейкої (ЧОРНА)


Зображення


В сирих заболочених місцях, по берегах струмків і річок вони зазвичай ростуть упереміж, вільха сіра і вільха чорна. У сірої вільхи кора світла, гладка, а у чорної темно бура, з тріщинами. Втім іноді тільки по корі розрізнити їх буває важко. Дивишся на листя. У сірої вони з гострим кінчиком, а у чорної вільхи листя тупі, з невеликою виїмкою. Навесні, відразу після розпускання бруньок, ніжні листочки чорної вільхи клейкі, липнуть до рук. Це найкращий час для їх збору. Расстелешь на молодий травичці скатертину або чисте простирадло, розкладаєш на ній зібране листя тонким шаром. В купу не можна - моментально починають грітися, чого ні в якому разі допускати не можна. І коли додому везеш, то постійно ворушити їх, інакше через два 3:00 шляху «згорять», додому привезеш гарячу буру кашу - така потужна енергія прихована в цих маленьких липких листочках.
Без листя чорної вільхи я не мислю лікування багатьох видів раку. Не знаю чому, але багато авторів книг про лікарські рослини чорну вільху обходять стороною, більше говорять про сіркою, та й то, в основному, про вільхові шишки, іноді про листя й кору. Лише в працях доктора медичних наук Л. В. Пастушенкова я знайшов такі рядки: «Відвар листя вільхи (чорної) рекомендують як легке проносне, потогінний і протикашльовий засіб, використовують при ревматизмі і подагрі, раку молочної залози, вихідний частини шлунка, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, стравоходу, прямої кишки, горла і матки ». І все, без якого або коментаря або рецепта. В одному ряду з проносним або протівокашлевим засобом.
Настій листя і настойку нирок чорної вільхи я часто включав в протипухлинні комплекси і спостерігав позитивні результати, особливо при раку підшлункової залози і раку прямої кишки, почасти при раку стравоходу.
РАК різної локалізації. 1 столову ложку подрібненого листя залити 1 склянкою окропу і настояти 4 години, або гріти на водяній бані 30 хвилин, після охолодження процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день незадовго до їжі. Можна посилити настоянкою бруньок чорної вільхи. Настоянка готується з 5 столових ложок бруньок на 0,5 л горілки. Наполягати не менше місяця. Приймати по 30 крапель 3 рази на день до їди, найкраще вливаючи в прийняту порцію настою листя, або в настої іншого призначеного рослини.
***
Яких або протипоказань (чи скарг з боку хворих) не спостерігалося. Можливо, тому, що препарати приймалися в співдружності з іншими рослинами, пом'якшуючими або, навпаки, підсилюють дію хімічного складу препаратів чорної вільхи.


207. омежник ВОДЯНОЙ
ЗображенняЗображення


Збираючи водні рослини, іноді прихопиш заодно кілька жмень насіння омежник. Рослина це досить високе, прикметне тим, що зовні нагадує повітряними і тонко кавалками (як у моркві) листям, дудчатий стеблом, зростаючим найчастіше з води, і парасольками дрібних білих квіток отруйний віх або цикуту. Втім і сам омежник отруйний, особливо коріння (рослина містить отруйну смолоподобное речовина енантоксін, по дії близький до цікутотоксін).
Настоянка з плодиков або самі насіння, істёртие в порошок, добре допомагають при захворюваннях дихальних шляхів і легенів з рясним виділенням мокроти - при бронхітах, астмі, туберкульозі, пневмоніях, респіраторних інфекціях. Омежник заспокоює болі в шлунку і кишечнику, корисний при метеоризмі.
При зазначених захворюваннях всередину приймають по 1 2 г порошку з медом - це за весь день невеликими порціями.
Настій готується з 5 г насіння на 0,5 л окропу, вистояти 1 годину, процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день. У гострий період хвороби доза збільшується: по півсклянки настою до 6 разів на день.
***
Протипоказаний омежник при запаленні нирок, печінки. Вміщені в плодах ефірні масла можуть дратувати підшлункову залозу.



