Реклама

Лікування натуральних трав і Рослинними Засобами (183-218)

СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326


Маренафарбувальна МАТИ І МАЧУХА МЕДУНИЦА лікарська Меліса лікарська ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ молочай БОЛОТНА молочай Палласа Мордовник звичайний МОРКОВЬ ДИКАЯ МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА морозник МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ мильнянку м'ята перцева НАПЕРСТЯНКА норичника вузлуваті ОБЛІПИХА крушіновідной ОГІРОК ПОСЕВНОЙ огіркової трави - ​​бурачник ЛІКАРСЬКИЙ кульбаби лікарської живокосту лікарського ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ вільхи клейкої (ЧОРНА) омежник ВОДЯНОЙ ОМЕЛА БІЛА ортілія РАМІШІЯ однобоко осики звичайної ослинник дворічний осока піщаної очанки лікарської ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ ОЧИТОК ЇДКИЙ ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - заяча капуста очний колір ПОЛЬОВИЙ


183. Маренафарбувальна

ЗображенняЗображення


Про це рослині треба б сказати хоч кілька похвальних слів. Його корінь славиться ефективною дією при жовчно кам'яної та сечокам'яній хворобах. Екстракт кореня марени входить до складу комплексного препарату цістенал. Але хворі найчастіше намагаються використовувати сам корінь. Найбільший ефект проявляється при каменях, що складаються з фосфорно кислих солей магнію і кальцію. Марена розпушує і руйнує ці фосфатні і оксалатних камені нирок і сечового міхура. Підсилює скорочення ниркових мисок і сечоводів, що сприяє безболісному виведенню каменю, піску.
Жовчнокам'яну, сечокам'яної хвороби. 6 г перемеленого кореня залити 250 мл води, кип'ятити 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їжі (до цього місяця два попити відвар коренів шипшини). Сеча під впливом марени забарвлюється в червоний колір, але через день звичайний колір відновлюється. Роблять і так: беруть порошок кореня по 1 г 3 рази на день, запиваючи 50 100 мл води.
Дисменорея (хворобливі менструації). Приймають порошок коріння 1 5 г 3 рази на день, запиваючи невеликою кількістю води.
***
Маренафарбувальна протипоказана при гломерулонефриті, вираженої ниркової недостатності. Не можна застосовувати при виразковій хворобі шлунка. При підвищеній кислотності шлункового соку протипоказана, оскільки сама підвищує кислотність. Найкраще приймати її препарати через 40 50 хвилин після їжі, щоб не дратувати кишечник.



184. МАТИ І МАЧУХА

ЗображенняЗображення


Ні, напевно, більш популярного рослини, ніж матьі мачуха, при захворюваннях дихальних шляхів: до неї звертаються при застудному кашлі, ларингіті, фарингіті, бронхіті, пневмонії. Мати і мачухою лікують бронхіальну астму, туберкульоз, абсцес легенів і навіть гангрену легень. Крім того, застосовують її при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура, при діатезі у дітей. Кашка зі свіжого листя ефективна при грудніце, запаленні вен, бешихових запаленнях. Мати імачехой я загоював глибокі гнійні рани, які загрожують гангреною, а також трофічні виразки.
Не так давно висловлювалася думка, що застосування мати і мачухи протипоказано при раку. Ніяких переконливих доказів не наведено, в той час як численні конкретні приклади свідчать про позитивну дію ліків зі свіжого листя при раку легенів і шлунку.
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Сік з листя змішати з цукровою пудрою з розрахунку 2 склянки соку і склянку цукру. Зберігати в прохолодному темному місці. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день. Бажано лікування вести в комплексі з іншими засобами.
ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ЛИШАЙ. Велике полегшення приносять компреси з кашки листя. Тримати, утепливши, 20 30 хвилин, робити 2 3 рази на день.
ІМУНІТЕТ. Для підвищення імунітету пити сік листя по 1 2 столові ложки до 4 6 разів на день протягом 7 10 днів кілька сезонів поспіль (краще всього в червні).
ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКІВ. Змішати порівну подрібнене листя мати й мачухи і буркуну жовтого. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу. Дати покипіти 2 січня хвилини. 1:00 настояти. Процідити. Приймати по 3 4 столові ложки 5 разів на день. Курс 2 3 тижні. На цей період рекомендується утримання від статевого життя.
РОЖА. Прикладати до запаленого місця свіже листя. Ще краще сухе листя стовкти в порошок і присипати уражені місця, а всередину приймати настій: 10 г листя на склянку окропу, настояти до охолодження і пити по чайній ложці 3 4 рази на день до їди.
***
Побічні прояви мати і мачухи відчутні: лихоманка, нудота, втрата апетиту, діарея, болі в животі. Раптово може виникнути жовтяниця.
Препарати мати і мачухи не раджу приймати довго. Не давати дітям до 2 років. Серед протипоказань є й такі: при будь-яких захворюваннях, навіть як відхаркувальний засіб, не приймати вагітним і годуючим матерям, і людям, що страждають на алкоголізм і захворюваннями печінки.



185. МЕДУНИЦА ЛІКАРСЬКА

ЗображенняЗображення
У народній медицині медунка вважається одним з кращих засобів при дитячий туберкульоз. Медуницей в народі лікують бронхіти, фарингіти, бронхіальну астму, пневмонію, запалення нирок, геморой, запальні жіночі захворювання, а також п'ють настій трави при екземі, псоріазі, вітіліго, червоному плоскому лишаї, фурункульозі, вірусних захворюваннях шкіри, колагенозах, васкуліті.
Медуниця стимулює функцію залоз внутрішньої секреції, нормалізує імунітет, підвищує захисні властивості організму. Трава містить багатющий комплекс мікроелементів, що підсилюють утворення крові.
Тут я не даю, як звичайно, рецепти від різних хвороб, так як спосіб приготування настою практично зводиться до одного: столова ложка трави на склянку окропу. А ось свежесобранную траву раджу з'їдати у вигляді салатів, особливо при гіпофункції щитовидної залози. Засушену траву я поважаю і взимку використовую при необхідності, але найціннішим вважаю сік медунки. Доводиться його Спиртовані один до одного з горілкою, оберігаючи від закисання, зате саме сік виручає людей, що звертаються до мене за допомогою при онкозахворюваннях, лейкозах, хворобах щитовидної залози, анемії, деяких легеневих та інших запальних захворюваннях.
***
Протипоказань майже не має, хоча може викликати нудоту, якщо приймати міцний настій натщесерце. При атонії кишок з наполегливими запорами не варто користуватися медуницей тривало.



186. МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА
ЗображенняЗображення


Препарати з листя меліси цінуються насамперед як ефективний седативний засіб. При серцевих захворюваннях зникає задишка, припиняються напади тахікардії, зникають болі в області серця. Мелісса особливо корисна хворим літнього віку. У народі її застосовують при депресії, мігрені, атеросклерозі, запамороченні, при шумі у вухах, безсонні, вегетативних неврозах, тахікардії, при спазмах в шлунку і кишечнику, порушеннях травлення, поганому апетиті, хронічних запорах і метеоризмі, при гінекологічних захворюваннях, хворобливих менструаціях, при підвищеній статевої збудливості.
АСТМА. 4 столові ложки листя і квіток меліси залити 2 склянками окропу, настояти 4 години. Пити по півсклянки 3 рази на день до їди. Приймати, поки не набридне. Потім замінити лікування іншими засобами і повернутися до мелісі через півтора два місяці.
СТЕНОКАРДИЯ. Чайну ложку трави заварити в склянці окропу, настояти 1,5 години. Приймати по півсклянки 2 рази на день у вигляді підтримки не в найгостріші періоди захворювання.
Емфізема легень. 50 г трави меліси і 20 г сухих суцвіть Сівця лугового (можна придбати у травників) на 1 л сухого білого вина. Настоювати добу. Пити по півсклянки 2 рази на день, а також при нападах.
***
Побічних проявів у меліси небагато. Зайве захоплення нею може викликати печіння при сечовипусканні, головний біль. Не відображено меліса при дуже низькому кров'яному тиску. Не слід приймати настій меліси при брадикардії, коли частота пульсу менше шістдесяти ударів на хвилину.



187. ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ

ЗображенняЗображення


Ялівцеві ягоди знаходять широке застосування при захворюваннях печінки, шлунка, хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, а також при хронічних бронхітах, бронхоектазах, інших захворюваннях легенів з рясною гнійною мокротою. Ялівець корисний при високому вмісті білка в сечі, при утворенні каменів у печінці, при серцевих набряках, при здутті живота. Ефірне масло, що отримується з плодів, втирають в онімілі місця при паралічі, в суглоби при подагрі, ревматизмі, поліартритах. Відваром хвої ялівцю спринцюються при трихомонадном кольпіті, а відвар кори п'ють при статевому безсиллі. Відвар гілок іноді використовується в боротьбі з водянкою.
ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКІВ. При запаленні, болях в народі радять жувати свіжі ягоди ялівцю, починаючи з 4 ягід на день, збільшуючи їх прийом по ягідці до 1/3 ти, потім назад зменшуючи до 4 х. Це найефективніший метод лікування. При необхідності для спринцювання готують відвар з ягід ялівцю (з розрахунку 1 столова ложка ягід на 0,5 л води).
РАК ШЛУНКА, КИШЕЧНИКУ. 1 столова ложка ягід на 1 склянку холодної кип'яченої води, настояти 2 години, часом помішуючи. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за 15 20 хвилин до їжі.
Сечового міхура (хронічне запалення, виділення в сечі білка). ВОДЯНКА. Столову ложку ягід залити 1 склянкою окропу, поставити в киплячу водяну баню, парити 30 хвилин. Остудити. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за півгодини до їжі.
ПСОРІАЗ. 2 чайні ложки подрібнених ягід залити 2 склянками окропу, настояти до охолодження, процідити, додати цукор і на водяній киплячій лазні варити до стану сиропу. І приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день. (Думаю, це можна розглядати як складову частину комплексного лікування.)
ГЕРПЕС. Перемолоти в кавомолці 2 столові ложки сухих ягід, залити на рівні порошку невеликою кількістю горілки, настояти 2 тижні. При перших ознаках назрівання герпесу змащувати його 2 3 рази на день.
ДЕРМАТИТ. При шкірному захворюванні подрібнити 200 г гілок, залити холодною водою на 2 години, потім прокип'ятити на малому вогні 20 хвилин, процідити і влити у ванну. Приймати 20 хвилин через день, протягом 10 днів.
Артралгія, міалгія. 15 г ягід настояти в 100 мл горілки пару тижнів і використовувати для розтирань. (Коли хвороби ревматоїдного характеру.)
Астенія, церебрастенії, діенцефального пароксизм, ІШЕМІЯ МОЗКУ. 1 столову ложку ягід залити 200 мл кип'яченої води кімнатної температури, настояти 8 10 годин, приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на добу протягом 1,5 2 місяців.
Серцевий біль. Для зняття болю в області серця з'їсти, добре розжувавши, 10 ягід - і через 15 20 хвилин біль проходить.
***
При зборі шишкоягод ялівцю ні в якому разі не можна допускати домішки ягід ялівцю козацького - вони сильно отруйні і всередину не призначаються.
Виявлено практикою, що плоди ялівцю звичайного при тривалому вживанні і в непомірних дозах подразнюють ниркову паренхіму, можуть викликати гематурію - кровотеча. Протипоказаний ялівець при гострому гломерулонефриті, гострих нефритах, нефрозонефритах. Не рекомендується він при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих гастритах і колітах. Протипоказаний ялівець при вагітності. Не рекомендується при водянці. Не можна призначати на тривалий термін - понад 1,5 2 місяців.



188. Молочай БОЛОТНА

ЗображенняЗображення


Ось і міст через річку Дему. Далі дорога веде до ледь видніється вдалині селі Кара Якупова, звідти і до селища Чишми недалеко, але відразу після моста по ледве помітною грунтовій дорозі машина з'їжджає в бік обширних, багатих різнотрав'ям заливних Чишмінський лугів. Влітку тут роздолля, але зараз, у жовтні, пожухшіе луки мало чим привабливі, віє сумом в'янення. Навколо ні душі. Однак саме здесьнаходітся предмет мого жадання. Озираюся на всі боки і ще здалеку бачу пучки сильно гіллястих стебел червонувато сизого кольору, вже голі, з облетіли листям. Це він і є, молочай болотний. Рослина досить рідкісне. Ще в радянські часи молочай болотний був включений в список рідкісних зникаючих видів рослин північно заходу європейської частини Росії.
Сьогодні я приїхав брати його корінь. Настоянку висушеного коріння молочаю болотного я використовую зовнішньо при запальних захворюваннях головного мозку, різних пухлинах, в тому числі і злоякісних, при енцефалопатії, міопатії і цілому ряді інших важковиліковних захворювань. Років п'ятнадцять тому саме завдяки цьому молочаю мені вдалося вилікувати дівчинку з Узбекистану від туберкульозу лімфатичних вузлів. Минуло вже вісім років, як лікував підлітка з Пензи від раку хробака мозочка - у тому випадку теж знадобився молочай болотний.
Корінь настоюється на горілці, володіє сильною пекучістю. Перед змазуванням настойкою шкіра щоб уникнути опіку обробляється рослинним маслом, настояним на свіжих квітках вероніки лікарської або на квітках звіробою. Використовував я і відвар висушеного кореня: всього 2 г на склянку води або по 1 г порошку 3 рази на день після їжі, запиваючи водою. Інших рецептів я не даю, так як молочай болотний пекучий і отруйний. Хімічний склад не вивчений. Багато травники намагаються не мати з ним справа - не вистачає знань. Взагалі з будь-якими молочаями треба бути дуже обережним.



