Реклама

This page has been robot translated, sorry for typos if any.

Лікування натуральних трав і Рослинними Засобами (183-218)

СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326


Маренафарбувальна мати й мачуха Медуниця лікарська Меліса лікарська ялівець звичайний молочай болотний молочай Палласа Мордовник звичайний МОРКОВЬ ДИКАЯ МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА морозник МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ мильнянку м'ята перцева НАПЕРСТЯНКА норичника вузлуваті обліпиха крушиновидна ОГІРОК ПОСЕВНОЙ огіркової трави - ​​бурачник ЛІКАРСЬКИЙ кульбаби лікарської живокосту лікарського ОЛЕАНДР ЗВИЧАЙНИЙ вільхи клейкої (ЧОРНА) омежник ВОДЯНОЙ ОМЕЛА БІЛА ортілія РАМІШІЯ однобоко осики звичайної ослинник дворічний осока піщаної очанки лікарської ОЧИТОК ГІБРИДНИЙ ОЧИТОК ЇДКИЙ ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - заячої капусти очний колір ПОЛЕВОЙ


183. Маренафарбувальна

ЗображенняЗображення


Про це рослині треба б сказати хоч кілька похвальних слів. Його корінь славиться ефективною дією при жовчно-кам'яній і сечокам'яній хворобах. Екстракт кореня марени входить до складу комплексного препарату цистенал. Але хворі найчастіше намагаються використовувати сам корінь. Найбільший ефект проявляється при каменях, що складаються з фосфорно кислих солей магнію і кальцію. Марена розпушує і руйнує ці фосфатні і оксалатних камені нирок і сечового міхура. Підсилює скорочення ниркових мисок і сечоводів, що сприяє безболісному виведенню каменю, піску.
Жовчнокам'яну, сечокам'яної хвороби. 6 г перемеленого кореня залити 250 мл води, кип'ятити 5 7 хвилин, настояти 30 хвилин, процідити. Приймати по чверті склянки 3 рази на день до їди (до цього місяця два попити відвар коріння шипшини). Сеча під впливом марени забарвлюється в червоний колір, але через день звичайний колір відновлюється. Роблять і так: беруть порошок кореня по 1 г 3 рази на день, запиваючи 50100 мл води.
ДИСМЕНОРЕЯ (хворобливі менструації). Приймають порошок кореня 1 Травень г 3 рази на день, запиваючи невеликою кількістю води.
***
Маренафарбувальна протипоказана при гломерулонефриті, вираженої ниркової недостатності. Не можна застосовувати при виразковій хворобі шлунка. При підвищеній кислотності шлункового соку протипоказана, оскільки сама підвищує кислотність. Краще всього приймати її препарати через 40 50 хвилин після їжі, щоб не дратувати кишечник.



184. мати й мачуха

ЗображенняЗображення


Ні, напевно, більш популярного рослини, ніж матьі мачуха, при захворюваннях дихальних шляхів: до неї звертаються при простудному кашлі, ларингіті, фарингіті, бронхіті, пневмонії. Мати і мачухою лікують бронхіальну астму, туберкульоз, абсцес легенів і навіть гангрену легень. Крім того, застосовують її при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура, при діатезі у дітей. Кашка зі свіжого листя ефективна при грудніце, запаленні вен, бешихових запаленнях. Мати імачехой я загоював глибокі гнійні рани, які загрожують гангреною, а також трофічні виразки.
Не так давно висловлювалася думка, що застосування мати і мачухи протипоказано при раку. Ніяких переконливих доказів не наводилося, в той час як численні конкретні приклади свідчать про позитивну дію ліків зі свіжого листя при раку легенів і шлунка.
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Сік з листя змішати з цукровою пудрою з розрахунку 2 склянки соку і склянку цукру. Зберігати в прохолодному темному місці. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день. Бажано лікування вести в комплексі з іншими засобами.
Оперізуючий лишай. Велике полегшення приносять компреси з кашки листя. Тримати, утепливши, 20 30 хвилин, робити 2 3 рази на день.
ІМУНІТЕТ. Для підвищення імунітету пити сік листя по 1 2 столові ложки до 4 6 разів на день протягом 10 липня днів кілька сезонів поспіль (краще всього в червні).
Запалення придатків. Змішати порівну подрібнене листя мати і мачухи і буркуну жовтого. 1 столову ложку суміші залити склянкою окропу. Дати покипіти 2 січня хвилини. 1:00 настояти. Процідити. Приймати по 3 4 столові ложки 5 разів на день. Курс 2 3 тижні. На цей період рекомендується утримання від статевого життя.
РОЖА. Прикладати до запаленого місця свіже листя. Ще краще сухе листя стовкти в порошок і присипати уражені місця, а всередину приймати настій: 10 г листя на склянку окропу, настояти до охолодження і пити по чайній ложці 3 4 рази на день до їди.
***
Побічні прояви мати і мачухи відчутні: лихоманка, нудота, втрата апетиту, діарея, болі в животі. Раптово може виникнути жовтяниця.
Препарати мати і мачухи не раджу приймати довго. Не давати дітям до 2 років. Серед протипоказань є й такі: при будь-яких захворюваннях, навіть як відхаркувальний засіб, не приймати вагітним і годуючим матерям, і людям, страждаючим алкоголізмом і захворюваннями печінки.



185. Медуниця лікарська

ЗображенняЗображення
У народній медицині медунка вважається одним з кращих засобів при дитячому туберкульозі. Медуницей в народі лікують бронхіти, фарингіти, бронхіальну астму, пневмонію, запалення нирок, геморой, запальні жіночі захворювання, а також п'ють настій трави при екземі, псоріазі, вітіліго, червоному плоскому лишаї, фурункульозі, вірусних захворюваннях шкіри, колагенозах, васкуліті.
Медуниця стимулює функцію залоз внутрішньої секреції, нормалізує імунітет, підвищує захисні властивості організму. Трава містить багатющий комплекс мікроелементів, що підсилюють утворення крові.
Тут я не даю, як завжди, рецепти від різних хвороб, так як спосіб приготування настою практично зводиться до одного: столова ложка трави на склянку окропу. А ось свежесобранную траву раджу з'їдати у вигляді салатів, особливо при гіпофункції щитовидної залози. Засушену траву я поважаю і взимку використовую при необхідності, але найціннішим вважаю сік медунки. Доводиться його Спиртовані один до одного з горілкою, оберігаючи від закисання, зате саме сік виручає людей, що звертаються до мене за допомогою при онкозахворюваннях, лейкозах, хворобах щитовидної залози, анемії, деяких легеневих та інших запальних захворюваннях.
***
Протипоказань майже не має, хоча може викликати нудоту, якщо приймати міцний настій натщесерце. При атонії кишок з наполегливими запорами не варто користуватися медуницей тривало.



186. МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА
ЗображенняЗображення


Препарати з листя меліси цінуються насамперед як ефективний седативний засіб. При серцевих захворюваннях зникає задишка, припиняються напади тахікардії, зникають болі в області серця. Мелісса особливо корисна хворим похилого віку. У народі її застосовують при депресії, мігрені, атеросклерозі, запамороченні, при шумі у вухах, безсонні, вегетативних неврозах, тахікардії, при спазмах в шлунку і кишечнику, порушеннях травлення, поганому апетиті, хронічних запорах і метеоризмі, при гінекологічних захворюваннях, болісних менструаціях, при підвищеній статевої збудливості.
АСТМА. 4 столові ложки листя і квіток меліси залити 2 склянками окропу, настояти 4 години. Пити по півсклянки 3 рази на день до їди. Приймати, поки не набридне. Потім замінити лікування іншими засобами і повернутися до мелісі через півтора два місяці.
СТЕНОКАРДИЯ. Чайну ложку трави заварити в склянці окропу, настояти 1,5 години. Приймати по півсклянки 2 рази на день у вигляді підтримки не в найгостріші періоди захворювання.
Емфізему легенів. 50 г трави меліси і 20 г сухих суцвіть Сівця лугового (можна придбати у травників) на 1 л сухого білого вина. Настоювати добу. Пити по півсклянки 2 рази на день, а також при нападах.
***
Побічних проявів у меліси небагато. Зайве захоплення нею може викликати печіння при сечовипусканні, головний біль. Не відображено меліса при дуже низькому кров'яному тиску. Не слід приймати настій меліси при брадикардії, коли частота пульсу менше шістдесяти ударів на хвилину.



187. ялівець звичайний

ЗображенняЗображення


Ялівцеві ягоди знаходять широке застосування при захворюваннях печінки, шлунка, хронічних запаленнях нирок і сечового міхура, а також при хронічних бронхітах, бронхоектазах, інших захворюваннях легенів з рясною гнійною мокротою. Ялівець корисний при високому вмісті білка в сечі, при утворенні каменів у печінці, при серцевих набряках, при здутті живота. Ефірне масло, що отримується з плодів, втирають в онімілі місця при паралічі, в суглоби при подагрі, ревматизмі, поліартритах. Відваром хвої ялівцю спринцюються при трихомонадному кольпіті, а відвар кори п'ють при статевому безсиллі. Відвар гілок іноді використовується в боротьбі з водянкою.
Запалення придатків. При запаленні, болях в народі радять жувати свіжі ягоди ялівцю, починаючи з 4 ягід на день, збільшуючи їх прийом по ягідці до 1/3 ти, потім назад зменшуючи до 4 х. Це найефективніший метод лікування. При необхідності для спринцювання готують відвар з ягід ялівцю (з розрахунку 1 столова ложка ягід на 0,5 л води).
РАК шлунка, кишечника. 1 столова ложка ягід на 1 склянку холодної кип'яченої води, настояти 2 години, часом помішуючи. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за 15 20 хвилин до їжі.
Сечового міхура (хронічне запалення, виділення в сечі білка). ВОДЯНКА. Столову ложку ягід залити 1 склянкою окропу, поставити в киплячу водяну баню, парити 30 хвилин. Остудити. Приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на день за півгодини до їди.
Псоріаз. 2 чайні ложки подрібнених ягід залити 2 склянками окропу, настояти до охолодження, процідити, додати цукор і на водяній киплячій лазні варити до стану сиропу. І приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день. (Думаю, це можна розглядати як складову частину комплексного лікування.)
ГЕРПЕС. Перемолоти в кавомолці 2 столові ложки сухих ягід, залити на рівні порошку невеликою кількістю горілки, настояти 2 тижні. При перших ознаках назрівання герпесу змащувати його 2 3 рази на день.
ДЕРМАТИТ. При шкірному захворюванні подрібнити 200 г гілок, залити холодною водою на 2 години, потім прокип'ятити на малому вогні 20 хвилин, процідити і влити у ванну. Приймати 20 хвилин через день, протягом 10 днів.
Артралгія, міалгія. 15 г ягід настояти в 100 мл горілки пару тижнів і використовувати для розтирань. (Коли хвороби ревматоїдного характеру.)
Астенія, церебрастенія, діенцефального пароксизм, ішемії мозку. 1 столову ложку ягід залити 200 мл кип'яченої води кімнатної температури, настояти 8 10 годин, приймати по 1 столовій ложці 3 4 рази на добу протягом 1,5 2 місяців.
Серцевий біль. Для зняття болю в області серця з'їсти, добре розжувавши, 10 ягід - і через 15 20 хвилин біль проходить.
***
При зборі шишкоягід ялівцю ні в якому разі не можна допускати домішки ягід ялівцю козацького - вони сильно отруйні і всередину не призначаються.
Виявлено практикою, що плоди ялівцю звичайного при тривалому вживанні і в непомірних дозах подразнюють ниркову паренхіму, можуть викликати гематурію - кровотеча. Протипоказаний ялівець при гострому гломерулонефриті, гострих нефритах, нефрозонефритах. Не рекомендується він при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих гастритах і колітах. Протипоказаний ялівець при вагітності. Не рекомендується при водянці. Не можна призначати на тривалий термін - понад 1,5 2 місяців.



188. молочай болотний

ЗображенняЗображення


Ось і міст через річку Дёму. Далі дорога веде до ледь видніється вдалині селі Кара Якупова, звідти і до селища Чишми недалеко, але відразу після моста по ледве помітною грунтовій дорозі машина з'їжджає в бік великих, багатих різнотрав'ям заливних Чишмінський лугів. Влітку тут роздолля, але зараз, в жовтні, пожухшіе луки мало чим привабливі, віє сумом в'янення. Навколо ні душі. Однак саме здесьнаходітся предмет мого жадання. Озираюся на всі боки і ще здалеку бачу пучки сильно гіллястих стебел червонувато сизого кольору, вже голі, з облетіли листям. Це він і є, молочай болотний. Рослина досить рідкісне. Ще в радянські часи молочай болотний був включений в список рідкісних зникаючих видів рослин північно заходу європейської частини Росії.
Сьогодні я приїхав брати його корінь. Настоянку висушених коренів молочаю болотного я використовую зовнішньо при запальних захворюваннях головного мозку, різних пухлинах, у тому числі і злоякісних, при енцефалопатії, міопатії і цілому ряді інших важковиліковних захворювань. Років п'ятнадцять тому саме завдяки цьому молочаю мені вдалося вилікувати дівчинку з Узбекистану від туберкульозу лімфатичних вузлів. Минуло вже вісім років, як лікував підлітка з Пензи від раку хробака мозочка - у тому випадку теж знадобився молочай болотний.
Корінь настоюється на горілці, володіє сильною пекучістю. Перед змазуванням настойкою шкіра щоб уникнути опіку обробляється рослинним маслом, настояним на свіжих квітках вероніки лікарської або на квітках звіробою. Використовував я і відвар висушеного кореня: всього 2 г на склянку води або по 1 г порошку 3 рази на день після їди, запиваючи водою. Інших рецептів я не даю, так як молочай болотний пекучий і отруйний. Хімічний склад не вивчений. Багато травники намагаються не мати з ним справу - не вистачає знань. Взагалі з будь-якими молочаями треба бути дуже обережним.