208. ОМЕЛА БІЛА

ЗображенняЗображення


Шаровидный кустарничек, поселяющийся на ветвях различных лиственных деревьев, реже на хвойных, высоко наверху, просто так до него не дотянуться. Висит такой вечнозелёный шар на макушке дуба или тополя, разветвлениями корней проникая под кору и древесину дерева хозяина, образуя многочисленные присоски, и высасывает из хозяина соки. Короче говоря, паразит. А ведь любят его, паразита, на Украине, в Крыму, Беларуси. Растение ядовито, тем не менее пользуется в народе широкой популярностью при лечении всяческих болезней. Применяется внутрь в виде настоек и отваров при эпилепсии, ипохондрии, истерии и как противосудорожное средство.
Водный настой веток с листьями и ягодами улучшает работу кишечника, останавливает кровотечения, успокаивает нервную систему, снимает головные боли. Омелу назначают при повышенной функции щитовидной железы, атеросклерозе, злокачественных образованиях. Свежий сок применяют при выпадении прямой кишки. Чай из омелы пьют, чтобы поднять жизненный тонус.
Обычно используют омелу, взятую с берёз. Отвар омелы с граба, дуба и сосны пьют при болезнях сердца, нервных заболеваниях, туберкулёзе лёгких, астме, ревматизме, иногда при раке.
Меньше всего ценится омела, снятая с яблони или груши. Мне привозили грушевую омелу и, признаться честно, применения ей я не нашёл. Видимо, сработал принцип — иметь дело только с теми растениями, которые сам собрал. К тому же кто может поручиться, что эта омела никогда не слышала о Чернобыле?
***
Я не стал приводить известные мне рецепты только потому, что если человек захочет лечиться омелой, то прежде всего поинтересуется, как и от чего ему готовить отвар или настой.
А противопоказания у омелы имеются. Нельзя принимать её препараты при низком давлении, астении. Не окажет она помощь при пониженной функции щитовидной железы.
Омела противопоказана при беременности.



209. ОРТИЛИЯ РАМИШИЯ ОДНОБОКАЯ

ЗображенняЗображення


Був час, коли боровую матку - так називають в народі рамішію - привозили з Алтаю. Навіть в ті, радянські часи, вона дорого цінувалася. Коли Радянський Союз розвалився, почалася політична гра в суверенітети. Алтай ввів заборону на вивіз рідкісних і цінних рослин, прирівнюючи до контрабанди і накладаючи солідні штрафи. Період цей, на щастя, був нетривалим, але як обійтися без борової матки рік або два? І пізніше, коли стало дозволительно вивозити, хто б став займатися цим, якщо вартість проїзду в ті благодатні місця перетворила б в золото кожна квітка?
І треба ж бути тому - виявилося, що рамішія однобока росте й у нас, в Башкортостані. Правда, в дуже рідкісних місцях, і знали про це одиниці.
Борова матка цінується як ефективний засіб для лікування гінекологічних захворювань запального характеру. Її застосовують при фібромах матки з рясною кровотечею, ерозії шийки матки, інфантилізм, порушеннях менструального циклу, токсикозі вагітності. Добре допомагає при безплідді. Рамішію я неодноразово включав в лікувальні комплекси при раку жіночих статевих органів.
Крім того, рамішія використовується як сечогінний при циститах і захворюваннях нирок (нефрити, пієлонефрити). До речі, це не тільки жіноча трава. Боровий маткою лікують простатит. І якщо не пошкодувати настільки коштовна сировина, то можна лікувати і геморой.
ФИБРОМА МАТКИ. 1 столова ложка трави на 1 склянку окропу, кип'ятити на слабкому вогні 5 хвилин, 1:00 настояти. Пити по 2 3 столові ложки 3 рази на день до їди. Таким же відваром можна спринцюватися при ерозії шийки матки.
ВОСПАЛЕНИЕ ТРУБ. При запаленні труб, що супроводжуються спайковимпроцесом, приймати по 30 40 крапель настойки 3 4 рази на день. Для настоянки третину банки заповнити травою, доверху залити горілкою, настояти 4 5 тижнів. Курс лікування від 2 3 тижнів до декількох місяців - це залежить від тривалості і тяжкості захворювання. Так, якщо запальний процес труб триває більше року, то на кожен рік хвороби треба прийняти 200 250 мл настоянки з розрахунку на щоденні 3- 5 мл. В першої статті 1 2 місяці я приєдную настій трави грушанка, хоча б 1 чайну ложку на склянку окропу, настояти 2 години, приймати по 1/3 склянки, капаючи туди 30 40 крапель настоянки рамішіі.
БЕЗПЛІДНІСТЬ. Рецепт той же самий - по 30 40 крапель настоянки 3 рази на день до їди. Можна разом з настоєм грушанки.
Полікістоз яєчників. Приймати настоянку борової матки по 30 40 крапель 3 рази на день за півгодини годину до їди.
ТОКСИКОЗ ВАГІТНОСТІ. Приймати по 30 крапель настоянки на ложці води за півгодини до їди.
***
Рамішія однобока - рослина не токсична, проте небажано застосовувати довгостроково при атонії кишечника, підвищеної в'язкості крові, або треба вжити контрзаходи, що змушують поліпшити перистальтику кишечника, поліпшити формулу крові.