189. Молочай Палласа
Зображення
Основне місце її проживання - Східна Сибір, Монголія, Китай. Цілком можливо, що зустріти його можна і в інших місцях. Не виключаю і наш Башкортостан. Адже скільки інших мешканців Сибіру і Далекого Сходу несподівано зустрічаєш, хоча б одинично, в наших горах, тайгових лісах, степах і в лісостепу. Іноді, натужно викопуючи потужні, завтовшки з руку, коріння молочаю болотного, мимоволі закрадається думка: а чи не молочай чи Палласа це? І висотою, і товщиною стебел, і потужними гіллястими корінням, і лістьямікак дві краплі схожий! Я ж не ботанік, що не флорист, можу і переплутати дуже схожі рослини. Тим більше що в даному випадку і застосування практично однакове.
Прізвище у молочаю Палласа - «мужик корінь». Дійсно, у жодного іншого молочаю немає такого могутнього кореня. Сім потів зійде, поки його виворіт із землі.
Сибірські цілителі лікують його коренем рак шлунка та злоякісні пухлини. У ньому справді виявлені лактони з антибактеріальною і протипухлинною активністю. Тибетська медицина вважає, що молочай Палласа ефективний при лікуванні наривів, пухлин, сибірської виразки. У китайській медицині корені використовуються для лікування туберкульозу лімфатичних вузлів, туберкульозу кісток і суглобів. Концентрований відвар у вигляді масляної рідини використовують для розтирань при лікуванні туберкульозу шкіри.
Молочай Палласа отруйний. При раку різної локалізації роблять відвар: 5 г кореня на 0,5 л води, кип'ятити 15 хвилин, настояти 2 години, пити по столовій ложці 2 3 рази на день перед їжею. Або приймати порошок по 0,025 г 2 рази на день (за рецептом сибірського цілителя В. В. Телятьева).



190. Мордовник звичайний

ЗображенняЗображення
Під час цвітіння він своєрідно гарний: уявіть собі високий стебло з розеткою колючих листя внизу, а сам майже голий і на маківці бузково синій куля, великий, злегка щетинистий від щільно притиснутих один до одного трубчастих квіток. Зате у вересні мордовник втрачає свою красу і привабливість. Особливо серед бур'яну варто сірий, осиротілий. Візьмеш в руки ще більше наїжачений бляклий куля, і він одразу розсипається в долоні десятками окремих сім'янок, схожих на зерна вівса.
Відомості про головатеня дуже мізерні. З хімічного складу йдеться тільки про алкалоїди ехінопсин. А рослина, на мій погляд, дуже цінне при таких захворюваннях, як периферичні паралічі, парези, плексити, радикуліти при запаленому нерві, поліомієліті. Застосовують його при лікуванні хронічного лучевоговоздействія. Я ж спостерігав позитивну дію насіння мордовника при міастенії, енцефалопатії, м'язової атрофії, розсіяному склерозі.
Ще на самому початку роботи з головатеня я очищав сім'янки від лушпиння - це коли готував спеціальну настоянку від гіпотонії і міастенії. Зараз використовую насіння в неочищеному вигляді, збільшивши тільки їх кількість: половину банки наповнюю насінням і доверху заливаю горілкою. Наполягаю менше місяця. Призначаю краплями від 10 до 20 25 на ложці води 2 3 рази на день - залежно від захворювання.
Кілька років тому вилікувався досить молодий чоловік від енцефалопатії. У нього мимоволі закривалися повіки, він не міг утримати їх відкритими більше 15 20 секунд. Знадобилося кілька місяців лікування (разом із супутніми захворюваннями). При розсіяному склерозі необхідно приймати краплями не тільки всередину, але і щодня змащувати весь хребет - до куприка.
***
У малих дозах настоянка мордовника підвищує, а у великих - знижує артеріальний тиск. Особисто я вважаю за краще не призначати мордовник при гіпертонії, так як великі дози можуть викликати судоми.
Протипоказаний мордовник при вагітності.



191. МОРКОВЬ ДИКАЯ

ЗображенняЗображення


У роки війни, буваючи влітку в селі, я з хлопцями полював за їстівними травами, особливо за саранка - лілією кучерявої з солодкими соковитими бульбами, не проходили повз дикої моркви. Здалеку побачиш її парасольку, біжиш, висмикнеш із землі, оботрешь про траву і жуєш, ковтаючи терпкий, солодкувато пекучий морквяний сік. Всі луки в окрузі оббіжить. Дивишся, відчуття голоду і притупиться.
Це тепер я знаю, що сік дикої моркви використовують всередину і зовнішньо при раку. Тепер вже мені відомо, що всі рослина відварюють і п'ють настій при захворюваннях печінки, жовтяниці, непритомності, коренеплоди їдять при гастритах, сік трави п'ють від запорів, тертойморковью обкладають пухлини. При жовтяниці і холециститі успішно діє відвар насіння.
РАКОВА ВИРАЗКА. Свіжі подрібнені листя дикої моркви постійно прикладати до гниючої ракової виразці, яка розпадається. Корисно промивати ці виразки соком і відваром з листя.
РАК ШКІРИ. Робити якомога частіше примочки з соку дикої моркви. Одночасно приймати цей сік всередину по 1 чайній ложці 3 4 рази на день.
ПОЧЕЧНО КАМ'ЯНА ХВОРОБА. 1 столову ложку насіння залити склянкою окропу. Наполягати всю ніч. Вранці підігріти і пити гарячим по 1 склянці 3 рази на день. Камені розчиняться і вийдуть піском.
***
При пієлонефриті препарати з насіння моркви протипоказані, оскільки можуть викликати загострення хвороби.



192. МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА

Зображення


Морква в лікувальному харчуванні і взагалі в лікарських цілях відіграє величезну роль.
На Русі морква завжди використовували «коли б'є в голівоньку» (зниження високого тиску) і «поліпшенні крові при слабкості взагалі і особливо жіночої» (анемія, клімактеричні кровотечі). Бабки ведуньі в селах готували «лікувальний напій» для жінок, що втратили інтерес до інтимного життя, і для чоловіків, коли вони відчували «збої». Сік моркви, буряка, редьки в рівних частинах зливали в темну чотирикутну (не круглу) бутель, закатували її в тісто і млоїли в печі кілька годин. Це сьогодні ми знаємо, що морква надзвичайно багата каротином і утворюється з нього вітаміном А. Завдяки каротину морква сприяє гарному росту дітей. З високим вмістом каротину в моркві пов'язано стан нашого зору. Однак морква - це не тільки «скарбничка» каротину. У ній міститься мало не весь вітамінний алфавіт, чималу роль відіграють пантоліевая і нікотинова кислоти, різні мікроелементи. Пектини і клітковина моркви стимулюють роботу шлунку ікішечніка, поглинають багато небажані, а то й просто отруйні речовини, «виловлюють» і жовчні кислоти, знижуючи тим самим рівень холестерину в крові, оздоровлюючи судини і серце.
Не стану займатися пропагандою всіх корисних властивостей моркви, багато хто знає це і без мене. Нагадаю лише деякі рецепти, які можуть стати в нагоді.
ІНФАРКТ МІОКАРДА. Відразу після захворювання приймати 2 рази на день по півсклянки свіжоприготованого соку з 1 чайною ложкою рослинного масла. Трохи пізніше пити замість чаю слабоконцентрірованних настій плодів глоду.
СТЕНОКАРДИЯ. 1 столову ложку насіння моркви на 1 склянку води, довести до кипіння і дати злегка покипіти 1 хвилину. Настояти 2 години. Приймати по 3 столові ложки 3 рази на день.
Варикозне розширення вен. 2 столові ложки сухого бадилля моркви залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 8 10 годин. Пити в теплому вигляді по третині склянки 4 5 разів на день за 20 хвилин до їжі протягом 2 січня місяців.
Молочницю. При молочниці у дітей частіше змащувати рот сумішшю морквяного соку з медом.
БРОНХИТ, Ларингіт. У склянці свіжого соку розмішати 2 березня чайні ложки меду. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день.
РАК ШЛУНКА, ГОРТАНІ. Пити хоча б по півсклянки 4 5 разів на день суміш морквяного соку з молоком і медом. Це не просто додатковий засіб, що підтримує сили організму, а й дієві ліки.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Я вже не раз писав про це: при раку молочної залози, якщо з якої-небудь причини не вдалося зробити операцію, почати насамперед прикладати до пухлини свежескобленую моркву і робити це щодня, змінюючи частіше, поки морква не почне «виїдати» продукти розпаду пухлини. І в тому, що людину можна врятувати, я можу тепер говорити впевнено.
Було кілька таких випадків, але найяскравіший приклад з Юлею О. Коли в жовтні 2002 року чоловік привів її до мене з останньою стадією раку лівої молочної залози в ступені розпаду пухлини і з метастазами, я жахнувся: як же так, чому вчасно не зробили операцію ? Легковажність молодості? Але жінці вже 41 рік (хоча виглядала вона років на десять молодше, була свіжа і чарівна). І звернулася вона до онкодиспансеру всього три місяці тому. Там їй видалили яєчники, провели один курс хіміотерапії, не стали приховувати серйозності становища. У виписці зазначено: «На тлі гнійно некротичних мас комплекси клітин железисто солідного раку». Із супутніх захворювань - нейроциркуляторна дистонія. Звичайно, вперше потрапивши до лікарні і надивившись там всього, Юля, як розумна жінка, зрозуміла, що шанси її дорівнюють нулю, краще вже на все махнути рукою і спробувати впоратися з хворобою самотужки, за допомогою народної медицини. Про мене вона чула (виявляється, роки два тому з моєю допомогою вилікувалася від раку яєчників її знайома). І повністю довірилася мені, хоча нічого певного я їй не обіцяв. Звелів прямо сьогодні ж почати обкладати груди морквою, склав лікувальний комплексна перший місяць.
Зрозуміло, тут немає можливості описати докладно весь цикл лікування - складний і нудний. Цікаво інше: скобленого морква поступово витягнула всю пухлину назовні, розкрила її, утворивши глибоку виразку, з якої місяці через три випав великий, погано пахне продукт розпаду. Юля відразу зателефонувала мені, і я порадив промити рану міцним відваром коренів родовика, вливши в нього пару ложок настойки водяного перцю, потім в утворену «діру» вставити тампон з трав'яним маслом (суміш масел з звіробою, деревію, календули). До весни рана повністю загоїлася. А в липні разом з чоловіком і близькими друзями Юля, завзята туристка, вирушила у верхів'я річки Агідель. А мені на пам'ять вони привезли кольорову фотографію легендарного в тих заповідних місцях Муйнак таша.
Підводячи підсумок розказаного, скажу: без моркви я не зміг би вилікувати Юлю.
***
Проте навіть цей, здавалося б, нешкідливий овоч має цілий ряд протипоказань.
Свіжу моркву і сік з неї не можна вживати при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастрітес підвищеною кислотністю шлункового соку, при коліті, проносах, нирково кам'яної хвороби - фосфатному і карбонатному варіантах.
Від моркви доведеться відмовитися при важкій формі цукрового діабету. У дітей при надмірному захопленні морквою можуть спостерігатися підвищення температури, блювота, пітливість, висипання на шкірі і навіть пожовтіння шкіри.
До речі, при захворюваннях щитовидної залози і печінки каротин моркви не засвоюється. Морква може нашкодити при зниженій функції щитовидної залози. Від морквяного соку, як лікувального засобу, необхідно відмовитися при захворюваннях печінки.



193. Морозник

ЗображенняЗображення


У лікувальних цілях застосовуються три види морозника: морозник кавказький, морозник червоніючий, морозник чорний. Усі три види відносяться до дуже отруйних рослин. Використовуються коріння і кореневища.
Морозник застосовується при порушеннях кровообігу, серцево судинної недостатності 2 ї, З го ступенів. Кора, знята з коренів, іноді використовується при онкологічних захворюваннях. Відвари коренів знаходять застосування - місцево! - При деяких шкірних захворюваннях. Однак навіть місцеву дію настільки сильне, подразнюючу шкіру, що може викликати блювоту і пронос.
Препарати морозника застосовують при хронічній недостатності серця - діє на нього регулірующе, на центральну нервову систему - заспокійливо, при захворюваннях нирок - сечогінний. Масло кореня морозника застосовують для лікування епілепсії. Сік рослини корисний для зняття болю в ногах і попереку, при хворобах сечового міхура.
На думку знахарів, варений корінь, надітий на шию, вгамовує припадки і виганяє порчу.
***
Небезпека користування морозником полягає в тому, що містяться в ньому серцеві глікозиди кумулятивні, тобто здатні накопичуватися в організмі, і це при невмілому користуванні може завдати непоправної шкоди.



194. МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ

ЗображенняЗображення


Збирав я в лісі гриби. Вже половину кошика зібрав. Іду, радію удачі. Места безлюдные, ближайшее жильё — лесной кордон с десятком крестьянских изб. І раптом попадається мені на шляху молода пара, відразу видно - городяни. Приехали, видимо, сюда в гости. І теж збирають гриби, не приховуючи захоплення - прекрасними рижиками сповнені їх кошика, вже почали класти в поліетиленовий пакет. С любопытством заглянули в мою корзину и ужаснулись. «Дедушка, сейчас же выбросьте! - Схвильовано каже мені дівчина з переляком на обличчі. — Это очень ядовитые грибы! Надо собирать вот такие, как у нас». Отвечаю им шутливо: «А я эти очень люблю. Ніяких інших мені не треба ». А сам гляжу на них — уж очень юные, ничего не понимают. Пришлось рассказать, какая польза будет от моих грибов, сколько серьёзнейших болезней можно вылечить ими. Это нервные и психические расстройства, функциональные нарушения деятельности спинного мозга, множественный склероз, болезни суставов, радикулит, остеохондроз. Мазь, приготовлена ​​з мухоморів, є високоефективним засобом при променевих ураженнях шкіри і слизових оболонок. Поліпшення настає вже через 6 10 процедур. Мухомор лечит экзему и другие поражения кожи. А головне - мухомор здорово допомагає при онкологічних захворюваннях.
Вот уже шестой год живёт Елена Ивановна, которой врачи не давали и двух месяцев — запущенный РАК ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. О своём заболевании она знает. Когда в онкодиспансере ничего не стали ей делать — ни лучевую, ни химию, а выписали «на симптоматическое лечение по месту жительства» и дали первую группу инвалидности, с мужем она пришла ко мне, не плакала, не охала, лишь спокойно попросила: сделайте так, чтобы я от болей долго не мучалась. Боли мы сняли через пару недель, а травы она пьёт по сей день. За п'ять років вона не пропустила жодної лекції - викладає в інституті, приймає зимові та літні іспити. Только нынче решила уйти на пенсию — не по инвалидности, а по возрасту. Одно плохо — сказываются метастазы в кость. Мало того, поскользнулась на льду и получила перелом ноги. Кость зрослася, але доводиться ходити з тростиною.
Переглядаючи всі курси лікування за ці роки, я мимоволі звернув увагу на те, що серед десятків різних призначень найчастіше зустрічалися настоянка мухомора, настій листя чорної вільхи (один з кращих засобів при раку підшлункової залози).
Мухомор, по моим наблюдениям, играл положительную роль при раке мозга, но применяют его при опухолях разной локализации, лейкозе. Я настаиваю одни только шляпки молодых («домиком») грибов. Даю полежать им на балконе пару дней, затем складываю в стеклянную банку по самые плечики и заливаю водкой.
Мухомор используется не только при опухолях.
СУДОМИ. Принимать по 5 капель настойки в рюмке воды утром натощак и на ночь. Нетривало.
БОЛЕЗНЕННЫЕ МЕНСТРУАЦИИ. Приймати 4 5 крапель вранці натщесерце в чарці води. При достижении положительного результата сократить приём до 1 раза, в неделю, затем до 1 раза в месяц. (Это относится и к судорогам.)
ДІАБЕТ нецукрового. Готовится настойка из расчёта 1 часть шляпок грибов и 5 частей водки. Настояти 2 3 тижні. Приймати спочатку по 5 крапель на воді, через 2 3 тижні - по 10 крапель. Або підібрати дозування індивідуально 7 або 8 крапель. Три рази на день.
ИШИАС, РАДИКУЛИТ. Растирать настойкой мухомора больные места.
***
Всегда соблюдать дозировку. Отравление можно получить от завышенных доз, поэтому прислушивайтесь к себе и помните: отравление проявляется в сильном нервном возбуждении и галлюцинациях, в более тяжёлых случаях ощущается похолодание всего тела, упадок сердечной деятельности, потливость, тошнота, жажда, сильные боли в животе, ослабление зрения, головокружение, спутанность сознания, временная потеря памяти, удушье, судороги. Гриб ядовит, но случаи смерти от отравления им редки. Абсолютно смертельна доза отрути міститься в 5 березня мухоморах.



195. Мильнянку

ЗображенняЗображення


«Татарским мылом» называли её в старину — корни использовались вместо мыла для стирки. Но и на лекарственные цели не забывали собирать.
У народній медицині настій коренів і листя вважається ефективним при сильному кашлі, бронхітах, запаленні легенів, кашлюку, мильнянка має здатність розріджувати і посилювати відхаркування мокротиння. Поэтому она находит применение при ларингите, фарингите, ангине. Часто используют её при желтухе, болезнях печени и селезёнки, холециститах, желудочнокишечных заболеваниях, запорах, а также при подагре, ревматизме, различных полиартритах, фурункулёзе, чесотке, псориазе, экземе, лишае.
Ревматоїдний артрит. 1 чайную ложку корней на стакан прохладной кипячёной воды. Стакан поставити в киплячу водяну баню і прокип'ятити 15 хвилин. Після охолодження процідити. Довести об'єм кип'яченою водою до вихідного. Принимать по 4 стакана в день на протяжении 2 недель, сделать перерыв на 10 дней и повторить курс. Пройти 3 курса лечения.
ОЖИРЕНИЕ. Да, это один из специальных, конкретных рецептов, дающих видимые результаты. Готовится лекарство из расчёта 1 чайная ложка на стакан воды. Довести до кипіння і на слабкому вогні, при найлегшому кипінні, варити 15 хвилин. Настояти 1 годину, процідити. Приймати по 1 склянці 3 рази на день після їжі (не пити натщесерце!). Курс 15 дней. Затем на 10 дней сделать перерыв и повторить снова — ещё 2 3 таких курса.
Герпесі, оперізуючий лишай. 2 столові ложки коренів залити 0,5 л окропу, ще злегка покіпятіть 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Використовувати для обмивань герпетичних висипань і для компресів.
ФУРУНКУЛЬОЗ. 1 чайну ложку подрібнених коренів залити 1 склянкою окропу, настояти 4 години. Принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день после еды.
ВОСПАЛЕНИЕ ЛЁГКИХ, БРОНХИТ. 1 чайну ложку коренів заливають склянкою холодної кип'яченої води. Настояти 8 годин, процідити. Настой не требует удаления пены. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день после еды.
***
Отвары корней мыльнянки нельзя назначать при слабом желудке. Завышенные дозы вызывают тошноту, рвоту, понос, боль в животе. Не принимать натощак — только после еды!



196. М'ята перцева

ЗображенняЗображення


Имеется два сорта перечной мяты: белая с зелёными стеблями, чёрная — с тёмно красными стеблями. Перцева м'ята вирощується тільки в культурі. Обробляють її в спеціальних господарствах. Я, як і багато садівників, розводжу її на своїй садовій ділянці. Можна б, звичайно, купити в аптеці, але її, часто полувидохшуюся, бозна де і в чому зберігали. Ведь очень важно, чтобы из листьев не улетучивались эфирные масла, иначе от неё никакого толку не будет.
Дуже високо цінували цілющі властивості м'яти Гіппократ, Авіценна, Парацельс та інші лікарі давнину і лікували нею головні болі, жовтяницю, шлунково кишкові захворювання, шкірні хвороби. Плиний Старший для успешного восприятия наук рекомендовал своим ученикам надевать венок из мяты. Принимая гостей, занимаясь с учениками, Плиний повелевал натирать стол листьями мяты для создания хорошего настроения и успешного учения.
Перенесемося назад років на двісті триста, коли знаменитий англійський м'ятний соус подавали до столу у російських царів тільки на самих урочистих прийомах. Наличие этого соуса на столе красноречиво говорило о ранге послов и оказанной им чести. (Хотите, выдам секрет приготовления этого соуса? Делается очень просто: надо мелко нарезать 3 столовые ложки листьев мяты, добавить 2 столовые ложки сахара, 1 столовую ложку уксуса, 3 4 столовые ложки воды. Дать настояться 2 часа. Соус подают к мясным, рыбным блюдам. Можете удивлять гостей.)
Широко використовується м'ята перцева в народній медицині. Настой травы в горячем виде пьют как успокаивающее, противосудорожное, для возбуждения аппетита, а также при нервных расстройствах, болезнях сердца, лёгких, особенно после кровотечения из лёгкого,при гастритах с повышенной кислотностью, как укрепляющее при истощении и упадке сил, при ревматизме. Препараты мяты принимают при гипертонии, бессоннице, заболеваниях печени, при спазмах в желудке, кишечнике, при метеоризме, при мигрени. Настій листя допомагає при стенокардії, нудоті, при надмірних і хворобливих менструаціях.
Было у меня несколько больных, которым жизненно необходимо было коронарное шунтирование, но мешали этому разные серьёзные противопоказания. И тогда одним из важных элементов их лечения стала мята, казалось бы, в самом простом исполнении.
СЕРДЦЕ. Чайную ложку измельчённых сушёных листьев залить стаканом кипятка, настоять, укутав, 20 минут. Випити дрібними ковтками гарячий настій за 30 40 хвилин до сніданку. Пити щодня, не пропускаючи жодного дня, протягом 1 2 років. Это как скрипичный ключ в нотах, настраивающий больного на излечение. И вообще это эффективное средство можно принимать всем, у кого слабое сердце, с перебоями в его работе, замирании, спазмах и других тревожных проявлениях.
СТРЕС. Всім нам бажано не піддавати нервову і серцево судинну систему будь-яким стресових ситуацій, особливо затяжним. И здесь хорошо помогут мята с подмаренником настоящим: поровну смешать их, заварить 2 столовые ложки в 0,5 л кипятка, настоять 2 часа. Приймати по півсклянки 1 раз на день протягом 5 7 днів.
Мігрень. 2 Березня чайні ложки м'яти залити склянкою окропу, настояти 30 40 хвилин, процідити. Пить равными порциями в течение дня. (К этому хорошо бы добавить по 20 25 капель настойки марьиного корня 2 3 раза в день. Это даёт стойкие положительные результаты.)
ЛИМФАДЕНИТ. Несколько раз в день делать примочки из размятых листьев. В зимнее время распарить сушёные листья и прикладывать к больному месту.
ПАНКРЕАТИТ. Смешать 3 чайные ложки мяты и 1 чайную ложку измельчённого корня одуванчика, залить стаканом воды и кипятить на слабом огне 5 7 минут, настоять 30 минут, процедить. Пить по четверти стакана 3 4 раза до еды не меньше 5 недель. Отдохнуть 10 дней и ещё полечиться 2 недели.
Маткові кровотечі. Если нет у вас под руками других трав, упомянутых в этой книге, возьмите полную столовую ложку мяты и залейте двумя стаканами кипятка. Настоювати 2 години, процідити. Пити по півсклянки настою 3 4 рази до їди.
***
Обидва сорти перцевої м'яти - біла і чорна, в тому числі і м'ята водяна - всі вони небажані при зниженій секреції шлункового соку. Не стоит пользоваться ею при выраженной артериальной гипотензии, то есть низком давлении. Иногда отмечается аллергия к мяте — тогда её немедленно надо отменить.
При ингаляциях мятой большие дозы могут вызвать спазм бронхов, расстройство дыхания вплоть до его остановки. Возможно появление болей в сердце от приёма крепкого настоя.
Тривале користування м'ятою польовий може послужити причиною безпліддя, а саме вона найбільш часто зустрічається на сирих луках, у заболочених лісах, навіть на полях і засмічених місцях - її і збирають, не маючи садової м'яти і застосовують у тих же цілях, але безпліддя до перцевої м'яти не відноситься.
У годуючих матерів м'ята зменшує вироблення молока. Приём мяты в больших количествах (а такие любители попадались мне) — ухудшает сон, вызывая беспокойство и дурные сновидения.
Амирдовлат Амасиаци стверджував, що м'ята шкідлива для нирок, і її слід врівноважувати соком солодки. У нього ж говориться: «М'ята викликає печіння в горлі. Её вредное действие устраняет полынь». Наверняка здесь речь идёт не о перечной, а полевой или малоцветковой мяте.
Необходимо помнить, что снижая тонус сосудов, мята может спровоцировать, к примеру, варикозное расширение вен.