189. молочай Палласа
Зображення
Основне місце її проживання - Східна Сибір, Монголія, Китай. Цілком можливо, що зустріти його можна і в інших місцях. Не виключаю і наш Башкортостан. Адже скільки інших мешканців Сибіру і Далекого Сходу несподівано зустрічаєш, хоча б одинично, в наших горах, тайгових лісах, степах і в лісостепу. Іноді, натужно викопуючи потужні, завтовшки з руку, коріння молочаю болотного, мимоволі закрадається думка: а чи не молочай чи Палласа це? І висотою, і товщиною стебел, і потужними гіллястими корінням, і лістьямікак дві краплі схожий! Я ж не ботанік, що не флорист, можу і переплутати дуже схожі рослини. Тим більше що в даному випадку і застосування практично однакове.
Прізвище у молочаю Палласа - «мужик корінь». Дійсно, у жодного іншого молочаю немає такого могутнього кореня. Сім потів зійде, поки його виворіт із землі.
Сибірські цілителі лікують його коренем рак шлунка та злоякісні пухлини. У ньому дійсно виявлені лактони з антибактеріальною і протипухлинною активністю. Тибетська медицина вважає, що молочай Палласа ефективний при лікуванні наривів, пухлин, сибірської виразки. У китайській медицині корені використовуються для лікування туберкульозу лімфатичних вузлів, туберкульозу кісток і суглобів. Концентрований відвар у вигляді масляної рідини використовують для розтирань при лікуванні туберкульозу шкіри.
Молочай Палласа отруйний. При раку різної локалізації роблять відвар: 5 г кореня на 0,5 л води, кип'ятити 15 хвилин, настояти 2 години, пити по столовій ложці 2 3 рази на день перед їжею. Або приймати порошок по 0,025 г 2 рази на день (за рецептом сибірського цілителя В. В. Телятьева).



190. Мордовник звичайний

ЗображенняЗображення
Під час цвітіння він своєрідно гарний: уявіть собі високе стебло з розеткою колючих листя внизу, а сам майже голий і на маківці бузково синій куля, великий, злегка щетинистий від щільно притиснутих один до одного трубчастих квіток. Зате у вересні мордовник втрачає свою красу і привабливість. Особливо серед бур'яну стоїть сірий, осиротілий. Візьмеш в руки ще більше наїжачений бляклий куля, і він одразу розсипається в долоні десятками окремих семянок, схожих на зерна вівса.
Відомості про головатеня дуже мізерні. З хімічного складу йдеться тільки про алкалоїди ехінопсин. А рослина, на мій погляд, дуже цінне при таких захворюваннях, як периферичні паралічі, парези, плексити, радикуліти при запаленому нерві, поліомієліті. Застосовують його при лікуванні хронічного лучевоговоздействія. Я ж спостерігав позитивну дію насіння головатеня при міастенії, енцефалопатії, м'язової атрофії, розсіяному склерозі.
Ще на самому початку роботи з головатеня я очищав семянки від лушпиння - це коли готував спеціальну настоянку від гіпотонії і міастенії. Зараз використовую насіння в неочищеному вигляді, збільшивши тільки їх кількість: половину банки наповнюю насінням і доверху заливаю горілкою. Наполягаю менше місяця. Призначаю краплями від 10 до 20 25 на ложці води 2 3 рази на день - залежно від захворювання.
Кілька років тому вилікувався досить молодий чоловік від енцефалопатії. У нього мимоволі закривалися повіки, він не міг утримати їх відкритими більше 15 20 секунд. Знадобилося кілька місяців лікування (разом із супутніми захворюваннями). При розсіяному склерозі необхідно приймати краплями не тільки всередину, але і щодня змащувати весь хребет - до куприка.
***
У малих дозах настоянка головатеня підвищує, а у великих - знижує артеріальний тиск. Особисто я віддаю перевагу не призначати мордовник при гіпертонії, оскільки великі дози можуть викликати судоми.
Протипоказаний мордовник при вагітності.



191. МОРКОВЬ ДИКАЯ

ЗображенняЗображення


У роки війни, буваючи влітку в селі, я з хлопцями полював за їстівними травами, особливо за саранка - лілією кучерявої з солодкими соковитими бульбами, не проходили повз дикої моркви. Здалеку побачиш її парасольку, біжиш, висмикнеш із землі, оботрёшь про траву і жуєш, ковтаючи терпкий, солодкувато пекучий морквяний сік. Всі луки в окрузі оббіжить. Дивишся, відчуття голоду і притупиться.
Це тепер я знаю, що сік дикої моркви використовують всередину і зовнішньо при раку. Тепер уже мені відомо, що вся рослина відварюють і п'ють настій при захворюваннях печінки, жовтяниці, непритомності, коренеплоди їдять при гастритах, сік трави п'ють від запорів, тертойморковью обкладають пухлини. При жовтяниці і холециститі успішно діє відвар насіння.
РАКОВА ВИРАЗКА. Свіжі подрібнені листя дикої моркви постійно прикладати до гниючої ракової виразці, яка розпадається. Корисно промивати ці виразки соком і відваром з листя.
РАК ШКІРИ. Робити якомога частіше примочки з соку дикої моркви. Одночасно приймати цей сік всередину по 1 чайній ложці 3 4 рази на день.
ПОЧЕЧНО кам'яної хвороби. 1 столову ложку насіння залити склянкою окропу. Наполягати всю ніч. Вранці підігріти і пити гарячим по 1 склянці 3 рази на день. Камені розчинятися і вийдуть піском.
***
При пієлонефриті препарати з насіння моркви протипоказані, оскільки можуть викликати загострення хвороби.



192. МОРКОВЬ КУЛЬТУРНА

Зображення


Морква в лікувальному харчуванні і взагалі в лікарських цілях грає величезну роль.
На Русі морква завжди використовували «коли б'є в голівоньку» (зниження високого тиску) і «поліпшенні крові при слабкості взагалі і особливо жіночої» (анемія, клімактеричні кровотечі). Бабки ведуньі в селах готували «лікувальний напій» для жінок, втратили інтерес до інтимного життя, і для чоловіків, коли вони відчували «збої». Сік моркви, буряка, редьки в рівних частинах зливали в темну чотирикутну (не круглу) бутель, закатували її в тісто і млоїли в печі кілька годин. Це сьогодні ми знаємо, що морква надзвичайно багата каротином і утворюється з нього вітаміном А. Завдяки каротину морква сприяє гарному росту дітей. З високим вмістом каротину в моркві пов'язано стан нашого зору. Однак морква - це не тільки «скарбничка» каротину. У ній міститься мало не весь вітамінний алфавіт, чималу роль відіграють пантоліевая і нікотинова кислоти, різні мікроелементи. Пектини і клітковина моркви стимулюють роботу шлунку ікішечніка, поглинають багато небажаних, а то й просто отруйні речовини, «виловлюють» і жовчні кислоти, знижуючи тим самим рівень холестерину в крові, оздоровлюючи судини і серце.
Не стану займатися пропагандою всіх корисних властивостей моркви, багато хто знає це і без мене. Нагадаю лише деякі рецепти, які можуть стати в нагоді.
Інфаркт міокарда. Відразу після захворювання приймати 2 рази на день по півсклянки свіжоприготованого соку з 1 чайною ложкою рослинного масла. Трохи пізніше пити замість чаю слабоконцентрірованних настій плодів глоду.
СТЕНОКАРДИЯ. 1 столову ложку насіння моркви на 1 склянку води, довести до кипіння і дати злегка покипіти 1 хвилину. Настояти 2 години. Приймати по 3 столові ложки 3 рази на день.
Варикозне розширення вен. 2 столові ложки сухого бадилля моркви залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і настояти 8 10 годин. Пити в теплому вигляді по третині склянки 4 5 разів на день за 20 хвилин до їжі протягом 1 лютого місяців.
Молочниці. При молочниці у дітей частіше змащувати рот сумішшю морквяного соку з медом.
БРОНХІТ, ЛАРИНГІТ. У склянці свіжого соку розмішати 2 березня чайні ложки меду. Приймати по 1 столовій ложці 4 5 разів на день.
РАК ШЛУНКА, ГОРТАНІ. Пити хоча б по півсклянки 4 5 разів на день суміш морквяного соку з молоком і медом. Це не просто додатковий засіб, підтримує сили організму, але і дієві ліки.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Я вже не раз писав про це: при раку молочної залози, якщо по якійсь причині не вдалося зробити операцію, почати насамперед прикладати до пухлини свежескобленую моркву і робити це щодня, змінюючи частіше, поки морква не почне «виїдати» продукти розпаду пухлини. І в тому, що людину можна врятувати, я можу тепер говорити впевнено.
Було кілька таких випадків, але найяскравіший приклад з Юлею О. Коли в жовтні 2002 року чоловік привів її до мене з останньою стадією раку лівої молочної залози в ступені розпаду пухлини і з метастазами, я жахнувся: як же так, чому вчасно не зробили операцію ? Легковажність молодості? Але жінці вже 41 рік (хоча виглядала вона років на десять молодше, була свіжа і чарівна). І звернулася вона до онкодиспансеру всього три місяці тому. Там їй видалили яєчники, провели один курс хіміотерапії, не стали приховувати серйозності становища. У виписці зазначено: «На тлі гнійно некротичних мас комплекси клітин железисто солідного раку». Із супутніх захворювань - нейроциркуляторна дистонія. Звичайно, вперше потрапивши до лікарні і надивившись там всього, Юля, як розумна жінка, зрозуміла, що шанси її дорівнюють нулю, краще вже на все махнути рукою і спробувати впоратися з хворобою самотужки, за допомогою народної медицини. Про мене вона чула (виявляється, роки два тому з моєю допомогою вилікувалася від раку яєчників її знайома). І повністю довірилася мені, хоча нічого певного я їй не обіцяв. Звелів прямо сьогодні ж почати обкладати груди морквою, склав лікувальний комплексна перший місяць.
Зрозуміло, тут немає можливості описати детально весь цикл лікування - складний і нудний. Цікаво інше: скоблёная морква поступово витягнула всю пухлина назовні, розкрила її, утворивши глибоку виразку, з якої місяці через три випав великий, погано пахне продукт розпаду. Юля відразу зателефонувала мені, і я порадив промити рану міцним відваром коренів родовика, вливши в нього пару ложок настоянки водяного перцю, потім в утворену «діру» вставити тампон з трав'яним маслом (суміш масел з звіробою, деревію, календули). До весни рана повністю загоїлася. А в липні разом з чоловіком і близькими друзями Юля, завзята туристка, вирушила у верхів'я річки Агідель. А мені на пам'ять вони привезли кольорову фотографію легендарного в тих заповідних місцях Муйнак таша.
Підводячи підсумок розказаного, скажу: без моркви я не зміг би вилікувати Юлю.
***
Проте навіть цей, здавалося б, нешкідливий овоч має цілий ряд протипоказань.
Свіжу моркву і сік з неї не можна вживати при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастрітес підвищеною кислотністю шлункового соку, при коліті, проносах, нирково кам'яної хвороби - фосфатном і карбонатном варіантах.
Від моркви доведеться відмовитися при важкій формі цукрового діабету. У дітей при надмірному захопленні морквою можуть спостерігатися підвищення температури, блювота, пітливість, висипання на шкірі і навіть пожовтіння шкіри.
До речі, при захворюваннях щитовидної залози та печінки каротин моркви не засвоюється. Морква може нашкодити при зниженій функції щитовидної залози. Від морквяного соку, як лікувальний засіб, необхідно відмовитися при захворюваннях печінки.



193. морозник

ЗображенняЗображення


У лікувальних цілях застосовуються три види морозника: морозник кавказький, морозник червоніючий, морозник чорний. Усі три види відносяться до дуже отруйних рослин. Використовуються коріння і кореневища.
Морозник застосовується при порушеннях кровообігу, серцево судинної недостатності 2 й, З го ступенів. Кора, знята з коренів, іноді використовується при онкологічних захворюваннях. Відвари коріння знаходять застосування - місцево! - При деяких шкірних захворюваннях. Однак навіть місцеву дію настільки сильне, подразнюючу шкіру, що може викликати блювоту і понос.
Препарати морозника застосовують при хронічній недостатності серця - діє на нього регулирующе, на центральну нервову систему - заспокійливо, при захворюваннях нирок - сечогінний. Масло кореня морозника застосовують для лікування епілепсії. Сік рослини корисний для зняття болю в ногах і попереку, при хворобах сечового міхура.
На думку знахарів, варений корінь, надітий на шию, вгамовує припадки і виганяє порчу.
***
Небезпека користування морозником полягає в тому, що містяться в ньому серцеві глікозиди кумулятивний, тобто здатні накопичуватися в організмі, і це при невмілому користуванні може завдати непоправної шкоди.



194. МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ

ЗображенняЗображення


Собирал я в лесу грибы. Уже половину корзины собрал. Иду, радуюсь удаче. Місця безлюдні, найближчим житло - лісовий кордон з десятком селянських хат. И вдруг попадается мне на пути молодая пара, сразу видно — горожане. Приїхали, мабуть, сюди в гості. И тоже собирают грибы, не скрывая восторга — прекрасными рыжиками полны их корзины, уже начали класть в полиэтиленовый пакет. З цікавістю зазирнули в мою корзину і жахнулися. «Дідусю, зараз же викиньте! - Схвильовано каже мені дівчина з переляком на обличчі. - Це дуже отруйні гриби! Треба збирати ось такі, як у нас ». Отвечаю им шутливо: «А я эти очень люблю. Ніяких інших мені не треба ». А сам гляжу на них — уж очень юные, ничего не понимают. Пришлось рассказать, какая польза будет от моих грибов, сколько серьёзнейших болезней можно вылечить ими. Это нервные и психические расстройства, функциональные нарушения деятельности спинного мозга, множественный склероз, болезни суставов, радикулит, остеохондроз. Мазь, приготовленная из мухоморов, является высокоэффективным средством при лучевых поражениях кожи и слизистых оболочек. Улучшение наступает уже через 6 10 процедур. Мухомор лечит экзему и другие поражения кожи. А головне - мухомор здорово допомагає при онкологічних захворюваннях.
Вот уже шестой год живёт Елена Ивановна, которой врачи не давали и двух месяцев — запущенный РАК ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. О своём заболевании она знает. Когда в онкодиспансере ничего не стали ей делать — ни лучевую, ни химию, а выписали «на симптоматическое лечение по месту жительства» и дали первую группу инвалидности, с мужем она пришла ко мне, не плакала, не охала, лишь спокойно попросила: сделайте так, чтобы я от болей долго не мучалась. Боли мы сняли через пару недель, а травы она пьёт по сей день. За п'ять років вона не пропустила жодної лекції - викладає в інституті, приймає зимові та літні іспити. Только нынче решила уйти на пенсию — не по инвалидности, а по возрасту. Одне погано - позначаються метастази в кістку. Мало того, поскользнулась на льду и получила перелом ноги. Кость срослась, но приходится ходить с тростью.
Просматривая все курсы лечения за эти годы, я невольно обратил внимание на то, что среди десятков разных назначений чаще всего встречались настойка мухомора, настой листьев чёрной ольхи (одно из лучших средств при раке поджелудочной железы).
Мухомор, по моим наблюдениям, играл положительную роль при раке мозга, но применяют его при опухолях разной локализации, лейкозе. Я наполягаю одні тільки капелюшки молодих («будиночком») грибів. Даю полежать им на балконе пару дней, затем складываю в стеклянную банку по самые плечики и заливаю водкой.
Мухомор используется не только при опухолях.
СУДОМИ. Принимать по 5 капель настойки в рюмке воды утром натощак и на ночь. Нетривало.
БОЛЕЗНЕННЫЕ МЕНСТРУАЦИИ. Принимать 4 5 капель утром натощак в рюмке воды. При достижении положительного результата сократить приём до 1 раза, в неделю, затем до 1 раза в месяц. (Это относится и к судорогам.)
ДИАБЕТ НЕСАХАРНЫЙ. Готовится настойка из расчёта 1 часть шляпок грибов и 5 частей водки. Настояти 2 3 тижні. Принимать вначале по 5 капель на воде, через 2 3 недели — по 10 капель. Или подобрать дозировку индивидуально 7 или 8 капель. Три раза в день.
ИШИАС, РАДИКУЛИТ. Растирать настойкой мухомора больные места.
***
Всегда соблюдать дозировку. Отравление можно получить от завышенных доз, поэтому прислушивайтесь к себе и помните: отравление проявляется в сильном нервном возбуждении и галлюцинациях, в более тяжёлых случаях ощущается похолодание всего тела, упадок сердечной деятельности, потливость, тошнота, жажда, сильные боли в животе, ослабление зрения, головокружение, спутанность сознания, временная потеря памяти, удушье, судороги. Гриб ядовит, но случаи смерти от отравления им редки. Абсолютно смертельная доза яда содержится в 3 5 мухоморах.



195. МЫЛЬНЯНКА

ЗображенняЗображення


«Татарским мылом» называли её в старину — корни использовались вместо мыла для стирки. Но и на лекарственные цели не забывали собирать.
У народній медицині настій коренів і листя вважається ефективним при сильному кашлі, бронхітах, запаленні легенів, кашлюку, мильнянка має здатність розріджувати і посилювати відхаркування мокротиння. Поэтому она находит применение при ларингите, фарингите, ангине. Часто используют её при желтухе, болезнях печени и селезёнки, холециститах, желудочнокишечных заболеваниях, запорах, а также при подагре, ревматизме, различных полиартритах, фурункулёзе, чесотке, псориазе, экземе, лишае.
РЕВМАТОИДНЫЙ АРТРИТ. 1 чайную ложку корней на стакан прохладной кипячёной воды. Стакан поставити в киплячу водяну баню і прокип'ятити 15 хвилин. Після охолодження процідити. Довести обсяг кип'яченою водою до вихідного. Принимать по 4 стакана в день на протяжении 2 недель, сделать перерыв на 10 дней и повторить курс. Пройти 3 курса лечения.
ОЖИРІННЯ. Так, це один із спеціальних, конкретних рецептів, що дають видимі результати. Готовится лекарство из расчёта 1 чайная ложка на стакан воды. Довести до кипения и на слабом огне, при самом лёгком кипении, варить 15 минут. Настоять 1 час, процедить. Принимать по 1 стакану 3 раза в день после еды (не пить натощак!). Курс 15 дней. Затем на 10 дней сделать перерыв и повторить снова — ещё 2 3 таких курса.
ГЕРПЕС, ОПОЯСЫВАЮЩИЙ ЛИШАЙ. 2 столові ложки коренів залити 0,5 л окропу, ще злегка покіпятіть 5 хвилин, настояти 1 годину, процідити. Використовувати для обмивань герпетичних висипань і для компресів.
Фурункульозі. 1 чайную ложку измельчённых корней залить 1 стаканом кипятка, настоять 4 часа. Принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день после еды.
Запалення легенів, бронхів. 1 чайную ложку корней заливают стаканом холодной кипячёной воды. Настоять 8 часов, процедить. Настой не требует удаления пены. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день після їди.
***
Отвары корней мыльнянки нельзя назначать при слабом желудке. Завышенные дозы вызывают тошноту, рвоту, понос, боль в животе. Не принимать натощак — только после еды!



196. МЯТА ПЕРЕЧНАЯ

ЗображенняЗображення


Є два сорти перцевої м'яти: біла з зеленими стеблами, чорна - з темно червоними стеблами. Перечная мята выращивается только в культуре. Возделывают её в специальных хозяйствах. Я, як і багато садівників, розводжу її на своїй садовій ділянці. Можно бы, конечно, купить в аптеке, но её, зачастую полувыдохшуюся, бог весть где и в чём хранили. Адже дуже важливо, щоб з листя трохи улетучивались ефірні масла, інакше від неї ніякого толку не буде.
Очень высоко ценили целебные свойства мяты Гиппократ, Авиценна, Парацельс и другие врачи древности и лечили ею головные боли, желтуху, желудочно кишечные заболевания, кожные болезни. Плиний Старший для успешного восприятия наук рекомендовал своим ученикам надевать венок из мяты. Принимая гостей, занимаясь с учениками, Плиний повелевал натирать стол листьями мяты для создания хорошего настроения и успешного учения.
Перенесёмся назад лет на двести триста, когда знаменитый английский мятный соус подавали к столу у русских царей только на самых торжественных приёмах. Наявність цього соусу на столі красномовно говорило про ранзі послів і наданою їм честі. (Хотите, выдам секрет приготовления этого соуса? Делается очень просто: надо мелко нарезать 3 столовые ложки листьев мяты, добавить 2 столовые ложки сахара, 1 столовую ложку уксуса, 3 4 столовые ложки воды. Дать настояться 2 часа. Соус подают к мясным, рыбным блюдам. Можете удивлять гостей.)
Широко используется мята перечная в народной медицине. Настой травы в горячем виде пьют как успокаивающее, противосудорожное, для возбуждения аппетита, а также при нервных расстройствах, болезнях сердца, лёгких, особенно после кровотечения из лёгкого,при гастритах с повышенной кислотностью, как укрепляющее при истощении и упадке сил, при ревматизме. Препарати м'яти приймають при гіпертонії, безсонні, захворюваннях печінки, при спазмах в шлунку, кишечнику, при метеоризмі, при мігрені. Настой листьев помогает при стенокардии, тошноте, при чрезмерных и болезненных менструациях.
Было у меня несколько больных, которым жизненно необходимо было коронарное шунтирование, но мешали этому разные серьёзные противопоказания. І тоді одним з важливих елементів їх лікування стала м'ята, здавалося б, у найпростішому виконанні.
СЕРДЦЕ. Чайную ложку измельчённых сушёных листьев залить стаканом кипятка, настоять, укутав, 20 минут. Выпить мелкими глотками горячий настой за 30 40 минут до завтрака. Пить ежедневно, не пропуская ни одного дня, в течение 1 2 лет. Это как скрипичный ключ в нотах, настраивающий больного на излечение. И вообще это эффективное средство можно принимать всем, у кого слабое сердце, с перебоями в его работе, замирании, спазмах и других тревожных проявлениях.
СТРЕС. Всем нам желательно не подвергать нервную и сердечно сосудистую систему любым стрессовым ситуациям, особенно затяжным. И здесь хорошо помогут мята с подмаренником настоящим: поровну смешать их, заварить 2 столовые ложки в 0,5 л кипятка, настоять 2 часа. Приймати по півсклянки 1 раз на день протягом 5 7 днів.
Мігрень. 2 Березня чайні ложки м'яти залити склянкою окропу, настояти 30 40 хвилин, процідити. Пить равными порциями в течение дня. (К этому хорошо бы добавить по 20 25 капель настойки марьиного корня 2 3 раза в день. Это даёт стойкие положительные результаты.)
ЛИМФАДЕНИТ. Несколько раз в день делать примочки из размятых листьев. В зимнее время распарить сушёные листья и прикладывать к больному месту.
ПАНКРЕАТИТ. Смешать 3 чайные ложки мяты и 1 чайную ложку измельчённого корня одуванчика, залить стаканом воды и кипятить на слабом огне 5 7 минут, настоять 30 минут, процедить. Пить по четверти стакана 3 4 раза до еды не меньше 5 недель. Отдохнуть 10 дней и ещё полечиться 2 недели.
Маткові кровотечі. Если нет у вас под руками других трав, упомянутых в этой книге, возьмите полную столовую ложку мяты и залейте двумя стаканами кипятка. Настаивать 2 часа, процедить. Пить по полстакана настоя 3 4 раза до еды.
***
Оба сорта перечной мяты — белая и чёрная, в том числе и мята водяная — все они нежелательны при пониженной секреции желудочного сока. Не стоит пользоваться ею при выраженной артериальной гипотензии, то есть низком давлении. Иногда отмечается аллергия к мяте — тогда её немедленно надо отменить.
При ингаляциях мятой большие дозы могут вызвать спазм бронхов, расстройство дыхания вплоть до его остановки. Возможно появление болей в сердце от приёма крепкого настоя.
Длительное пользование мятой полевой может послужить причиной бесплодия, а именно она наиболее часто встречается на сырых лугах, в заболоченных лесах, даже на полях и сорных местах — её и собирают, не имея садовой мяты и применяют в тех же целях, но бесплодие к перечной мяте не относится.
У кормящих матерей мята уменьшает выработку молока. Прийом м'яти у великих кількостях (а такі любителі траплялися мені) - погіршує сон, викликаючи занепокоєння і погані сновидіння.
Амирдовлат Амасиаци утверждал, что мята вредна для почек, и её следует уравновешивать соком солодки. У нього ж мовиться: «М'ята викликає печіння в горлі. Её вредное действие устраняет полынь». Наверняка здесь речь идёт не о перечной, а полевой или малоцветковой мяте.
Необходимо помнить, что снижая тонус сосудов, мята может спровоцировать, к примеру, варикозное расширение вен.