210. осики звичайної

ЗображенняЗображення


Она живёт в среднем столько же, сколько человек — 60 80 лет, редко достигая столетнего возраста. И болеет так же часто, как и человек. Удивительное совпадение. Отличие разве только в том, что человек равнодушен, безразличен к её судьбе, а осина верой правдой служит человеку. Я уж не говорю о том, что самая чистая вода бывает в колодце с осиновым срубом. Не стану перечислять те материальные блага, которые даёт осина для промышленности и личного быта человека. Остановлюсь на целебных свойствах, поддерживающих, а порою и спасающих человеческую жизнь. Я уже упоминал о том, как отварами тонкой коры с молодых веточек осины я успешно излечивал гиперплазию и рак предстательной железы. Не только я, но и народная медицина многих стран издавна пользуется осиной как лечебным средством. Не стану перечислять все, остановлюсь лишь на некоторых моментах.
Настой или отвар осиновых почек изгоняет застарелую простуду, приносит облегчение при лихорадке, пневмонии и туберкулёзе лёгких. Отварами почек лечат цистит и другие заболевания мочевого пузыря, почек, недержание мочи в пожилом возрасте. Спиртовая настойка из внутренней коры молодых ветвей лечит нейроревматизм (хорею). Припарки из молодых листьев осины используют при артралгии, межрёберной невралгии — они уверенно снимают боль. Порошок коры заваривают как чай и пьют при колите. Из почек осины готовят настойку: заполнить ими половину банки (любой — в зависимости от потребности), доверху залить водкой. Настаивать в тёмном месте — я настаиваю не меньше месяца. Ежедневно надо встряхивать.
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ У СТАРИКОВ, ПОДАГРА, РЕВМАТИЗМ. Принимать по 25 30 капель настойки 3 раза в день на рюмке воды.
Мігрень. Хорошо помогает такая же настойка, если принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день за час до еды, на воде или запивая водой.
МАСТОПАТІЯ. 600 г коры осины залить 2 л воды, довести до кипения и на слабом огне варить 2 часа. Настоять до охлаждения, процедить. Влить в отвар 0,5 лводки. Полученную смесь разделить на 20 частей порций. Пить 20 дней подряд за полчаса до еды.
НЕФРИТ. Готовить отвар из расчёта 1 столовая ложка смеси веточек, листьев и коры на 1 стакан воды. Кип'ятити 10 хвилин. Принимать по полстакана 3 5 раз в день. Через 3 4 недели сделать перерыв на 10 дней и при необходимости курс повторить.
Запаленням придатків. Сжечь осиновые поленья, просеять полученную золу. Настой готовить из 4 столовых ложек золы на 1 л кипятка, настаивать 10 дней, процедить. Принимать по 8 чайных ложек 3 раза в день через час после еды. Курс 11 дней, затем 22 дня перерыв, и снова повторить курс в 11 дней. В это время не есть пряного, солёного, острого. Лечение даёт хорошие результаты. Кстати, точно так же лечатся колиты, воспаление мочеточников.
ПАНКРЕАТИТ. В 0,5 л холодной воды кладут 3 столовые ложки коры, доводят до кипения и варят 10 минут. Настаивать до охлаждения, процедить. Принимать по 1 столовой ложке 4 раза в день до еды.
ДІАБЕТ. Такое же приготовление и применение, как при панкреатите.
ГИПЕРТРОФИЯ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, ХРОНИЧЕСКОЕ ВОСПАЛЕНИЕ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Берут 100 г коры или почек на 1 л водки. Настаивают 2 недели (как минимум). Принимают по 1 столовой ложке 3 раза в день до еды. Курс лечения 1 2 месяца.
РАК ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. Используется кора молодых ветвей из расчёта 1 столовая ложка на 1 стакан кипятка. Кипятить на слабом огне 5 минут или парить на водяной бане 30 минут. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день до еды. (Я нахожу, что и здесь требуется комплекс с использованием болиголова, сока дурнишника, настойки грушанки и других вспомогательных средств. Один месяц использую кору осины, другой месяц кору или лист лещины, затем снова возвращаюсь к осине.)
***
Препараты осины переносятся легко. Не надо лишь забывать о том, что отвары почек обладают вяжущим действием и не следует назначать их при застарелыхкишечных болезнях с упорными запорами. Необходимо проявить осторожность и предпринять необходимые меры при дисбактериозе.