197. НАПЕРСТЯНКА
ЗображенняЗображення


Уздовж узлісся, збираючи квіти, ходили молода жінка з дівчинкою років п'яти шести. У них вже набрався порядна букет - пишний, яскравий, барвистий. Прикрашали букет і ромашки, і деревій, і яскраво рожевий кипрей, і небесно синій цикорій, червоні головки конюшини і навіть - по центру - кілька високих стебел синюхи лазоревой.
«Мама, я знайшла дзвіночок, - закричала дівчинка. - Тільки він не синій, а чому то жовтий. Зірвати? »Мати відгукнулася:« Рви! У нас в середині жовтого мало ».
Я збирав поблизу буквицу лікарську. І побачив, як дівчинка Мочалов стебло наперстянки крупноцветковой. Зламати силоньок не вистачало, і вона висмикнула рослина з коренем, побігла до мами, намагаючись перегризти стебло біля основи нижніх листків - нема з коренем ж ставити його в букет. «Ви не боїтеся, що ваша дитина отруїться?» - Запитав я у недосвідченої матусі. «А що? - Стрепенулася вона. - Квітка то красивий ».
Я коротенько пояснив, що квітка дійсно і красивий, і навіть цілющий, але дуже отруйний. Отруїтися можна, навіть пожевав його квітки або стебло. А якщо стоятиме в букеті, особливо в спальній кімнаті, до ранку викличе головний біль.
Жінка злякано, як змію, викинула квітка подалі в кущі. І вже з підозрою оглянула весь букет, запитала: «А отруйних тут більше немає?» Я заспокоїв її. У нас зав'язалася невелика бесіда про травах - хто відмовиться від спілкування, нехай короткочасного, з чарівною молодою жінкою? Тим більше, що вона, відкривши рот, захоплено слухає тебе ...
Чимало пригод випало на долю наперстянки. Треба відзначити, що в працях стародавніх лікарів немає згадок про наперстянці. Це лікарська рослина, мабуть, не було відомо ім. Інтерес до наперстянці проявився лише у лікарів середньовіччя, та й то як до засобу блювотному і сечогінній. І використовували її буквально в кінських дозах - до 10 г висушеного листя наперстянки пурпурової. Прописували при епілепсії, туберкульозі та багатьох інших захворюваннях. Кому то, мабуть, допомагало, але численні случаіотравленія і смерті примусили лікарів відступитися від небезпечної рослини. Лише в XVIII - початку XIX в. один з ірландських лікарів, проаналізувавши фамільний рецепт успішно лікував знахарки, дійшов висновку, що наперстянку треба давати в дуже невеликих дозах.
Наперстянка пурпурна у нас не росте, а імпорт припинився під час першої світової війни. Тоді направили погляд на дикорослий вид, наперстянку крупноцветковую, в достатку росте в горах Середнього і Південного Уралу. Медицина звернула увагу на те, який чудодійний ефект дає наперстянка в запущених, часом безнадійних випадках тяжкої серцевої декомпенсації, а відомий лікар клініцист С. П. Боткін назвав наперстянку одним з найбільш дорогоцінних коштів, якими володіє терапія ...
Коли молода мама з донькою пішли - вони відпочивали в знаходився неподалік санаторії, я дістав з кущів викинуту наперстянку, обірвав потрібні мені листя, заодно відшукав ще кілька квітучих рослин, щоб сьогодні ж покласти їх на сушку - взимку знадобляться. Сушити треба швидко, щоб довго не лежали, але обов'язково в темному місці - сонячне світло, навіть кімнатний, відразу позначається на якості трави.
Є, звичайно, десятки видів ліків, приготованих на основі глікозидів дигіталісу - так на латині називають наперстянку, однак порошок з висушеного листя, на мій погляд, краще - не вдаряти по нирках і печінці. У всякому разі моя сестра, лікар досвідчений, сама не раз виписував рецепти сердечникам, при виниклої необхідності воліла приймати приготовані мною порошки. На точних вагах я відміряв по 0,05 г - разову дозу і фасував їх в маленькі паперові пакетики. А при необхідності включав наперстянку малими дозами в серцеві збори.
***
Обидва види наперстянки - великоквіткова і пурпурна - володіють високою біологічною активністю, отруйні. З організму виводяться повільно, поступово накопичуються в тканинах. Тривале застосування або передозування можуть призвести до різкого падіння пульсу, затримці сечі при набряках, порушення ритму серцевої діяльності. При погіршенні загального стану, посилення задишки, неспокої, порушення сну і неприємних відчуттях в області серця лікування наперстянкою треба негайно відмінити.
Наперстянка протипоказана при брадикардії. Необхідно виключити її при інфекційних захворюваннях.



198. Норичника вузлуваті

Зображення


У роботяги коні натерло загривок упряжжю. Спочатку шкіра просто запалилася і був нестерпний свербіж, потім відкрилася рана, превратясь на незагойна виразку. Господар чим тільки не лікував - і дьогтем мазав, і мазь, загоює виразки у людей, варив. Ветеринарів в ту пору не існувало, адже це давно було. Зневірившись, бідолаха висмикнув біля будинку високе, раніше ніколи тут не росло рослина з жорстким чотиригранним стеблом, з листям у полладоні і метелочкой непоказних квіток і стирчать на тонких стеблинках темними горошинами - коробочками насіння. А корінь - бульбоподібний потовщений. Серце, мабуть, підказало селянину - відмив він корінь від землі, розрізав на плоскі шматки і засунув худобі прямо в глиб виразки, ликом обмотав, щоб не випали. Кінь стояла струнко, навіть, як здалося, вдячно похитала головою. На ранок перевірив господар Нориця - так називають виразку на кінському загривку - стала адже гоїтися! Вже не сочиться сукровиця, у рани краю зробилися рожевими. «Ось тобі і Нориця», - вигукнув господар - без коня він зовсім занудьгував, адже єдина годувальниця в родині. Кинувся шукати ще таку ж траву. Ледь знайшов за селом, на лісовій галявині. Ось так став він лікувати конячку. З трави навіть відвар зробив - загоюються рану обмивати. А через пару тижнів конячка зовсім здорова зробилася. Ніхто в селі не знав, як та трава називається. Ось і стали говорити про неї: Нориця, норичник.
А коріння ботанічного назви рослини справді походять від слова «Нориця». Не збагну тільки, чому до норичника пристебнули прізвисько «вузлуватий».
Бог з ним, не це важливо. Норічник стали застосовувати не тільки для загоєння виразки на загривку, але сталілечіть і хвороби ніг у коней. А пізніше відкрилися і більше цінні властивості рослини - їм стали лікувати різні хвороби і у людей. Та ще й які!
Відвар кореневищ (всередину і зовнішньо) застосовують при сверблячих дерматозах, скрофулезе, зобі, лімфаденіті, фурункульозі і геморої. У розрізаному або подрібненому вигляді - як ранозагоювальний при нагноениях, пухлинах, укусах змій.
Сік, відвар кореневищ самостійно і в зборах використовують при раку, інфільтратах, виразках. Настоянку кореневищ застосовують при ліпомах (жировик), малярії, отиті і суглобовому артриті.
Листя теж знаходять своє застосування. Сік листя, відвар, настойки, припарки у складі мазей, а також у свіжому і сухому вигляді (подрібнені) застосовують при корості, грибкових захворюваннях шкіри, кондиломах. Відвар, настій (зовнішньо і всередину) застосовують при захворюваннях щитовидної залози, інфекційних хворобах, пухлинах і інфільтратах. Відвар і свіжу траву використовують при бешихових запаленнях, скрофулезе, алергічних дерматозах, екземі, піодермії, пухирчатці, висипаннях на слизової піхви. Свіжий сік - при туберкульозі легенів.
Настій трави п'ють при хворобах нирок, при нервових захворюваннях, головного болю і як тонізуючий.
Злоякісні пухлини. Настій трави і відвар кореневищ - з розрахунку 1 столова ложка на склянку окропу - застосовують зовнішньо для компресів, припарок, обмивань. Мелкоізмельченной листя і порошок з них зменшують біль, очищають рани від гною і сприяють швидкому загоєнню.
Лейкемії. Половину чайної ложки сухих кореневищ залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Теплий настій треба пити ковтками, протягом усього дня, але не більше половини склянки на добу.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Приготування і застосування кореневищ таке ж. Курс не більше 2 місяців. Через місяць перерви можна повторити.
Запалення лімфатичних вузлів, НОВОУТВОРЕННЯ, СУГЛОБОВОЇ АРТРИТ, шкірні захворювання, ФУРУНКУЛЬОЗ. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину і випити по ковтку протягом дня.
ЗОБ. 1 чайну ложку кореневищ залити склянкою окропу, настояти 1 годину, приймати по 2 столові ложки 3 рази на день.
***
Дозування, як бачите, дуже невеликі, тому що коріння норичника сильно отруйні. Трава после высушивания частично теряет ядовитость, но обращаться с ней надо тоже осторожно, взвешенно.
Норічник в першу чергу протипоказаний при вагітності. Не можна застосовувати при загостренні панкреатиту, при коліті та діареї. Перш ніж почати лікування, бажано провести індивідуальну пробу. При появі нудоти і блювоти дозування знизити наполовину або зовсім відмовитися від використання норичника.


199. ОБЛЕПИХА КРУШИНОВИДНАЯ

ЗображенняЗображення


Ещё в Древней Греции любили эту ягоду и широко использовали для лечения — кого бы вы думали? — лошадей! Її так і називали - «блискуче лікування коней».
Втім, в древніх тибетської, індійської, монгольської медицині обліпиха займала дуже почесне місце. Её считали универсальной и использовали для заживления наружных и внутренних ран, лечили органы дыхания, сердечно сосудистую систему, улучшали общее состояние при авитаминозе и физических нагрузках.
Потом пришло длительное забвение и, по историческим меркам, совсем недавно, лишь после Великой Отечественной войны 1941 1945 годов произошло второе рождение облепихи: в неё поверили и очень полюбили. И было за что. Обліпиха - справжнє джерело вітамінів. Попробуйте ка сосчитать их: А, В, В, В, В, С, Е, К, Р. Каротина в облепихе больше, чем в моркови, витамина С столько же, сколько в чёрной смородине, но из облепихи он усваивается лучше. Витамин Е — токоферол, устраняет мышечную слабость, дистрофию, положительно влияет на сердечно сосудистую систему, повышает выработку половых гормонов. Витамины А и Е в облепихе усиливают действие друг друга.
У сучасній медицині масло обліпихи застосовують для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкового неспецифічного коліту, хронічного тонзиліту, злоякісних пухлин стравоходу. Масло используют также при лучевых поражениях кожи, термических и химических ожогах, трофических язвах.
Облепиховое масло так широко применяется в современной медицине, что я не вижу необходимости описывать способы его изготовления и применения в дерматологической или глазной практике, лечении печени, пищевода, кишечника, кожных заболеваний. Зараз всі ці призначення може зробити лікуючий лікар. Правда, некоторые народные рецепты не входят в компетенцию врача. Наведу хоча б пару прикладів.
РАК ШЛУНКА ТА ІНШІ онкозахворювань. У період сокоруху навесні зняти кору з гілок не товще пальця, висушити, подрібнити. 4 Травня столових ложок залити 0,5 л горілки. Настояти не менше місяця. Процідити. Принимать по 30 капель в четверти стакана воды 3 4 раза в день при комплексном лечении рака.
ГРИП. Тонкі гілочки дрібно порізати (гілки можна брати в будь-який час року), 1 столову ложку залити 1,5 склянками води, закрити посуд і варити на слабкому вогні 15 20 хвилин, настояти в теплі 2 години. Выпить на ночь маленькими глотками. Хорошо помогает в начальной стадии гриппа, снижает температуру и облегчает состояние.
РЕВМАТИЗМ, СУСТАВНЫЕ БОЛИ. 2 столовые ложки измельчённых веточек залить 300 мл крутого кипятка, настоять 2 3 часа, процедить. Приймати по півсклянки 3 рази на день до їди. Болі вщухають.
***
Обліпиха, немає слів, полезнейшая ягода, та тільки ось деяким людям замість користі може неабиякий шкоду нанести.
Облепиховое масло нельзя принимать при остром холецистите, гепатите, панкреатите и всех других заболеваниях поджелудочной железы, а также при склонности к жидкому стулу. Самі плоди теж протипоказані при гострих захворюваннях підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, при розладах шлунково кишкового тракту.
Облепиховое масло часто назначают при лечении язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, но сами плоды и сок из них в таких случаях противопоказаны, так как содержат в себе много органических кислот, повышающих секрецию желудочного сока. Облепиха противопоказана и при гиперацидном гастрите.
Свежие плоды и сок облепихи повышают кислотность мочи, поэтому противопоказаны больным мочекаменной болезнью, особенно когда камни имеют уратную природу.