197. НАПЕРСТЯНКА
ЗображенняЗображення


Вдоль опушки леса, собирая цветы, ходили молодая женщина с девочкой лет пяти шести. У них уже набрался порядочный букет — пышный, яркий, цветистый. Украшали букет и ромашки, и тысячелистник, и ярко розовый кипрей, и небесно синий цикорий, красные головки клевера и даже — по центру — несколько высоких стеблей синюхи лазоревой.
«Мама, я нашла колокольчик, — закричала девочка. — Только он не синий, а почему то жёлтый. Сорвать?» Мать откликнулась: «Рви! У нас в середине жёлтого мало».
Я собирал поблизости буквицу лекарственную. І побачив, як дівчинка Мочалов стебло наперстянки крупноцветковой. Зламати силоньок не вистачало, і вона висмикнула рослина з коренем, побігла до мами, намагаючись перегризти стебло біля основи нижніх листків - нема з коренем ж ставити його в букет. «Ви не боїтеся, що ваша дитина отруїться?» - Запитав я у недосвідченої матусі. «А что? — встрепенулась она. — Цветок то красивый».
Я коротко пояснив, що квітка дійсно і красивий, і навіть цілющий, але дуже отруйний. Отруїтися можна, навіть пожевав його квітки або стебло. А если будет стоять в букете, особенно в спальной комнате, к утру вызовет головную боль.
Жінка злякано, як змію, викинула квітка подалі в кущі. И уже с подозрением оглядела весь букет, спросила: «А ядовитых здесь больше нет?» Я успокоил её. У нас завязалась небольшая беседа о травах — кто откажется от общения, пускай кратковременного, с обаятельной молодой женщиной? Тим більше, що вона, відкривши рот, захоплено слухає тебе ...
Немало приключений выпало на долю наперстянки. Треба відзначити, що в працях стародавніх лікарів немає згадок про наперстянці. Це лікарська рослина, мабуть, не було відомо ім. Интерес к наперстянке проявился лишь у врачей средневековья, да и то как к средству рвотному и мочегонному. И использовали её буквально в лошадиных дозах — до 10 г высушенных листьев наперстянки пурпурной. Прописывали при эпилепсии, туберкулёзе и многих других заболеваниях. Кому то, видимо, помогало, но многочисленные случаиотравления и смерти заставили врачей отступиться от опасного растения. Лише в XVIII - початку XIX ст. один из ирландских врачей, проанализировав фамильный рецепт успешно врачевавшей знахарки, пришёл к выводу, что наперстянку надо давать в очень небольших дозах.
Наперстянка пурпурная у нас не растёт, а импорт прекратился во время первой мировой войны. Тогда направили взор на дикорастущий вид, наперстянку крупноцветковую, в изобилии растущую в горах Среднего и Южного Урала. Медицина обратила внимание на то, какой чудодейственный эффект даёт наперстянка в запущенных, подчас безнадёжных случаях тяжёлой сердечной декомпенсации, а известный врач клиницист С. П. Боткин назвал наперстянку одним из самых драгоценных средств, какими обладает терапия…
Когда молодая мама с дочкой ушли — они отдыхали в находившемся неподалёку санатории, я достал из кустов выброшенную наперстянку, оборвал нужные мне листья, заодно отыскал ещё несколько цветущих растений, чтобы сегодня же положить их на сушку — зимой пригодятся. Сушить надо быстро, чтобы долго не лежали, но обязательно в тёмном месте — солнечный свет, даже комнатный, сразу сказывается на качестве травы.
Имеются, конечно, десятки видов лекарств, приготовленных на основе гликозидов дигиталиса — так на латыни называют наперстянку, однако порошок из высушенных листьев, на мой взгляд, предпочтительней — не ударяет по почкам и печени. Во всяком случае моя сестра, врач опытный, сама не раз выписывавшая рецепты сердечникам, при возникшей необходимости предпочла принимать приготовленные мной порошки. На точных весах я отмерял по 0,05 г — разовую дозу и фасовал их в маленькие бумажные пакетики. А при необходимости включал наперстянку малыми дозами в сердечные сборы.
***
Оба вида наперстянки — крупноцветковая и пурпурная — обладают высокой биологической активностью, ядовиты. Из организма выводятся медленно, постепенно накапливаются в тканях. Длительное применение или передозировка могут привести к резкому падению пульса, задержке мочи при отёках, нарушению ритма сердечной деятельности. При ухудшении общего состояния, усилении одышки, беспокойстве, нарушении сна и неприятных ощущениях в области сердца лечение наперстянкой надо немедленно отменить.
Наперстянка противопоказана при брадикардии. Необходимо исключить её при инфекционных заболеваниях.



198. НОРИЧНИК УЗЛОВАТЫЙ

Зображення


У роботяги коня натерла загривок збруєю. Спочатку шкіра просто запалилася і був нестерпний свербіж, потім відкрилася рана, перетворившись на незагойна виразку. Господар чим тільки не лікував - і дьогтем мазав, і мазь, загоює виразки у людей, варив. Ветеринарів в ту пору не існувало, адже це давно було. Зневірившись, бідолаха висмикнув біля будинку високе, раніше ніколи тут не росло рослина з жорстким чотиригранним стеблом, з листям в полладоні і метёлочкой непоказних квіток і стирчать на тонких стеблинках темними горошинами - коробочками насіння. А корінь - бульбоподібний потовщений. Серце, мабуть, підказало селянину - відмив він корінь від землі, розрізав на плоскі шматки і засунув худобі прямо в глиб виразки, ликом обмотав, щоб не випали. Кінь стояла струнко, навіть, як здалося, вдячно похитала головою. На ранок перевірив господар Нориця - так називають виразку на кінському загривку - стала адже гоїтися! Вже не сочиться сукровиця, у рани краю зробилися рожевими. «Ось тобі і Нориця!» - Вигукнув господар - без коня він зовсім занудьгував, адже єдина годувальниця в родині. Кинувся шукати ще таку ж траву. Ледве знайшов за селом, на лісовій галявині. Ось так став він лікувати конячку. З трави навіть відвар зробив - загоюються рану обмивати. А через пару тижнів конячка зовсім здорова зробилася. Ніхто в селі не знав, як та трава називається. Ось і стали говорити про неї: Нориця, норичник.
А коріння ботанічного назви рослини справді походять від слова «Нориця». Не збагну тільки, чому до норичника пристебнули прізвисько «вузлуватий».
Бог з ним, не це важливо. Норічник стали застосовувати не тільки для загоєння виразки на загривку, але сталілечіть і хвороби ніг у коней. А пізніше відкрилися і більше цінні властивості рослини - їм стали лікувати різні хвороби і у людей. Та ще й які!
Відвар кореневищ (внутрішньо і зовнішньо) застосовують при сверблячих дерматозах, скрофулёзе, зобі, лимфадените, фурункульозі і геморої. В разрезанном или измельчённом виде — как ранозаживляющее при нагноениях, опухолях, укусах змей.
Сок, отвар корневищ самостоятельно и в сборах используют при раке, инфильтратах, язвах. Настоянку кореневищ застосовують при ліпома (жировик), малярії, отиті та суглобовому артриті.
Листя теж знаходять своє застосування. Сік листя, відвар, настойки, припарки у складі мазей, а також у свіжому і сухому вигляді (подрібнені) застосовують при корості, грибкових захворюваннях шкіри, кондиломах. Отвар, настой (наружно и внутрь) применяют при заболеваниях щитовидной железы, инфекционных болезнях, опухолях и инфильтратах. Отвар и свежую траву используют при рожистых воспалениях, скрофулёзе, аллергических дерматозах, экземах, пиодермии, пузырчатке, высыпаниях на слизистой влагалища. Свіжий сік - при туберкульозі легенів.
Настій трави п'ють при хворобах нирок, при нервових захворюваннях, головного болю і як тонізуючий.
ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЕ ОПУХОЛИ. Настой травы и отвар корневищ — из расчёта 1 столовая ложка на стакан кипятка — применяют наружно для компрессов, припарок, обмываний. Мелкоізмельченного листя і порошок з них зменшують біль, очищають рани від гною і сприяють швидкому загоєнню.
Лейкемії. Половину чайної ложки сухих кореневищ залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Тёплый настой надо пить глотками, в течение всего дня, но не более половины стакана в сутки.
РАК різної локалізації. Приготування і застосування кореневищ таке ж. Курс не более 2 месяцев. Через месяц перерыва можно повторить.
Запалення лімфатичних вузлів, НОВОУТВОРЕННЯ, суглобових АРТРИТ, шкірні захворювання, фурункульоз. 1 чайную ложку корневищ залить стаканом кипятка, настоять 1 час и выпить по глотку в течение дня.
ЗОБ. 1 чайную ложку корневищ залить стаканом кипятка, настоять 1 час, принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день.
***
Дозировки, как видите, очень небольшие, потому что корни норичника сильно ядовиты. Трава после высушивания частично теряет ядовитость, но обращаться с ней надо тоже осторожно, взвешенно.
Норічник в першу чергу протипоказаний при вагітності. Нельзя применять при обострении панкреатита, при колите и диарее. Перш ніж почати лікування, бажано провести індивідуальну пробу. При появі нудоти і блювоти дозування знизити наполовину або зовсім відмовитися від використання норичника.


199. ОБЛЕПИХА КРУШИНОВИДНАЯ

ЗображенняЗображення


Ещё в Древней Греции любили эту ягоду и широко использовали для лечения — кого бы вы думали? - Коней! Её так и называли — «блестящее лечение лошадей ».
Втім, в древніх тибетської, індійської, монгольської медицині обліпиха займала дуже почесне місце. Её считали универсальной и использовали для заживления наружных и внутренних ран, лечили органы дыхания, сердечно сосудистую систему, улучшали общее состояние при авитаминозе и физических нагрузках.
Потом пришло длительное забвение и, по историческим меркам, совсем недавно, лишь после Великой Отечественной войны 1941 1945 годов произошло второе рождение облепихи: в неё поверили и очень полюбили. І було за що. Облепиха — настоящий кладезь витаминов. Попробуйте ка сосчитать их: А, В, В, В, В, С, Е, К, Р. Каротина в облепихе больше, чем в моркови, витамина С столько же, сколько в чёрной смородине, но из облепихи он усваивается лучше. Витамин Е — токоферол, устраняет мышечную слабость, дистрофию, положительно влияет на сердечно сосудистую систему, повышает выработку половых гормонов. Вітаміни А і Е в обліписі підсилюють дію один одного.
У сучасній медицині масло обліпихи застосовують для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкового неспецифічного коліту, хронічного тонзиліту, злоякісних пухлин стравоходу. Масло використовують також при променевих ураженнях шкіри, термічних і хімічних опіках, трофічних виразках.
Облепиховое масло так широко применяется в современной медицине, что я не вижу необходимости описывать способы его изготовления и применения в дерматологической или глазной практике, лечении печени, пищевода, кишечника, кожных заболеваний. Зараз всі ці призначення може зробити лікар. Правда, деякі народні рецепти не входять в компетенцію лікаря. Наведу хоча б пару прикладів.
РАК ЖЕЛУДКА И ДРУГИЕ ОНКОЗАБОЛЕВАНИЯ. В период сокодвижения весной снять кору с веток не толще пальца, высушить, измельчить. 5 Квітня столових ложок залити 0,5 л горілки. Настоять не меньше месяца. Процідити. Принимать по 30 капель в четверти стакана воды 3 4 раза в день при комплексном лечении рака.
ГРИП. Тонкі гілочки дрібно порізати (гілки можна брати в будь-який час року), 1 столову ложку залити 1,5 склянками води, закрити посуд і варити на слабкому вогні 15 20 хвилин, настояти в теплі 2 години. Выпить на ночь маленькими глотками. Хорошо помогает в начальной стадии гриппа, снижает температуру и облегчает состояние.
РЕВМАТИЗМ, суглобові болі. 2 столові ложки подрібнених гілочок залити 300 мл крутого окропу, настояти 2 3 години, процідити. Приймати по півсклянки 3 рази на день до їди. Боли утихают.
***
Обліпиха, немає слів, полезнейшая ягода, та тільки ось деяким людям замість користі може неабиякий шкоду нанести.
Масло обліпихи не можна приймати при гострому холециститі, гепатиті, панкреатиті і всіх інших захворюваннях підшлункової залози, а також при схильності до рідкого стільця. Сами плоды тоже противопоказаны при острых заболеваниях поджелудочной железы, желчного пузыря, печени, при расстройствах желудочно кишечного тракта.
Масло обліпихи часто призначають при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, але самі плоди і сік з них в таких випадках протипоказані, оскільки містять в собі багато органічних кислот, підвищують секрецію шлункового соку. Облепиха противопоказана и при гиперацидном гастрите.
Свіжі плоди і сік обліпихи підвищують кислотність сечі, тому протипоказані хворим сечокам'яною хворобою, особливо коли камені мають уратную природу.