211. ОСЛИННИК ДВУЛЕТНИЙ

Зображення


Растение сорное, часто встречаемое на пустырях, по обочинам дорог, по оврагам и берегам рек, на выгонах. Його хімічний склад не вивчений. Мало кто обращает внимание на него как на лечебную траву. Пользуются им, в основном, только знатоки травники. И с успехом: настойкой травы на водке, назначаемой каплями, можно остановить даже изнурительные детские поносы, когда другие средства бессильны. Лечат ослинником хроническое истощение. Отвар травы стимулирует работу желудка, печени и селезёнки. Отвар корней назначают при туберкулёзе лёгких, а отвар соцветий — при нефрите.
ИСТОЩЕНИЕ, ХУДОБА. 3 столовые ложки высушенной травы ослинника на 0,5 л сырой воды, довести до кипения и варить 3 4 минуты, настаивать 1 час, процедить. Принимать по трети стакана 3 4раза в день до еды.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ. Здесь потребуются сушёные корни ослинника. 1 столовую ложку измельчённых корней кладут в стакан воды, варят на слабом огне 5 6 минут, настаивают 2 часа. После процеживания принимают по 1 2 столовые ложки 3 4 раза в день до еды.
ЭКЗЕМА. 2 столовые ложки смеси сухих измельчённых листьев и соцветий ослинника залить 0,5 л кипятка, закрыть крышкой и настоять 2 3 часа. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день. Значительно облегчает состояние, экзема идёт на убыль.
***
Конкретных противопоказаний пока не выявлено, но я бы не советовал применять ослинник при атонии кишечника, геморрое.


212. ОСОКА ПЕСЧАНАЯ

Зображення


В лечебной практике разных стран используются корневища с корнями. Отвары дают пить при бронхитах с сильным кашлем, пневмонии, туберкулёзе лёгких, бронхиальной астме. Эффективны они при хронических колитах, сопровождающихся хроническими запорами и метеоризмом. Корни осоки песчаной применяют и при разнообразных кожных заболеваниях: васкулитах, нейродермите, экземе, псориазе, красном плоском лишае, фурункулёзе.
БРОНХИТ, АСТМА. 2, 5 3 столовые ложки измельчённых корневищ осоки на 3, 5 л воды. Довести до кипения и на слабом огне упарить, пока не останется около двух стаканов жидкости. Настоять 2 часа, процедить. Принимать по четверти стакана 3 раза в день до еды.
РЕВМАТИЗМ, ПОДАГРА. Можно воспользоваться приведённым выше рецептом. Но чаще всего в народе 1 столовую ложку измельчённых корней заливают 0,5 л кипятка, настаивают 2 часа и пьют по полстакана 4 раза в день.
***
Противопоказаниями могут послужить диарея, язвенная болезнь желудка и гастрит в стадии обострения.