200. ОВЁС ПОСЕВНОЙ

ЗображенняЗображення


Представлять его нет необходимости, но и обойти вниманием невозможно, настолько он известен и необходим. Правда, свого родоводу він похвалитися не може, походження його з самих низів - виходець з бур'янів. И возраст у него приличный — из непроглядной глубины каменного века стал людям служить. А зараз і зовсім є однією з найважливіших злакових культур.
Зерно вівса більше, ніж інші хліба, містить жирів і вітамінів, багате білком, крохмалем, лужними солями, камедями, ефірними маслами, холін та іншими корисними речовинами. Поэтому и в медицине его используют с давних времён.
Несмотря на отсутствие каких либо серьёзных противопоказаний, я всё таки решил включить его в книгу, видя в нём только надёжного друга, и сделать небольшую подборку рецептов от разных заболеваний. Некоторые из этих рецептов настолько малоизвестны, что грешно их держать только в среде узких специалистов, в стороне от людей, которые могут благодаря им получить действенную помощь.
Візьмемо, наприклад, деякі системні захворювання, вважаються невиліковними, як склеродермія, червоний вовчак, або бульозні дерматози, пиодермию, вітіліго - є конкретні рекомендації їх лікування.
СКЛЕРОДЕРМІЯ, дерматоміозит, червоний вовчак, бульозні дерматози, ОБЛИСІННЯ, піодермія, ВІТІЛІГО. При всіх цих захворюваннях 2 склянки вівса треба залити 5 6 склянок киплячого молока, проварити на повільному вогні 2 хвилини, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по 1 склянці 3 рази на день протягом місяця. Сделать на 1 месяц перерыв. Провести кілька таких курсів.
А допомога серцю?
ІНФАРКТ МІОКАРДА. 1 стакан вівса залити 1 л окропу, на тихому вогні упарити наполовину, процідити. Випивати всього півсклянки на добу, але не залпом, а столовими ложками протягом дня.
ХВОРОБА ПАРКІНСОНА. Медицина давно б'ється над тим, як зупинити мимовільні рухи людини, пов'язані з ураженням деяких ділянок мозга.В деякій мірі вирішувати проблему допомагає овес. 9 ложек овса варить в 3 л воды 1 час, затем ночь настоять. Випити весь отриманий відвар за день (або скільки зможете). Лечение длительное — 2 3 года.
ШИЗОФРЕНИЯ. Скажете: час от часу не легче. Неужели и при таком заболевании что то может сделать овёс? Так, треба приймати відвар зерен при шизофренії будь-якого течії, якщо в клініці переважають астенічні розлади з безсонням, різким падінням ваги, анемією. Такий відвар показаний і при інших нервово психічних захворюваннях, таких як астенічний синдром внаслідок травми головного мозку, постінтоксикаційного астенія будь-якого походження (токсикоманія, наркоманія, отруєння). Отвар готовится так: 1 стакан овса или крупы залить 1 л воды, посуду закрыть и поставить на маленький огонь, наблюдая, пока не выкипит половина воды. Процедить, отжать, влить в отвар 0,5 л кипячёного молока и 3 столовые ложки мёда. Посуд закрити, суміш довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Принимать по полстакана 4 раза в день после еды. Перед повторним прийомом підігрівати.
РАК ГОРЛА. На 2 3 л воды взять 0,5 кг зёрен и овсяной соломы, закрыть посуду крышкой и варить 20 минут. Дати трохи охолонути. Цим теплим відваром протирати тіло хворого 30 секунд і відразу укласти в ліжко. Якщо по ходу обтирання на тілі з'являться сині або червоні плями або почнуть набрякати ноги, лікування не переривати - це ознака того, що хворий на нього реагує що можливі зміни на краще.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Входящие в колос стебли овса измельчить, доверху заполнить банку и полностью залить водкой. Наполягати 3 тижні. Потім приймати по 20 30 крапель на столовій ложці води 3 - 4 рази на день до їди.
НЕФРИТ. Траву овса залить водой (чтоб воды на 1 2 пальца было больше) и кипятить 30 минут. Протягом дня випити 2 чайні чашки відвару (можна по половині чашки 4 рази на день). Курс лечения — 2 3 недели. Добре, якщо прийом відвару поєднувати з ваннами з вівсяної соломи.
ПАНКРЕАТИТ. 1 стакан овса измельчить на мясорубке, залить 5 стаканами воды, варить после закипания 10 минут, настоять 1 час. Пити від чверті до половини склянки за півгодини до їди 3 4 рази на день.
ДІАБЕТ. Это уже из простых рецептов, но кто то может не знать. Взять 100 г зёрен овса, залить 750 мл кипятка, настоять 2 3 часа. Пить по полстакана 3 4 раза в день до еды. Можно длительно.
***
Серйозних протипоказань до вівса поки не виявлено. При передозуванні може спостерігатися головний біль. Наблюдалось два случая полной непереносимости настоев и отваров овса. Во время лечения овсом необходимо соблюдать умеренность в еде, исключить все спиртные напитки и, по возможности, кофе.



201. ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ

Зображення


З країни вічного літа - з Індії прийшли до нас огірки. Дикий огурец у себя на родине — тропическая лиана, растёт в лесах, вьётся, забираясь высоко на деревья, а плоды свисают вниз. Семена огурцов находили в развалинах хазарского города Саркепа, а это свидетельствует о том, что люди знают и любят огурцы почти шесть тысяч лет. Известно, что римский император Тиберий требовал, чтобы ему на обед всегда подавали огурцы.
Все мы знаем, что огурцы чуть ли не сплошь состоят из воды (96%). Але, як пише про огірки Поль Брегг, «найцінніше їх що становить - це рідина, дистильована самою природою». А дистилированная вода, як відомо, допомагає розчинити багато отрути, що накопичуються в організмі, і, проходячи через нирки, не залишає в них неорганічних залишків і піску. Тем более, что в этой дарованной природой воде много минеральных солей и микроэлементов (фосфор, кальций, магний, железо, калий, медь, марганец, сера, кобальт, цинк, кремний, йод).
Огірок - рекордсмен за вмістом лужних еквівалентів, тому усуває ацидоз (від латинського - кислий, тобто закислення організму), завдяки чому виліковує хронічні запальні процеси нагноєння, де б вони не розташовувалися.
Огірки прекрасно оздоровлюють кишечник, стримують утворення жирів з вуглеводів. Они усиленно регулируют кислотность желудочного сока.
КОЛИТ. За сезон огурцов можно полностью избавиться от колита. Надо только ежедневно натощак съедать по 100 г мелко натёртого огурца. Після цього 30 40 хвилин не пити і не їсти.
Лікувальними властивостями володіють насіння огірка: вони прекрасно чистять стінки кровоносних судин зсередини і виводять зайвий холестерин. Это очень важное свойство огурцов. Для профилактики атеросклероза это самый доступный метод лечения.
Ещё со времён Тиберия известно, что семена огурцов и сами молодые огурчики снимают повышенную половую возбудимость. Це добре знали ченці, вирощуючи в монастирських городах і парниках велика кількість огірків. И одним из важных источников дохода монастырей была продажа «муки из сухих семечек перезрелых огурцов».
С. И. Ильина, известный украинский специалист в области лечебной диетологии, подметила ещё одно качество огурцов: «Есть в огурце что то таинственно загадочное, что ни калориями, ни витаминами не измеришь. Как иначе объяснить известное ещё в глубокой древности, используемое и поныне свойство огуречного сока — целительнооздоравливающее и омолаживающее увядающую кожу лица, рук. А если он также действует на эпителиальные клетки, которые защищают от всего вредного? По видимому, в нём содержатся неведомые ещё для нас вещества и так необходимые для клеток внутренних органов».
Действительно, огурчики идут не только к нам на стол, а находят лечебное применение, и не только в косметике для увядающей кожи, но и при очень серьёзных болезнях, о чём свидетельствуют оригинальные, причём эффективно действующие рецепты.
Трофічна виразка. Из перезрелых огурцов выбрать семена, высушить. 100 г насіння (якщо не на чому зважити, взяти 5 6 столових ложок) бажано стовкти і залити 1 склянкою горілки. Настоювати 10 днів. Делать ежедневные примочки. Не відразу, але через місяць два виразка зазвичай затягується.
ПАРАЛИЧ. Огіркові батоги порізати на дрібні шматки і помістити в банку по самі плічка, доверху залити горілкою, щоб покрити повністю. Одну тиждень наполягати, виставивши на сонці, і ще один тиждень в повній темряві (в шафі). Процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Если нельзя спиртного, то вместо водки можно залить настоем зелёного чая, но принимать тогда по 1 2 стакана 3 раза в день. Хлопот в этом случае будет больше, потому что такой настой долго не хранится.
Маткові кровотечі. Восени огіркові батоги відмити від бруду і пилу, нарізати на дрібні шматки. 50— 100 г травы залить 0,5 л воды, кипятить 15 20 минут, настаивать 1 час. Приймати по півсклянки 3 рази на день. В первые же сутки двое кровотечение останавливается, наступает улучшение.
Гемороїдальні кровотечі. Воспользуйтесь этим же рецептом.
ТЕМПЕРАТУРА. Щоб збити високу температуру, треба дати хворому випити склянку огіркового соку, можна також зробити обтирання соком і відразу укласти в ліжко.
КАШЕЛЬ. Если замучил непрестанный кашель, пейте по 2 столовые ложки огуречного сока, можно вместе с мёдом, 2 3 раза в день. Кашель вщухає швидко, але при серйозних запальних захворюваннях треба приймати кілька днів.
МАЛЯРИЯ. Имейте в запасе засушенные цветы огурца. 1 столову ложку подрібнених квіток залити склянкою окропу, варити 2 3 хвилини, настояти 1 годину, процідити. Пить по 1/3 стакана в течение дня. И малярия отступит.
ОПУХОЛЬ СЕЛЕЗЁНКИ, ПОЧЕЧНЫЕ КОЛИКИ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Приготувати порошок з насіння перезрілого огірка. Приймати від половини до повної чайної ложки 3 рази на день, запиваючи водою.
ЖОВТЯНИЦЯ (та інші захворювання печінки). Порезать 50 г огуречных плетей, залить 0,5 л воды, кипятить 5 минут, настоять 1 час. Пить по полстакана 3 раза вдень. Вместо плетей можно использовать зеленцы (мелкие незрелые огурчики).
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Ежедневно принимать по 2 3 столовые ложки сока, можно с мёдом, в день 2 3 раза. Довольно эффективное средство. Действует жаропонижающе.
Все це тільки невелика частина з рекомендованих і випробуваних у народі рецептів. Я зупинився лише на самих серйозних, залишаючи осторонь такі, як пародонтоз, почервоніння повік, гіпотонію, поганий ріст волосся - до укусу собаки. Молодец огурец, не только для закуски он пригоден. Але й протипоказань у нього вистачає з надлишком.
***
От огурцов следует отказаться при желудочно кишечных расстройствах. Это всем известно. Приходится воздержаться при обострении язвенной болезни желудка, при разыгравшемся гастрите, энтеритах и острых колитах.
Щоб уникнути диспепсичних явищ після огірків не можна пити холодну, а також газовану воду або лимонад, а людям зі слабким шлунком - молоко.
Кормящим матерям советуют осмотрительно относиться к огурцам, так как многие биологически активные вещества из их состава переходят в грудное молоко и могут вызвать у ребёнка понос, урчание и спастические боли в животе. В этих случаях необходимо дать ребёнку укропную воду.
Огірки протипоказані при гострих і хронічних нефритах, хронічної ниркової недостатності, нирково кам'яної хвороби. Не рекомендуются огурцы при тучности, ожирении. От них следует отказаться при гепатите, холецистите, дискинезии желчных ходов.
Дієтологи не рекомендують в салати з огірками додавати помідори, тому що при цьому різко знижується цінність огірків. А про солоних огірках важко сказати, коли вони корисні. Майже завжди приносять тільки шкоду. К огурцам, солёным и маринованным, следует отнестись с осторожностью при заболеваниях печени, атеросклерозе, гипертонии, нарушении водно солевого обмена. Протипоказані вони при зниженій функції щитовидної залози, захворюваннях нирок і в період вагітності.
З ниркових захворювань маються на увазі протипоказання до свіжим огіркам при нефриті з лужної реакцією сечі, а до солоних - при нефриті і пієлонефриті.



202. Огіркової трави - ​​бурачник ЛІКАРСЬКИЙ

ЗображенняЗображення


Збереглися відомості, що стародавні римляни застосовували листя і квітки цієї рослини для підняття духу, збільшення хоробрості у своїх воїнів. Учёный натуралист Плиний Старший называл огуречную траву «растением, отгоняющим печаль и скуку». В Древнем Риме её использовали как лёгкое мочегонное, потогонное средство в виде настоя (цветки, стебли, листья). Настой употреблялся как слабительное, при функциональных расстройствах нервной системы, в том числе при неврозах сердца, ревматических, подагрических и других болях в мышцах и суставах. Европейцы и сейчас называют огуречную траву «радостью сердца», «весельем», «сердечным цветком», применяя при неврозах сердца. Нею і зараз користується відома швейцарська фірма, що випускає різні соки лікарських рослин.
Растение сорное, но огуречную траву часто культивируют как салатное растение не только из за нежного огуречного запаха, но и в лечебных целях. Навіть у вигляді приправи огіркова трава і її сік під час цвітіння підвищують працездатність, знімають депресивні стани, іпохондрії і меланхолії, приносять полегшення при серцевій слабкості нервового характеру. Кроме того, салат из свежих листьев очищает кровь, предохраняет кишечник и почки от воспалительных процессов, полезен при плеврите, кардионеврозе и даже при некоторых кожных заболеваниях.
Обычный рецепт: 1 столовую ложку травы или 1 чайную ложку цветов залить стаканом кипятка. Настаивать до остывания. Пити по чверті склянки 4 рази на день через півгодини після їди. Можна додати мед або цукор.
***
З протипоказань: тривале застосування огіркової трави погіршує роботу печінки. Лучше всего использовать огуречную траву в сборах и не более месяца.



203. ОДУВАНЧИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

Зображення


Вот уж чем никого не удивишь — так это одуванчиком. Всюду он: на полях и лугах, в сёлах и городах. Навіть на дорозі відшукав крихітну тріщинку в асфальті і виліз звідти - трохи кривобокий, стебло коротше, ніж у інших кульбаб, але квітка такий же життєрадісний, сонячно жовтий. Всім своїм виглядом показує, яким потрібно бути живучим, вміти долати будь незручності і негаразди. А может быть природа специально создала его в назидание нам? И в помощь нам, наделив ценными целебными свойствами — в дальние дали ездить за ним не надо (только в черте города не бери и на обочинах дорог), найди чистую лужайку как можно дальше от жилья и заготавливай себе впрок необходимые лекарства. Только запомнить надо несколько правил. Если хотите засушить листья или отжать из них сок, то лучше всего делать это ранней весной, до начала цветенияв это время они самые целебные. Користуватися кульбабою можна і пізніше, весь травень і першу половину червня. В июле и до конца лета растение значительно утрачивает прежние целебные качества.
Кстати, одуванчик не уступает майской крапиве в способности выводить из организма вредные шлаки. И вообще он относится к тем растениям, которые лучше использовать в сыром виде. Много полезных сведений об одуванчике я дал в книге «Одолень трава», поэтому повторяться нет ни желания, ни необходимости. А от нові рецепти, тим більше маловідомі, думаю, підуть на користь хворим.
Прежде всего несколько слов о соке из травы одуванчика. Если другие соки растений я консервирую равным количеством водки, то с одуванчиком поступаю иначе: на 700 мл сока добавляю 150 мл водки. Ставлю в прохладное место. Через некоторое время сок чуть подкиснет, но бояться этого не надо. Молочная кислота, образовавшаяся во время слабой ферментации, повышает качество сока. Він добре впливає на процес травлення і гальмує гнильні процеси в стравоході, а також є антиракових засобом.
РАК ШЛУНКА. Смешать поровну сок из листьев одуванчика, майской крапивы, тысячелистника и подорожника. Принимать по 1 столовой ложке через час послееды 3 4 раза в день. Курс 1 месяц, но можно продлить и до 2 месяцев, затем на месяц перерыв. (Зазвичай в комплексі з іншими засобами, підібраними проти раку шлунка.)
РАК ПЕЧЕНИ. Смешать поровну мелко порезанные листья и корни. 1 чайну ложку суміші залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Принимать по 50 мл 4 раза в день за полчаса до еды.
ЗЛОЯКІСНА АНЕМИЯ. Вона досить часто виявляється при онкозахворюваннях, і доводиться з нею боротися, коли, буває, лікарі не справляються з нею. Здесь сок одуванчика одно из незаменимых средств. Курс лікування проводиться в два етапи протягом 12 тижнів, навесні і восени. Навесні шість тижнів слід випивати по півсклянки соку, розведеного чаєм з кропиви, 3 рази на день за півгодини до їжі (ціле рослина з коренем ретельно вимити, дати просохнути, пропустити через м'ясорубку і вичавити сік). Осенью с середины августа проделать то же самое на протяжении шести недель. Я кажу приблизний термін - середину серпня. Всё зависит от характера начала осени, когда массово происходит вторая вегетация одуванчика. Бывает, даже в начале октября, когда вся зелень вокруг вянет, одуванчик пышно цветёт. Може бути не так буйно, як навесні, квітконоси росточком нижче, листя менш соковиті, але все таки в них цілком вистачає необхідних для кровотворення мікроелементів і фолієвої кислоти.
ВОСПАЛЕНИЕ ЛИМФАТИЧЕСКИХ ЖЕЛЕЗ. Корни одуванчика истереть в порошок и принимать по неполной чайной ложке 3 4 раза в день за 20 минут до еды. Коріння кульбаби треба копати восени, у жовтні - саме тоді вони найбільш цілющі. Лікування ведеться довго, до отримання результату.
ДИАТЕЗ ЭКССУДАТИВНЫЙ. Залить стаканом кипятка 1 чайную ложку измельчённых корней, настоять 2 часа. Пити по чверті склянки 3 4 рази на день за півгодини до їжі. Покращує обмін речовин у дітей.
ДЕФОРМІВНИЙ АРТРОЗ, АРТРИТ, ОСТЕОХОНДРОЗ. Гарячою водою - 200 мл залити 10 г подрібнених коренів (1 столова ложка), поставити в киплячу водяну баню, парити 15 хвилин, 1 година наполягти, процідити. Долить до прежнего объёма кипячёной воды. Приймати в теплому вигляді по третині склянки 3 4 рази на день за полчасадо їжі. (Корни способствуют восстановлению хрящевой ткани, растворению солей, восстанавливают подвижность суставов. Эффект лечения усилится, если больные суставы в этот лечебный период натирать настойкой ягод красной бузины.)
ПАНКРЕАТИТ, СПАСТИЧЕСКИЕ БОЛИ В ЖИВОТЕ. 1 столову ложку суміші коренів і листя залити 2 склянками (400 мл) холодної кип'яченої води, настояти 10 - 12 годин (краще приготувати на ніч). Пити по 50 мл, тобто по чверті склянки, 4 6 разів перед їжею. Примечание: это очень полезно для больной печени, почек, при аллергии, но может вызвать послабление стула. Боятися цього не треба, тільки вжити додаткових заходів.
УГРОЗА ВЫКИДЫША. Пити настій кореня кульбаби з розрахунку 2 чайні ложки на склянку окропу, настояти 2 години. Пить глотками в течение дня или по четверти стакана 3 4 раза в день до еды.
***
В одному з рецептів я вже попередив, що кульбаба може викликати послаблення стільця (в основному, за рахунок посилення відділення жовчі). Тому траву і коріння рослини не застосовують при шлунково кишкових розладах. Нежелательно принимать препараты одуванчика при выраженной гипотонической дискинезии желчного пузыря, так как избыточное поступление желчи в лишённый сократительной способности пузырь будет способствовать его растяжению и усилению болей. Небажано використовувати кульбаба при алергічних дерматитах. Алергічну реакцію можуть викликати квіти кульбаби, їх пилок. При симптомах гриппа лечение одуванчиком необходимо прекратить.



ОКОПНИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення
У каждого травника имеются растения, к которым он относится с особенной симпатией. Я не можу залишатися байдужим до живокосту. В литературе по траволечению он упоминается редко. Возможно потому, что в медицинской практике, в отличие от других даже малоизвестных растений, окопник находит чрезвычайно ограниченное применение, практически равное нулю.
У народній медицині його визнають і поважають, особливо при кісткових захворюваннях, переломах, ударах, вивихах, при хворобливих ампутованих кінцівках. Лікують і багато інших захворювань, такі як виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, початкова стадія туберкульозу, тромбофлебіт, кістковий туберкульоз, саркома, рак, а також різні пухлини, затвердіння молочної залози у матері-годувальниці, труднозаживающие рани, фурункули, виразки в порожнині рота, пародонтоз , ангіну, радикуліт і ішіас.
Втім, є й наукові дані про позитивний клінічному ефекті від використання мазі з коренем живокосту при кільцеподібної гранулеме, васкулітах, склеродермії осередкової і геміатрофія Роумберга, трофічних виразках. (Кільцеподібна гранульома - хронічне шкірне захворювання, причини якого невідомі, і яке майже не піддається лікуванню. Поки що не знайдено якого або спеціального лікування склеродермії. Це стосується й інших названих хвороб.)
Мне окопник помогал в комплексном лечении саркомы, рака, особенно при метастазировании раковых клеток в кость. Применял я его и при остеомиелите, переломах костей.
Нелегко добувати цей з вигляду чорний, на зламі цукрово білий корінь, не легше і працювати з ним або сушити. Но приходится лезть в болотину, выкапывая уходящие глубоко в землю скользкие змеевидные корни, отмывать их от грязи в соседнем озере, проклиная беспрерывный дождь со снегом — обычно именно на эту пору приходится охота за окопником, ведь корни надо брать лишь после увядания зелёных стеблей.
Експериментально (при дослідах на тваринах) встановлено, що міститься в живокосту алкалоїд алантоїн має ранозагоювальну, протизапальну, протипухлинну дію. Але не можна забувати, що алкалоідіціноглоссін і глюкоалкалоід консолідін надають паралізірующее дію на центральну нервову систему. Из за них и ещё некоторых веществ окопник является довольно таки ядовитым растением.
Корни окопника не терпят кипячения — от этого разрушаются самые целебные элементы. Поэтому с подозрением я отношусь к таким рецептам, как от бронхита, гастрита, язвенного колита: 1 столовая ложка корня на 0,5 л воды, варить 5 минут, настоять 1 час. Принимать по 100 мл 4 раза в день. А при ангине вообще рекомендуют варить 10 минут. Тому я зупинюся лише на самих надійних прописях.
Аденоми простати. 2 чайные ложки корней залить 2 стаканами кипятка (не кипятить), настоять 1 час. Приймати по півсклянки 3 4 рази на день.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Свежие корни провернуть через мясорубку и на тряпочке прикладывать к опухоли. Робити 1 раз на добу, потім міняти.
САРКОМА, ТРОМБОФЛЕБІТ, сильний забій. Втирать или прикладывать мазь из свежего или сухого распаренного корня, смешанного со свиным жиром.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ. 40 г кореня залити 1 л гарячого молока, настоювати в теплі всю ніч. Пити по 1 склянці 3 рази на день.
ПЕРЕЛОМ КОСТИ. Прикладати компреси зі свіжого кореня живокосту. Зимой сушёный корень истереть в порошок (растирается легко) и смешать для основы со свиным салом.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Я пользуюсь часто таким своим рецептом: 1 чайную ложку истолчённого корня на ночь залить стаканом холодной кипячёной воды. Настоять 8 часов. Этот настой слить в другую посуду, а корни залить 1 стаканом кипятка. Настояти 1 годину, процідити. З'єднати обидва настою. Принимать по полстакана 3 4 раза в день до еды либо через 2 часа после еды. Если надо ограничить жидкость, то 1 чайную ложку корня заливаю 100 мл холодной воды, а утром — 100 мл кипятка. В этом случае принимать по 50 мл 3 4 раза в день. А розпарені коріння можна прикладати на пухлину або уражену кістку. Использую я это средство только в комплексном лечении.
***
Я вже говорив, що живокіст отруйний. Мне не приходилось сталкиваться со случаями отравления, но если это вдруг произошло, то необходимо промыть желудок слабым раствором марганцовки, принять солевое слабительное и лекарства, поддерживающие дыхание и кровообращение.
Повинен сказати, що рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я живокіст заборонений для внутрішнього застосування у всіх формах, крім гомеопатії. Встановлено, що містяться в ньому піролізідіновие алкалоїди можуть викликати капілярні крововиливи в печінці (навіть зі смертельним результатом). В других источниках перепуганные медики высказывали мнение, что окопник противопоказан при раке. На мой взгляд, возможно, он действительно нежелателен при плоскоклеточных формах рака, но при слизистых и других десятках видов злокачественных опухолей он давал неплохие результаты. У ряді випадків живокіст, укупі з іншими протипухлинними рослинами, допоміг мені впоратися з метастазами в ребра і хребет при раку молочної залози, легень та інших внутрішніх органів, а також з саркомою.
Окопник снижает кровяное давление, что следует учесть при гипотонии. Він посилює скорочення мускулатури матки, тому протипоказаний при вагітності.



205. ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ

ЗображенняЗображення


Из побережья Средиземного моря он добрался до нас, в среднюю полосу России, в качестве комнатного растения. У нього запашні, махрові, великі рожеві квіти, що запам'яталися мені своєю красою ще в ранньому дитинстві. Як почнуть цвісти - запашним ароматом наповнюється кімната. Як і всі малюки, я хотів не тільки понюхати, а й пожувати такий принадний квітка - раптом і смак у нього незвичайний. «Не можна, - сказала мені мама. — Он очень ядовитый». Мамины слова — закон. Вони запам'яталися мені на все життя.
Медициною визнано, що олеандр - ефективне кардіотонічну засіб. Его действие сравнимо с наперстянкой, но в отличие от него гликозиды олеандра действуют быстрее и мягче, быстрее выводятся из организма. Олеандр призначають при аритмії з прискореним серцебиттям, при серцевій недостатності і стенокардії, при застійних явищах у малому колі кровообігу, при ваді мітрального клапана з миготливою аритмією. Використовують в мікродозах порошок з листя або спиртову настоянку. Средняя доза исчисляется тысячными долями грамма, и в домашних условиях использование олеандра практически невыполнимо. Тому всяка самодіяльність чревата небезпечними наслідками.
Тем не менее в народной медицине при умелом пользовании настой листьев олеандра пьют при нервном истощении, головных болях, эпилепсии, судорогах, апоплексии, бессоннице. Зовнішньо роблять примочки при екземі, лишаї та інших шкірних захворюваннях, полощуть рот при зубному болю.
***
Порошок з листя не робить лікувального ефекту при хронічних нефритах, гіпертонії, кардіосклерозі, що протікали з декомпенсацією серця.



206. Вільхи клейкої (ЧОРНА)


Зображення


У сирих заболочених місцях, по берегах струмків і річок вони зазвичай ростуть упереміж, вільха сіра і вільха чорна. У серой ольхи кора светлая, гладкая, а у чёрной тёмно бурая, с трещинами. Впрочем иногда только по коре различить их бывает трудно. Дивишся на листя. У серой они с острым кончиком, а у чёрной ольхи листья тупые, с небольшой выемкой. Весной, сразу после распускания почек, нежные листочки чёрной ольхи клейкие, липнут к рукам. Це найкращий час для їх збору. Расстелешь на молодий травичці скатертину або чисте простирадло, розкладаєш на ній зібране листя тонким шаром. У купу не можна - моментально починають грітися, чого ні в якому разі допускати не можна. І коли додому везеш, то постійно ворушити їх, інакше через дві три години шляху «згорять», додому привезеш гарячу буру кашу - така потужна енергія прихована в цих маленьких липких листочках.
Без листя чорної вільхи я не мислю лікування багатьох видів раку. Не знаю чому, але багато авторів книг про лікарські рослини чорну вільху обходять стороною, більше говорять про сіркою, та й то, в основному, про вільхові шишки, іноді про листя й кору. Лишь в трудах доктора медицинских наук Л. В. Пастушенкова я нашёл такие строки: «Отвар листьев ольхи (чёрной)рекомендуют как лёгкое слабительное, потогонное и противокашлевое средство, используют при ревматизме и подагре, раке молочной железы, выходной части желудка, поджелудочной железы, двенадцатиперстной кишки, пищевода, прямой кишки, горла и матки». И все, без какого либо комментария или рецепта. В одном ряду со слабительным или противокашлевым средством.
Настій листя і настоянку бруньок чорної вільхи я часто включав в протипухлинні комплекси і спостерігав позитивні результати, особливо при раку підшлункової залози і раку прямої кишки, почасти при раку стравоходу.
РАК РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. 1 столовую ложку измельчённых листьев залить 1 стаканом кипятка и настоять 4 часа, или греть на водяной бане 30 минут, после остывания процедить. Принимать по 1/3 стакана 3 раза в день незадолго до еды. Можно усилить настойкой почек чёрной ольхи. Настойка готовится из 5 столовых ложек почек на 0,5 л водки. Наполягати не менше місяця. Приймати по 30 крапель 3 рази на день до їжі, найкраще вливаючи в прийняту порцію настою листя, або в настої іншого призначеного рослини.
***
Яких або протипоказань (чи скарг з боку хворих) не спостерігалося. Возможно, потому, что препараты принимались в содружестве с другими растениями, смягчающими или, наоборот, усиливающими действие химического состава препаратов чёрной ольхи.


207. Омежник ВОДЯНОЙ
ЗображенняЗображення


Збираючи водні рослини, іноді прихватами заодно кілька жмень насіння омежник. Рослина це досить висока, прикметне тим, що зовні нагадує повітряними і тонко кавалками (як у моркви) листям, дудчатий стеблом, зростаючим найчастіше з води, і парасольками дрібних білих квіток отруйний віх або цикуту. Втім і сам омежник отруйний, особливо коріння (рослина містить отруйну смолоподобное речовина енантоксін, по дії близьке до цікутотоксін).
Настоянка з плодиков або самі насіння, стерті в порошок, добре допомагають при захворюваннях дихальних шляхів і легенів з рясним виділенням мокроти - при бронхітах, астмі, туберкульозі, пневмоніях, респіраторних інфекціях. Омежник заспокоює болі в шлунку і кишечнику, корисний при метеоризмі.
При указанных заболеваниях внутрь принимают по 1 2 г порошка с мёдом — это за весь день небольшими порциями.
Настой готовится из 5 г семян на 0,5 л кипятка, выстоять 1 час, процедить. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день. В острый период болезни доза увеличивается: по полстакана настоя до 6 раз в день.
***
Протипоказаний омежник при запаленні нирок, печінки. Содержащиеся в плодах эфирные масла могут раздражать поджелудочную железу.



208. ОМЕЛА БЕЛАЯ

ЗображенняЗображення


Кулястий чагарничок, поселяющийся на гілках різних листяних дерев, рідше на хвойних, високо вгорі, просто так до нього не дотягнутися. Висит такой вечнозелёный шар на макушке дуба или тополя, разветвлениями корней проникая под кору и древесину дерева хозяина, образуя многочисленные присоски, и высасывает из хозяина соки. Коротше кажучи, паразит. А ведь любят его, паразита, на Украине, в Крыму, Беларуси. Растение ядовито, тем не менее пользуется в народе широкой популярностью при лечении всяческих болезней. Застосовується всередину у вигляді настоянок і відварів при епілепсії, іпохондрії, істерії і як протисудомний засіб.
Водний настій гілок з листям і ягодами покращує роботу кишечника, зупиняє кровотечі, заспокоює нервову систему, знімає головні болі. Омелу назначают при повышенной функции щитовидной железы, атеросклерозе, злокачественных образованиях. Свежий сок применяют при выпадении прямой кишки. Чай з омели п'ють, щоб підняти життєвий тонус.
Обычно используют омелу, взятую с берёз. Отвар омелы с граба, дуба и сосны пьют при болезнях сердца, нервных заболеваниях, туберкулёзе лёгких, астме, ревматизме, иногда при раке.
Найменше цінується омела, знята з яблуні чи груші. Мне привозили грушевую омелу и, признаться честно, применения ей я не нашёл. Видимо, сработал принцип — иметь дело только с теми растениями, которые сам собрал. К тому же кто может поручиться, что эта омела никогда не слышала о Чернобыле?
***
Я не став приводити відомі мені рецепти тільки тому, що якщо людина захоче лікуватися омелою, то перш за все поцікавиться, як і від чого йому готувати відвар або настій.
А протипоказання у омели є. Нельзя принимать её препараты при низком давлении, астении. Не окажет она помощь при пониженной функции щитовидной железы.
Омела протипоказана при вагітності.



209. ОРТИЛИЯ РАМИШИЯ ОДНОБОКАЯ

ЗображенняЗображення


Было время, когда боровую матку — так называют в народе рамишию — привозили с Алтая. Навіть у ті, радянські часи, вона дорого цінувалася. Когда Советский Союз рухнул, началась политическая игра в суверенитеты. Алтай ввёл запрет на вывоз редких и ценных растений, приравнивая к контрабанде и накладывая солидные штрафы. Період цей, на щастя, був нетривалим, але як обійтися без борової матки рік або два? І пізніше, коли стало дозволительно вивозити, хто б став займатися цим, якщо вартість проїзду в ті благодатні місця перетворила б в золото кожна квітка?
І треба ж бути тому - виявилося, що рамішія однобока зростає і у нас, в Башкортостані. Правда, в дуже рідкісних місцях, і знали про це одиниці.
Боровая матка ценится как эффективное средство для лечения гинекологических заболеваний воспалительного характера. Її застосовують при фібромах матки з рясною кровотечею, ерозії шийки матки, інфантилізм, порушеннях менструального циклу, токсикозі вагітності. Хорошо помогает при бесплодии. Рамішію я неодноразово включав в лікувальні комплекси при раку жіночих статевих органів.
Кроме того, рамишия используется как мочегонное при циститах и заболеваниях почек (нефриты, пиелонефриты). Кстати, это не только женская трава. Боровой маткой лечат простатит. І якщо не пошкодувати настільки цінна сировина, то можна лікувати і геморой.
Фіброми матки. 1 столовая ложка травы на 1 стакан кипятка, кипятить на слабом огне 5 минут, 1 час настоять. Пить по 2 3 столовые ложки 3 раза в день до еды. Таким же відваром можна спринцюватися при ерозії шийки матки.
ВОСПАЛЕНИЕ ТРУБ. При запаленні труб, що супроводжуються спайковимпроцесом, приймати по 30 40 крапель настойки 3 4 рази на день. Для настоянки третину банки заповнити травою, доверху залити горілкою, настояти 4 5 тижнів. Курс лікування від 2 3 тижнів до декількох місяців - це залежить від тривалості і тяжкості захворювання. Так, если воспалительный процесс труб длится более года, то на каждый год болезни надо принять 200 250 мл настойки из расчёта на ежедневные 3— 5 мл. У перші 2 Січень місяці я приєдную настій трави грушанки, хоча б 1 чайну ложку на склянку окропу, настояти 2 години, приймати по 1/3 склянки, капая туди 30 40 крапель настоянки рамішіі.
БЕЗПЛІДДЯ. Рецепт той же самий - по 30 40 крапель настойки 3 рази на день до їди. Можно вместе с настоем грушанки.
Полікістоз яєчників. Приймати настоянку борової матки по 30 40 крапель 3 рази на день за півгодини годину до їжі.
ТОКСИКОЗ БЕРЕМЕННОСТИ. Приймати по 30 крапель настоянки на ложці води за півгодини до їди.
***
Рамішія однобока - рослина не токсична, проте небажано застосовувати довгостроково при атонії кишечника, підвищеної в'язкості крові, або треба вжити контрзаходи, що змушують поліпшити перистальтику кишечника, поліпшити формулу крові.



210. ОСИНА ОБЫКНОВЕННАЯ

ЗображенняЗображення


Вона живе в середньому стільки ж, скільки людина - 60 80 років, рідко досягаючи столітнього віку. І хворіє так само часто, як і людина. Дивовижний збіг. Відмінність хіба тільки в тому, що людина байдужий, байдужий до її долі, а осика вірою правдою служить людині. Я уж не говорю о том, что самая чистая вода бывает в колодце с осиновым срубом. Не стану перечислять те материальные блага, которые даёт осина для промышленности и личного быта человека. Остановлюсь на целебных свойствах, поддерживающих, а порою и спасающих человеческую жизнь. Я вже згадував про те, як відварами тонкої кори з молодих гілочок осики я успішно виліковував гіперплазію і рак передміхурової залози. Не только я, но и народная медицина многих стран издавна пользуется осиной как лечебным средством. Не стану перераховувати всі, зупинюся лише на деяких моментах.
Настій або відвар осикових нирок виганяє застарілу застуду, приносить полегшення при лихоманці, пневмонії і туберкульозі легенів. Отварами почек лечат цистит и другие заболевания мочевого пузыря, почек, недержание мочи в пожилом возрасте. Спиртовая настойка из внутренней коры молодых ветвей лечит нейроревматизм (хорею). Припарки з молодого листя осики використовують при артралгії, міжреберної невралгії - вони впевнено знімають біль. Порошок коры заваривают как чай и пьют при колите. Из почек осины готовят настойку: заполнить ими половину банки (любой — в зависимости от потребности), доверху залить водкой. Настаивать в тёмном месте — я настаиваю не меньше месяца. Щодня треба струшувати.
Нетримання сечі у СТАРІКОВ, подагрі, ревматизмі. Приймати по 25 30 крапель настойки 3 рази на день на чарці води.
Мігрень. Добре допомагає така ж настоянка, якщо приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день за годину до їжі, на воді або запиваючи водою.
МАСТОПАТІЯ. 600 г коры осины залить 2 л воды, довести до кипения и на слабом огне варить 2 часа. Настоять до охлаждения, процедить. Влить в отвар 0,5 лводки. Полученную смесь разделить на 20 частей порций. Пити 20 днів поспіль за півгодини до їжі.
НЕФРИТ. Готувати відвар з розрахунку 1 столова ложка суміші гілочок, листя і кори на 1 склянку води. Кип'ятити 10 хвилин. Приймати по півсклянки 3 5 разів на день. Через 3 4 тижні зробити перерву на 10 днів і при необхідності курс повторити.
ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКІВ. Спалити осикові поліна, просіяти отриману золу. Настій готувати з 4 столових ложок золи на 1 л окропу, настоювати 10 днів, процідити. Принимать по 8 чайных ложек 3 раза в день через час после еды. Курс 11 днів, потім 22 дні перерва, і знову повторити курс в 11 днів. В это время не есть пряного, солёного, острого. Лікування дає хороші результати. До речі, точно так само лікуються коліти, запалення сечоводів.
ПАНКРЕАТИТ. У 0,5 л холодної води кладуть 3 столові ложки кори, доводять до кипіння і варять 10 хвилин. Наполягати до охолодження, процідити. Принимать по 1 столовой ложке 4 раза в день до еды.
ДІАБЕТ. Таке ж приготування і застосування, як при панкреатиті.
ГИПЕРТРОФИЯ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, ХРОНИЧЕСКОЕ ВОСПАЛЕНИЕ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Берут 100 г коры или почек на 1 л водки. Наполягають 2 тижні (як мінімум). Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди. Курс лікування 1 2 місяці.
РАК ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. Використовується кора молодих гілок з розрахунку 1 столова ложка на 1 склянку окропу. Кипятить на слабом огне 5 минут или парить на водяной бане 30 минут. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день до еды. (Я знаходжу, що і тут потрібно комплекс з використанням болиголова, соку нетреби, настойки грушанки та інших допоміжних засобів. Один місяць використовую кору осики, інший місяць кору або лист ліщини, потім знову повертаюся до осики.)
***
Препарати осики переносяться легко. Не надо лишь забывать о том, что отвары почек обладают вяжущим действием и не следует назначать их при застарелыхкишечных болезнях с упорными запорами. Необходимо проявить осторожность и предпринять необходимые меры при дисбактериозе.