200. Овес посівний

ЗображенняЗображення


Представлять его нет необходимости, но и обойти вниманием невозможно, настолько он известен и необходим. Правда, родословной своей он похвастаться не может, происхождение его из самых низов — выходец из сорняков. И возраст у него приличный — из непроглядной глубины каменного века стал людям служить. А зараз і зовсім є однією з найважливіших злакових культур.
Зерно овса больше, чем другие хлеба, содержит жиров и витаминов, богато белком, крахмалом, щелочными солями, камедями, эфирными маслами, холинами и другими полезнейшими веществами. Поэтому и в медицине его используют с давних времён.
Несмотря на отсутствие каких либо серьёзных противопоказаний, я всё таки решил включить его в книгу, видя в нём только надёжного друга, и сделать небольшую подборку рецептов от разных заболеваний. Некоторые из этих рецептов настолько малоизвестны, что грешно их держать только в среде узких специалистов, в стороне от людей, которые могут благодаря им получить действенную помощь.
Возьмём, к примеру, некоторые системные заболевания, считающиеся неизлечимыми, как склеродермия, красная волчанка, или буллезные дерматозы, пиодермию, витилиго — есть конкретные рекомендации их лечения.
СКЛЕРОДЕРМИЯ, ДЕРМАТОМИОЗИТ, КРАСНАЯ ВОЛЧАНКА, БУЛЛЕЗНЫЙ ДЕРМАТОЗ, ОБЛЫСЕНИЕ, ПИОДЕРМИЯ, ВИТИЛИГО. При всех этих заболеваниях 2 стакана овса надо залить 5 6 стаканами кипящего молока, проварить на медленном огне 2 минуты, настоять 30 минут, процедить. Принимать по 1 стакану 3 раза в день в течение месяца. Сделать на 1 месяц перерыв. Провести несколько таких курсов.
А помощь сердцу?
Інфаркт міокарда. 1 стакан овса залить 1 л кипятка, на тихом огне упарить наполовину, процедить. Выпивать всего полстакана в сутки, но не залпом, а столовыми ложками в течение дня.
ХВОРОБА ПАРКІНСОНА. Медицина давно бьётся над тем, как остановить непроизвольные движения человека, связанные с поражением некоторых участков мозга.в некоторой степени решать проблему помогает овёс. 9 ложок вівса варити в 3 л води 1 годину, потім ніч наполягти. Выпить весь полученный отвар за день (или сколько сможете). Лечение длительное — 2 3 года.
ШИЗОФРЕНИЯ. Скажете: час от часу не легче. Невже і при такому захворюванні що то може зробити овес? Да, надо принимать отвар зёрен при шизофрении любого течения, если в клинике преобладают астенические расстройства с бессонницей, резким падением веса, анемией. Такой отвар показан и при других нервно психических заболеваниях, таких как астенический синдром вследствие травмы головного мозга, постинтоксикационная астения любого происхождения (токсикомания, наркомания, отравление). Отвар готовится так: 1 стакан овса или крупы залить 1 л воды, посуду закрыть и поставить на маленький огонь, наблюдая, пока не выкипит половина воды. Процідити, віджати, влити у відвар 0,5 л кип'яченого молока і 3 столові ложки меду. Посуду закрыть, смесь довести до кипения и сразу снять с огня. Приймати по півсклянки 4 рази на день після їди. Перед повторным приёмом подогревать.
РАК ГОРЛА. На 2 3 л води взяти 0,5 кг зерен і вівсяної соломи, закрити посуд кришкою і варити 20 хвилин. Дати трохи охолонути. Этим тёплым отваром протирать тело больного 30 секунд и сразу уложить в постель. Если по ходу обтирания на теле появятся синие или красные пятна или начнут отекать ноги, лечение не прерывать — это признак того, что больной на него реагирует и что возможны перемены к лучшему.
РАК різної локалізації. Вхідні в колос стебла вівса подрібнити, доверху заповнити банку і повністю залити горілкою. Наполягати 3 тижні. Затем принимать по 20 30 капель на столовой ложке воды 3— 4 раза в день до еды.
НЕФРИТ. Траву овса залить водой (чтоб воды на 1 2 пальца было больше) и кипятить 30 минут. В течение дня выпить 2 чайные чашки отвара (можно по половине чашки 4 раза в день). Курс лечения — 2 3 недели. Хорошо, если приём отвара сочетать с ваннами из овсяной соломы.
ПАНКРЕАТИТ. 1 стакан овса измельчить на мясорубке, залить 5 стаканами воды, варить после закипания 10 минут, настоять 1 час. Пить от четверти до половины стакана за полчаса до еды 3 4 раза в день.
ДІАБЕТ. Это уже из простых рецептов, но кто то может не знать. Взять 100 г зёрен овса, залить 750 мл кипятка, настоять 2 3 часа. Пити по півсклянки 3 4 рази на день до їди. Можно длительно.
***
Серьёзных противопоказаний к овсу пока не выявлено. При передозировке может наблюдаться головная боль. Спостерігалося два випадки повної непереносимості настоїв і відварів вівса. Во время лечения овсом необходимо соблюдать умеренность в еде, исключить все спиртные напитки и, по возможности, кофе.



201. ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ

Зображення


З країни вічного літа - з Індії прийшли до нас огірки. Дикий огурец у себя на родине — тропическая лиана, растёт в лесах, вьётся, забираясь высоко на деревья, а плоды свисают вниз. Семена огурцов находили в развалинах хазарского города Саркепа, а это свидетельствует о том, что люди знают и любят огурцы почти шесть тысяч лет. Відомо, що римський імператор Тіберій вимагав, щоб йому на обід завжди подавали огірки.
Всі ми знаємо, що огірки мало не суцільно складаються з води (96%). Але, як пише про огірки Поль Брегг, «найцінніше їх що становить - це рідина, дистильована самою природою». А дистилированная вода, как известно, помогает растворить многие яды, накапливающиеся в организме, и, проходя через почки, не оставляет в них неорганических остатков и песка. Тим більше, що в цій дарованої природою воді багато мінеральних солей та мікроелементів (фосфор, кальцій, магній, залізо, калій, мідь, марганець, сірка, кобальт, цинк, кремній, йод).
Огурец — рекордсмен по содержанию щелочных эквивалентов, поэтому устраняет ацидоз (от латинского — кислый, т. е. закисление организма), благодаря чему излечивает хронические воспалительные процессы нагноения, где бы они ни располагались.
Огурцы прекрасно оздоравливают кишечник, сдерживают образование жиров из углеводов. Они усиленно регулируют кислотность желудочного сока.
КОЛІТ. За сезон огурцов можно полностью избавиться от колита. Надо только ежедневно натощак съедать по 100 г мелко натёртого огурца. Після цього 30 40 хвилин не пити і не їсти.
Лечебными свойствами обладают семечки огурца: они прекрасно чистят стенки кровеносных сосудов изнутри и выводят лишний холестерин. Це дуже важлива властивість огірків. Для профилактики атеросклероза это самый доступный метод лечения.
Ещё со времён Тиберия известно, что семена огурцов и сами молодые огурчики снимают повышенную половую возбудимость. Це добре знали ченці, вирощуючи в монастирських городах і парниках велика кількість огірків. И одним из важных источников дохода монастырей была продажа «муки из сухих семечек перезрелых огурцов».
С. І. Ільїна, відомий український фахівець в галузі лікувальної дієтології, помітила ще одну якість огірків: «Є в огірку що то таємниче загадкове, що ні калоріями, ні вітамінами неможна виміряти. Как иначе объяснить известное ещё в глубокой древности, используемое и поныне свойство огуречного сока — целительнооздоравливающее и омолаживающее увядающую кожу лица, рук. А если он также действует на эпителиальные клетки, которые защищают от всего вредного? По видимому, в нём содержатся неведомые ещё для нас вещества и так необходимые для клеток внутренних органов».
Дійсно, огірочки йдуть не тільки до нас на стіл, а знаходять лікувальне застосування, і не тільки в косметиці для в'янучої шкіри, але і при дуже серйозних хворобах, про що свідчать оригінальні, причому ефективно діючі рецепти.
Трофічна виразка. Из перезрелых огурцов выбрать семена, высушить. 100 г семян (если не на чём взвесить, взять 5 6 столовых ложек) желательно истолочь и залить 1 стаканом водки. Настаивать 10 дней. Делать ежедневные примочки. Не сразу, но через месяц два язва обычно затягивается.
ПАРАЛІЧ. Огуречные плети порезать на мелкие куски и поместить в банку по самые плечики, доверху залить водкой, чтобы покрыть полностью. Одну неделю настаивать, выставив на солнце, и ещё одну неделю в полной темноте (в шкафу). Процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Если нельзя спиртного, то вместо водки можно залить настоем зелёного чая, но принимать тогда по 1 2 стакана 3 раза в день. Хлопот в этом случае будет больше, потому что такой настой долго не хранится.
Маткові кровотечі. Осенью огуречные плети отмыть от грязи и пыли, нарезать на мелкие куски. 50— 100 г травы залить 0,5 л воды, кипятить 15 20 минут, настаивать 1 час. Приймати по півсклянки 3 рази на день. В первые же сутки двое кровотечение останавливается, наступает улучшение.
ГЕМОРРОИДАЛЬНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ. Воспользуйтесь этим же рецептом.
ТЕМПЕРАТУРА. Чтобы сбить высокую температуру, надо дать больному выпить стакан огуречного сока, можно также сделать обтирание соком и сразу уложить в постель.
КАШЕЛЬ. Если замучил непрестанный кашель, пейте по 2 столовые ложки огуречного сока, можно вместе с мёдом, 2 3 раза в день. Кашель утихает быстро, но при серьёзных воспалительных заболеваниях надо принимать несколько дней.
МАЛЯРИЯ. Имейте в запасе засушенные цветы огурца. 1 столовую ложку измельчённых цветков залить стаканом кипятка, варить 2 3 минуты, настоять 1 час, процедить. Пить по 1/3 стакана в течение дня. И малярия отступит.
ПУХЛИНА селезінки, ниркової коліки, хворобливе сечовипускання. Приготовить порошок из семян перезрелого огурца. Принимать от половины до полной чайной ложки 3 раза в день, запивая водой.
ЖЕЛТУХА (и другие заболевания печени). Порезать 50 г огуречных плетей, залить 0,5 л воды, кипятить 5 минут, настоять 1 час. Пить по полстакана 3 раза вдень. Вместо плетей можно использовать зеленцы (мелкие незрелые огурчики).
ТУБЕРКУЛЬОЗ. Ежедневно принимать по 2 3 столовые ложки сока, можно с мёдом, в день 2 3 раза. Досить ефективний засіб. Действует жаропонижающе.
Все это только небольшая часть из рекомендуемых и испытанных в народе рецептов. Я остановился лишь на самых серьёзных, оставляя в стороне такие, как пародонтоз, покраснение век, гипотонию, плохой рост волос — вплоть до укуса собаки. Молодець огірок, не тільки для закуски він придатний. Но и противопоказаний у него хватает с избытком.
***
От огурцов следует отказаться при желудочно кишечных расстройствах. Это всем известно. Доводиться утриматися при загостренні виразкової хвороби шлунка, при розігралася гастриті, ентеритах та гострих колітах.
Во избежание диспепсических явлений после огурцов нельзя пить холодную, а также газированную воду или лимонад, а людям со слабым желудком — молоко.
Годуючим матерям радять обачно ставитися до огіркам, так як багато біологічно активні речовини з їх складу переходять в грудне молоко і можуть викликати у дитини пронос, бурчання і спастичний біль у животі. В этих случаях необходимо дать ребёнку укропную воду.
Огурцы противопоказаны при острых и хронических нефритах, хронической почечной недостаточности, почечно каменной болезни. Не рекомендуются огурцы при тучности, ожирении. Від них слід відмовитися при гепатиті, холециститі, дискінезії жовчних ходів.
Диетологи не рекомендуют в салаты с огурцами добавлять помидоры, так как при этом резко снижается ценность огурцов. А о солёных огурцах трудно сказать, когда они полезны. Почти всегда приносят только вред. До огіркам, солоним і маринованим, слід поставитися з обережністю при захворюваннях печінки, атеросклерозі, гіпертонії, порушенні водно сольового обміну. Противопоказаны они при сниженной функции щитовидной железы, заболеваниях почек и в период беременности.
З ниркових захворювань маються на увазі протипоказання до свіжим огіркам при нефриті з лужної реакцією сечі, а до солоним - при нефриті і пієлонефриті.



202. ОГУРЕЧНАЯ ТРАВА — БУРАЧНИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення


Сохранились сведения, что древние римляне применяли листья и цветки этого растения для поднятия духа, увеличения храбрости у своих воинов. Учёный натуралист Плиний Старший называл огуречную траву «растением, отгоняющим печаль и скуку». В Древнем Риме её использовали как лёгкое мочегонное, потогонное средство в виде настоя (цветки, стебли, листья). Настой употреблялся как слабительное, при функциональных расстройствах нервной системы, в том числе при неврозах сердца, ревматических, подагрических и других болях в мышцах и суставах. Европейцы и сейчас называют огуречную траву «радостью сердца», «весельем», «сердечным цветком», применяя при неврозах сердца. Ею и сейчас пользуется известная швейцарская фирма, выпускающая разные соки лекарственных растений.
Рослина засмічена, але огіркову траву часто культивують як салатну рослину не тільки із за ніжного огіркового запаху, але і в лікувальних цілях. Навіть у вигляді приправи огіркова трава і її сік під час цвітіння підвищують працездатність, знімають депресивні стани, іпохондрії і меланхолії, приносять полегшення при серцевій слабкості нервового характеру. Кроме того, салат из свежих листьев очищает кровь, предохраняет кишечник и почки от воспалительных процессов, полезен при плеврите, кардионеврозе и даже при некоторых кожных заболеваниях.
Обычный рецепт: 1 столовую ложку травы или 1 чайную ложку цветов залить стаканом кипятка. Настаивать до остывания. Пить по четверти стакана 4 раза в день через полчаса после еды. Можно добавить мёд или сахар.
***
Из противопоказаний: длительное применение огуречной травы ухудшает работу печени. Лучше всего использовать огуречную траву в сборах и не более месяца.