213. ОЧАНКА ЛЕКАРСТВЕННАЯ

Зображення


В народной медицине пользуется большой популярностью, особенно при заболеваниях глаз. Хорошо помогает и при нарушении памяти. Очанка находит применение при респираторных заболеваниях, бронхопневмонии, ангине, бронхиальной астме, гриппе. Ею пользуются при заболеваниях печени, гепатите, гастроэнтерите, колите, гипертонической болезни.
ГЛАУКОМА. 1 2 чайные ложки травы очанки на четверть стакана холодной воды, довести до кипения и 2 минуты настоять. При остывании закапывать в уголки глаз или делать тёплые компрессы с настоем на глаза по полтора часа. Кроме того, полезно принимать внутрь по 3 столовые ложки 3 раза в день за полчаса до еды. Еслив отвар добавить несколько кристалликов соли, по солёности он приближается к слезам, это хорошо для промывания глаз.
КОНЪЮНКТИВИТ, ЯЧМЕНЬ. Взять 3 чайные ложки травы очанки на 2 стакана холодной воды, довести до кипения и варить на слабом огне 10 минут. Использовать в виде тёплых ванночек к глазам (после настаивания в течение 1 часа). В тибетской медицине очанка считается одним из лучших средств при конъюнктивите.
СТЕНОКАРДИЯ. Если у вас больное сердце, стенокардия, да к тому же больные глаза — приготовьте настой из 2 столовых ложек очанки на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Пить по полстакана 4 раза в день — это поможет и сердцу, и при глазных заболеваниях. Наружно использовать настой для промывания глаз.
ДИАТЕЗ, ДЕТСКИЕ ЭКЗЕМЫ, ТУБЕРКУЛЁЗ КОЖИ У ДЕТЕЙ. Готовят настой из расчёта 1 столовая ложка травы на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Маленьким детям 3 5 летнего возраста дают по столовой ложке 3 4 раза в день, в 10 лет — по 50 мл так же 3 4 раза в день, старше — от 1/3 до 1/2 стакана.
БРОНХИТ (с трудноотделяемой мокротой), ВОСПАЛЕНИЕ ГОЛОСОВЫХ СВЯЗОК, ВОСПАЛЕНИЕ СЛИЗИСТОЙ ЖЕЛУДКА И ТОЛСТОЙ КИШКИ. Точно такой же настой принимать по полстакана 4 раза в день до выздоровления.
***
При назначении очанки необходимо учесть, что водный экстракт травы сужает кровеносные сосуды и повышает артериальное давление, позволяя применять при гипотонии, а спиртовая настойка, напротив, гипотоникам противопоказана — снижает давление. Очанку нежелательно принимать внутрь при пониженной кислотности желудочного сока.


214. ОЧИТОК БОЛЬШОЙ

Зображення


Важно не перепутать с другими видами очитков, так как они имеют разное назначение. Препараты очитка большого обычно назначают при хронической ишемической болезни сердца с частыми болевыми приступами, сердечной и лёгочной недостаточности, малокровии, хронических заболеваниях печени и желчного пузыря, желудочно кишечных заболеваниях, дают как тонизирующее и общеукрепляющее средство ослабленным больным. Но чаще всего очиток большой используют наружно при переломах костей, трофических язвах, ожогах и как эффективное средство для выведения бородавок, мозолей.
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА, СЕРДЕЧНАЯ И ЛЁГОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, НЕРВНЫЕ БОЛЕЗНИ. Свежее растение ошпарить кипятком, пропустить через мясорубку, отжать сок и разбавить его равным количеством воды. Дати покипіти 2 січня хвилини. Принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день во время еды. Для хранения сок разбавляют водкой один к одному, принимают по 30 капель так же 3 раза в день, после еды.
***
Очиток большой противопоказан при гипоцидных и анацидных гастритах, при любых раковых заболеваниях.


215. ОЧИТОК ГИБРИДНЫЙ

ЗображенняЗображення


Чаще всего используется в виде водного настоя при зобе и как тоник для центральной нервной системы. Обладает кровоостанавливающим действием при меноррагиях. У очитка гибридного к ценнейшим свойствам можно отнести то, что он тормозит развитие лейкоцитоза.
ЗОБ. 1 столовую ложку сухой измельчённой травы залить стаканом кипятка, настоять 2 часа, процедить. Принимать по 1 2 столовые ложки 3 раза в день.
МЕНОРРАГИЯ. Настой готовится так же. Принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день, предпочтительно до еды.
***
Противопоказаниями могут послужить мочекислый диатез, подагра, а также склонность к резким подскокам давления.