211. Ослинник дворічний

Зображення


Рослина засмічена, часто зустрічається на пустирях, по узбіччях доріг, по ярах та берегах річок, на вигонах. Его химический состав не изучен. Мало хто звертає увагу на нього як на лікувальну траву. Пользуются им, в основном, только знатоки травники. І з успіхом: настоянкою трави на горілці, яка призначається краплями, можна зупинити навіть виснажливі дитячі проноси, коли інші засоби безсилі. Лікують ослинник хронічне виснаження. Отвар травы стимулирует работу желудка, печени и селезёнки. Відвар коренів призначають при туберкульозі легень, а відвар суцвіть - при нефриті.
ИСТОЩЕНИЕ, ХУДОБА. 3 столові ложки висушеної трави ослинника на 0,5 л сирої води, довести до кипіння і варити 3 4 хвилини, настоювати 1 годину, процідити. Принимать по трети стакана 3 4раза в день до еды.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНІВ. Тут будуть потрібні сушені корені ослинника. 1 столовую ложку измельчённых корней кладут в стакан воды, варят на слабом огне 5 6 минут, настаивают 2 часа. Після проціджування приймають по 1 2 столові ложки 3 4 рази на день до їди.
ЭКЗЕМА. 2 столові ложки суміші сухого подрібненого листя і суцвіть ослінніка залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 2 3 години. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день. Значительно облегчает состояние, экзема идёт на убыль.
***
Конкретних протипоказань поки не виявлено, але я б не радив застосовувати ослинник при атонії кишечника, геморої.


212. Осока піщаної

Зображення


В лечебной практике разных стран используются корневища с корнями. Отвары дают пить при бронхитах с сильным кашлем, пневмонии, туберкулёзе лёгких, бронхиальной астме. Эффективны они при хронических колитах, сопровождающихся хроническими запорами и метеоризмом. Коріння осоки піщаної застосовують і при різноманітних шкірних захворюваннях: васкулитах, нейродерміті, екземі, псоріазі, червоному плоскому лишаї, фурункульозі.
Бронхіт, астма. 2, 5 3 столовые ложки измельчённых корневищ осоки на 3, 5 л воды. Довести до кипіння і на слабкому вогні упарити, поки не залишиться близько двох склянок рідини. Настоять 2 часа, процедить. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їди.
Ревматизму, подагри. Можно воспользоваться приведённым выше рецептом. Але найчастіше в народі 1 столову ложку подрібнених коренів заливають 0,5 л окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки 4 рази на день.
***
Противопоказаниями могут послужить диарея, язвенная болезнь желудка и гастрит в стадии обострения.



213. ОЧАНКА ЛЕКАРСТВЕННАЯ

Зображення


У народній медицині користується великою популярністю, особливо при захворюваннях очей. Добре допомагає і при порушенні пам'яті. Очанка знаходить застосування при респіраторних захворюваннях, бронхопневмонії, ангіні, бронхіальній астмі, грипі. Ею пользуются при заболеваниях печени, гепатите, гастроэнтерите, колите, гипертонической болезни.
ГЛАУКОМА. 1 2 чайные ложки травы очанки на четверть стакана холодной воды, довести до кипения и 2 минуты настоять. При охолодженні закопувати в куточки очей або робити теплі компреси з настоєм на очі по півтори години. Крім того, корисно приймати всередину по 3 столові ложки 3 рази на день за півгодини до їжі. Еслів відвар додати кілька кристаликів солі, по солоності він наближається до сліз, це добре для промивання очей.
КОН'ЮНКТИВІТ, ЯЧМІНЬ. Взяти 3 чайні ложки трави очанки на 2 склянки холодної води, довести до кипіння і варити на слабкому вогні 10 хвилин. Использовать в виде тёплых ванночек к глазам (после настаивания в течение 1 часа). В тибетской медицине очанка считается одним из лучших средств при конъюнктивите.
СТЕНОКАРДИЯ. Якщо у вас хворе серце, стенокардія, та до того ж хворі очі - приготуйте настій з 2 столових ложок очанки на 2 склянки окропу, настояти 2 години, процідити. Пить по полстакана 4 раза в день — это поможет и сердцу, и при глазных заболеваниях. Наружно использовать настой для промывания глаз.
ДІАТЕЗ, дитяча екзема, ТУБЕРКУЛЬОЗ ШКІРИ У ДІТЕЙ. Готовят настой из расчёта 1 столовая ложка травы на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Маленьким дітям 3 травня річного віку дають по столовій ложці 3 4 рази на день, в 10 років - по 50 мл так само 3 4 рази на день, старше - від 1/3 до 1/2 склянки.
БРОНХИТ (с трудноотделяемой мокротой), ВОСПАЛЕНИЕ ГОЛОСОВЫХ СВЯЗОК, ВОСПАЛЕНИЕ СЛИЗИСТОЙ ЖЕЛУДКА И ТОЛСТОЙ КИШКИ. Точно такой же настой принимать по полстакана 4 раза в день до выздоровления.
***
При призначенні очанки необхідно врахувати, що водний екстракт трави звужує кровоносні судини і підвищує артеріальний тиск, дозволяючи застосовувати при гіпотонії, а спиртова настойка, навпаки, гіпотонікам протипоказана - знижує тиск. Очанку небажано приймати всередину при зниженій кислотності шлункового соку.


214. ОЧИТОК БОЛЬШОЙ

Зображення


Важно не перепутать с другими видами очитков, так как они имеют разное назначение. Препараты очитка большого обычно назначают при хронической ишемической болезни сердца с частыми болевыми приступами, сердечной и лёгочной недостаточности, малокровии, хронических заболеваниях печени и желчного пузыря, желудочно кишечных заболеваниях, дают как тонизирующее и общеукрепляющее средство ослабленным больным. Но чаще всего очиток большой используют наружно при переломах костей, трофических язвах, ожогах и как эффективное средство для выведения бородавок, мозолей.
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА, СЕРДЕЧНАЯ И ЛЁГОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, НЕРВНЫЕ БОЛЕЗНИ. Свежее растение ошпарить кипятком, пропустить через мясорубку, отжать сок и разбавить его равным количеством воды. Дати покипіти 2 січня хвилини. Принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день во время еды. Для зберігання сік розбавляють горілкою один до одного, приймають по 30 крапель так само 3 рази на день, після їди.
***
Очиток великий протипоказаний при гіпоацидним і анацидних гастритах, при будь-яких ракових захворюваннях.


215. ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ

ЗображенняЗображення


Чаще всего используется в виде водного настоя при зобе и как тоник для центральной нервной системы. Має кровоспинну дію при меноррагиях. У очитка гібридного до найціннішим властивостям можна віднести те, що він гальмує розвиток лейкоцитозу.
ЗОБ. 1 столовую ложку сухой измельчённой травы залить стаканом кипятка, настоять 2 часа, процедить. Приймати по 1 2 столові ложки 3 рази на день.
МЕНОРРАГИЯ. Настой готовится так же. Приймати по 2 столові ложки 3 рази на день, переважно до їжі.
***
Противопоказаниями могут послужить мочекислый диатез, подагра, а также склонность к резким подскокам давления.



216. ОЧИТОК ЇДКИЙ

Зображення


Его обычно применяют внутрь при болезнях желудка, печени, сердца, диатезе и детской экземе. Зовнішньо використовують у вигляді припарок на пухлини при новоутвореннях чи примочок при захворюваннях шкіри, що супроводжуються болісним свербінням. Соком трави змазують пігментні плями, гнійні виразки. Сік, віджатий з свіжої трави, на відміну від соку очитки великого, отруйний і при зіткненні зі шкірою викликає запальні процеси і утворення пухирів, так що користуватися ним треба з великою обережністю.
ПРОКТО. 2 столовые ложки травы залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Принимать 3 раза в день незадолго до еды.
ЕПІЛЕПСІЯ. Висушену траву очитка їдкого розтерти в порошок, просіяти. Приймати порошок по 0,5 г (на кінчику столового ножа, або розміром з горошину) два рази на день, вранці і ввечері, протягом 3 місяців.
***
Очиток едкий оказывает местное раздражающее действие, поэтому необходимо избегать приёма больших доз внутрь. Указанную дозировку можете скорректировать сами, разумеется, в меньшую сторону.
Очиток едкий противопоказан при гипертонии, беременности, повышенной нервной раздражительности.


217. ОЧИТОК ПУРПУРНЫЙ — ЗАЯЧЬЯ КАПУСТА

Зображення


Унікальні лікувальні властивості цієї рослини заслуговують найвищої похвали. И, разумеется, глубокого изучения и исследований, особенно к применению при злокачественных новообразованиях. Это один из биогенных стимуляторов, превышающих по биологической активности препараты алоэ, но без их противопоказаний. Його протипухлинна активність набагато перевершує болиголов і, на відміну від нього, він абсолютно не токсичний. Очиток пурпурний входить до числа найсильніших імуностимулюючих засобів, але діє на організм не в якості батога, а м'яко, ласкаво, щадяще. Можна перерахувати безліч хвороб, при яких бажана участь препаратів очитка пурпурного.
РАК ЛЮБОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Очиток пурпурный — не путать с другими видами очитков! — я уже давно использую при лечении злокачественных опухолей по своей рецептуре (к сожалению, нигде больше она не указывается, да и сами очитки часто путают, называя заячьей капустой то очиток большой, то очиток обыкновенный и т. д.). 1 столовая ложка без горки, почти вровень с краями, заваривается стаканом кипятка, настаивается 2 часа. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день. Заспиртований сік призначається по 20 крапель так само 3 рази на день. Лікування завжди ведеться в комплексі з іншими протипухлинними і допоміжними рослинами.
Крім того, настій трави корисний при туберкульозі легенів, пневмонії, серцевої недостатності, епілепсії і як тонізуючий засіб при загальній слабкості, хворобах нирок, нервових розладах.
***
Мне не приходилось обнаруживать какие либо резкие побочные проявления даже при длительном применении этого очитка, разве что следует учесть, что он слегка повышает давление, а превышение дозировки способно вызвать кратковременное перевозбуждение, в редких случаях — головокружение и головную боль.


218. Очний колір ПОЛЬОВИЙ

ЗображенняЗображення


Не плутати з очанкою лікарської - іноді доводилося стикатися з тим, що травники на ринках очний колір пропонували під виглядом очанки. В заблуждение вводит схожесть названий, хотя растения эти из разных семейств и лечебное предназначение у них разное. У народній медицині очний колір, іноді званий Курослепов, використовують при нефриті, гепатитах і другіхзаболеваніях печінки, жовчного міхура, при легеневих захворюваннях, епілепсії, депресії, неврозах. Считается, что очный цвет обладает противоопухолевым действием. Лечат им и заболевания глаз: сок смешивают с мёдом и применяют при катаракте, начинающемся бельме.
***
Растение ядовитое и требует осторожности. Приём препаратов очного цвета внутрь противопоказан при беременности — действует абортивно. Нельзя принимать при бронхитах с сухим кашлем, при затруднённом отхаркивании мокроты.



СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Реклама
Розгорнути / згорнути вікно коментарів >>> Розгорнути / згорнути вікно з коментарями

Коментарі

Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.
Автор: GOOGLE +
1.0 / 5.0 (4)
  • Підсумки рейтингу 1.00 / 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Завантажується ...
Кредитка безкоштовно з лімітом у 15 тисяч грн.
Зіткнення в Україні, Анексія криму, Війна Зіткнення в Україні, Анексія криму, Війна Зіткнення в Україні, Анексія криму, Війна
Є ідея? Війна UA-RUS 2014
Новини світу
Ми в Facebook
Ми в Вконтакте
Персональний Атестат
Знайшли помилку?
Система Orphus