203. ОДУВАНЧИК ЛЕКАРСТВЕННЫЙ

Зображення


Вот уж чем никого не удивишь — так это одуванчиком. Усюди він: на полях і луках, у селах і містах. Навіть на дорозі відшукав крихітну тріщинку в асфальті і виліз звідти - трохи кривобокий, стебло коротше, ніж у інших кульбаб, але квітка такий же життєрадісний, сонячно жовтий. Всем своим видом показывает, каким нужно быть живучим, уметь преодолевать любые неудобства и невзгоды. А может быть природа специально создала его в назидание нам? И в помощь нам, наделив ценными целебными свойствами — в дальние дали ездить за ним не надо (только в черте города не бери и на обочинах дорог), найди чистую лужайку как можно дальше от жилья и заготавливай себе впрок необходимые лекарства. Только запомнить надо несколько правил. Если хотите засушить листья или отжать из них сок, то лучше всего делать это ранней весной, до начала цветенияв это время они самые целебные. Користуватися кульбабою можна і пізніше, весь травень і першу половину червня. В июле и до конца лета растение значительно утрачивает прежние целебные качества.
Кстати, одуванчик не уступает майской крапиве в способности выводить из организма вредные шлаки. И вообще он относится к тем растениям, которые лучше использовать в сыром виде. Много полезных сведений об одуванчике я дал в книге «Одолень трава», поэтому повторяться нет ни желания, ни необходимости. А от нові рецепти, тим більше маловідомі, думаю, підуть на користь хворим.
Прежде всего несколько слов о соке из травы одуванчика. Если другие соки растений я консервирую равным количеством водки, то с одуванчиком поступаю иначе: на 700 мл сока добавляю 150 мл водки. Ставлю в прохладное место. Через некоторое время сок чуть подкиснет, но бояться этого не надо. Молочна кислота, що утворилася під час слабкою ферментації, підвищує якість соку. Він добре впливає на процес травлення і гальмує гнильні процеси в стравоході, а також є антиракових засобом.
РАК ШЛУНКУ. Смешать поровну сок из листьев одуванчика, майской крапивы, тысячелистника и подорожника. Принимать по 1 столовой ложке через час послееды 3 4 раза в день. Курс 1 месяц, но можно продлить и до 2 месяцев, затем на месяц перерыв. (Обычно в комплексе с другими средствами, подобранными против рака желудка.)
РАК ПЕЧЕНИ. Смешать поровну мелко порезанные листья и корни. 1 чайную ложку смеси залить 1 стаканом кипятка, настоять 1 час, процедить. Принимать по 50 мл 4 раза в день за полчаса до еды.
ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ АНЕМИЯ. Она довольно часто проявляется при онкозаболеваниях, и приходится с ней бороться, когда, бывает, врачи не справляются с ней. Здесь сок одуванчика одно из незаменимых средств. Курс лечения проводится в два этапа в течение 12 недель, весной и осенью. Весной шесть недель следует выпивать по полстакана сока, разведённого чаем из крапивы, 3 раза в день за полчаса до еды (целое растение с корнем тщательно вымыть, дать просохнуть, пропустить через мясорубку и выжать сок). Восени з середини серпня виконати те ж саме протягом шести тижнів. Я говорю примерный срок — середину августа. Всё зависит от характера начала осени, когда массово происходит вторая вегетация одуванчика. Бывает, даже в начале октября, когда вся зелень вокруг вянет, одуванчик пышно цветёт. Может быть не так буйно, как весной, цветоносы росточком пониже, листья менее сочные, но всё таки в них вполне хватает необходимых для кроветворения микроэлементов и фолиевой кислоты.
ВОСПАЛЕНИЕ ЛИМФАТИЧЕСКИХ ЖЕЛЕЗ. Коріння кульбаби істереть в порошок і приймати по неповної чайній ложці 3 4 рази на день за 20 хвилин до їжі. Корни одуванчика надо копать осенью, в октябре — именно тогда они наиболее целебны. Лечение ведётся долго, до получения результата.
ДІАТЕЗ ексудативне. Залити склянкою окропу 1 чайну ложку подрібнених коренів, настояти 2 години. Пити по чверті склянки 3 4 рази на день за півгодини до їди. Улучшает обмен веществ у детей.
ДЕФОРМИРУЮЩИЙ АРТРОЗ, АРТРИТ, ОСТЕОХОНДРОЗ. Горячей водой — 200 мл залить 10 г измельчённых корней (1 столовая ложка), поставить в кипящую водяную баню, парить 15 минут, 1 час настоять, процедить. Долить до прежнего объёма кипячёной воды. Принимать в тёплом виде по трети стакана 3 4 раза в день за полчасадо еды. (Корни способствуют восстановлению хрящевой ткани, растворению солей, восстанавливают подвижность суставов. Эффект лечения усилится, если больные суставы в этот лечебный период натирать настойкой ягод красной бузины.)
ПАНКРЕАТИТ, СПАСТИЧЕСКИЕ БОЛИ В ЖИВОТЕ. 1 столову ложку суміші коренів і листя залити 2 склянками (400 мл) холодної кип'яченої води, настояти 10- 12 годин (краще приготувати на ніч). Пить по 50 мл, то есть по четверти стакана, 4 6 раз перед едой. Примітка: це дуже корисно для хворої печінки, нирок, при алергії, але може викликати послаблення стільця. Бояться этого не надо, только предпринять дополнительные меры.
Загроза викидня. Пить настой корня одуванчика из расчёта 2 чайные ложки на стакан кипятка, настоять 2 часа. Пить глотками в течение дня или по четверти стакана 3 4 раза в день до еды.
***
В одном из рецептов я уже предупредил, что одуванчик может вызвать послабление стула (в основном, за счёт усиления отделения желчи). Поэтому траву и корни растения не применяют при желудочно кишечных расстройствах. Нежелательно принимать препараты одуванчика при выраженной гипотонической дискинезии желчного пузыря, так как избыточное поступление желчи в лишённый сократительной способности пузырь будет способствовать его растяжению и усилению болей. Нежелательно использовать одуванчик при аллергических дерматитах. Аллергическую реакцию могут вызвать цветы одуванчика, их пыльца. При симптомах грипу лікування кульбабою необхідно припинити.



Живокіст лікарський

ЗображенняЗображення
У каждого травника имеются растения, к которым он относится с особенной симпатией. Я не могу оставаться равнодушным к окопнику. В литературе по траволечению он упоминается редко. Возможно потому, что в медицинской практике, в отличие от других даже малоизвестных растений, окопник находит чрезвычайно ограниченное применение, практически равное нулю.
В народной медицине его признают и уважают, особенно при костных заболеваниях, переломах, ушибах, вывихах, при болезненных ампутированных конечностях. Лечат и многие другие заболевания, такие как язва желудка и двенадцатиперстной кишки, начальная стадия туберкулёза, тромбофлебит, костный туберкулёз, саркома, рак, а также разные опухоли, затвердевание молочной железы у кормящей матери, труднозаживающие раны, фурункулы, изъязвления в полости рта, пародонтоз, ангину, радикулит и ишиас.
Впрочем, имеются и научные данные о положительном клиническом эффекте от использования мази с корнем окопника при кольцевидной гранулёме, васкулитах, склеродермии очаговой и гемиатрофии Роумберга, трофических язвах. (Кольцевидная гранулёма — хроническое кожное заболевание, причины которого неизвестны, и которое почти не поддаётся лечению. Пока что не найдено какого либо специального лечения склеродермии. Это касается и других названных болезней.)
Мне окопник помогал в комплексном лечении саркомы, рака, особенно при метастазировании раковых клеток в кость. Применял я его и при остеомиелите, переломах костей.
Нелегко добывать этот с виду чёрный, на изломе сахарно белый корень, не легче и работать с ним или сушить. Но приходится лезть в болотину, выкапывая уходящие глубоко в землю скользкие змеевидные корни, отмывать их от грязи в соседнем озере, проклиная беспрерывный дождь со снегом — обычно именно на эту пору приходится охота за окопником, ведь корни надо брать лишь после увядания зелёных стеблей.
Экспериментально (при опытах на животных) установлено, что содержащийся в окопнике алкалоид аллантоин обладает ранозаживляющим, противовоспалительным, противоопухолевым действием. Но нельзя забывать, что алкалоидициноглоссин и глюкоалкалоид консолидин оказывают парализирующее действие на центральную нервную систему. Из за них и ещё некоторых веществ окопник является довольно таки ядовитым растением.
Корни окопника не терпят кипячения — от этого разрушаются самые целебные элементы. Поэтому с подозрением я отношусь к таким рецептам, как от бронхита, гастрита, язвенного колита: 1 столовая ложка корня на 0,5 л воды, варить 5 минут, настоять 1 час. Принимать по 100 мл 4 раза в день. А при ангине вообще рекомендуют варить 10 минут. Поэтому я остановлюсь лишь на самых надёжных прописях.
Аденоми простати. 2 чайные ложки корней залить 2 стаканами кипятка (не кипятить), настоять 1 час. Приймати по півсклянки 3 4 рази на день.
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Свежие корни провернуть через мясорубку и на тряпочке прикладывать к опухоли. Делать 1 раз в сутки, затем менять.
САРКОМА, ТРОМБОФЛЕБИТ, СИЛЬНЫЕ УШИБЫ. Втирать или прикладывать мазь из свежего или сухого распаренного корня, смешанного со свиным жиром.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ. 40 г корня залить 1 л горячего молока, настаивать в тепле всю ночь. Пити по 1 склянці 3 рази на день.
ПЕРЕЛОМ КОСТИ. Прикладывать компрессы из свежего корня окопника. Зимой сушёный корень истереть в порошок (растирается легко) и смешать для основы со свиным салом.
РАК РАЗНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Я пользуюсь часто таким своим рецептом: 1 чайную ложку истолчённого корня на ночь залить стаканом холодной кипячёной воды. Настоять 8 часов. Этот настой слить в другую посуду, а корни залить 1 стаканом кипятка. Настоять 1 час, процедить. Соединить оба настоя. Принимать по полстакана 3 4 раза в день до еды либо через 2 часа после еды. Если надо ограничить жидкость, то 1 чайную ложку корня заливаю 100 мл холодной воды, а утром — 100 мл кипятка. В этом случае принимать по 50 мл 3 4 раза в день. А распаренные корни можно прикладывать на опухоль или поражённую кость. Использую я это средство только в комплексном лечении.
***
Я уже говорил, что окопник ядовит. Мне не приходилось сталкиваться со случаями отравления, но если это вдруг произошло, то необходимо промыть желудок слабым раствором марганцовки, принять солевое слабительное и лекарства, поддерживающие дыхание и кровообращение.
Должен сказать, что решением Всемирной организации здравоохранения окопник запрещён для внутреннего применения во всех формах, кроме гомеопатии. Установлено, что содержащиеся в нём пиролизидиновые алкалоиды могут вызвать капиллярные кровоизлияния в печени (даже со смертельным исходом). В других источниках перепуганные медики высказывали мнение, что окопник противопоказан при раке. На мой взгляд, возможно, он действительно нежелателен при плоскоклеточных формах рака, но при слизистых и других десятках видов злокачественных опухолей он давал неплохие результаты. В ряде случаев окопник, вкупе с другими противоопухолевыми растениями, помог мне справиться с метастазами в рёбра и позвоночник при раке молочной железы, лёгких и других внутренних органов, а также с саркомой.
Окопник снижает кровяное давление, что следует учесть при гипотонии. Он усиливает сокращение мускулатуры матки, поэтому противопоказан при беременности.



205. ОЛЕАНДР ОБЫКНОВЕННЫЙ

ЗображенняЗображення


Из побережья Средиземного моря он добрался до нас, в среднюю полосу России, в качестве комнатного растения. У него душистые, махровые, крупные розовые цветы, запомнившиеся мне своей красотой ещё в раннем детстве. Как начнут цвести — душистым ароматом наполняется комната. Как и все малыши, я хотел не только понюхать, но и пожевать такой заманчивый цветок — вдруг и вкус у него необыкновенный. «Нельзя, — сказала мне мама. — Он очень ядовитый». Мамины слова — закон. Они запомнились мне на всю жизнь.
Медициной признано, что олеандр — эффективное кардиотоническое средство. Его действие сравнимо с наперстянкой, но в отличие от него гликозиды олеандра действуют быстрее и мягче, быстрее выводятся из организма. Олеандр назначают при аритмии с ускоренным сердцебиением, при сердечной недостаточности и стенокардии, при застойных явлениях в малом круге кровообращения, при пороке митрального клапана с мерцательной аритмией. Используют в микродозах порошок из листьев или спиртовую настойку. Средняя доза исчисляется тысячными долями грамма, и в домашних условиях использование олеандра практически невыполнимо. Поэтому всякая самодеятельность чревата опасными последствиями.
Тем не менее в народной медицине при умелом пользовании настой листьев олеандра пьют при нервном истощении, головных болях, эпилепсии, судорогах, апоплексии, бессоннице. Наружно делают примочки при мокнущей экземе, лишае и других кожных заболеваниях, полощут рот при зубной боли.
***
Порошок из листьев не оказывает лечебного эффекта при хронических нефритах, гипертонии, кардиосклерозе, протекавших с декомпенсацией сердца.