216. ОЧИТОК ЕДКИЙ

Зображення


Его обычно применяют внутрь при болезнях желудка, печени, сердца, диатезе и детской экземе. Наружно используют в виде припарок на опухоли при новообразованиях или примочек при заболеваниях кожи, сопровождающихся мучительным зудом. Соком травы смазывают пигментные пятна, гнойные язвы. Сок, отжатый из свежей травы, в отличие от сока очитка большого, ядовит и при соприкосновении с кожей вызывает воспалительные процессы и образование пузырей, так что пользоваться им надо с большой осторожностью.
ПРОКТИТ. 2 столовые ложки травы залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Принимать 3 раза в день незадолго до еды.
ЕПІЛЕПСІЯ. Высушенную траву очитка едкого растереть в порошок, просеять. Принимать порошок по 0,5 г (на кончике столового ножа, или размером с горошину) два раза в день, утром и вечером, в течение 3 месяцев.
***
Очиток едкий оказывает местное раздражающее действие, поэтому необходимо избегать приёма больших доз внутрь. Указанную дозировку можете скорректировать сами, разумеется, в меньшую сторону.
Очиток едкий противопоказан при гипертонии, беременности, повышенной нервной раздражительности.


217. ОЧИТОК ПУРПУРНЫЙ — ЗАЯЧЬЯ КАПУСТА

Зображення


Уникальные лечебные свойства этого растения заслуживают высочайшей похвалы. И, разумеется, глубокого изучения и исследований, особенно к применению при злокачественных новообразованиях. Это один из биогенных стимуляторов, превышающих по биологической активности препараты алоэ, но без их противопоказаний. Его противоопухолевая активность намного превосходит болиголов и, в отличие от него, он абсолютно не токсичен. Очиток пурпурный входит в число сильнейших иммуностимулирующих средств, но действует на организм не в качестве кнута, а мягко, ласково, щадяще. Можно перечислить великое множество болезней, при которых желательно участие препаратов очитка пурпурного.
РАК ЛЮБОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Очиток пурпурный — не путать с другими видами очитков! — я уже давно использую при лечении злокачественных опухолей по своей рецептуре (к сожалению, нигде больше она не указывается, да и сами очитки часто путают, называя заячьей капустой то очиток большой, то очиток обыкновенный и т. д.). 1 столовая ложка без горки, почти вровень с краями, заваривается стаканом кипятка, настаивается 2 часа. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день. Заспиртованный сок назначается по 20 капель так же 3 раза в день. Лечение всегда ведётся в комплексе с другими противоопухолевыми и вспомогательными растениями.
Кроме того, настой травы полезен при туберкулёзе лёгких, пневмонии, сердечной недостаточности, эпилепсии и как тонизирующее средство при общей слабости, болезнях почек, нервных расстройствах.
***
Мне не приходилось обнаруживать какие либо резкие побочные проявления даже при длительном применении этого очитка, разве что следует учесть, что он слегка повышает давление, а превышение дозировки способно вызвать кратковременное перевозбуждение, в редких случаях — головокружение и головную боль.


218. ОЧНЫЙ ЦВЕТ ПОЛЕВОЙ

ЗображенняЗображення


Не путать с очанкой лекарственной — иногда приходилось сталкиваться с тем, что травники на рынках очный цвет предлагали под видом очанки. В заблуждение вводит схожесть названий, хотя растения эти из разных семейств и лечебное предназначение у них разное. В народной медицине очный цвет, иногда называемый курослепом, используют при нефритах, гепатитах и другихзаболеваниях печени, желчного пузыря, при лёгочных заболеваниях, эпилепсии, депрессии, неврозах. Считается, что очный цвет обладает противоопухолевым действием. Лечат им и заболевания глаз: сок смешивают с мёдом и применяют при катаракте, начинающемся бельме.
***
Растение ядовитое и требует осторожности. Приём препаратов очного цвета внутрь противопоказан при беременности — действует абортивно. Нельзя принимать при бронхитах с сухим кашлем, при затруднённом отхаркивании мокроты.



СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326
Якщо ви знайшли помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Реклама
Розгорнути / коментарів >>> Розгорнути / згорнути вікно з коментарями

Коментарі

Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.
1.0 /5.0 (4)
  • Підсумки рейтингу 1.00 / 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Завантажується ...
Кредитка безкоштовно з лімітом в 15000 грн.
Сутички в Україні, Анексія криму, Війна Сутички в Україні, Анексія криму, Війна Сутички в Україні, Анексія криму, Війна
Є ідея? Війна UA-RUS 2014
Новини світу
Ми в Facebook
Ми в Вконтакте
Персональний Атестат
Знайшли помилку?
Система Orphus