206. ОЛЬХА КЛЕЙКАЯ (ЧЁРНАЯ)


Зображення


В сырых заболоченных местах, по берегам ручьёв и речек они обычно растут вперемежку, ольха серая и ольха чёрная. У серой ольхи кора светлая, гладкая, а у чёрной тёмно бурая, с трещинами. Впрочем иногда только по коре различить их бывает трудно. Смотришь на листья. У серой они с острым кончиком, а у чёрной ольхи листья тупые, с небольшой выемкой. Весной, сразу после распускания почек, нежные листочки чёрной ольхи клейкие, липнут к рукам. Это самое лучшее время для их сбора. Расстелешь на молодой травке скатерть или чистую простыню, раскладываешь на ней собранные листья тонким слоем. В кучу нельзя — моментально начинают греться, чего ни в коем случае допускать нельзя. И когда домой везёшь, то постоянно ворошишь их, иначе через два три часа пути «сгорят», домой привезёшь горячую бурую кашу — такая мощная энергия скрыта в этих маленьких липких листочках.
Без листьев чёрной ольхи я не мыслю лечение многих видов рака. Не знаю почему, но многие авторы книг про лекарственные растения чёрную ольху обходят стороной, больше говорят о серой, да и то, в основном, про ольховые шишки, иногда про листья и кору. Лишь в трудах доктора медицинских наук Л. В. Пастушенкова я нашёл такие строки: «Отвар листьев ольхи (чёрной)рекомендуют как лёгкое слабительное, потогонное и противокашлевое средство, используют при ревматизме и подагре, раке молочной железы, выходной части желудка, поджелудочной железы, двенадцатиперстной кишки, пищевода, прямой кишки, горла и матки». И все, без какого либо комментария или рецепта. В одном ряду со слабительным или противокашлевым средством.
Настой листьев и настойку почек чёрной ольхи я часто включал в противоопухолевые комплексы и наблюдал положительные результаты, особенно при раке поджелудочной железы и раке прямой кишки, отчасти при раке пищевода.
РАК РАЗНОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. 1 столовую ложку измельчённых листьев залить 1 стаканом кипятка и настоять 4 часа, или греть на водяной бане 30 минут, после остывания процедить. Принимать по 1/3 стакана 3 раза в день незадолго до еды. Можно усилить настойкой почек чёрной ольхи. Настойка готовится из 5 столовых ложек почек на 0,5 л водки. Настаивать не меньше месяца. Принимать по 30 капель 3 раза в день до еды, лучше всего вливая в принимаемую порцию настоя листьев, либо в настое другого назначенного растения.
***
Каких либо противопоказаний (или жалоб со стороны больных) не наблюдалось. Возможно, потому, что препараты принимались в содружестве с другими растениями, смягчающими или, наоборот, усиливающими действие химического состава препаратов чёрной ольхи.


207. ОМЕЖНИК ВОДЯНОЙ
ЗображенняЗображення


Собирая водные растения, иногда прихватишь заодно несколько горстей семян омежника. Растение это довольно высокое, приметное тем, что внешне напоминает воздушными и тонко рассечёнными (как у моркови) листьями, дудчатым стеблем, растущим зачастую из воды, и зонтиками мелких белых цветков ядовитый вех или цикуту. Впрочем и сам омежник ядовит, особенно корни (растение содержит ядовитое смолоподобное вещество энантоксин, по действию близкое к цикутотоксину).
Настойка из плодиков или сами семена, истёртые в порошок, хорошо помогают при заболеваниях дыхательных путей и лёгких с обильным выделением мокроты — при бронхитах, астме, туберкулёзе, пневмониях, респираторных инфекциях. Омежник успокаивает боли в желудке и кишечнике, полезен при метеоризме.
При указанных заболеваниях внутрь принимают по 1 2 г порошка с мёдом — это за весь день небольшими порциями.
Настой готовится из 5 г семян на 0,5 л кипятка, выстоять 1 час, процедить. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день. В острый период болезни доза увеличивается: по полстакана настоя до 6 раз в день.
***
Противопоказан омежник при воспалении почек, печени. Содержащиеся в плодах эфирные масла могут раздражать поджелудочную железу.



208. ОМЕЛА БЕЛАЯ

ЗображенняЗображення


Шаровидный кустарничек, поселяющийся на ветвях различных лиственных деревьев, реже на хвойных, высоко наверху, просто так до него не дотянуться. Висит такой вечнозелёный шар на макушке дуба или тополя, разветвлениями корней проникая под кору и древесину дерева хозяина, образуя многочисленные присоски, и высасывает из хозяина соки. Короче говоря, паразит. А ведь любят его, паразита, на Украине, в Крыму, Беларуси. Растение ядовито, тем не менее пользуется в народе широкой популярностью при лечении всяческих болезней. Применяется внутрь в виде настоек и отваров при эпилепсии, ипохондрии, истерии и как противосудорожное средство.
Водный настой веток с листьями и ягодами улучшает работу кишечника, останавливает кровотечения, успокаивает нервную систему, снимает головные боли. Омелу назначают при повышенной функции щитовидной железы, атеросклерозе, злокачественных образованиях. Свежий сок применяют при выпадении прямой кишки. Чай из омелы пьют, чтобы поднять жизненный тонус.
Обычно используют омелу, взятую с берёз. Отвар омелы с граба, дуба и сосны пьют при болезнях сердца, нервных заболеваниях, туберкулёзе лёгких, астме, ревматизме, иногда при раке.
Меньше всего ценится омела, снятая с яблони или груши. Мне привозили грушевую омелу и, признаться честно, применения ей я не нашёл. Видимо, сработал принцип — иметь дело только с теми растениями, которые сам собрал. К тому же кто может поручиться, что эта омела никогда не слышала о Чернобыле?
***
Я не стал приводить известные мне рецепты только потому, что если человек захочет лечиться омелой, то прежде всего поинтересуется, как и от чего ему готовить отвар или настой.
А противопоказания у омелы имеются. Нельзя принимать её препараты при низком давлении, астении. Не окажет она помощь при пониженной функции щитовидной железы.
Омела противопоказана при беременности.



209. ОРТИЛИЯ РАМИШИЯ ОДНОБОКАЯ

ЗображенняЗображення


Было время, когда боровую матку — так называют в народе рамишию — привозили с Алтая. Даже в те, советские времена, она дорого ценилась. Когда Советский Союз рухнул, началась политическая игра в суверенитеты. Алтай ввёл запрет на вывоз редких и ценных растений, приравнивая к контрабанде и накладывая солидные штрафы. Период этот, к счастью, был непродолжительным, но как обойтись без боровой матки год или два? И позже, когда стало дозволительно вывозить, кто бы стал заниматься этим, если стоимость проезда в те благодатные места превратила бы в золото каждый цветок?
И надо же быть тому — оказалось, что рамишия однобокая растёт и у нас, в Башкортостане. Правда, в очень редких местах, и знали об этом единицы.
Боровая матка ценится как эффективное средство для лечения гинекологических заболеваний воспалительного характера. Её применяют при фибромах матки с обильным кровотечением, эрозии шейки матки, инфантилизме, нарушениях менструального цикла, токсикозе беременности. Хорошо помогает при бесплодии. Рамишию я неоднократно включал в лечебные комплексы при раке женских половых органов.
Кроме того, рамишия используется как мочегонное при циститах и заболеваниях почек (нефриты, пиелонефриты). Кстати, это не только женская трава. Боровой маткой лечат простатит. И если не пожалеть столь ценное сырьё, то можно лечить и геморрой.
ФИБРОМА МАТКИ. 1 столовая ложка травы на 1 стакан кипятка, кипятить на слабом огне 5 минут, 1 час настоять. Пить по 2 3 столовые ложки 3 раза в день до еды. Таким же отваром можно спринцеваться при эрозии шейки матки.
ВОСПАЛЕНИЕ ТРУБ. При воспалении труб, сопровождающихся спаечным процессом, принимать по 30 40 капель настойки 3 4 раза в день. Для настойки треть банки заполнить травой, доверху залить водкой, настоять 4 5 недель. Курс лечения от 2 3 недель до нескольких месяцев — это зависит от продолжительности и тяжести заболевания. Так, если воспалительный процесс труб длится более года, то на каждый год болезни надо принять 200 250 мл настойки из расчёта на ежедневные 3— 5 мл. В первые 1 2 месяца я присоединяю настой травы грушанки, хотя бы 1 чайную ложку на стакан кипятка, настоять 2 часа, принимать по 1/3 стакана, капая туда 30 40 капель настойки рамишии.
БЕЗПЛІДНІСТЬ. Рецепт тот же самый — по 30 40 капель настойки 3 раза в день до еды. Можно вместе с настоем грушанки.
ПОЛИКИСТОЗ ЯИЧНИКОВ. Принимать настойку боровой матки по 30 40 капель 3 раза в день за полчаса час до еды.
ТОКСИКОЗ БЕРЕМЕННОСТИ. Принимать по 30 капель настойки на ложке воды за полчаса до еды.
***
Рамишия однобокая — растение не токсичное, однако нежелательно применять длительно при атонии кишечника, повышенной вязкости крови, или надо предпринять контрмеры, заставляющие улучшить перистальтику кишечника, улучшить формулу крови.



210. ОСИНА ОБЫКНОВЕННАЯ

ЗображенняЗображення


Она живёт в среднем столько же, сколько человек — 60 80 лет, редко достигая столетнего возраста. И болеет так же часто, как и человек. Удивительное совпадение. Отличие разве только в том, что человек равнодушен, безразличен к её судьбе, а осина верой правдой служит человеку. Я уж не говорю о том, что самая чистая вода бывает в колодце с осиновым срубом. Не стану перечислять те материальные блага, которые даёт осина для промышленности и личного быта человека. Остановлюсь на целебных свойствах, поддерживающих, а порою и спасающих человеческую жизнь. Я уже упоминал о том, как отварами тонкой коры с молодых веточек осины я успешно излечивал гиперплазию и рак предстательной железы. Не только я, но и народная медицина многих стран издавна пользуется осиной как лечебным средством. Не стану перечислять все, остановлюсь лишь на некоторых моментах.
Настой или отвар осиновых почек изгоняет застарелую простуду, приносит облегчение при лихорадке, пневмонии и туберкулёзе лёгких. Отварами почек лечат цистит и другие заболевания мочевого пузыря, почек, недержание мочи в пожилом возрасте. Спиртовая настойка из внутренней коры молодых ветвей лечит нейроревматизм (хорею). Припарки из молодых листьев осины используют при артралгии, межрёберной невралгии — они уверенно снимают боль. Порошок коры заваривают как чай и пьют при колите. Из почек осины готовят настойку: заполнить ими половину банки (любой — в зависимости от потребности), доверху залить водкой. Настаивать в тёмном месте — я настаиваю не меньше месяца. Ежедневно надо встряхивать.
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ У СТАРИКОВ, ПОДАГРА, РЕВМАТИЗМ. Принимать по 25 30 капель настойки 3 раза в день на рюмке воды.
Мігрень. Хорошо помогает такая же настойка, если принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день за час до еды, на воде или запивая водой.
МАСТОПАТІЯ. 600 г коры осины залить 2 л воды, довести до кипения и на слабом огне варить 2 часа. Настоять до охлаждения, процедить. Влить в отвар 0,5 лводки. Полученную смесь разделить на 20 частей порций. Пить 20 дней подряд за полчаса до еды.
НЕФРИТ. Готовить отвар из расчёта 1 столовая ложка смеси веточек, листьев и коры на 1 стакан воды. Кип'ятити 10 хвилин. Принимать по полстакана 3 5 раз в день. Через 3 4 недели сделать перерыв на 10 дней и при необходимости курс повторить.
Запалення придатків. Сжечь осиновые поленья, просеять полученную золу. Настой готовить из 4 столовых ложек золы на 1 л кипятка, настаивать 10 дней, процедить. Принимать по 8 чайных ложек 3 раза в день через час после еды. Курс 11 дней, затем 22 дня перерыв, и снова повторить курс в 11 дней. В это время не есть пряного, солёного, острого. Лечение даёт хорошие результаты. Кстати, точно так же лечатся колиты, воспаление мочеточников.
ПАНКРЕАТИТ. В 0,5 л холодной воды кладут 3 столовые ложки коры, доводят до кипения и варят 10 минут. Настаивать до охлаждения, процедить. Принимать по 1 столовой ложке 4 раза в день до еды.
ДІАБЕТ. Такое же приготовление и применение, как при панкреатите.
ГИПЕРТРОФИЯ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, ХРОНИЧЕСКОЕ ВОСПАЛЕНИЕ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ, БОЛЕЗНЕННОЕ МОЧЕИСПУСКАНИЕ. Берут 100 г коры или почек на 1 л водки. Настаивают 2 недели (как минимум). Принимают по 1 столовой ложке 3 раза в день до еды. Курс лечения 1 2 месяца.
РАК ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. Используется кора молодых ветвей из расчёта 1 столовая ложка на 1 стакан кипятка. Кипятить на слабом огне 5 минут или парить на водяной бане 30 минут. Принимать по четверти стакана 3 4 раза в день до еды. (Я нахожу, что и здесь требуется комплекс с использованием болиголова, сока дурнишника, настойки грушанки и других вспомогательных средств. Один месяц использую кору осины, другой месяц кору или лист лещины, затем снова возвращаюсь к осине.)
***
Препараты осины переносятся легко. Не надо лишь забывать о том, что отвары почек обладают вяжущим действием и не следует назначать их при застарелыхкишечных болезнях с упорными запорами. Необходимо проявить осторожность и предпринять необходимые меры при дисбактериозе.



211. ОСЛИННИК ДВУЛЕТНИЙ

Зображення


Растение сорное, часто встречаемое на пустырях, по обочинам дорог, по оврагам и берегам рек, на выгонах. Його хімічний склад не вивчений. Мало кто обращает внимание на него как на лечебную траву. Пользуются им, в основном, только знатоки травники. И с успехом: настойкой травы на водке, назначаемой каплями, можно остановить даже изнурительные детские поносы, когда другие средства бессильны. Лечат ослинником хроническое истощение. Отвар травы стимулирует работу желудка, печени и селезёнки. Отвар корней назначают при туберкулёзе лёгких, а отвар соцветий — при нефрите.
ИСТОЩЕНИЕ, ХУДОБА. 3 столовые ложки высушенной травы ослинника на 0,5 л сырой воды, довести до кипения и варить 3 4 минуты, настаивать 1 час, процедить. Принимать по трети стакана 3 4раза в день до еды.
ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ. Здесь потребуются сушёные корни ослинника. 1 столовую ложку измельчённых корней кладут в стакан воды, варят на слабом огне 5 6 минут, настаивают 2 часа. После процеживания принимают по 1 2 столовые ложки 3 4 раза в день до еды.
ЕКЗЕМА. 2 столовые ложки смеси сухих измельчённых листьев и соцветий ослинника залить 0,5 л кипятка, закрыть крышкой и настоять 2 3 часа. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день. Значительно облегчает состояние, экзема идёт на убыль.
***
Конкретных противопоказаний пока не выявлено, но я бы не советовал применять ослинник при атонии кишечника, геморрое.


212. ОСОКА ПЕСЧАНАЯ

Зображення


В лечебной практике разных стран используются корневища с корнями. Отвары дают пить при бронхитах с сильным кашлем, пневмонии, туберкулёзе лёгких, бронхиальной астме. Эффективны они при хронических колитах, сопровождающихся хроническими запорами и метеоризмом. Корни осоки песчаной применяют и при разнообразных кожных заболеваниях: васкулитах, нейродермите, экземе, псориазе, красном плоском лишае, фурункулёзе.
БРОНХИТ, АСТМА. 2, 5 3 столовые ложки измельчённых корневищ осоки на 3, 5 л воды. Довести до кипения и на слабом огне упарить, пока не останется около двух стаканов жидкости. Настояти 2 години, процідити. Принимать по четверти стакана 3 раза в день до еды.
РЕВМАТИЗМ, ПОДАГРА. Можно воспользоваться приведённым выше рецептом. Но чаще всего в народе 1 столовую ложку измельчённых корней заливают 0,5 л кипятка, настаивают 2 часа и пьют по полстакана 4 раза в день.
***
Противопоказаниями могут послужить диарея, язвенная болезнь желудка и гастрит в стадии обострения.



213. ОЧАНКА ЛЕКАРСТВЕННАЯ

Зображення


В народной медицине пользуется большой популярностью, особенно при заболеваниях глаз. Хорошо помогает и при нарушении памяти. Очанка находит применение при респираторных заболеваниях, бронхопневмонии, ангине, бронхиальной астме, гриппе. Ею пользуются при заболеваниях печени, гепатите, гастроэнтерите, колите, гипертонической болезни.
ГЛАУКОМА. 1 2 чайные ложки травы очанки на четверть стакана холодной воды, довести до кипения и 2 минуты настоять. При остывании закапывать в уголки глаз или делать тёплые компрессы с настоем на глаза по полтора часа. Кроме того, полезно принимать внутрь по 3 столовые ложки 3 раза в день за полчаса до еды. Еслив отвар добавить несколько кристалликов соли, по солёности он приближается к слезам, это хорошо для промывания глаз.
КОНЪЮНКТИВИТ, ЯЧМЕНЬ. Взять 3 чайные ложки травы очанки на 2 стакана холодной воды, довести до кипения и варить на слабом огне 10 минут. Использовать в виде тёплых ванночек к глазам (после настаивания в течение 1 часа). В тибетской медицине очанка считается одним из лучших средств при конъюнктивите.
СТЕНОКАРДИЯ. Если у вас больное сердце, стенокардия, да к тому же больные глаза — приготовьте настой из 2 столовых ложек очанки на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Пить по полстакана 4 раза в день — это поможет и сердцу, и при глазных заболеваниях. Наружно использовать настой для промывания глаз.
ДИАТЕЗ, ДЕТСКИЕ ЭКЗЕМЫ, ТУБЕРКУЛЁЗ КОЖИ У ДЕТЕЙ. Готовят настой из расчёта 1 столовая ложка травы на 2 стакана кипятка, настоять 2 часа, процедить. Маленьким детям 3 5 летнего возраста дают по столовой ложке 3 4 раза в день, в 10 лет — по 50 мл так же 3 4 раза в день, старше — от 1/3 до 1/2 стакана.
БРОНХИТ (с трудноотделяемой мокротой), ВОСПАЛЕНИЕ ГОЛОСОВЫХ СВЯЗОК, ВОСПАЛЕНИЕ СЛИЗИСТОЙ ЖЕЛУДКА И ТОЛСТОЙ КИШКИ. Точно такой же настой принимать по полстакана 4 раза в день до выздоровления.
***
При назначении очанки необходимо учесть, что водный экстракт травы сужает кровеносные сосуды и повышает артериальное давление, позволяя применять при гипотонии, а спиртовая настойка, напротив, гипотоникам противопоказана — снижает давление. Очанку нежелательно принимать внутрь при пониженной кислотности желудочного сока.


214. ОЧИТОК БОЛЬШОЙ

Зображення


Важно не перепутать с другими видами очитков, так как они имеют разное назначение. Препараты очитка большого обычно назначают при хронической ишемической болезни сердца с частыми болевыми приступами, сердечной и лёгочной недостаточности, малокровии, хронических заболеваниях печени и желчного пузыря, желудочно кишечных заболеваниях, дают как тонизирующее и общеукрепляющее средство ослабленным больным. Но чаще всего очиток большой используют наружно при переломах костей, трофических язвах, ожогах и как эффективное средство для выведения бородавок, мозолей.
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА, СЕРДЕЧНАЯ И ЛЁГОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ, НЕРВНЫЕ БОЛЕЗНИ. Свежее растение ошпарить кипятком, пропустить через мясорубку, отжать сок и разбавить его равным количеством воды. Дать покипеть 1 2 минуты. Принимать по 1 чайной ложке 3 раза в день во время еды. Для хранения сок разбавляют водкой один к одному, принимают по 30 капель так же 3 раза в день, после еды.
***
Очиток большой противопоказан при гипоцидных и анацидных гастритах, при любых раковых заболеваниях.


215. ОЧИТОК ГИБРИДНЫЙ

ЗображенняЗображення


Чаще всего используется в виде водного настоя при зобе и как тоник для центральной нервной системы. Обладает кровоостанавливающим действием при меноррагиях. У очитка гибридного к ценнейшим свойствам можно отнести то, что он тормозит развитие лейкоцитоза.
ЗОБ. 1 столовую ложку сухой измельчённой травы залить стаканом кипятка, настоять 2 часа, процедить. Принимать по 1 2 столовые ложки 3 раза в день.
МЕНОРРАГИЯ. Настой готовится так же. Принимать по 2 столовые ложки 3 раза в день, предпочтительно до еды.
***
Противопоказаниями могут послужить мочекислый диатез, подагра, а также склонность к резким подскокам давления.



216. ОЧИТОК ЕДКИЙ

Зображення


Его обычно применяют внутрь при болезнях желудка, печени, сердца, диатезе и детской экземе. Наружно используют в виде припарок на опухоли при новообразованиях или примочек при заболеваниях кожи, сопровождающихся мучительным зудом. Соком травы смазывают пигментные пятна, гнойные язвы. Сок, отжатый из свежей травы, в отличие от сока очитка большого, ядовит и при соприкосновении с кожей вызывает воспалительные процессы и образование пузырей, так что пользоваться им надо с большой осторожностью.
ПРОКТО. 2 столові ложки трави залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Принимать 3 раза в день незадолго до еды.
ЕПІЛЕПСІЯ. Высушенную траву очитка едкого растереть в порошок, просеять. Принимать порошок по 0,5 г (на кончике столового ножа, или размером с горошину) два раза в день, утром и вечером, в течение 3 месяцев.
***
Очиток едкий оказывает местное раздражающее действие, поэтому необходимо избегать приёма больших доз внутрь. Указанную дозировку можете скорректировать сами, разумеется, в меньшую сторону.
Очиток едкий противопоказан при гипертонии, беременности, повышенной нервной раздражительности.


217. ОЧИТОК ПУРПУРНИЙ - заячої капусти

Зображення


Уникальные лечебные свойства этого растения заслуживают высочайшей похвалы. І, зрозуміло, глибокого вивчення і досліджень, особливо до застосування при злоякісних новоутвореннях. Це один з біогенних стимуляторів, що перевищують за біологічної активності препарати алое, але без їх протипоказань. Его противоопухолевая активность намного превосходит болиголов и, в отличие от него, он абсолютно не токсичен. Очиток пурпурный входит в число сильнейших иммуностимулирующих средств, но действует на организм не в качестве кнута, а мягко, ласково, щадяще. Можна перерахувати безліч хвороб, при яких бажана участь препаратів очітка пурпурного.
РАК ЛЮБОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ. Очиток пурпурный — не путать с другими видами очитков! — я уже давно использую при лечении злокачественных опухолей по своей рецептуре (к сожалению, нигде больше она не указывается, да и сами очитки часто путают, называя заячьей капустой то очиток большой, то очиток обыкновенный и т. д.). 1 столовая ложка без горки, почти вровень с краями, заваривается стаканом кипятка, настаивается 2 часа. Приймати по чверті склянки 3 4 рази на день. Заспиртованный сок назначается по 20 капель так же 3 раза в день. Лечение всегда ведётся в комплексе с другими противоопухолевыми и вспомогательными растениями.
Крім того, настій трави корисний при туберкульозі легенів, пневмонії, серцевої недостатності, епілепсії і як тонізуючий засіб при загальній слабкості, хворобах нирок, нервових розладах.
***
Мені не доводилося виявляти будь-які різкі побічні прояви навіть при тривалому застосуванні цього очитка, хіба що слід врахувати, що він злегка підвищує тиск, а перевищення дозування здатне викликати короткочасне збудження, в окремих випадках - запаморочення і головний біль.


218. ОЧНЫЙ ЦВЕТ ПОЛЕВОЙ

ЗображенняЗображення


Не путать с очанкой лекарственной — иногда приходилось сталкиваться с тем, что травники на рынках очный цвет предлагали под видом очанки. В заблуждение вводит схожесть названий, хотя растения эти из разных семейств и лечебное предназначение у них разное. В народной медицине очный цвет, иногда называемый курослепом, используют при нефритах, гепатитах и другихзаболеваниях печени, желчного пузыря, при лёгочных заболеваниях, эпилепсии, депрессии, неврозах. Вважається, що очний колір має протипухлинну дію. Лечат им и заболевания глаз: сок смешивают с мёдом и применяют при катаракте, начинающемся бельме.
***
Рослина отруйна і вимагає обережності. Прийом препаратів очного кольору всередину протипоказаний при вагітності - діє абортивно. Нельзя принимать при бронхитах с сухим кашлем, при затруднённом отхаркивании мокроты.



СПИСОК ] [ ТРАВИ 1 ] ] [ ТРАВИ 2 ] ] [ ТРАВИ 3 ] ] [ ТРАВИ 4 ] ] [ ТРАВИ 5 ] ] [ ТРАВИ 6 ] ] [ ТРАВИ 7 ] ] [ ТРАВИ 8 ] ] [ ТРАВИ 9 ]
№ 1-37 № 38-74 № 75-110 № 111-146 № 147-182 № 183-218 № 219-254 № 255-290 № 291-326
Якщо стаття була вам корисна, підтримайте нас, натиснувши на "+1" або "Мені подобається" в будь соціальному блоці. Заздалегідь дякую!
Якщо ви знайшли помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це.
Реклама
Розгорнути / згорнути вікно коментарів >>> Розгорнути / згорнути вікно з коментарями

Коментарі

Коментуючи, пам'ятайте про те, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, проявляйте повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку, Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ. Всі коменти приховані з індексу, спам контролюється.
1.4 /5.0 (9)
  • Итоги рейтинга 1.44/5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Завантажується ...
Кредитка безкоштовно з лімітом в 15000 грн.
Є ідея? Війна UA-RUS 2015
Новини світу
Теплые полы Caleo и Unimat. Поставка и монтаж систем теплых полов
eko-komfort.ru
Гороскоп на три дні
28 травня: Сприятливий день для спілкування з сім'єю та родичами, у тому числі з представниками старшого покоління. Вдало складеться спілкування, яке виявиться емоційною, довірчим, але будьте лояльні до людей, які сьогодні захочуть трохи прикрасити ті чи інші події.
29 травня: Поставтеся до будь-якої нової для вас інформації протягом цього дня з часткою скепсису, це допоможе вам відфільтрувати спотворені дані і неправдиві відомості. Вірогідне отримання дивних звісток, може зрости кількість помилкових телефонних дзвінків. Остерігайтеся шахраїв під час прогулянок, поїздок.
30 травня: День виявиться сприятливим для інтелектуальної творчості. Однак намагайтеся не надто заглиблюватися в фантазії, щоб уникнути втрати зв'язку з реальністю. Вечірній час може принести сильні емоції. Це гарний час для прояву пристрасті.
Ми в Facebook
Ми в Вконтакте
Атестат
Знайшли помилку?
Система Orphus